Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Сутність та класифікація поточних витрат підприємств





Під витратами звітного періоду (чи поточними витратами) розуміють зменшення активів, чи збільшення зобов'язань, що приводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути вірогідно оцінені.

Поточні витрати залізничного транспорту включають операційні витрати, фінансові витрати, втрати від участі у капіталі, інші витрати, податок на прибуток і надзвичайні витрати.

Операційними витратами є поточні витрати по забезпеченню основної діяльності підприємства. На залізничному транспорті операційні витрати поділяються на витрати з перевезень (або експлуатаційні витрати), витрати допоміжного виробництва та інші витрати операційної діяльності.

Експлуатаційні витрати складаються з поточних витрат залізниць, необхідних для виконання перевезень вантажів, пасажирів, багажу і пошти.

Планування й облік поточних витрат ведуться відповідно до Номенклатури витрат по основній діяльності підприємств залізничного транспорту України.

Поточні витрати плануються по елементах витрат. Економічні елементи - це однорідні види витрат на виробництво продукції. В загальному випадку, до елементів витрат відносяться: матеріальні; оплата праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші. На залізному транспорті матеріальні витрати розбиті на три групи: матеріали, паливо, електроенергія.



Витрати по окремих виробничих операціях або по декількох однорідних операціях поєднуються у відповідні статті витрат. Кожній статті привласнені певний номер і установлений вимірник, відповідно до якого визначається величина витрат цієї статті.

У складі, як експлуатаційних витрат, так і витрат допоміжного виробництва, виділяю три групи:

витрати основної діяльності;

адміністративні витрати;

витрати на збут.

Витрати основної діяльності поділяються на: основні, безпосередньо зв'язані з виконанням виробничого процесу, і загальновиробничі – по обслуговуванню виробництва.

Для планування витрат велике значення має їхній облік по окремих видах робіт. За цією ознакою витрати поділяються на прямі і непрямі (такі, що розподіляються).

Прямі витрати - це витрати, що безпосередньо враховуються і відносяться на конкретний вид робіт (послуг).

Непрямі витрати зв'язані з виконанням декількох видів робіт і повинні розподілятися між ними непрямим, розрахунковим шляхом, відповідно до прийнятої у галузі методики: пропорційно виконаному обсягу роботи, витратам визначених вимірників або фонду оплати праці. Цей розподіл завжди має наближений характер.

За зв'язком витрат з обсягом роботи вони поділяються на змінні й умовно-постійні. Змінні витрати включають залежні від обсягу перевезень витрати, величина яких змінюється прямо пропорційно обсягу перевезень. Усі інші витрати, що мало залежать від обсягу роботи, прийнято відносити до умовно-постійного.

2 Методи планування експлуатаційних витрат

Базою планування експлуатаційних витрат є плани перевезень і експлуатаційної роботи. Їх планування здійснюється по елементам і статтям витрат.

Найбільша питома вага в експлуатаційних витратах залізничного транспорту займають витрати по оплаті праці.

Фонд оплати праці планується, виходячи з ліміту чисельності персоналу, зайнятого на перевезеннях, і середньомісячної заробітної плати. Чисельність працівників по перевезеннях розраховується з урахуванням завдання на ріст продуктивності праці трьома способами:

по обсягу роботи і нормам виробітку чи нормам часу;

по числу виробничих об'єктів і нормам витрат праці на один об'єкт;

по числу господарських одиниць і штатним розкладам.

Розмір середньомісячного заробітку встановлюється, виходячи з прийнятих на підприємстві форм, систем, умов оплати праці різних професій, доплат і премій.

Фонд оплати праці являє собою добуток середньомісячного заробітку на контингент працівників. При цьому розраховують явочну чисельність працівників і чисельність працівників, що знаходяться у відпустках і виконують державні і суспільні обов'язки. Виплати працівникам за дні хвороби не входять у фонд заробітної плати, тому що вони оплачуються з фонду соціального страхування. Також не включаються у фонд заробітної плати компенсації за невикористану відпустку, командировочні, одноразові премії, премії за винаходи і технічні удосконалення.

Відрахування на пенсійне і соціальне страхування плануються по встановленим законодавством нормам страхових внесків, у відсотках від фонду оплати праці.

Витрати на матеріали, паливо, електроенергію розраховують по величині цих видів ресурсів, необхідної для виконання планованого обсягу перевезень (видів робіт і послуг), і ціні одиниці відповідного ресурсу. Кількість ресурсів визначається різними способами:

по обсязі робіт і нормам витрат на одиницю відповідного вимірника. Цей основний спосіб, їм визначають витрати палива й електроенергії на тягу потягів, витрата матеріалів на експлуатацію і ремонт рухомого складу тощо;

по контингенту окремих груп працівників і нормам на одного працівника (витрати по спецодягу, добові, командировочні тощо);

по кількості устаткування, пристроїв і нормам витрат на кожну одиницю (витрати на поточне утримання колії, опалення, освітлення будинків тощо);

по числу відособлених структурних підрозділів і укрупненим нормам витрат ресурсів на кожне з них.

При розрахунку витрат на паливо й електроенергію для тяги потягів обсяг роботи виражається в різних вимірниках: тонно-кілометри брутто вагонні, локомотиво-кілометри лінійного пробігу, час простою в робочому стані (умовний пробіг). Норми витрати палива (електроенергії) на одиницю вимірника установлюються відповідно на 10000 тонно-кілометрів брутто; на 100 локомотиво-кілометрів лінійного пробігу; на 1 годину простою. При цьому середня норма на тягу потягів розраховується на 104 тонно-кілометрів брутто вагонних.

Середня норма витрати палива (електроенергії) для тяги потягів включає витрату на пересування вагонів, локомотивів і простій локомотивів у робочому стані. Діапазон зміни питомої витрати палива й електроенергії по дорогах і умовах роботи дуже значний.

На середню величину питомої витрати палива й електроенергії впливають структура парку локомотивів по їхнім типам, серіям і потужності; співвідношення в тонно-кілометрів брутто у вантажному і пасажирському русі; розміри якісних показників використання рухомого складу; питома вага поїзної, допоміжної і маневрової роботи; кількість зупинок, що приходяться на одиницю пробігу; технічна оснащеність і стан шляху; професійна кваліфікація локомотивних бригад; електричного опалення у пасажирських вагонах і інші факторів.

При встановленні норми витрати електроенергії необхідно враховувати можливість застосування рекуперативного гальмування, а також втрати в лініях електропередач, що складають до 15 % від витрат електроенергії на тягу потягів.

Планування витрати палива й електроенергії, крім тяги потягів, здійснюється і для інших потреб. Величина цих витрат визначається по кількості устаткування і пристроїв, їхньої потужності і часу роботи, об’єму або площі виробничих приміщень, та по питомих нормах витрати палива (електроенергії), що залежить від температури зовнішнього повітря. Планування витрат на паливо й електроенергію для інших потреб у середньому по мережі ґрунтується на аналізі базисного рівня витрат і розрахунку їхньої зміни у планованому періоді.

Витрати на матеріали планують по обсязі роботи рухомого складу і нормам витрати на одиницю роботи, по контингенту окремих груп працівників і нормам витрат на одну людину.

По тим статтям витрат, де не можливо скористатися розрахунково-нормативними способами розрахунку витрат на матеріали й інші витрати, використовують звітні дані (крім непродуктивних витрат) і коректують їх стосовно до умов планованого періоду.

Амортизаційні відрахування плануються, виходячи із середньорічної вартості основних засобів і норм відрахувань на їхнє повне відновлення. Вихідними даними є відомість про наявність основних засобів на початок планованого періоду і їхня структура по найважливіших видах і групам, а також дані про намічуване їхнє надходження і вибуття.

В Україні розрізняють амортизаційні відрахування у бухгалтерського та податковому обліку. У складі експлуатаційних витрат враховують амортизаційні відрахування бухгалтерського обліку. На залізничному транспорту вони визначаються прямолінійним методом.

Відношення річних амортизаційних відрахувань до повної вартості основних засобів, називають нормою амортизаційних відрахувань чи квотою.

Лекція №15 "Собівартість залізничних перевезень"

План:

1 Собівартість залізничних перевезень.

2 Залежність експлуатаційних витрат та собівартості перевезень від обсягів транспортної роботи.

Зміст:







Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2022 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.