Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Вплив державного регулювання на роз-к національної економіки Англії та Франції у 50-70 рр.ХХ ст.





Економічний розвиток Англії характеризувався посиленням державного регулю­вання у зв'язку з проголошенням лейбористами (робітнича партія, яка прийшла до влади 1945 р.) переходу до соціалізму шляхом націоналізації промисловості.

Лейбористський уряд Клемента Річарда Етлі запроваджував такі елементи державного регулювання:

1) здійснення контролю й регулювання капітальних вкладень у націоналізовані галузі (Рада національних інвестицій); контроль за випуском цінних паперів і зобов'язань, регулювання надання позик приватним підприємцям, планування діяльності приватнокапіталістичних підприємств, стимулювання інвестицій (Комітет емісії капіталів);

2) розроблення і застосування річних планів (кон'юктурних прогнозів) та чотирирічного плану 1949—1959 рр. із забезпечення безкризового розвитку (Планове економічне управління); проведення режиму економії (від 1947 р.)

3) заморожуван­ня зарплати, інших доходів, обмеження споживання; підтримка фермерських господарств методом дотацій (по­криття чверті виробничих видатків, закупівля продукції за гарантованими твердими цінами, преміювання за досягнення).

Результатами націоналізації галузей господарства, державного регулювання та впливу НТР (1946—1951) стали:

1)перевага в націоналізації «старих» малорентабельних галузей(держава викуповувала ці галузі і таким чином давала можливість колишнім власникам освоювати «нові», перспективніші галузі, а старі модернізувала, чого не могли зробити колишні власники);

2)перехід до державної власності підприємств сектора обслу­говування (тобто підприємств, що надають паливо, енергію, ме­тал і здійснюють перевезення);

3)нагромадження золота і валюти та відмова (наприкінці 1950-х рр.) від допомоги за планом Маршалла;

4) спрямування великих капіталовкладень у промисловість та зростання господарства; перевищення промисловістю довоєнного випуску продукції у 1948 році; зростання сільськогосподарського виробництва (від почат­ку 1950-х до 1980-х рр.) більш як утричі

5) 60 споживаної продукції Англія виробляла сама;

6)сприяння НТР прискореному розвитку економіки 1960-х років. Загалом у 1950-х роках Англія відставала за темпами розвитку від розвинених європейських країн.

Економіка Франції у роки Другої світової війни практично занепала. У 1945 р. обсяг виробництва промислової продукції становив лише 38% довоєнного рівня, а сільськогосподарської — 50 %. Розпалася колоніальна імперія. Панівне становище в національній економіці посіли великі монополії. У 1946 р. 75 % вироб­ництва сталі й 95 % потужностей із переробки нафти належали п'ятьом компаніям. В інших галузях спостерігалася аналогічна ситуація. Монополістичний капітал Франції, що відроджувався, орієнтувався на потужного партнера в особі США.

У Франції повоєнного періоду проводили економічний курс Шарля де Голля (1944—-1946, 1958—1969), основними напрямами якого були:

1)націоналізація депресивних галузей промисловості;

2) створення адміністративних рад для управління націоналізованими підприємствами;

3) розширення прав фабрично-заводських профспілкових комітетів;

4) обмеження панування монополій; - застосування державного індикативного планування;

5) проведення (від 1958 р.) економічної політики«індустріального імперативу»;

6)спрямування допомоги за планом Маршалла(12млрддол.)на розвиток і модернізацію промисловості;

Результатами економічної політики голлізму були: збільшеннякапіталовкладень у націоналізовану промисловість; відновлення більшості показників довоєнного розвитку (вже у 1948 році) тазбільшення обсягів промислового виробництва (1958—1968) па 60%.Відбувалися зміни в структурі й організації французької економіки. Так, запроваджувалася нова структура промисловості:

1-й сектор: традиційні галузі ( текстильна,металургійна, машинобудівна, виробництво предметів розкоші);

2-й сектор: нові галузі (автомобілебудування, авіапромис­ловість, нафтопереробна галузь);

3-й сектор: новітні галузі (атомна енергетика, електроніка, виробництво пластмас).

Із вступом Франції у 1957 р. до Європейського економічного співтовариства посилилося перекачування капіталів у важку промисловість. Структурна перебудова економіки в межах державно-монополістичного укладу призвела до того, що націоналі­зована власність разом із муніципальною становила 1/3 надбання країни.У сільському господарстві зростання виробництва в період від 1958 до 1968 року сягнуло 66 %.Повоєнній економіці Франції відбулися якісні зміни.

64. Німецьке економічне „диво” та роль представників німецького лібералізму в його підготовці.

Однією з найуспішніших економік повоєнного періоду, еко­номічне зростання в якій набуло вражаючих темпів, стала еконо­міка Німеччини. Прискорений економічний розвиток цієї країни та вихід ЇЇ на 2-ге місце в світі у 1950-х роках назвали «еко­номічним дивом».

Основними чинниками реформування економіки слід вважати такі:

— по-перше,відбувається поновлення основного капіталу за участі держави та мінімальних видатків на ВПК. Держава використала кошти від прибутків великих корпорацій, податок па прибуток яких у перші повоєнні роки становив 90—94 %, а на військові потреби витрачалося всього 5—6 % державного бюджету; -по-друге, виникає можливість розвитку невоєнних галузей

по-третє, Німеччина отримувала гуманітарну допомогувід США, насамперед у вигляді споживчих товарів насуму 2,5 млрд дол.

Основою «економічного дива» послугувалареформа Людвіга Ерхарда —- почесного професора факультету державного права Мюнхенського університету Слід зазначити, що всі перетворення в економіці Німеччини від кінця 1940-х до початку 1950-х дістали назву реформ Л. Ерхарда.

Сутність реформи зводилася до перетворення Західної Німеч­чини з країниіз жорстко регулятивною економікою на країну розвиненого ринкового господарства.

Завдання реформи — створення умов для розвитку вільної, конкурентоспроможної економіки та підвищення життєвого рів­ня населення. Сам процес модернізації було розпочато з грошової реформи 1948 року, Грошова реформа: заміна рейхсмарок (РМ) на дойчмарки (ДМ) основним завданням у руслі якої стало вилучення з ринку знеціненої грошової маси. Починаючи від 1949 року в Німеччині було проведено рефор­ми щодо сприяння розвитку виробничої сфери. Виробнича реформа: надання банкам дотації (300 млн ДМ) та використання її для довгострокового кредитування промисловості;сприяння конкуренції зниження обов'язкового мінімуму фінансових резервів ко­мерційних банків;зниження облікової ставки відсотка.Допомога Німеччині за планом Маршала

Результати реформи Л. Ерхарда: зростання промислового виробництва,мінімізація концентрації капіталу та формування конкурен­тного середовища. Особливо слід відзначити зростання добробуту населення, яке мало такі показники:зростання зарплати, зростання заощаджень, зростання доходу на душу населення: встановлення активного торговельного балансу (від 1951 р.);відновлення конвертованості німецької національної ва­люти;накопичення грошової маси та повернення більшої частини боргу за планом Маршала (на 1963 р.);закріплення за Німеччиною статусу провідної сили євро­пейського інтеграційного процесу.

 







Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.