Чинники, що визначають конкурентоспроможність продукції

Сучасна наука управління виробництвом розглядає підприємство, як відкриту соціально-економічну систему високого рівня складності. Виходячи з цього, стратегічне управління конкурентоспроможністю базується на вивченні тенденцій та особливостей оточуючого та внутрішнього середовища підприємства. З метою прогнозування змін та створення належних умов для успішної реалізації стратегії необхідні заходи щодо її впровадження привести у відповідність до можливостей та загроз ринкового середовища з урахуванням ресурсного потенціалу підприємства.

Як показує досвід, рішення стосовно вибору стратегії повинне прийматися на основі виваженої оцінки макро- та мікросередовища підприємства.

Підвищення конкурентоспроможності підприємства може відбуватися згідно зі схемою (рисунок 1).

Розроблена стратегія потребує мобілізації певних ресурсів та зусиль щодо її реалізації, тобто впровадження стратегічних планів підвищення конкурентоспроможності в практику господарювання. З цього приводу можна стверджувати, що основні концепції розробки та реалізації стратегії зводяться до таких кроків:

· здійснення аналізу макросередовища підприємства.

· здійснення аналізу мікросередовища та можливостей підприємства.

· формування стратегії.

· реалізація стратегії.

Заслуговує на увагу останній етап наведеного процесу, – реалізація стратегії, який передбачає:

– створення організаційної структури управління підприємством, спроможні успішно реалізувати стратегію;

– перегляд бюджетів для використання достатнього обсягу ресурсів у ті види діяльності, які визначають стратегічний успіх підприємства;

– встановлення відповідних до стратегії напрямків діяльності та процедур;

– впровадження найкращої практики і техніки для забезпечення постійного розвитку та вдосконалення;

– інсталяція підтримуючих систем, які створюють можливість персоналові підприємства успішно здійснювати свою стратегічну роль;

– погодження системи винагород і стимулювання з виконанням стратегії на високому рівні та досягнення поставлених цілей;

– створення робочого оточення і корпоративної культури, що підтримують стратегію;

– забезпечення внутрішнього керівництва (лідерства), необхідною для реалізації стратегії та її удосконалення в процесі реалізації.

Реалізація стратегії управління конкурентоспроможністю підприєм-ства шкіряної промисловості подано на схемі (рисунок 2).

Макросередовище характеризується чинниками, які прямо не пов’язані з підприємством, але впливають на формування загальних умов бізнесу. До них належать: економічні, політичні, науково-технічні, соціально-демографічні та природні чинники. Так, наприклад, економічні чинники макросередовища пов’язані з обігом грошей, товарів, інформації та енергії. Вивчення економічної складової макросередовища дозволяє зрозуміти, – як формуються і розподіляються ресурси та передбачає аналіз ряду показників, у тому числі:

– розмірів валового національного продукту;

– темпів інфляції;

– рівня безробіття;

– банківської відсоткової ставки;

– продуктивності праці;

– норм оподаткування;

– платіжного балансу, тощо.

Мікросередовище підприємства також характеризується складною структурою (рис. 3). Суб’єкти підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають на функціонування виробництва, – це споживачі, постачальники, конкуренти, посередники. У свою чергу й підприємство своєю діяльністю може безпосередньо впливати на них. Враховуючи велику кількість суб’єктів, які прямо чи посередньо впливають на ефективність роботи кожного підприємства, доводиться враховувати лише найвагоміші та очевидні з них.

Основною метою діяльності підприємства є забезпечення високоякісною продукцією споживачів на українському ринку.

Споживачів продукції підприємства можна умовно розподілити за ознаками:

– географічними;

– напрямками діяльності (кінцевою продукцією);

– ціновими та якісними вимогами до готового товару;

– обсягами закупок.

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: