ТА КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ВИМОГ СТАНДАРТІВ
10.1 Мета нормоконтролю - забезпечення впровадження та дотримання стандартів при навчальному проектуванні, підвищення якості креслення, проектів, звітів, поліпшення продуктивності праці при розробках технічної документації.
10.2 Відповідальність за правильне оформлення студентських робіт згідно з вимогами цього стандарту несе студент – автор роботи, керівник дипломного проекту, відповідальна особа за нормоконтроль та консультанти розділів.
10.3 Нормоконтроль проводиться в три етапи.
Перший етап – консультації студентів-дипломників (ознайомлення з вимогами до оформлення).
Другий етап – перевірка графічної та текстової документації, що виконана в оригіналах. Документація повинна бути надана комплектно.
Допускається надавати до нормоконтролю окремі частини дипломного проекту.
Третій етап- перевірка та підпис у графі нормоконтролером остаточно оформлених, підписаних та підшитих документів.
Креслення та технічна документація, які не мають підписів нормоконтролера, не приймаються до захисту. Виправляти і змінювати підписані нормоконтролером документи без його відома не допускається.
10.4 Нормоконтролер зобов’язаний:
- систематично надавати керівництву відомості про дотримання в технічній документації вимог стандартів;
- проводити консультації виконавців з питань розробки технічної документації:
- підписувати всі перевірені документи, якщо вони не мають зауважень і не потребують виправлення помилок;
- керуватися тільки діючими стандартами та іншою НД;
- давати чітки, обґрунтовані зауваження та пропозиції щодо виправлення перевірених документів з обов’язковим посиланням на конкретні вимоги стандартів;
- фіксувати свої зауваження на перевірених документах;
- вести систематичний звіт своєї роботи та подавати пропозиції ВЦК щодо підвищення якості оформлення дипломних проектів.
10.5 Нормоконтролер має право:
- повертати без подальшої перевірки документацію, що надійшла до перевірки, у випадках порушення правил комплектності та підписів документів, неохайно оформлених робіт, порушення вимог стандартів при побудові та оформленні документів;
- викликати виконавців для роз’яснення питань, які виникають в процесі перевірки;
- не підписувати надану документацію у випадках невиконання вимог нормоконтролера, а також навмисного зняття його поміток до підписання.
10.7 Нормоконтролер несе відповідальність:
- за дотриманням діючих стандартів;
- за правильність та обґрунтованість своїх зауважень;
- за звіт про виявлені помилки та інформування керівників щодо якості перевіреної документації.
10.8 Нормоконтролер не несе відповідальності за вибір, призначення, повноту і зміст документації, що перевіряється, конструкторських, технологічних та інших рішень, які прийняті студентом та погоджені з керівником дипломного проекту, а також виконання встановлених планом термінів та послідовності перевірки робіт.
Додаток А
Позначення елементів в електричних схемах
Таблиця А.1 – Приклади позначення елементів в електричних схемах
| Найменування елемента електричної схеми
| Умовне графічне позначення
(1 клітинка – 1 мм)
| Літерне позначення
| |
|
|
| | Пристрій (загальне позначення)
| 
| A
| | Конденсатор постійної ємності
| 
| C
| | Конденсатор електролітичний
| 
| С
| | Лампа накалювання освітлювальна, сигнальна
| 
| ЕL, HL
| | Диференційне реле
| 
| FА
| | Розрядник
| 
| FV
| | Запобіжник плавкий
| 
| FU
| | Акумуляторна батарея
| 
| GB
| | Замикаючий контакт в колі керування
| 
| К
| | Розмикаючий контакт в колі керування
| 
| К
|
Продовження таблиці А.1
|
|
|
| | Контакти комутуючого пристрою, перемикаючі контакти реле без дугогасіння, короткозамикач
| 
| К
| | Контакт теплового реле
| 
| К
| | Контактор замикаючий з дугогасінням, або вимикач-роз’єднувач, що має замикаючий контакт із дугогасінням
| 
| К
| | Контактор розмикаючий з дугогасінням, або вимикач-роз’єднувач, що має розмикаючий контакт із дугогасінням
| 
| К
| | Котушка реле, контактора
| 
| K
| | Елементи теплового реле
| 
| KK
| | Котушка індуктивності з осердям або дросель
| 
| L
| | Згладжуюючий реактор
| 
| L
| | Обмотка якоря колекторного тягового електродвигуна з послідовною обмоткою збудження
| 
| М
|
Продовження таблиці А.1
|
|
|
| | Асинхронний двигун
| 
| M
| | Коло амперметра з вимірювальним шунтом
| 
| PA
| | Коло вольтметра з додатковим резистором
| 
| PV
| | Резистор постійного опору
| 
| R
| | Резистор змінного опору
| 
| R
| | Контакт кнопочний з самоповерненням замикаючий
| 
| SB
| | Контакт кнопочний з самоповерненням розмикаючий
| 
| SB
| | Контакт кнопочний без самоповернення – повернення витягуванням кнопки
| 
| SB
| | Контакт кнопочний без самоповернення – повернення повторним натисненням
| 
| SB
| | Контакт реле часу з затримкою замикання
| 
| SB
|
Продовження таблиці А.1
|
|
|
| | Контакт реле часу з затримкою при розмиканні
| 
| SB
| | Трансформатор без осердя
| 
| Т
| | Трансформатор з осердям
| 
| Т
| | Трансформатор струму вимірювальний
| 
| TA
| | Трансформатор напруги вимірювальний
| 
| TV
| | Діод
| 
| VD
| | Діод тунельний
| 
| VD
| | Діод Шотки
| 
| VD
| | Стабілітрон
| 
| VD
| | Стабілітрон двосторонній
| 
| VD
| | Світлодіод
| 
| VD
|
Продовження таблиці А.1
|
|
|
| | Тиристор яким управляють (одноопераційний)
| 
| VS
| | Тиристор яким запирають (двоопераційний)
| 
| VS
| | Транзистор біполярний n-p-n типу
| 
| VT
| | Транзистор біполярний p-n-p типу
| 
| VT
| | Транзистор польовий
| 
| VT
| | З’єднання на корпус
| 
| Х
| | Заземлення
|
| Х
| | Струмоприймач
| 
| XA
| | Кільцевий струмовідвідний пристрій
| 
| ХА
| | Контакт роз’ємного контактного з’єднання
| 
| Х
| | Міжсекційний штир
| 
| XP
| | Міжсекційний штир
| 
| XS
|
Таблиця А.2 – Приклади позначення елементів які застосовуються в специфічних електричних схемах
| Найменування елемента електричної схеми
| Умовне графічне позначення
(1 клітинка – 1 мм)
| Літерне позначення
| |
|
|
| | Вимикач подвійний (повторювач)
| 
| SB
| | Калорифер
| 
| EK
| | Автоматичний вимикач управління
| 
|
| | Головний вимикач
| 
| QF
| | Пристрій механічний з електричним приводом (вентиль захисний)
| 
| Y1
| | Лічильник електроенергії
| 
| Wh
| | Перетворювач електричних величин в неелектричні
| 
| U5
| | Перетворювач електричної величини в електричну
| 
| U3
| | Модуль з використанням IGBT транзисторів
| 
| U
| | Сельсин датчик, сельсин приймач
| 
| BC
BE
| Таблиця А.3 – Приклади дволітерних кодів елементів в електричних схемах згідно ГОСТ 2.710-81
| Перша буква коду (обов’язкова)
| Групи видів елементів
| Приклади видів елементів
| Дволітерний код
| |
|
|
|
| | А
| Пристрій (загальне позначення)
| –
| –
| | В
| Перетворювачі не електричних величин в електричні (крім генераторів і джерел живлення) або навпаки; аналогові або багаторозрядні перетворювачі; датчики для вказування або вимірювання
