Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Основні характеристики засобів вимірів





Основні нормовані метрологічні характеристики ЗВ, способи нормування і форми їх вираження встановлені ГОСТ 8.009 - 84, ГОСТ 8.001 - 80 і ГОСТ 8.256 - 77.

Основною характеристикою вимірювального приладу або перетворювача є рівняння, а в загальному випадку - математична модель, яка пов`язує інформативні параметри вхідного і вихідного сигналів, яка з врахуванням факторів,що впливають, може бути записана [ 1] як

(1)

де - вектор збурень (неінформативних параметрів); - вектор параметрів приладу; - вектор внутрішніх збуджень, які виникають в приладі (моменти тертя, паразитні ЕРС та ін.); - вектор збуджень, які діють на параметри приладу .

В залежності від співвідношення швидкості особистого руху, яка пов`язана з внутрішніми динамічними процесами в приладі, і швидкості виміру вимірювальної величини розрізняють статичний і динамічний режими вимірів. Якщо швидкості прирівнені, то режим виміру називається динамічним. Якщо швидкість виміру вимірювальної величини значно менше (не менше одного порядку) швидкості особистих рухів, то режим виміру називається статичним, тобто в цьому випадку можна покласти для виконання одного виміру.

У відповідності з цим характеристики приладів також можна розділити на статичні і динамічні.

До основних статичних характеристик приладів і перетворювачів відносяться: статична характеристика, яка може бути заданою у вигляді рівняння, графіка або таблиці; чутливість; поріг чутливості; діапазон вимірів; показання; статичні похибки.

Статична характеристика, або рівняння вимірювального перетворювача ( приладу) - це залежність між інформативними параметрами вихідного і вхідного сигналів. На основі (1 ) при

(2 )

Для лінійного вимірювального приладу або перетворювача рівняння перетворення

(3 )

де - постійна величина.

Відношення інформативного параметру вихідного сигналу до інформативного параметру вхідного сигналу називається коефіцієнтом перетворення приладу або перетворювача:

(4 )

Чутливістю приладу називають відношення зміни вихідного сигналу до зміни вхідного сигналу на виході приладу. Вона визначається з рівняння перетворення приладу:

(5 )

Поріг чутливості- зміна вхідного сигналу, яка викликає найменшу зміну вихідного сигналу, яка може бути зареєстрована або виявлена даним приладом без додаткових пристроїв.

Діапазон вимірів - область значень вимірювального сигналу, яка обмежена межами вимірювальної величини і яка має нормовані похибки, що допускаються. Діапазон вимірів може складатись із піддіапазонів з різними похибками.

Показання - значення вимірювальної величини, яке визначається по відліковуючому пристрою приладу і яке виражене в одиницях цієї величини.

Статична похибкавиникає при вимірах значень постійної по часу величини.

Похибкою в динамічному режимі називається похибка, яка виникає при вимірі змінної по часу величини. При цьому динамічна похибка визначається як різниця між похибкою приладу в динамічному режимі і його статичною похибкою, яка відповідає значенню величини в даний момент часу.

До основних характеристик приладів висуваються наступні вимоги: мінімальний вплив на інформативний параметр вихідного сигналу неінформативних параметрів вхідного сигналу і перешкод, які діють на параметри приладу і перешкод, що виникають в самому приладі; мінімальне число величин, що впливають, і параметрів; рівняння перетворювача повинно найбільш точно відображати залежність між вхідним і вихідним сигналами; лінійна залежність між і .

Основні динамічні характеристики засобів вимірів встановлені ГОСТ 8.256-77 ДСВ. Нормування і визначення динамічних характеристик аналогових засобів вимірів. Основні положення”. Стандарт розповсюджується на лінійні засоби вимірів. Динамічні характеристики поділяються на повні і часткові.

Повна динамічна характеристика однозначно визначає зміну вихідного сигналу засобу виміру при будь-яких змінах інформативного параметру вхідного сигналу і величин, що впливають.

Часткові динамічні характеристики - окремі функції або параметри повної динамічної характеристики, а також характеристики, які лише частково характеризують динамічні властивості засобів вимірів.

 

Модуль 2.

Основи взаємозамінності

Взаємозамінність- властивість незалежно виготовлених деталей займати своє місце в збірковій одиниці без додаткової механічної або ручної обробки при збиранні, яка забезпечує при цьому нормальну роботу збиральних одиниць (вузлів, механізмів, машин).

Розглянемо це визначення. Незалежне виготовлення деталей означає наступне. В сучасному виробництві деталі різних типів і конструкцій виготовляють строго по кресленнях на різних робочих місцях і часто навіть в різних цехах. Деталі в процесі обробки проходять багато технологічних операцій. Наприклад, заготовки блоків шестерень 5 (див. мал. 4.) виточують на токарних станках

Роз`яснимо наступну частину визначення: деталі повинні займати своє місце в збірковій одиниці без додаткової обробки. Збіркова одиниця - це частина машини або приладу, яка складається із декількох даталей, з`єднаних між собою. Наприклад, вал 1 з блоком шестерень 5 і підшипниками 2 утворюють збіркову одиницю із чотирьох деталей. Вал 4 зі шпонками, зубчастими колесами, втулками і підшипниками утворюють збіркову одиницю із дев`яти деталей.

Після встановлення цих збіркових одиниць в корпусі, збирання з корпусом механізму переключення і кришки 3 отримуємо муфту, яка є частиною більш складної збіркової одиниці якої б-не було машини. Таким чином, збирання полягає в послідовному з`єднанні деталей в збіркові одиниці, а збіркових одиниць в загальну систему - механізм, машину, прилад.

Накінець, у визначенні вказано, що збірка без підгонки повинна забезпечувати нормальну роботу виробу, що збирається.

Сучасним направленням взаємозамінності є функціональна взаємозамінність, при якій точність та інші експлуатаційні показники деталей повинні бути узгодженими з призначенням і умовами роботи кінцевої продукції. Взаємозамінність по геометричних параметрах є частковим видом функціональної взаємозамінності.

Взаємозамінність буває повною і неповною, зовнішньою і внутрішньою. Повна взаємозамінність дозволяє отримувати задані показники якості без додаткових операцій в процесі збирання. При неповній взаємозамінності при збиранні збіркових одиниць і кінцевих виробів допускаються операції, які пов`язані з підбором і регулюванням деяких деталей і збіркових одиниць. Вона дозволяє отримувати задані технічні і експлуатаційні показники готової продукції при меншій точності деталей. Функціональна взаємозамінність може бути тільки повною, а геометрична - і повною і неповною.

Зовнішня взаємозамінність - це взаємозамінність вузлів і комплектуючих виробів (електродвигунів, підшипників кочення та ін.) по експлуатаційних параметрах і приєднуючих розмірах. Наприклад, експлуатаційними параметрами є: для електродвигунів - потужність, частота обертів, напруга, струм; для підшипників кочення - коефіцієнт працеспроможності, гранична частота обертів. До приєднуючих розмірів відносяться діаметри, число і розміщення отворів в лапах електродвигунів; внутрішній і зовнішній діаметри і ширина кілець підшипників кочення.

Внутрішня взаємозамінність забезпечується точністю параметрів, які необхідні для збирання деталей у вузли, а вузлів в механізми. Наприклад, взаємозамінність шариків або роликів підшипників кочення, вузлів ведучого і ведомого валів муфти (див. мал. 4.) і т.д.

Принципи взаємозамінності розповсюджуються на деталі, збіркові одиниці, комплектуючі вироби і кінцеву продукцію.

 

Взаємозамінність і точність розмірів

 

Взаємозамінність виробів забезпечується точністю їх параметрів, зокрема розмірів. Однак в процесі виготовлення неодмінно виникають похибки , числове значення яких знаходять по формулі:

(6 ),

де - задане значення розміру (параметра); - дійсне значення того ж параметру. Похибки підрозділяють на систематичні, випадкові і грубі (промахи).

Систематичними називають похибки, які постійні по величині і напрямку або змінюються по деякому закону. Вони можуть бути викликані спрощенням кінематичних схем передаточних механізмів, помилками налагодження станків або приладів, температурними деформаціями та ін. Вплив цих похибок на результати обробки і виміру можна врахувати і навіть усунути.

Випадкові похибки- це похибки, величину і напрямок яких попередньо не можна передбачити. Їх поява обумовлена приблизно однаковим впливом великого числа незалежних один від одного випадкових факторів. Випадкові похибки можуть бути викликані нестабільністю хімічних, фізичних і механічних властивостей матеріалів, непостійністю розмірів заготовок, зміною сил різання, похибками вимірів та ін.

Грубими похибками називають похибки, які явно не відповідають процесу обробки або вимірів. Вони в основному бувають наслідком прорахунків або недогляду і підлягають усуненню.

 

Заходи,що забезпечують взаємозамінність. Ефективність взаємозамінності

 

Взаємозамінність забезпечується комплексом розрахункових, конструктивних і технологічних заходів.

Розрахунки деталей по всіх якісних показниках повинні бути узгоджені з вимогами, які висуваються до кінцевого виробу. Важливе значення мають хімічні, фізичні і механічні властивості матеріалів, стабільність розмірів і форми заготовок і напівфабрикатів.

При конструюванні необхідно широко використовувати загальнотехнічні норми і стандарти, а також уніфіковані і стандартні деталі, збіркові одиниці і комплектуючі вироби; запезпечувати технологічність конструкцій; узгоджувати точність деталей з умовами роботи кінцевої продукції.

До технологічних заходів відносяться вірно розроблена технологія, яка строго дотримується; відповідність технологічному процесу обладнання, пристроїв, ріжучого і вимірювального інструменту; перевірка виробів по всіх парамерах - розмірах, твердості, зношуваності, хімічному складу. Крім того, точність, яку спроможні забезпечити станки, пристрої, ріжучий і вимірювальний інструмент, повинна дещо перевищувати точність, встановлену для продукції, що випускається.

Ремонт машин і приладів, який заснований на принципах взаємозамінності, повинен виконуватися шляхом заміні деталей і збіркових одиниць, що прийшли в негідність, новими із часла запасних. В зв`язку з цим при проектуванні і виготовленні машин і приладів визначають номенклатуру і витрати запасних частин і передбачають іх виготовлення.

Ефективність взаємозамінності пояснюється відповідністю її принципів сучасним умовам виробництва. Повна взаємозамінність вимагає високої точності виготовлення деталей. Однак вона настільки спрощує процес збирання, що всі операції зводяться до простого з`єднання деталей і збіркових одиниць і піддається точному нормуванню. Це полегшує автоматизацію технологічних процесів і дозволяє проводити поточне збирання на конвеєрах робітниками невисокої кваліфікації.

Взаємозамінність сприяє впровадженню у виробництво спеціальних станків, пристроїв, ріжучого і вимірювального інструменту, що забезпечує зниження кошторисності і підвищення якості продукції. Розвоток взаємозамінності стимулює широку стандартизацію різної продукції масового вжитку - напівфабрикатів, сортового прокату, кріпіжних виробів, електродвигунів, редукторів, приладів та ін. Це, в свою чергу, сприяє розвитку спеціалізації і кооперування підприємств. Взаємозамінність спрощує і прискорює ремонт. Принципи взаємозамінності використовуються і дають економічний ефект в масовому, серійному і навіть в одиничному виробництвах, так як у всіх машинах і приладах широко використовуються стандартні матеріали, напівфабрикати, деталі і комплектуючі вироби.

 

Модуль 3.

Основи стандартизації

Принципи стандартизації і взаємозамінності використовувались з давніх часів. Так , в Стародавньому Римі водопроводи споруджували із труб строго визначених діаметрів; в Стародавньому Єгипті для будівництва пірамід використовували уніфіковані блоки вісокої точності. На початку XVIII с. згідно наказу Петра І була побудована серія суден з якорями, озброєнням и спорядженням однакових розмірів. В металооброблюючій промисловості вперше в світі взаємозамінне виробництво було здійснено в другій половині XVIII с. при масовому виробництві рушниць на Тульському, а потім на Іжевському заводах.

 







ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2022 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.