Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Порівняльна характеристика ринків об’єктів В2В та В2С





Ознака Ринок об’єктів В2В (діє промисловий маркетинг) Ринок об’єктів В2С (діє споживчий маркетинг)
Мотиви до придбання Раціональні Раціональні та емоційні
Кількість покупців Обмежена Значна
Попит Похідний Первинний, незалежний
Розвиток попиту з часом Залежить від загальноекономічних тенденцій Залежить від сукупності різноманітних факторів
Залежність попиту від зміни цін Помірна залежність У багатьох випадках значна залежність
Взаємодія при встановленні цін Переговори та вихід на взаємоприйнятні ціни В більшості випадків безпосередня взаємодія відсутня, ціни визначає продавець
Канали розподілу Переважають прямі канали Переважають непрямі канали
Поінформованість покупців Висока Незначна на початкових етапах, велика роль належить рекламі та іншим засобам комунікативної політики

 

Слід зауважити, що, не дивлячись на відмінні риси між промисловим та споживчим маркетингом, між ними існує взаємозв’язок (це видно на рис. 1.1). Цей зв'язок пояснюється визначальним фактором маркетингового бачення – споживчими потребами. Кінцеві споживачі (індивіди, домогосподарства) "диктують умови" підприємствам-виробникам об’єктів В2С, що впливає на їх цілі, місію та загальну політику ведення бізнесу, а самі підприємства-виробники об’єктів В2С є споживачами для підприємств-виробників об’єктів В2В, тобто потреби перших впливають на рішення останніх.

 

Специфіка та основні функції інвестиційного маркетингу

Інвестиційний маркетинг є досить специфічним видом маркетингу, який відрізняється від маркетингу в класичному розумінні. Цей вид є відносно новим, його поява викликана стрімким розвитком інноваційно-інвестиційних процесів у сучасному світі.



Специфіка інвестиційного маркетингу полягає у необхідності врахування особливостей так би мовити двох ринків: традиційного та інвестиційного.

Дана специфіка породжує особливі функції інвестиційного маркетингу:

- моніторинг глобального інвестиційного ринку, дослідження його стану, тенденцій, динаміки;

- прогнозування кон’юнктури інвестиційного ринку;

- дослідження інвестиційної діяльності конкурентів;

- дослідження інвестиційних посередників, аналіз джерел залучення та запозичення інвестиційних коштів;

- аналіз внутрішнього середовища підприємства, виявлення можливих джерел формування власних інвестиційних коштів;

- дослідження так званого традиційного ринку, виявлення потреб споживачів, зовнішніх можливостей та загроз тощо з метою узгодження маркетингових програм з інвестиційними проектами;

- інвестиційно-маркетингове планування;

- розроблення переліку інвестиційних проектів, відбір найбільш ефективних із економічної та маркетингової точок зору;

- економічне та маркетингове обґрунтування інвестиційних проектів;

- формування портфелю інвестиційних проектів;

- маркетинговий поточний та підсумковий контроль за реалізацією проектів та їх результатами.

Принципи інвестиційного маркетингу:

1) принцип комплексності та цільової орієнтації. Комплексність передбачає інтеграцію, комплексне використання, усіх задіяних в інвестиційному процесі елементів, а саме:

- елементів маркетингового міксу ("4Р", "7Р" тощо – в залежності від сфери, в якій діє підприємство);

- інвестиційного та традиційного ринку;

- інтересів усіх учасників ринку;

2) принцип повної забезпеченості ресурсним потенціалом та можливості маневрувати інвестиційними ресурсами, здатність забезпечити інвестиційний процес у необхідних масштабах та створити механізм трансформації інвестиційних ресурсів у об’єкти інвестиційної діяльності;

3) принцип багатоваріантності та оптимальності маркетингових рішень;

4) принцип своєчасності реалізації інвестиційних проектів, що забезпечить їх актуальність для споживачів, інвесторів та інших учасників ринку.

Поняття та особливості маркетингу сфери послуг

Сутність, види та особливості послуг

Послуга– це результат безпосередньої взаємодії виконавця та споживача для задоволення потреб останнього.

За визначенням, запропонованим Ф. Котлером, послуга – це будь-яка діяльність, яку одна сторона може запропонувати іншій; невловима дія, що не приводить до володіння чим-небудь. Її надання може бути пов'язане з матеріальним продуктом.

Також Ф. Котлер пропонує наступне визначення послуги, більш широке: послуга (service) – це будь-яка діяльність або благо, яке одна сторона може запропонувати іншій. Послуга є невловимою й не приводить до володіння власністю (до передачі власності).

Оскільки більшість сфер діяльності виготовляють специфічний продукт, який вміщує в собі матеріальну та нематеріальну частини, Американська Асоціація маркетологів запропонувала розглядати цей продукт (product) як такий, що включає дві категорії: 1) товари (goods) – матеріальні продукти; 2) послуги (services) – нематеріальна складова (рис. 1.3).

 

Продукт (product)
Товари (goods)
Послуги (services)
Матеріальна частина
Нематеріальна частина

 

 


Рис. 1.3. Складові поняття "product" за Американською Асоціацією маркетологів

Класифікація послуг

Класифікація послуг за Ф. Котлером

1. За необхідним рівнем кваліфікації працівників:

- некваліфіковані;

- кваліфіковані;

- професійні.

2. В залежності від присутності клієнта при наданні послуг:

- послуги, що вимагають присутності клієнта;

- послуги, що не вимагають присутності клієнта.

3. В залежності від об’єкту задоволення потреб:

- персональні послуги;

- ділові послуги.

4. В залежності від цілей виробників послуг:

- послуги, що надаються з метою отримання прибутку;

- послуги, що не пов’язані із комерційною діяльністю.

5. За формою власності виробників послуг:

- послуги виробників приватної власності;

- послуги виробників суспільної власності.

Класифікація послуг за методом К. Лавлока

(основні класифікаційні ознаки: міра відчутності та спрямованість)

1. Відчутні дії, спрямовані на тіло людини:

- охорона здоров'я;

- пасажирський транспорт;

- салони краси;

- заклади громадського харчування тощо.

2. Відчутні дії, спрямовані на товари та інші фізичні об'єкти:

- вантажний транспорт;

- послуги охорони;

- ремонт і обслуговування устаткування;

- побутові послуги;

- ветеринарні послуги тощо.

3. Невідчутні дії, спрямовані на свідомість людини:

- театри;

- музеї;

- телебачення;

- інформаційні послуги;

- послуги з освіти тощо.

4. Невідчутні дії з невідчутними об’єктами:

- послуги страхування;

- банківські послуги;

- юридичні послуги тощо.

 

Класифікація послуг за типами

(за приналежністю до певної сфери)

Класичні послуги

1. Виробничі:

- інжиніринг;

- лізинг;

- обслуговування і ремонт устаткування.

2. Розподільні:

- торгівля;

- транспорт;

- зв'язок.

3. Професійні:

- банківські послуги;

- страхові послуги;

- фінансові послуги;

- консультаційні послуги;

- рекламні послуги тощо.

4. Споживчі (масові): всі сфери послуг. Пов’язані із домашнім господарством і проведенням часу:

- театри;

- музеї;

- туристичні послуги;

- послуги готельно-ресторанного сектору тощо.

5. Громадські:

- радіо;

- телебачення;

- освітні послуги;

- культурні послуги.

Нові типи послуг

1. Ділові і професійні послуги:

- торгівля нерухомістю;

- розміщення тимчасово вільних засобів;

- маркетингові та рекламні послуги тощо.

2. Послуги із виховання та навчання дітей:

- приватні дитячі садки та школи;

- послуги нянь;

- послуги гувернанток.

3. Послуги по догляду за тваринами:

- лікування тварин;

- годування та прогулянки;

- готелі для тварин.

Класифікація послуг, запропонована СОТ:

· бізнес-послуги;

· послуги зв’язку;

· будівельні та інженерні послуги;

· послуги дистриб’юторів;

· освітні послуги;

· екологічні послуги;

· фінансові послуги (страхування та банківські);

· медичні послуги;

· послуги в галузі туризму;

· рекреаційні, культурні та спортивні послуги;

· транспортні послуги;

· інші послуги.

 

Особливості послуг

При прийнятті маркетингових рішень у сфері послуг необхідно враховувати так звані 4 "Не", притаманні послузі (рис. 1.4).

 

Невіддільність від джерела  
Непостійність (мінливість)  
  Невідчутність
Незбереженість  
4 "Не"

 


Рис. 1.4. Особливості послуг (4 "Не")

 

Таким чином, особливості послуги можна представити у вигляді чотирьох "Не":

І "Не": невідчутність;

ІІ "Не": не збереженість (не придатність до зберігання);

ІІІ "Не": невіддільність від джерела;

ІV "Не": непостійність (мінливість).

Розглянемо ці особливості детальніше

І "Не": невідчутність послуги

На відміну від товару, послуга не має єдиного матеріального вираження, її не можна взяти в руки, побачити, відчути до моменту придбання.

Так, наприклад, купуючи одяг, взуття, меблі тощо (товар), споживач може побачити його візуально, та, як правило, доторкнутися, взяти в руки тощо, тобто в певній мірі оцінити його якість та властивості перед тим, як здійснити покупку. Але, купуючи послугу, скажімо, туристичного агентства, споживач не має можливості до моменту придбання цієї послуги візуально побачити або відчути її у єдиній матеріальній формі.

Невідчутність послуги призводить до підвищення ролі довіри покупця до виробника. Саме тому виробникові необхідно значну увагу приділяти наступному:

- зміцненню іміджу;

- якомога більшій візуалізації послуги (рекламні ролики, буклети, плакати із наочною демонстрацією послуги. Наприклад, реклама туристичних послуг із демонстрацією пейзажів місць відпочинку, номерів готелю тощо);

- залученню до реклами та інших акцій відомих людей, що користуються авторитетом та довірою у споживачів;

- посилення роз’яснювальної мотиваційної складової у просуванні (тобто, акцент на вигодах, які споживач отримає від придбання послуги).

ІІ "Не": не збереженість послуги (не придатність до зберігання)

Ця особливість виявляється в тому, що, на відміну від товару, послугу не можна зберігати. Є термін "товарні запаси", і саме раціональне управління цими запасами дає можливість безперебійно і ефективно працювати як виробничим, так і торговельним підприємствам. Втім не існує і не може існувати терміну "запаси послуг". Не можна виробити певну кількість послуг завчасно, а потім відкласти їх на склади для зберігання у періоди падіння попиту та відвантажити зі складів для продажу у години-пік.









ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.