Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Розрахунок вартості матеріалів для виготовлення моделі в ательє





В ательє надаються послуги по виготовленню виробів як з матеріалу ательє так і з матеріалу замовника.

Для того, щоб визначити ціну виробу з матеріалу ательє, потрібно в першу чергу, визначити вартість усіх матеріалів необхідних для виготовлення виробу. Необхідна кількість матеріалів визначається згідно з розкладкою.

Основний матеріал для пошиття одягу – це тканина. До вибору тканини необхідно відноситись досить уважно, оскільки далеко не кожна тканина підходить за фактурою, кольором, властивостями і призначенням обраній моделі.

Тканина верху. По різноманітності структур, фактур та оздоблень лляні тканини значно поступаются бавовняним, але їх асортимент з кожним роком розширюється і випуск костюмно-сукняних та блузочно-сорочкових тканин збільшується. Випускаються лляно-лавсанові тканин із наявністю 25-67% штапельного лавсану, а також тканини трьохкомпонентної структури (льон, лавсан, віскозне волокно).

Для виготовлення даної моделі був обраний лляний асортимент тканин. А саме напівлляна, гладко фарбована тканина, виконана полотняним переплетенням. Завдяки своїм фізичним, технологічним, механічним та пошивним властивостям вона підходить якнайкраще.

Прокладочні матеріали широко використовуються у швейній галузі. Вони служать для: надання жорсткості, зносостійкості та гарного зовнішнього вигляду виробу. Прокладочні матеріали бувають клейові і не клейові.

До них відносяться: клейові матеріали, дублерін, флізелін, прокламелін, коленкор, бортова прокладка, бязь, пружок, корсажна стрічка, павутинка.

Ці тканини з одностороннім клейовим покриттям (ПА-поліамідним клеєм), який при спрасовуванні плавиться, закріплюючи матеріал.

Клейовий метод дублювання більш поширений, адже завдяки зручності та легкому використанню, він значно покращує продуктивність виробництва.

Для виготовлення виробу був використаний гладко фарбований флізелін, товщиною 0,3-0,9 мм, шириною 125 см. Він володіє пружністю, легкістю, не мнеться, не дає посадки, не сипучий, володіє гігроскопічністю, не спрасовується та добре зберігає форму виробу.

Швейні нитки є основним матеріалом для з’єднання деталей швейного виробу. У даному випадку були використані лавсанові нитки.

Вони відповідають усім вимогам, що ставляться до швейних ниток, а саме: висока міцність, пружність, щільність, міцність фарбування, пропорційність крутки.

Лавсанові нитки переважають капронові по термостійкості та завдяки меншій еластичності не стягують тканину в швах. Плавлення лавсанових ниток в голці швейної машини відбувається при швидкості шиття 3000 стібків у хвилину.Лавсанові нитки №22Л, №33Л, №55Л, №90Л використовують для виготовлення білизни, сорочок, блузок, суконь та іншого верхнього одягу.

Фурнітура – це допоміжні вироби (ґудзики, гачки, петлі, кнопки, пряжки, текстильні застібки (липучки), тасьми-блискавки), які застосовуються для з’єднання деталей одягу.

Фурнітура служить для застібання виробу та для надання виробу завершеного вигляду. У нашому виробі були використані сукняні, гладкі, дерев’яні ґудзики, кулеподібної форми з 4-ма отворами. Вони відповідають усім вимогам що ставляться до ґудзиків: міцність, стійкість до води, кип’ятіння у мильних розчинах.

В даній курсовій роботі, ми розраховуємо вартість виготовлення виробу з матеріалів ательє. Ціни на матеріали, вказані згідно прайс листа магазину «Текстиль Контакт», станом на 01.03.2016. Розрахунок вартості матеріалів проводимо в таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1Розрахунок вартості основних і прикладних матеріалів.

  Назва матеріалу Одиниця виміру Необхідна кількість Ціна одиниці виміру, грн. Вартість, грн.
Тканина верху (льон) м 2,5 100,00 250,00
Прокладка клейова м 1,00 36,00 36,00
Ґудзики шт. 3,00 30,00
Нитки шт. 3,00 9,00
Фірмовий знак шт. 2,00 2,00
Вішалка шт. 3,00 3,00
Пакет шт. 2,00 2,00
Всього (В мат. )       332,00

 

План по труду та кадрам

Потреба підприємства у кадрах знаходить своє відображення у «Плані праці і кадрах»[4]. Планування персоналу є складовою загального планування діяльності і розвитку підприємства, спрямованого на забезпечення пропорційного і динамічного розвитку персоналу.

Кадри (трудові ресурси) – це сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, які зайняті на підприємстві і входять до його облікового складу.

Кадрове планування сприяє конкурентоспроможності підприємства, його подальшому розвитку й оптимальному використанню трудових ресурсів.

Всі працюючі підприємств побутового обслуговування населення поділяються на такі категорії: керівники, робітники та учні.

Робітники, в свою чергу, поділяються на:

- основних, тих, що безпосередньо зайняті у виконанні технологічного процесу пов’язаного з виготовленням, ремонтом продукції (закрійник, швачка, кравець, прасувальниця тощо);

- допоміжних, тих, які виконують допоміжні або підсобні роботи, займаються обслуговуванням, ремонтом устаткування (механік-ремонтник, електрик, прибиральниця тощо).

Для визначення потрібної чисельності робітників вихідними даними є: виробнича програма, норми виробітку та структура робіт.

Чисельність працюючих ательє «Надія» наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. Чисельність працюючих ательє на 2016 рік.

Найменування робітників Кількість робітників, чол. Середня тривалість робочого дня, год.
Основні виробничі робітники    
Закрійник
Кравець
Допоміжні виробничі робітники    
Механік-ремонтник
Прибиральниця

 

Для визначення чисельності робітників необхідно визначити реальний фонд робочого часу. Для цього розробляють баланс робочого часу робітників.

Баланс робочого часу основних та допоміжних робітників подано в таблиці 4.2 та 4.3.


Таблиця 4.2. Баланс робочого часу основних робітників ательє на 2016 рік.

 

Найменування робітників Календарний фонд робочого часу Святкові дні Кількість вихідних днів Середня тривалість робочого дня Кількість календарного робочого часу робітника (номінальний фонд робочого часу) Заплановані невиходи Корисний фонд робочого часу робітника
Чергові й додаткові відпустки Відпустки у зв’язку з хворобою Виконання суспільних обов’язків (інші невиходи)
дні год. % дні год. % дні год. % дні год. % дні год. %
Закрійник 9,2 2,0 0,8 88,0
Кравець 9,2 2,0 0,8 88,0

 

Таблиця 4.3. Баланс робочого часу допоміжних робітників ательє на 2016 рік.

 

Найменування робітників Календарний фонд робочого часу Святкові дні Кількість вихідних днів Середня тривалість робочого дня Кількість календарного робочого часу робітника (номінальний фонд робочого часу) Заплановані невиходи Корисний фонд робочого часу робітника
Чергові й додаткові відпустки Відпустки у зв’язку з хворобою Виконання суспільних обов’язків (інші невиходи)
дні год. % дні год. % дні год. % дні год. % дні год. %
Механік-ремонтник 2,0 - - - 0,8 97,2
Прибиральниця 2,0 - - - 0,8 97,2

Оплата праці – це будь-який заробіток, обчислений, у грошовому вимірі, що за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Дієвість оплати праці визначається тим, наскільки повно вона виконує свої основні функції – відтворювальну, стимулюючу, регулюючу й соціальну.

Згідно з Інструкцією із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 11.12.2004 року. №323, виплати на оплату праці складаються з фонду основної та фонду додаткової заробітної плати.

Заробітна плата (розм. зарплата) – це грошове вираження вартості та ціни товару «робоча сила» і частково результативності її функціонування.

Інші визначення заробітної плати:

- грошова компенсація (про інше у вигляді компенсацій практично невідомо), яку працівник отримує в обмін за свою працю.

- виражена в грошовій формі частина сукупного суспільного продукту, що надходить в особисте споживання працівників відповідно до кількості і якості витраченої праці.

- частина витрат на виробництво і реалізацію продукції, що спрямовується на оплату праці працівників підприємства.

Оплата праці складається з основної заробітної плати й додаткової оплати праці. Розміри оплати найманого працівника залежать від результатів його праці з урахуванням наслідків господарської діяльності підприємства.

До основної відноситься оплата, нарахована працівникам за відпрацьований час, кількість і якість виконаних робіт: оплата за відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами, премії відрядникам і доплати у зв'язку з відхиленнями від нормальних умов роботи, за роботу в нічний час, за понаднормові роботи, за бригадирство, оплата простоїв не з вини робітників в розмірах, не вищих за встановлені чинним законодавством.

До додаткової заробітної плати відносяться виплати за не відпрацьований час, передбачені законодавством по праці: оплата чергових відпусток, перерв у роботі годуючих матерів, пільгових годин підлітків, за час виконання державних і громадських обов'язків, вихідної допомоги при звільненні і так далі.

Форми оплати праці встановлюються підприємствами та організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням вимог і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Найчастіше застосовуютъ дві основні форми заробітної плати - відрядну й почасову. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці: перша - кількості виробленої продукції, друга - кількості відпрацьованого часу.

Форми оплати праці будуть ефективними лише в тому разі, якщо вони відповідають організаційно-технічним умовам виробництва. Отже, вибираючи форму оплати праці для певної категорії робітників, необхідно враховувати конкретні умови їхньої праці, специфіку виробництва тощо.

Загальними умовами застосування тієї чи іншої форми заробітної плати є рівень технічної озброєності виробництва, характер технологічного процесу та організації вироб­ництва і праці, ступінь використання виробничих потужностей і устаткування, стан нормування праці тощо.

Специфічними умовами застосування тієї чи іншої форми оплати праці є те, що для відрядної оплати праці необхідна наявність прямо-пропорційної залежності між затратами живої праці й одержаними результатами, тобто робітник повинен мати реальну можливість збільшувати випуск продукції, що має відповідати і потребам виробництва.

Сьогодні в Україні переважною формою оплати праці робітників залишається відрядна. Почасова заробітна плата застосовується для оплати праці службовців і спеціалістів. Відрядна і почасова форми оплати праці мають по декілька систем.

Системами відрядної форми оплати праці є:

- пряма відрядна,

- непряма-відрядна,

- відрядно-преміальна,

- відрядно-прогресивна,

- акордна.

Системи почасової форми оплати праці:

- проста погодинна,

- почасова-преміальна,

- за посадовими окладами.

На підприємствах сфери побутового обслуговування населення застосовано бригадно-відрядну систему оплати праці у відсотках від виручки. Надано характеристику її особливостей.

 

Основна заробітна плата основних робітників розраховується за формулою:

З осн.=(Цв.в. х В) / 100%,

де В – відсоток від виручки (В=15-25%),%.

З осн. = = 64,38грн.

 

Додаткова заробітна плата основних робітників розраховується за формулою:

З дод.=(З осн.х Д) / 100%,

де Д – відсоток додаткової заробітної плати (Д=5-10%),%.

З дод. = = 6,44грн.

 

 







ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2022 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.