Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Загальна характеристика і бойове застосування радіорелейного і тропосферного





зв`язку. Умовні позначення засобів радіорелейного і тропосферного зв`язку.

Радіорелейний зв’язок – є частний вид радіозв'язку. Він здійснюється в діапазоні УКХ за допомогою ряду приймально-передавальних радіорелейних станцій, розташованих на місцевості таким чином, щоб між сусідніми станціями забезпечувався стійкий зв'я­зок. 3 усіх приймально-передавальних радіорелейних станцій лише дві кінцеві. Останні станції знаходяться на проміжних пунктах, приблизно на однакових відстанях одна від другої, забезпечуючи ретрансляцію сигналів в обох напрямках зв'язку і називаються ретрансляційними.

Радіорелейний зв’язок – це один із способів здійснення дальнього багатоканального, дуплексного зв'язку в діапазоні УКХ.

Відстань між сусідніми радіорелейними станціями залежить від типу радіохвиль, які використовуються для зв’язку, пара­метрів приймально-передавальних станцій і рельєфу місцевості. Засоби радіорелейного зв'язку дозволяють здійснити багатока­нальний дуплексний телефонний і телеграфний зв’язок, практич­но незалежний від пори року і доби, від стану погоди, атмос­ферних і промислових перешкод, У військах знаходять викорис­тання радіорелейні станції типу Р-409 (Р-419), Р-405 (Р-415), Р-404 (Р-414).

У військовій практиці під радіорелейним зв’язком розуміють радіозв’язок з ретрансляцією сигналів при умові розповсюдження радіохвиль на інтервалах в межах геомет­ричної видимості.

Під тропосферним зв’язком розуміють УКХ радіозв’язок за межами прямої видимості з використанням явища дальнього тропосферного розсіювання або розповсюдження.

Тропосфера – це електрично нейтральне середовище, при­земний шар якого насичений водяними парами.



Тропосферний зв’язок може бути в любому районі. В при­морських районах випарювання більше і дальнє тропосферне роз­сіювання буде проявлятися активніше.

У випадку, коли тропосферні станції розташовуються в межах геометричної видимості не треба шукати зони пере випромінювання, необхідно антени направити одна на одну.

Засоби радіорелейного та тропосферного зв’язку забезпечують побудову:

1 – ліній прямого багатоканального радіозв’язку між пунктами управління (ПУ) з інтервалом до 150 км (Тр.З), до 40км (РРЗ);

2 – вісевих і рокадних ліній в опорні мережі зв’язку (ТР.З з ОК і вище);

3 – ліній прив’язки (ТР.З з АК і вище).

Радіорелейні і тропосферні засоби зв’язку застосовуються для забезпечення зв’язку з старшим штабом (командиром), з під­леглими і взаємодіючими військами та між пунктами управління в оперативно-тактичній, оперативній та стратегічній ланках управління. В тактичній ланці управління радіорелейний та тропосферний зв’язок використовується для забезпечення управління військами починаючи з з’єднання (бригади). Радіорелейні засоби в бригаді використовуються для забезпечення зв’язку між пуннктами управління бригади, із взаємодіючими з’єднаннями та з пунктами управління старшого командира (штабу). Тропосферні засоби використовуються в бригаді тільки для побудови ліній прямого зв’язку між КП (ЗКП) бригади та КП (ЗКП) АК. В підрозділах (відділення, взвод, рота, батальйон) тропосферні та радіорелейні засоби не використовуються.

Завдяки своїм перевагам радіорелейний і тропосферний зв’язок знаходить все більш широке застосування при забезпе­ченні управління військами.

Перелічені недоліки слід враховувати при організації ра­діорелейного зв’язку і тропосферного зв’язку для забезпечення управління військами.

Для забезпечення і встановлення зв’язку радіорелейними і тропосферними засобами призначаються частоти, позивні і ключі до документів. Застосування довільних даних для роботи радіорелейного зв'язку ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

 

 

18. Способи організації радіорелейного і тропосферного зв`язку.

Радіорелейний зв’язок може бути організований за напрям­ком, віссю та мережею. Основними способами організації радіо­релейного зв’язку в Сухопутних військах є напрямок і вісь. Радіорелейна мережа застосовується обмежено.

Напрямок радіорелейного зв’язку – це спосіб організації радіорелейного зв’язку між двома пунктами управління, при яко­му зв’язок відбувається по радіорелейній лінії, побудованій безпосередньо між ними.

Цей спосіб забезпечує найбільшу надійність зв’язку, вели­ку пропускну спроможність, але по зрівнянню з іншими способами, потребує підвищеного витрачання радіорелейних станцій і частот.

Мережа радіорелейного зв'язку – це спосіб організації радіорелейного зв'язку, при якому зв'язок старшого пункту управління з декількома пунктами управління підлеглих частин відбувається за допомогою однієї радіорелейної станції старшого пункту управління, яка працює почергово з підлеглими.

Радіорелейна станція старшого штабу повинна працювати постійно в режимі безперервного випромінювання на не спрямовану антену, а станції підлеглих – в черговому режимі і повинні вмикатися на передачу за вимогою станції старшого начальника.

Кількість радіорелейних станцій в мережі не повинна перевищувати 3-4 одиниць.

Цей спосіб організації радіорелейного зв’язку практично не знайшов застосування у військах тому, що ненаправлені (штирьові) антени забезпечують практично в два рази меншу дальність зв’язку, а також значно зменшується якість радіорелейного багатоканального дуплексного телефонного або телеграфного зв’язку.

Радіорелейна вісь – це спосіб організації радіорелейного зв’язку, при якому зв’язок старшого пункту управління з декількома пунк­тами управління підлеглих з'єднань (частин) відбувається по радіо­релейній лінії, побудованій в напрямку переміщення старшого пункту управління або одного з пунктів управління підлеглих з'єднань (частин).

По зрівнянню з напрямком, радіорелейна вісь дає економію сил і засобів зв'язку, зменшує час розрахунку трас, дозволяє найбільш ефективно управляти радіорелейним зв’язком.

Недоліком цього способу є залежність усього радіорелейного зв'язку від ємності та функціонування вісьової лінії.

Пропускна спроможність вісі визначається ємністю вісьової лінії. