Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Психолого-педагогічні основи визначення казки та її класифікації.





Казка – це вид усної народної творчості. До неї також належать міфи, легенди, метафори, прислів’я та інше. Казка – це одна з форм естетичної творчості у дітей. Один з її коренів – це робота дитячої фантазії: будучи органом емоційної сфери, фантазія шукає образів, щоб виразити в них дитячі почуття.

Існує безперечний і глибокий зв’язок між іграми і казками; можна було б навіть сказати, що всяка казка, у своїй суті, є не що інше, як фабула гри – незалежно від того, чи була ця гра зіграна чи ні. Слухаючи казки, дитина насолоджується тієї ж свободою у грі образів, як і в грі рухів. Гра – це є втілена, драматизована, інсценована казка, а казка – це гра до свого інсценування. Але як гра психологічно відмінна, так би мовити, «дієвим міфологізмом», живим перетворенням чого-небудь дійсного, що повинно бути в наявності, так і казка, що може обійтися навіть без краплі реальності, відмінна загальною морфологічною свідомістю, загальної міфологічної перспективи, в яку дивиться дитяча душа [9, c. 356].

Казка не є для дитини чиста вигадка, герої казки живуть для дитини своїм особливим життям, як і для нас, дорослих, було б не точним сказати, що будь-який художній образ «вигаданий». Різниця між «казковою» і «пізнавальною» установкою йде не по лінії дійсного і недійсного, навпаки, саме ця відмінність є продуктом психічного розвитку під впливом казки. Казковий світ, сфера гри виникає в результаті психічної роботи, що спирається на «установку казки» [9, c. 357].



«Казка – животворне джерело дитячого мислення. Багаторічний досвід переконує, що інтелектуальні, моральні та естетичні почуття, які народжуються в душі дитини під враженням казкових образів стимулюють потік думки, що пробуджує до активної діяльності мозок, зв’язує повнокровними нитками живі острівці мислення. Під впливом почуттів дитина мислить словами. В казкових образах перший крок від яскравого, живого, конкретного до абстрактного. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем», – писав В. Сухомлинський.

Говорячи про казку взагалі, не можна не згадати про перші казки, в яких відбувається тісне переплетення дійсного і чудесного. Перші казки, пов'язані з особистістю самої дитини: матері, няні добре це відчувають і починають перші казки так: «Жив-був хлопчик такий, як ти ...». У цих казках мимоволі розповідається про те, що переживає дитя – казка як би втілює в образі те, що є в душі дитини. У казковому матеріалі виступають люди, тварини, речі – знайомі дитині – і ці казки звучать для дитини, як розповідь про щось цілком реальне [9, c. 359].

Казки цілком пов’язані з роботою фантазії, саме як органу емоційної сфери: казковий світ об`єктивує для дитини ті чи інші почуття, і в цьому таємниця живучості в нашій душі казкових образів і таємниці їх впливу на дитячу душу. Завдання казки – дати образи, за допомогою яких виражаються почуття дитини. Казка допускає значні відступи від буквальної передачі реальності, відкриваючи простір для творчої уяви [18, c. 360].

Нині існує два основних види казок: народні і авторські. І народні, і авторські казки у свою чергу можуть бути розділені на казки про тварин, побутові, страшні й чарівні казки. Крім цього авторські казки можуть мати дидактичний, психотерапевтичний і медитативний характер.

Розглянемо детальніше народні казки. Найдавніші народні казки в літературознавстві називаються міфами. Міфологія складалася у різних народів у період бронзового століття і початку первісних відносин. Найдавніша основа міфів і казок – єдність людини і природи.

У народних казках тема краю найбільш опрацьована. Навіть з невеликого репертуару казок, відомих сучасному молодшому дошкільнику, він може дізнатися, як по-різному можна перетинати цей кордон в залежності від обставин і ступеня готовності головного героя до виходу за межі рідного дому. Залучення дитини до фольклорного розуміння теми краю піднімало його особистий розвиток на вищий рівень. Такі смислові відтінки здатна вловити лише дитина старше двох чи трьох років – у цьому віці починається активне становлення символічної функції свідомості [18, c. 173].

Можна виділити загальні і надзвичайно важливі для нас ідеї народних казок:

1. Навколишній світ – живий. У будь-який момент все може заговорити з нами. Це ідея важлива для формування дбайливого і осмисленого відношення до того, що нас оточує. Починаючи від людей, і закінчуючи рослинами і рукотворними речами.

2. Ожилі об’єкти навколишнього світу здатні діяти самостійно, вони мають право на власне життя. Ця ідея важлива для формування почуття прийняття іншого [18, c. 174].

3. Поділ добра і зла, перемога добра. Ця ідея – важлива для підтримки бадьорості духу та розвитку прагнення до кращого, тобто для морально-етичного розвитку.

4. Найцінніше дістається через випробування, а те, що далося даром, може швидко піти. Ця ідея важлива для формування механізму визначення мети й терпіння.

5. Навколо нас безліч помічників. Але вони приходять на допомогу лише в тому випадку, якщо ми не можемо впоратися із ситуацією або завданням самі. Ця ідея важлива для формування почуття самостійності, а також довіри до навколишнього світу. Наше життя багатогранне, тому сюжети народних казок різноманітні [19, c. 175].

Цікавим напрямком народних і авторських казок є казки про тварин. Діти до 5 років порівнюють себе з тваринками, намагаються бути схожими на них. Казки про тварин краще всього передадуть маленьким дітям життєвий досвід. Представники тваринного царства знайомі їм або як товариші по іграх, або як промайнувші в зоопарку фігури, що вселяють то жах, те замилування, або як невідомі істоти з незрозумілими властивостями, про які він тільки чув або читав [19, c. 176].

Побутові казки відіграють важливу роль у житті дитини. Вони розповідають про мінливості сімейного життя, показують способи вирішення конфліктних ситуацій, формують позицію здорового глузду і здорового почуття гумору по відношенню до незгод, розповідають про маленькі сімейні хитрощі. Тому побутові казки незамінні в сімейному консультуванні і при роботі з підлітками, спрямованої на формування образу сімейних відносин.

Щодо страшних казок вони особливо гостро впливають на внутрішній світ дитини. Ці казки розповідають про нечисту силу. У сучасній дитячій субкультурі розрізняють також казки-страшилки. У них присутній досвід дитячої самотерапії: багато разів моделюючи і проживаючи тривожну ситуацію в казці, діти звільняються від напруги і набувають нові способи реагування. Страшилка – це цікавий психологічний матеріал, що дозволяє побачити найпотаємніші куточки світу дітей. Зміст страшних оповідань дуже залежить від культурних і соціальних традицій оточення, в якому росте і виховується дитина [18, c. 178].

Ці історії у дітей різних країн мають безсумнівні риси подібності в сюжетах, поетичних особливостях, манері виконання. Подібність закладено у загальних фольклорних казкових коренях страшних оповідань і в психології маленьких оповідачів і слухачів, в колективному житті страшилкам належить особливе місце і значення. Герої страшилки умовні і безіменні. Характери їх не розкриваються, а вчинки майже не мотивуються. Вони просто уособлюють зіткнення сил добра і зла. У страшилках завжди можна знайти персонажів, які страждають – це члени казкової сім`ї. Саме з героєм-дитиною ототожнює себе оповідач. Різноманітність сюжетів страшилок невелика. Як і в казці, вони монтуються з традиційних смислових мотивів і ситуацій. Практично всі вони уособлюють психологічні проблеми дитинства [14, c. 98].

Особливе місце займають чарівні казки. Найбільшу групу казкового народного епосу становлять чарівні (героїчні) казки. Інколи їх ще називають фантастичними. Означення «чарівні» щодо цього виду казок може вживатися лише умовно, оскільки елемент чарівності зустрічається й у інших жанрах усної народної творчості (у плані надзвичайних персонажів чи подій). Але у казковому епосі до цього виявляється неабиякий інтерес, а чари, чарівні речі й чарівні персонажі набувають найширшого трактування [14, c. 99].

Серед чарівних казок виділяється велика група творів, які окреслюються терміном «героїчні казки». Героїчними вони називаються тому, що у центрі зображення у них знаходиться образ героя-богатиря, лицаря, завдяки доблесті, мудрості та звитязі якого відбуваються всі описувані події.

Значна частина героїко-чарівних казок носить виразний історичний характер. Їх головні герої (Кирило Кожум’яка, Ілля Муромець) мали реальних прототипів. У них зустрічаються описи чи згадки про дійсні події минулого.

Вирішальною та обов’язковою ознакою всіх вищезгаданих груп чарівних казок є незвичайність описуваного, надприродність, таємничість, чудесність подій, динамічність їх розгортання. Центральним мотивом кожної казки, яку зараховують до цього жанрового різновиду, є зображення подорожі, дороги її головного персонажа [7, c. 100].

Важливою особливістю чарівних казок є їх динамізм. Розвиток сюжету відбувається у зв’язку з подіями навколо центрального героя. Дія, як правило, розгортається не лише у часі, а й у просторі, який постійно змінюється.

Чарівні казки характеризуються значно багатшою художньо-образною структурою. У них діє більша кількість образних типів. Російський дослідник В. Пропп виділив сім основних типів персонажів:

1) герой;

2) суперник (той, проти кого бореться герой);

3) лжегерой (той, хто присвоює результати героя);

4) чудо-помічник (людина, тварина, чи предмет);

5) дарувальник (той, хто дарує героєві чарівний предмет);

6) об’єкт, якого шукає герой (жива істота чи предмет);

7) відправник (той, хто ставить умови, виряджає героя в дорогу; як правило виконує епізодичну роль) [10, c. 101].

Поряд з головними образами діє значна кількість персонажів для зв’язку дії – скаржники, наклепники, зрадники і т. п.. Л. Дунаєвська подає три категорійну систему казкових персонажів, поділяючи їх на зло творців, добро творців та знедолених [7, c. 102].

Усі персонажі чарівних казок є статичними, остаточно сформованими. В оповіді не вказуються фактори, не змальовуються обставини, за яких вони створювалися і під впливом чого сформувався їх характер [10, c. 103].

Авторські казки більш образні, ніж народні. Якщо ми хочемо допомогти дитині усвідомити свої внутрішні переживання, ми, напевно, виберемо авторську казку, незважаючи на велику кількість особистісних проекцій. Деякі авторські казки формують негативний життєвий сценарій, але він складається в тому випадку, якщо філософський, духовний сенс казки був не зрозумілий. Тоді робота з життєвим сценарієм повинна бути почата з переосмислення філософського змісту казки [12, c. 162].

Такий вид авторських казок, як дидактичні казки створюються педагогами для «упаковки» навчального матеріалу. При цьому абстрактні символи (цифри, букви, звуки, арифметичні дії тощо) одушевляються, створюється казковий образ світу, в якому вони живуть. Ці казки можуть розкривати зміст і важливість певних знань. У формі дидактичних казок «подаються» навчальні завдання.

Психокорекційні казки створюються для м`якого впливу на поведінку дитини. Під корекцією тут розуміється «заміщення» неефективного стилю поведінки на більш продуктивний, а також пояснення дитині сенсу того, що відбувається. Застосування цих казок обмежене за віком (приблизно до 11-13 років) і проблематики (неадекватну та неефективну поведінку) [21, c. 398].

Створюючи психокорекційні казки, важливо знати приховану причину «поганої» поведінки. Психокорекційну казку можна просто прочитати дитині, не обговорюючи її. Це дає йому можливість бути наодинці із самим собою і подумати. Якщо дитина хоче, можна обговорити з ним казку, сформулювати «казковий урок», програти її за допомогою ляльок, малюнків, пісочниці, мініатюрних фігурок.

Отже, можна прийти до узагальненого поняття казки як найважливішого провідника естетичної життя дитини, особливої ​​реальності світу почуттів, що дозволяє пізнати найскладніші явища дійсності, «багатства людської мудрості, досвіду, результату роботи свідомості і підсвідомості». Незважаючи на те, що єдиної класифікації казок не існує, виділяють два загальних види казок: авторські та народні, кожен з яких має своє психологічне значення і вплив на особистість дитини [21, c. 399].







Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2022 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.