Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Адаптація живих організмів до умов навколишнього середовища. Навести приклади адаптацій організмів, що характерні для видів зони широколистяних лісів.





Біологічна адаптація – це пристосування організму до умов навколишнього середовища у процесі еволюції. Адаптації забезпечують виживання організму в умовах конкретного місця проживання, стійкість до дії факторів абіотичного і біотичного характеру а також успішну конкуренцію з іншими видами, популяціями, особинами.

Адаптацію можна розглядати у трьох аспектах:

8) як властивість системи пристосовуватися до можливих змін функціонування – системна адаптація;

9) як сам процес пристосування адаптативної системи – власне адаптація;

10) як метод, заснований на обробці вхідної інформації і пристосований для досягнення певного критерію оптимізації – адаптаційні алгоритми.

Види адаптації:

I. Морфологічна: проявляється у зміні будови тіла.

II. Зміни забарвлення: для маскування, відлякування тощо.

III. Мімікрія – явище наслідування одного виду іншим, наприклад, неотруйний і безпечний вид наслідує отруйного, агресивного і небезпечного. Таким способом вид-імітатор може певним чином убезпечити себе від ворогів.

IV. Фізіологічні адаптації: поява умовних рефлексів.

V. Адаптація поведінки: піклування про потомство, відлякування ворогів, імітація смерті, сплячка.

VI. Біохімічна адаптація:вироблення отрути, стійкість структури білків термостійких організмів і т.д.

Адаптації видів широколистяних лісів пов’язані з достатнім зволоженням та періодичним зниженням температур взимку, що призводить до повної зупинки вегетації багатьох видів рослин.

Адаптації

а) Зміна зовнішньої будови тіла:

- зміна забарвлення у зайців (линяння) на білий колір взимку, що сприяє їх маскуванню у засніженому лісі (дану адаптацію можна також віднести до зміни річних ритмів);

- для маскування у лісах багато копитних (олень, лось) мають роги, що здалеку нагадують гілки дерев.

б) Зміна особливостей функціонування організму:

- у організмі скунса (живе у широколистяних лісах Північної Америки) виробляється смердюча рідина, яку тварина вибризкує на ворогів у разі небезпеки (дана адаптація може частково вважатися адаптацією поведінки);

- тварини-землериї, що більшу частину життя проводять під землею (кроти) мають малі, підсліпкуваті очі, або ж вони зовсім сховані під шкірою голови

в) Зміна добових ритмів життєдіяльності:

- деякі гризуни (соня) ведуть нічний спосіб життя, полюючи на інших гризунів та поїдаючи яйця птахів.

г) Зміна річних ритмів життєдіяльності:

-у зв’язку із зимовим зниженням температур для рослин характерною є перерва у вегетації;

- на зиму дерева скидають листя;

- на зиму холоднокровні тварини (жаби, гадюки і т.д.) впадають у стан анабіозу;

д) Адаптації поведінки:

- холоднокровні тварини (жаба, квакша, змії) здатні впадати у стан анабіозу (сповільнюються усі процеси життєдіяльності так, що зникають усі видимі прояви життя);

- на зиму теплокровні тварини здатні впадати у сплячку (ведмідь) –дану адаптацію можна також віднести до зміни річних ритмів життєдіяльності.

е) Міжвидові адаптації:

- у шлунку жуйних тварин (олені) містяться одноклітинні організми, що допомагають тваринам перетравлювати їжу.


 

Адаптація живих організмів до умов навколишнього середовища. Навести приклади адаптацій організмів, що характерні для видів зони степів та саван.

Біологічна адаптація – це пристосування організму до умов навколишнього середовища у процесі еволюції. Адаптації забезпечують виживання організму в умовах конкретного місця проживання, стійкість до дії факторів абіотичного і біотичного характеру а також успішну конкуренцію з іншими видами, популяціями, особинами.

Адаптацію можна розглядати у трьох аспектах:

11) як властивість системи пристосовуватися до можливих змін функціонування – системна адаптація;

12) як сам процес пристосування адаптативної системи – власне адаптація;

13) як метод, заснований на обробці вхідної інформації і пристосований для досягнення певного критерію оптимізації – адаптаційні алгоритми.

Види адаптації:

I. Морфологічна: проявляється у зміні будови тіла.

II. Зміни забарвлення: для маскування, відлякування тощо.

III. Мімікрія – явище наслідування одного виду іншим, наприклад, неотруйний і безпечний вид наслідує отруйного, агресивного і небезпечного. Таким способом вид-імітатор може певним чином убезпечити себе від ворогів.

IV. Фізіологічні адаптації:фізіологічні реакції, спрямовані на збереження сталості організму.

V. Адаптація поведінки: піклування про потомство, відлякування ворогів, імітація смерті, сплячка.

VI. Біохімічна адаптація:вироблення отрути, стійкість структури білків термостійких організмів і т.д.

Адаптації видів зони степу та саван спрямовані на виживання організмів за наявності сезону посухи (саванна) та зниження температури взимку (степ), недостатнього зволоження, значної відкритості ландшафту (розрідженість та відсутність дерев) та постійного випалювання травостою.

Адаптації

а) Зміна зовнішньої будови тіла:

- у саванні листя вічнозелених дерев дуже жорстке і сильно опушене, що сприяє зменшенню випаровування вологи з поверхні листової пластинки;

- у саванні листя на деревах перисте і рухоме, що дозволяє їм приймати положення, що краще всього захищає від сонячного проміння;

- у саванні рослинам притаманна потужна коренева система, що проникає на значну глибину і сприяє кращому всмоктуванню вологи рослинами;

- у степу багато гризунів (хом’яки) мають защічні мішки, що дозволяє переносити тваринам корм;

- у зв’язку з тим, що для степу притаманними є землериючі види(переважно гризуни), то для риття нір у них добре розвинені кігті на передніх лапах та різці, що постійно стирчать з роту і якими досить зручно проривати підземні нори та ходи.

б) Зміна особливостей функціонування організму:

- у саванні деякі дерева досягають гігантських розмірів і запасають в стовбурах велику кількість води (баобаб). У зв’язку з постійними пожежами у саванні деякі види рослин мають добре захищені корою брунки.

в) Зміна добових ритмів життєдіяльності:

- у степу за високих температур та низької вологості більша частина тварин активна переважно вночі.

г) Зміна річних ритмів життєдіяльності:

- у степу більшість рослин найбільш активно розвиваються переважно весною, коли ще залишається достатня кількість вологи у грунті;

- у період посух в степу дощові черви ідуть на значну глибину;

- у саванні у зв’язку із настанням посушливого сезону переважають листопадні види дерев, що в несприятливий сезон скидають листя;

д) Адаптації поведінки:

- у зв’язку із «відкритістю» ландшафту (відсутність для тварин прихистку на деревах, які тут майже відсутні) багато тварин пристосувалися жити в підземних норах;

- для того, щоб пережити період засухи у саванні рептилії, комахи та земневодні впадають у стан анабіозу; птахи та крупні травоядні тварини мігрують за межі саванни.

е) Міжвидові адаптації:

- у саванні кожен з видів копитних використовує лише певний ярус рослинності, або ж лише окремий фрагмент рослинного ярусу –це дозволяє співіснувати багатьом видам на спільній території.








Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.