| Сельсин-приймач
Телефон (консоль)
Сельсин-датчик
Тепловий датчик
Фотоелемент
Мікрофон
Датчик тиску
Датчик частоти обертання (тахометр)
Датчик швидкості
| BE
BF
ВС
ВК
BL
ВМ
BP
BR
BV
| | С
| Конденсатори
| Всі види конденсаторів
| –
| | D
| Схеми інтегральні, мікрозборки
| Схема інтегральна аналогова
Схема інтегральна цифрова, логічний елемент
Пристрої зберігання інформації
Пристрої затримки
| DA
DD
DS
DT
| | Е
| Елементи різні
| Нагрівальний елемент
Лампа освітлення
| EK
EL
| | F
| Розрядники, запобіжники, пристрої захисту
| Дискретний елемент захисту за струмом миттєвої дії
Запобіжник плавкий
Дискретний елемент захисту за напругою, розрядник
| FA
FU
FV
|
Продовження таблиці А.3
|
|
|
|
| | G
| Генератори, джерела живлення
| Акумуляторна батарея
| GB
| | Н
| Пристрої індикаційні і сигнальні
| Прилад звукової сигналізації
Індикатор символьний
Прилад світлової сигналізації
| НА
HG
HL
| | К
| Реле, контактори пускачі
| Реле струмове
Реле вказівне
Реле електротеплове
Контактор, магнітний пускач
Реле часу
Реле напруги
| КА
КН
КК
KM
КТ
KV
| | L
| Котушки індуктивності, дроселі
| Згладжуючі реактори
Перехідні реактори
| –
–
| | М
| Двигуни
| –
| –
| | Р
| Прилади, вимірювальне обладнання
| Амперметр
Лічильник імпульсів
Частотомір
Лічильник активної енергії
Лічильник реактивної енергії
Омметр
Реєструючий прилад
Годинник, вимірювач часу
Вольтметр
Ватметр
| РА
PC
PF
PI
РК
PR
PS
РТ
PV
PW
| | Q
| Вимикачі і роз’єднувачі в силових колах (енергопостачання, живлення обладнання і т.д.)
| Вимикач автоматичний
Короткозамикач
Роз'єднувач
| QF
QK
QS
|
Продовження таблиці А.3
|
|
|
|
| | R
| Резистори
| Терморезистор
Потенціометр
Шунт вимірювальний
Варистор
| RK
RP
RS
RU
| | S
| Пристрої комутаційні в колах управління, сигналізації і вимірювальних
Примітка:
Позначення SF застосовують для апаратів, які не мають силових контактів
| Вимикач і перемикач
Вимикач кнопочний
Вимикач автоматичний
Вимикачі, які спрацьовують від різних впливів:
від рівня
від тиску
від положення (шляховий)
від частоти обертання
від температури
| SA
SB
SF
–
SL
SP
SQ
SR
SK
| | Т
| Трансформатори, автотрансформатори
| Трансформатор струму
Електромагнітний
стабілізатор
Трансформатор напруги
| ТА
TS
TV
| | U
| Пристрої зв'язку, перетворювачі електричних величин в електричні
| Модулятор
Демодулятор
Дискримінатор
Перетворювач частотний, інвертор, генератор частоти, випрямляч
| UВ
UR
UI
UZ
| | V
| Прилади електровакуумні і напівпровідникові
| Діод, стабілітрон
Транзистор
Тиристор
| VD
VT
VS
|
Продовження таблиці А.3
|
|
|
|
| | Х
| З'єднання контактні
| Струмознімач
Штир
Гніздо
З'єднання розбірне
| XA
XP
XS
XT
| | Y
| Пристрої механічні з електромагнітним приводом
| Електромагніт
Гальмо з електромагнітним приводом
Муфта з електромагнітним приводом
| YA
YB
YC
| | Z
| Кінцеві фільтри
| Обмежувач
Фільтр кварцовий
| ZL
ZQ
|
Додаток Б
Приклади заповнення основного напису
Основний напис для схем та креслень
| Живлення та секціювання
Схема електрична з'єднань
|
Основний напис для плану підстанції
| План монтажний тягової підстанції
|
Основний напис для текстових конструкторських документів (перший аркуш і аркуш заголовку)
| Устрій та експлуатація контактної мережі змінного струму
Пояснювальна записка
|
Основний напис для текстових конструкторських документів (наступні аркуші)
Додаток В
Приклад оформлення першого аркушу специфікації
| Форм.
| Зона.
| Позн..
| Позначення
| Назва
| Кільк.
| Примітка
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
| Документація
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
| | А2
|
|
| РК 42.07 5 882.000СБ
| Складальне креслення
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
| Складальні одиниці
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
| | А4
|
|
| РК 42.076 656.000 СБ
| Термопробка
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
| Деталі
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
| | А2
|
|
| РК 42.07 8 170.002
| Корпус
|
|
|
| | А4
|
|
| РК 42.07 8 183.003
| Кришка
|
|
|
| | А4
|
|
| РК 42.07 8 185.004
| Кришка
|
|
|
| | А4
|
|
| РК 42.07 8 302.005
| Вал
|
|
|
| | А3
|
|
| РК 42.07 8 420.006
| Колесо зубчасте
|
|
|
| | А4
|
|
| РК 42.07 8 656.007
| Пробка
|
|
|
| | А4
|
|
| РК 42.07 7 841.008
| Прокладка
|
|
|
| | А4
|
|
| РК 42.07 7 841.009
| Прокладка 20х14х2
|
|
|
| | БЧ
|
|
| РК 42.07 7 841.010
| Прокладка 20х14х2
|
|
|
| |
|
|
|
| Пароніт ПОН-2 ГОСТ 481-80
| 0,004
| кг
|
| | АЧ
|
|
| РК 42.07 8 185.011
| Кришка
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
| Стандартні вироби
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
| Підшипник
|
|
|
| |
|
|
|
| 306 ГОСТ 3478-79
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
КЕМК. ДП ЕЛ 34.00.04
|
| |
|
|
|
|
|
| | Змн.
| Арк.
| № документу
| Підпис
| Дата
|
| | Розробив
| Петров
|
|
| Редуктор
| Літера
| Аркуш
| Аркушів шів
|
| | Перевірив
| Іванов
|
|
|
| Н
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
гр. 409ЕЛ -А
|
| | Н.контр.
|
|
|
|
| | Затвердив
|
|
|
|
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
Додаток Г
Приклад оформлення першого листа експлікації
Додаток Д
Приклад оформлення текстового документу
 | Локомотивне депо з розробкою стенду для вивчення дії ЕПГ пасажирського поїзда
Пояснювальна записка
| Зміст
| Вступ
|
| | 1 Загальна частина
|
| | 1.1 Призначення депо
|
| | 1.2 Розрахунок інвентарного парку ТРС та вимірювачів його роботи
|
| | 1.2.1 Визначення експлуатаційного парку
|
| | 1.2.2 Визначення програми ремонтів та фронту ремонту
|
| | 1.2.3 Визначення інвентарного парку ТРС та парку в
розпорядженні депо
|
| | 1.2.4 Визначення відсотку ТРС, який потребує ремонту та
обслуговування
|
| | 1.3 Визначення групи депо
|
| | 1.4 Визначення штату робітників та службовців депо
|
| | 1.5 Розрахунок кількості та розмірів ремонтних стійл
|
| | 1.6 Вибір цехів та дільниць депо, підйомно-транспортного обладнання
для них
|
| | 2 Індивідуальна частина
|
| | 2.1 Призначення та характеристика стенду
|
| | 2.2 Вибір необхідних матеріалів та обладнання для виготовлення
стенду
|
| | 3 Охорона праці та навколишнього середовища
|
| | 3.1 Вимоги до приміщення та розрахунок освітлення
|
| | 3.2 Вимоги безпеки при виготовленні стенду
|
| | 4 Економічна частина
|
| | Перелік використаних джерел
|
|
 Вступ
| | | |  |
Українські залізниці являють собою транспортну систему, яка за розмірами, обсягами перевізної роботи і рівнем застосування технічних засобів займає друге місце після Росії серед незалежних держав, що утворилися на території колишнього Радянського Союзу. За густотою колій Українським залізницям (УЗ) належить провідне місце серед держав СНД (0,037 км на 1 кв. км. площі). УЗ наближаються до найбільш розвинутих європейських країн: Великобританія (0,078), Польща (0,074), Франція (0,060). Експлуатаційна довжина залізниць України складає 22,56 тисяч кілометрів, що є четвертим показником у Європі.
Незважаючи на зменшення обсягів перевезень за останні роки, умови роботи залізниць України залишаються більш важкими, ніж на закордонних залізницях; досить високою залишається інтенсивність перевезень вантажів і пасажирів, відзначаються значне статичне навантаження на вісь і надмірна вага вантажних поїздів.
Щоб поліпшити показники діяльності українських залізниць, необхідно перейти на нові для нас, але визнані у світі маркетингові принципи управління залізницями та їх підрозділами. Це дозволить чітко розподілити відповідальність конкретних осіб за управлінські рішення та фінансові результати діяльності у сфері пасажирських та вантажних перевезень.
Укрзалізниця вжила важливих заходів щодо впровадження поточних і для підготовки майбутніх реформ. Адже сьогодні ми стоїмо перед необхідністю подальшої адаптації до умов ринкової економіки. Укрзалізниця вживає заходів щодо підвищення рівня сервісного обслуговування клієнтів.
1 Загальна частина
1.1 Призначення депо
Локомотивне депо є основним підприємством локомотивного господарства залізниць України. Воно здійснює виробничо-господарську діяльність у відповідності з планом перевезень на основі господарського розрахунку, має самостійний баланс, виконує зобов'язання та користується правами, як відокремлений структурний підрозділ залізниць.
Існує три типи локомотивних депо:
а) експлуатаційно-ремонтне депо, призначене для експлуатаційної роботи та виконання всіх видів ремонтів приписаних до депо локомотивів;
б) ремонтне депо, яке не має власного парку локомотивів, а виконує тільки поточні ремонти локомотивів ПР-3:
1) однієї серії локомотивів;
2) декількох серій локомотивів;
в) експлуатаційне депо, що призначене для експлуатаційної роботи і виконує лише поточний ремонт ПР-1 та технічне обслуговування приписаних до депо локомотивів.
В нинішній час в області організації ремонту рухомого складу в локомотивному депо робота направлена на розв'язання складних задач.
1.2 Розрахунок інвентарного парку ТРС та вимірювачів його роботи
Тяговий рухомий склад, що приписаний до депо та перебуває на його балансі, становить інвентарний парк депо. Інвентарний парк ТРС змінюється в результаті поповнення його новими одиницями (з існуючих залізниць, від підприємств, міністерств і відомств), також в результаті виключення з парку ТРС через непридатність до роботи з технічного стану або передачі іншим підприємствам.
На кожну одиницю ТРС, що значиться в інвентарному парку, у депо приписки ведеться технічний паспорт. В ньому відображається найважливіші технічні й експлуатаційні характеристики, рік будування і завод-виготовлювач, види і місце виконаних ремонтів, модернізація вузлів, заміна основного устаткування, пробіги. Технічний паспорт є основним документом для обліку інвентарної наявності ТРС.
При передачі локомотива іншим залізницям, підприємствам, при відправленні в капітальний ремонт або поточний ПР-3 разом з локомотивом відсилається і його технічний паспорт.
1.2.1 Визначення експлуатаційного парку
В експлуатаційному парку числяться локомотиви, котрі знаходяться на всіх видах робіт, під технічними операціями та в очікуванні роботи, на станційних коліях, в основному депо і пунктах обороту.
Розмір локомотивного парку депо визначає потужність всіх елементів тягового господарства, штат депо, енергетичні та матеріальні витрати на перевезення.
Розрахунок необхідного парку локомотивів виконують аналітичним та графічним методом.
Аналітичний метод в залежності від цілі розрахунку, вихідних даних і їх деталізації ведеться декількома способами:
- за
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
