Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Участь у цивільному судочинстві органів та осіб,яким законом надано право захищати права інших осіб.





1. У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.2. Прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі в справі або взяти участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у цивільному процесі для подання висновків у справі є обов’язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.Формами участі у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у справі є:*подання позовної заяви в інтересах позивача. В такому випадку відповідний орган виступає ініціатором справи замість позивача;*вступ в справу для захисту інтересів особи сторони або третьої особи як з власної ініціативи, так і за ухвалою суду;

*участь в справі для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у цивільному процесі для подання висновків у справі є обов’язковою у випадках, встановлених законом (, або якщо суд визнає це за необхідне.Практика виробила три критерії, коли прокурор пред’являє позов:

а) заінтересована особа не може або для неї украй важко захистити свої права (заяви в інтересах неповнолітніх, недієздатних, старих, важко хворих громадян);б) якщо заінтересована особа не вживає заходів для захисту свого права, але інтереси інших громадян, державні, суспільні інтереси вимагають такого захисту (регресні позови в інтересах підприємства;)в) якщо позов має сприятливу перспективу.Формами представництва є:*звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;*участь у розгляді судами справ;*внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

 

 

27. Процесуальні права органів та осіб якими законом надано право захищати права інших осіб. 1. Органи та інші особи, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду. 2. Відмова органів та інших осіб, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі. 3. Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених вимог, суд зали­шає заяву без розгляду. 4. Прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими або нововиявленими обставинами, має право знайомитися з матеріалами справи в суді. 5. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 27 цього Кодексу, а також мають право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті.1.Прокурор у цивільному процесі належить до осіб, які беруть участь у справі, а отже, він має юридичну заінтересованість у справі і наділяється всіма правами цієї групи учасників процесу. Прокурор має право підтримувати і змінювати у ході розгляду справи пред'явлені їм заяви або відмовитися від них. Відмова прокурора від заяви ще не визначає хід розгляду справи, тому що особа, на захист інтересів якої була подана заява, має право вимагати розгляду справи по суті. Прокурор має право вносити апеляційні та касаційні скарги на рішення, ухвали і постанови суду першої інстанції. Ряд повноважень прокурор може реалізувати при перегляді судових рішень та їх виконанні. Прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими або нововиявленими обставинами, має право знайомитись із матеріалами справи у суді. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, залежать від їх входження до певного кола суб'єктів цивільних процесуальних відносин. Оскільки правила про ці органи і особи містяться у § 1 глави 4, вони віднесені законом до осіб, які беруть участь у справі, а відтак, наділені юридичною заінтересованістю. Однак характер їх заінтересованості інший, ніж у сторін і третіх осіб - вона носить не особистий, а службовий, посадовий, як правило, характер. їх заінтересованість визначається найчастіше місцем у системі органів держави, їх компетенцією. У справі зазначені органи беруть участь найчастіше з метою здійснення покладених на них обов'язків. Метою участі цих органів і осіб у цивільному процесі може бути захист інтересів інших осіб і надання допомоги суду в з'ясуванні дійсних обставин справи. Органи та інші особи мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду, оскільки для останнього потрібно бути суб'єктами спірних матеріально-правових відносин.

 

28. Поняття і види представництва в цивільному судочинстві. Представництво в цивільному процесі — це процесуальна діяльність особи (представника), спрямована на захист суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи (яку представляють), яка бере участь у справі та сприяє суду в повному й об'єктивному з'ясуванні обставин справи, у винесенні законного й обґрунтованого рішення. За ступенем обов'язковості представництво в суді поділяється на обов'язкове (із справ за участю недієздатних та обмежено дієздатних осіб) і факультативне (необов'язкове), коли волевиявлення представлюваного на представництво є необхідним. За підставами виникнення процесуальне представництво поділяється на добровільне, законне і громадське. В основі добровільного (договірного) представництва лежить договір. Перший підвид — представництво інтересів сторін і третіх осіб адвокатами. Підставою даного представництва є договір доручення на ведення справи в суді. Другий підвид — юрисконсульт представляє в суді інтереси підприємства, організації, установи в силу трудового договору. Третій підвид — окремі громадяни за договором доручення представляють у суді інтереси сторін і третіх осіб. В цьому випадку представниками можуть бути працівники підприємств, організацій та установ — у справах цих підприємств, організацій, установ, один із співучасників за дорученням інших співучасників, інші особи, допущені судом, що розглядає справу, до представництва за даною справою. Законне представництво або представництво зі справ недієздатних і обмежено дієздатних осіб виникає внаслідок наступних підстав. Батьки зі справ своїх неповнолітніх дітей представляють їх інтереси на підставі факту походження дитини, що підтверджено свідоцтвом про народження. Усиновителі зі справ усиновлених можуть виступати в справі на підставі факту усиновлення, а опікуни і піклувальники в справах опікуваних і підопічних — на підставі акта про призначення їх опікунами або піклувальниками. Представниками безвісно відсутніх виступають у суді опікуни над їх майном. У справі про ще не прийняту спадщину як представник спадкоємця також виступає опікун над майном. Для участі в справі законних представників їх волевиявлення не потрібне. В цьому разі своєрідно вирішується питання про документи, що підтверджують повноваження законних представників: таким представникам необхідно подати до суду документи про підстави представництва, а не про повноваження, тому що обсяг повноважень законних представників такий самий, як і в осіб, що представляються ними, оскільки вони повністю заміщають останніх у процесі. Громадське представництво в суді здійснюється відповідно до ЦПК. Представниками сторін і третіх осіб можуть бути уповноважені організацій, яким їх статутом або положенням надане право представляти в суді інтереси членів цих організацій (наприклад, представництво профспілками інтересів працівників).

 

29. Як вирішено питання щодо представництва Законом України «Про судоустрій і статус суддів» 2016 року.

Стаття 10. Професійна правнича допомога при реалізації права на справедливий суд1. Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно.

2. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу.3. Для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура. Забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом.4. Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

 

 

30. Представництво за дорученням. Представництво в цивільному процесі — це процесуальна діяльність особи (представника), спрямована на захист суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи (яку представляють), яка бере участь у справі та сприяє суду в повному й об'єктивному з'ясуванні обставин справи, у винесенні законного й обґрунтованого рішення. В основі добровільного (договірного) представництва лежить договір. Перший підвид — представництво інтересів сторін і третіх осіб адвокатами. Підставою даного представництва є договір доручення на ведення справи в суді. Другий підвид — юрисконсульт представляє в суді інтереси підприємства, організації, установи в силу трудового договору. Третій підвид — окремі громадяни за договором доручення представляють у суді інтереси сторін і третіх осіб. В цьому випадку представниками можуть бути працівники підприємств, організацій та установ — у справах цих підприємств, організацій, установ, один із співучасників за дорученням інших співучасників, інші особи, допущені судом, що розглядає справу, до представництва за даною справою. Стаття 40. Особи, які можуть бути представниками. 1. Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу. 2. Одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні. Стаття 41. Особи, які не можуть бути представниками.1. Не можуть бути представниками в суді особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок. 2. Судді, слідчі, прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.

Представництво за законом.

Представництво в цивільному процесі — це процесуальна діяльність особи (представника), спрямована на захист суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи (яку представляють), яка бере участь у справі та сприяє суду в повному й об'єктивному з'ясуванні обставин справи, у винесенні законного й обґрунтованого рішення. Законне представництво або представництво зі справ недієздатних і обмежено дієздатних осіб виникає внаслідок наступних підстав. Батьки зі справ своїх неповнолітніх дітей представляють їх інтереси на підставі факту походження дитини, що підтверджено свідоцтвом про народження. Усиновителі зі справ усиновлених можуть виступати в справі на підставі факту усиновлення, а опікуни і піклувальники в справах опікуваних і підопічних — на підставі акта про призначення їх опікунами або піклувальниками. Представниками безвісно відсутніх виступають у суді опікуни над їх майном. У справі про ще не прийняту спадщину як представник спадкоємця також виступає опікун над майном. Для участі в справі законних представників їх волевиявлення не потрібне. В цьому разі своєрідно вирішується питання про документи, що підтверджують повноваження законних представників: таким представникам необхідно подати до суду документи про підстави представництва, а не про повноваження, тому що обсяг повноважень законних представників такий самий, як і в осіб, що представляються ними, оскільки вони повністю заміщають останніх у процесі. Стаття 40. Особи, які можуть бути представниками. 1. Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу. 2. Одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні. Стаття 41. Особи, які не можуть бути представниками.1. Не можуть бути представниками в суді особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок. 2. Судді, слідчі, прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники

 

32. Документи, що посвідчують повноваження представника. Представництво в цивільному процесі — це процесуальна діяльність особи (представника), спрямована на захист суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи (яку представляють), яка бере участь у справі та сприяє суду в повному й об'єктивному з'ясуванні обставин справи, у винесенні законного й обґрунтованого рішення. Стаття 42. Документи, що посвідчують повноваження представників. 1. Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами: 1) довіреністю фізичної особи; 2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; 3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. 2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання. 3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи. 4. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. 5. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи. 6. Фізична особа може надати повноваження представникові за усною заявою, яка заноситься до журналу судового засідання.

 

33. Призначення або заміна законного представника. (ст. 43) 1. У разі відсутності у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, законного представника суд за поданням органу опіки та піклування ухвалою призначає опікуна або піклувальника і залучає їх до участі у справі як законних представників.2. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що малолітня чи неповнолітня особа, позбавлена батьківського піклування, не має законного представника, суд ухвалою встановлює над нею відповідно опіку чи піклування за поданням органу опіки та піклування, призначає опікуна або піклувальника та залучає їх до участі у справі як законних представників.3. У разі якщо законний представник не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд за поданням органу опіки та піклування замінює законного представника.

4. Суд може призначити або замінити законного представника за клопотанням малолітньої або неповнолітньої особи, якщо це відповідає її інтересам.5. Звільнення опікуна чи піклувальника в разі, якщо їх призначив суд, і призначення ними інших осіб здійснюються в порядку, встановленому частиною другою статті 241 цього Кодексу.

 

 







Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.