Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Рослини – зайці – лисиці - вовки.





В даних випадках ряди починаються з рослин. До іншого типу рядів живлення належать ряди, що розпочинаються з посліду тварин з невикористаними запасами речовин:

Коров'ячий послід - личинки мух - комахоїдні птахи - хижаки.

Прикладом ланцюгів живлення, які починаються з рослинних решток, може бути:

Рослинний перегній - дощові черв'яки - кроти.

Для прикладу: майже всі ланцюги живлення в океані починаються з фітопланктону, яким живляться тварини зоопланктону (наприклад, рачки). Рачки є їжею для багатьох видів риб і вусатих китів. Риб поїдають птахи. Великі водорості ростуть переважно в прибережній частині океанів і морів.

Правило екологічної піраміди

Кожна з ланок ланцюга живлення може використати лише 5-15 % енергії харчів для побудови речовини свого ті­ла. Внаслідок неминучої втрати енергії кількість утво­рюваної органічної речовини в кожній наступній ланці зменшується. Таким чином, кожен ланцюг споживання містить, як правило, не більше 4-5 ланок, тому що вна­слідок втрати енергії загальна біомаса кожної наступ­ної ланки приблизно в 10 разів менша за попередню. Ця закономірність називається правилом екологічної піра­міди.

Екологічна піраміда буває трьох типів:

1)піраміда чисел - показує чисельність окремих організмів на кож­ному рівні, причому загальне число особин, що беруть участь у ланцюгах живлення, з кожною ланкою зменшу­ється;

2) піраміда біомаси - кількісне співвідношення органічної речовини; при цьому сумарна маса рослин виявляється більшою, ніж біомаса всіх травоїдних організмів, маса яких, у свою чергу, перевищує масу всіх хижаків;

3) піраміда енергії (продукції) - кількість енер­гії в харчах кожного рівня, причому на кожному наступному трофічному рівні кількість біомаси, що утворюєть­ся за одиницю часу, більша, ніж на наступному.

Продуценти (автотрофи, виробники) - це організми, що створюють (продукують) органічну речовину з неорганічної (води, вуглекислого газу та мінеральних солей) за рахунок сонячної енергії в процесі фотосинтезу. Утво­рена глюкоза (виноградний цукор), є вихідною речовиною для інших органічних спо­лук. Ці сполуки рослини використовують для підтримки обміну ре­човин та для побудови суб­станції власного тіла(фітомаса). При цьому енергія втрачається під час дихання та від­дачі тепла. Лише незначна частина світло­випромінювання - променевої енергії пере­творюється на хімічну енергію. Продуценти здатні самостійно створювати і забезпечувати себе органічною речовиною і виконують роль накопичувачів органічної речовини. До продуцентів належать зелені рослини.

Консументи (гетеротрофи) - це організми, що одержують енергію за рахунок харчування автотрофами чи іншими консументами. Вони залежать від автотрофів, оскільки для живлення потребують багатих на енергію речовин, щоб із них будува­ти субстанцію свого тіла(зоомаса). Гетеротрофи використовують енергію хімічних зв'язків органічних речовин, яка була акумульована автотрофами. Части­на енергії втрачається через дихання. Консументи розрізняють за порядками:

консументи 1-го порядку - церосли­ноїдні тварини, наприклад рослиноїдні комахи.

консументи 2-го порядку – поїдають консументів 1-го порядку (хижаки), наприклад ящірки, жаби, комахоїдні птахи тощо.

консументи 3-го порядку – можуть живитися консументами 2-го порядку. Часто ними є хижі звірі, птахи.

Редуценти - це мікроорганізми, що розкладають органічну речовину продуцентів і консументів до простих сполук - води, вуглекислого газу, мінеральних солей, замикаючи таким чином колообіг речовин у біосфері; це – мікроорганізми (бактерії та гриби), які є гетеротрофнимидеструкторами. Їхню діяльність підтримують в екосистемі багато маленьких безхребетних тварин (рівноногі ракоподібні, кліщі, личинки комах):тварини-сапрофаги живляться мертвою органічною субстанцією;копрофаги поїдають тва­ринні екскременти, при цьому бактерії та гриби, які на них оселяються, становлять важливу частину харчування;некрофаги - мертвоїди.

Степ:

Редуценти: кліщі, черви;

Продуценти: полин, типчак, ковила

Консументи І-го порядку: метелики, жучки, сарана, коники;

Консументи ІІ-го порядку: дрофа, жайворонок, тушканчики, ховрахи, гадюка степова, ящірка прудка;

Консументи ІІІ –го порядку: лисиця, орел степовий, кібчик, лунь степовий.

