Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Калькуляція собівартості продукції галузевих структурних підрозділів.





Галузеві структурні підрозділи не мають закінченої транспортної продукції, а лише сприяють її створенню на рівні дороги - кожне своїм специфічним внеском. Тому в цих підрозділах сподіваються не собівартість перевезень, а собівартість окремих видів робіт, характерних для того чи іншого підрозділу, на встановлені їх вимірники.

Калькуляція собівартості продукції сортувальної, вантажний і дільничної станцій. Сортувальні, вантажні та дільничні станції мають єдину форму калькуляції собівартості на вимірювачі роботи. Основними вимірниками роботи станцій встановлені:

- Щодо технічної роботи - один відправлений транзитний вагон з переробкою, один відправлений транзитний вагон без переробки, один відправлений місцевий вагон;

- За вантажною роботі - 1 т навантаженого вантажу, 1 т вивантаженого вантажу, 1 відсортований вагон.

Основою для складання планової калькуляції собівартості продукції служить план витрат станції, в якому виділяється сума на оплату рахунків локомотивних депо за роботу маневрових локомотивів. При цьому витрати станції по господарству перевезень відносять на вимірювачі технічної роботи, а по вантажному господарству - на вимірювачі вантажної роботи станції. Витрати з оплати рахунків за маневрову роботу спочатку розподіляють між технічною і вантажний роботою, а потім по вимірникам роботи станції пропорційно витраченим локомотиво-годинах. Основні загальні і загальногосподарські витрати розподіляються за видами роботи станції пропорційно раніше розподіленим по вимірникам заробітній платі.

Витрати з технічної роботи станції розподіляються по вимірникам пропорційно вагоно-годинах, витраченим на обробку транзитних вагонів з переробкою, без переробки і місцевих вагонів; витрати за вантажною роботі - пропорційно часу, встановленого на навантаження 1 т вантажу, вивантаження 1 т вантажу, сортування одного вагона.



Для визначення собівартості продукції станції загальну суму витрат по кожному виду роботи ділять на величину вимірювача цієї роботи.

Калькуляція собівартості продукції основних локомотивних депо. Локомотивне депо - галузеве структурний підрозділ локомотивного господарства залізничного транспорту. Локомотивні депо поділяються на основні, які виконують роботи з експлуатації та ремонту перебувають на їхньому балансі локомотивів, і оборотні, що забезпечують екіпіровку локомотивів і відпочинок локомотивних бригад. На відміну від інших підрозділів у виробничих ресурсах локомотивних депо значну частину складають матеріальні оборотні кошти - сировина і матеріали, запасні частини для ремонту, паливно-енергетичні ресурси.

План витрат локомотивного депо складається з двох розділів: «Експлуатація локомотивів» і «Ремонт технічних засобів».

У розділі «Експлуатація локомотивів» враховують витрати, пов'язані з роботою локомотивів за видами руху (вантажне, пасажирське, господарське, маневрове), їх екіпіровкою, технічним обслуговуванням і амортизацією. Розрахунок витрат ведеться за статтями номенклатури витрат і включає витрати на заробітну плату локомотивних бригад, обтиральні та мастильні матеріали, матеріали для висвітлення локомотивів і ручних ліхтарів, паливо або електроенергію для тяги поїздів, амортизацію локомотивів, а також основні витрати, загальні для всіх галузей господарства залізниць і загальногосподарські.

Вимірювачами продукції локомотивних депо по експлуатаційної діяльності є: 1000 т • км брутто в пасажирському русі; 1000 т • км брутто у вантажному русі; 1000 локомотиво-годин у господарському русі; 1000 локомотиво-годин маневрової роботи; 1000 крано-годин роботи углепод'емних кранів (при паровій тязі). При великому обсязі роботи з обслуговування передавальних і вивізних поїздів окремо розраховують витрати на 1000 т • км брутто або 1000 локомотиво-годин вивізних і передаточних поїздів. Крім зазначених вимірників, на розсуд начальників залізниць може бути встановлений вимірник 1000 локомотиво-км одиночного прямування. По всіх вказаних вимірникам, за винятком крано-годин роботи углепод'емних кранів, калькуляція собівартості продукції складається за видами тяги.

При складанні калькуляції витрати депо розподіляються між окремими видами продукції або безпосередньо, або пропорційно спеціально обраним вимірникам або заробітній платі прямих витрат. Наприклад, до прямих відносяться витрати по ст. «Робота електровозів у вантажному русі» (витрати на оплату праці електровозних бригад, електроенергію для тяги поїздів, мастильні, підбивочні, обтиральні матеріали); витрати по ст. «Робота електровозів у пасажирському русі», за ст. «Робота електровозів у господарському русі», ст. «Робота електровозів на маневрах». Ці витрати відносяться на вимірювачі відповідно 1000 т • км брутто, виконаних електровозами у вантажному і пасажирському русі, і 1000 локомотиво-годин у господарському русі, а також на маневровій роботі.

Навпаки, витрати по ст. «Екіпірування електровозів» підлягають розподілу за видами продукції пропорційно загальному пробігу локомотивів в окремих видах робіт.

Основні витрати, загальні для всіх галузей господарства залізниць, і загальногосподарські розподіляються за видами роботи (руху) пропорційно коштам на оплату праці прямих витрат.

У розділі «Ремонт технічних засобів» враховують витрати, пов'язані з поточному ремонтом локомотивів за його видами і серіями локомотивів. При складанні калькуляції собівартості одиниці поточного ремонту локомотива (ТР-3, ТР-2, ТР-1, ТО-3) кошти на оплату праці та соціальні потреби, матеріали та запасні частини, що припадають на кожен вид ремонту за серіями локомотивів, визначаються шляхом безпосереднього розрахунку. Основні витрати, загальні для всіх галузей господарства, і загальногосподарські в частці, віднесеної на ремонт технічних засобів, розподіляються за видами поточного ремонту пропорційно витратам на оплату праці прямих витрат.

Калькуляція собівартості продукції вагонного депо. Вагонні депо за характером їх діяльності поділяються на вантажні, пасажирські і змішані, а також на депо з ремонту контейнерів. Крім того, є промивально-пропарювальні станції та пункти для промивання й очищення цистерн, вагонні колісні майстерні. Для технічного обслуговування та поточного ремонту вагонів існують пункти технічного обслуговування (ПТО), пункти підготовки вагонів до перевезень (ППВ), які виробляють поточний ремонт вагонів з відчепленням або без відчеплення їх від складів, і пункти контрольно-технічного обслуговування. Вагонні депо виконують періодичні види ремонту вагонів. При цьому здійснюється спеціалізація вагонних депо на ремонті окремих типів вагонів.

Вимірювачами експлуатаційної роботи вагонних депо є:

- Один відремонтований деповським ремонтом вагон (за типами і осності);

- Один відремонтований річним ремонтом контейнер (за типами);

- 1000 вагоно-км вагонів пасажирського парку та рефрижераторного рухомого складу на всьому шляху проходження;

- Один вантажний і окремо один пасажирський вагон, які пройшли через ПТО, що входить до складу вагонного депо;

- Одна відремонтована колісна пара зі зміною елементів;

- Одна промита або очищена цистерна та ін.

Всі основні специфічні витрати вагонного депо є прямими і можуть бути безпосередньо віднесені на той чи інший вид продукції (роботи). За видами продукції витрати плануються і враховуються або за окремими статтями номенклатури витрат (наприклад, ст. «Деповський ремонт вантажних вагонів», ст. «Деповський ремонт рефрижераторного рухомого складу» і т.д.), або за групами статей, якщо всі вони враховують витрати, пов'язані з одним і тим же видом роботи. Так, на вимірювач «один вантажний вагон, які пройшли через ПТО, що входить до складу вагонного депо» повністю належать витрати статей, що враховують всі види технічного обслуговування та поточного ремонту вантажних вагонів. Аналогічним чином визначаються прямі витрати на вимірювач "один пасажирський вагон, які пройшли через ПТО". Основні, загальні для всіх галузей господарства залізниць, і загальногосподарські витрати розподіляються за видами продукції вагонного депо пропорційно витратам на оплату праці основних прямих витрат.

Таким же чином, як у розглянутих підрозділах, розраховується собівартість продукції інших галузевих структурних підрозділів залізниць.

Тема №4 "Вплив обсягу перевезень та умов роботи на собівартість перевезень"

План:

1 Чинники, що впливають на собівартість перевезень.

2 Розподіл експлутаційних витрат на змінні та умовно-постійні.

3 Розрахунок змінних та умовно-постійних витрат залізниці.

Зміст:









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.