Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Залежність собівартості перевезень від дільничної швидкості





Збільшення швидкості руху поїздів в економічному аналізі часто обмежується розрахунком зміни експлуатаційних витрат, собівартості перевезень і капітальних вкладень. Повну ж оцінку зміни цього показника необхідно проводити з урахуванням зміни часу обороту вагона і позатранспортного ефекту від збільшення швидкості доставки вантажів. Фактор часу має в сучасних умовах велике значення не тільки для галузі, але і для користувачів транспорту та в цілому для економіки країни. Тому швидкість транспортування є одним з важливих показників якості перевезень і транспортного обслуговування клієнтури.

Зміна дільничної швидкості чинить різний вплив на витрати залізниць в залежності від причин, що викликали зміну показника.

Дільнична швидкість руху може змінитися за рахунок скорочення або збільшення часу простою поїзда на станціях, зміни кількості зупинок і часу на зупинки, а також за рахунок зміни технічної швидкості руху. У всіх цих випадках є свої особливості в розрахунку окремих вимірників і пов'язаних з ними витрат.

Наприклад, якщо причиною зміни дільничної швидкості є зміна простою на проміжних станціях, то змінюється умовний пробіг локомотивів і, у зв'язку з цим, вимірники – «локомотиво-кілометри», «витрата палива або електроенергії», «вагоно-години», «час роботи локомотивних і поїзних бригад на проходження ділянки». При зміні кількості зупинок і часу на зупинки слід додатково врахувати зміну енергетичних витрат на розгін і уповільнення поїзда.

При зміні дільничної швидкості за рахунок зміни технічної швидкості руху поїзда потрібен особливий підхід до оцінки впливу аналізованого показника на витрати та собівартість перевезень. Технічна швидкість пов'язана з експлуатаційними витратами складною залежністю. З одного боку, зі збільшенням технічної швидкості прискорюється оборот вагона і може бути виконаний протягом певного часу одним і тим же парком рухомого складу більший обсяг перевезень. У зв'язку з цим, витрати на утримання локомотивних і поїзних бригад, ремонт і амортизацію вагонів, що припадають на 1 т-км, знижуються. З іншого боку, збільшення технічної швидкості призводить до зростання основного опору руху вагонів і відповідним додатковим витратам палива або електроенергії на тягу поїздів. Тому економію експлуатаційних витрат від підвищення технічної швидкості визначають зіставленням зниження витрат на утримання локомотивних і поїзних бригад, ремонт і амортизацію рухомого складу з додатковими витратами на паливо або електроенергію на тягу поїздів.



Зниження витрат може бути визначено методом укрупнених витратних ставок. Для цього необхідно визначити економію поїздо-годин від підвищення технічної швидкості при тих же розмірах руху, які розглядалися на конкретній ділянці, і помножити її на укрупнену витратну ставку на 1 поездо-годину. Величина цієї ставки обчислюється за схемою розрахунку ставки на 1 поїздо-годину простою на проміжних станціях.

Для визначення додаткової витрати палива або електроенергії обчислюють величину питомого опору до і після підвищення швидкості, а також додаткову витрату механічної роботи на розгін поїздів. Потім механічну роботу переводять в умовне паливо або електроенергію за норму витрати палива або електроенергії на 1 т-км механічної роботи.

У прикладі на 1 т-км механічної роботи витрачається 1,639 кг умовного палива, при електротязі – 3,002 кВт-год електроенергії.

Розглянемо приклад визначення залежності собівартості вантажних перевезень від дільничної швидкості руху поїздів на ділянках з електровозної тяги.

Дільнична швидкість V змінюється за рахунок скорочення простоїв на проміжних станціях. У цьому випадку, при зміні V вимірники «вагоно-кілометри», «локомотиво-кілометри», «тонно-кілометри брутто вагонів і локомотивів», «маневрові локомотиво-години» і «кількість вантажних відправок» не змінюються. Залишаються постійними і пов'язані з ними залежать від обсягу перевезень витрати. Як уже зазначалось, умовно-постійні витрати при зміні якісних показників при розглянутих варіантах аналізу залишаються стабільними.

Інша група залежних витрат, пов'язана з вимірниками «вагоно-години», «бригадо-години поїзних» і «бригадо-години локомотивних бригад», «локомотиво-години», «локомотиво-кілометри», «витрата палива або електроенергії» зменшується уповільнено.

Особливості розрахунку цих вимірників при середніх умовах перевезень розглядаються при розрахунку вимірників.

Розрахунок калькуляційних вимірників на 1000 т-км.

Вивід формули залежності собівартості вантажних перевезень від дільничної швидкості руху поїзда наведено на ділянках з електровозной тягою для перспективного варіанту аналізу в табл.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.