Діброва:

Редуценти: кліщі, плоскі та круглі черви, найпростіші, бактерії;

Продуценти: дуби, ясен, липа;

Консументи І-го порядку: комахи;

Консументи ІІ –го порядку: заєць, олень, козуля, лось, рослиноїдні гризуни;

Консументи ІІІ-го порядку: вовк, лисиця, горностай, ласка, куниця.

Прісноводна водойма (на прикладі ставка):

Редуценти: одноклітинні водорості;

Продуценти: дафнії, циклопи, личинки комарів;

Консументи І-го порядку: клопи, жуки, личинки;

Консументи ІІ-го порядку: риби, жаби;

Консументи ІІІ-го порядку: чапля, щука, оконь.

 


 

Трофічні ланцюги та мережі живлення. Правило екологічної піраміди. Продуценти, консументи, редуценти. Навести (та можна схематично зобразити) приклади трофічних ланцюгів (мереж)живлення для тундри,для пустелі, для екосистеми Чорного моря.)

ОБЩЕЕ К ТРЕМ ВОПРОСАМ:

Трофічний ланцюг – послідовність видів організмів, що відображає рух в екосистемі органічних, що відображає рух в екосистемі органічних речовин і закладеної в них біохімічної енергії в процесі живлення організмів.

Живими компонентами біогеоценозу (екосистеми) є продуценти, консументи і редуценти, а неживими – сонячна енергія, повітря, вода, субстрат (на суші – грунт, на дні водоймищ – донні відклади).

Первинними продуцентами є автотрофні організми, в основному зелені рослини, деякі прокаріоти, а саме синьо-зелені водорості, і нечисленні види бактерій, які теж фото синтезують, але їх внесок відносно невеликий. Фотосинтетики перетворюють сонячну енергію (енергію світла) на хімічну енергію, що міститься в органічних молекулах, з яких побудовані їх тканини.

Первинні консументи харчуються первинними продуцентами, тобто це травоїдні тварини. На суші типовими травоїдними є багато комах, рептилій, птахів і ссавців. Найважливіші групи травоїдних ссавців – це гризуни і копитні. До останніх належать пасовищні тварини (такі як коні, вівці, велика рогата худоба), пристосовані до бігу на кінчиках пальців.

Консументи другого і третього порядків. Вторинні консументи харчуються травоїдними; таким чином, це вже м’ясоїдні тварини, так само як і третинні консументи, що поїдають консументів другого порядку. Консументи другого і третього порядків можуть бути хижаками і полювати, можуть харчуватися падаллю або паразитами.

Редуценти і детритофаги (детритні харчові ланцюги). Існують два головні типи харчових ланцюгів – пасовищні і детритні. Пасовищний ланцюг - в якому перший трофічний рівень займають зелені рослини, другий – пасовищні тварини і третій – хижаки. Тіла загиблих рослин і тварин ще містять енергію і «будівельний матеріал» так само, як і прижиттєві виділення. Ці органічні матеріали розкладаються мікроорганізмами, а саме грибами і бактеріями, що живуть як сапрофіти на органічних залишках. Такі організми називають редуцентами. Вони виділяють травні ферменти на мертві тіла або відходи життєдіяльності й поглинають продукти їх перетравлення.

Екологічна піраміда (або трофічна піраміда, харчова піраміда) — графічне подання зміни кількості біомаси або біопродуктивності на кожному трофічному рівні екосистеми. Піраміда біомаси показує кількість біомаси на кожному з трофічних рівнів, в той час як піраміда біопродуктивності показує кількість надлишкової біомаси, що продукується організмами на кожному з рівнів.

Правило екологічної піраміди − продукція організмів кожного наступного трофічного рівня завжди менша у середньому до 10 разів за продукцію попереднього. Тобто маса кожної подальшої ланки ланцюга живлення прогресивно зменшується.

Зниження біомаси при переході з одного харчового рівня на інший обумовлене тим, що далеко не вся їжа асимілюється консументами. Крім того, велика частка енергії поживних речовин, що всмоктується у кишечнику, витрачається на дихання та інші процеси життєдіяльності і лише 10-15% використовується на побудову нових клітин і тканин.

47 ТУНДРА

Злакові рослини – зайці-русаки – лисиці – вовки

48 ПУСТЕЛЯ

Терміти – чорниші – скарабеї

49 ЧОРНЕ МОРЕ

Молюск рапан – Мідії – Зоопланктон – Фітопланктон


 







Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.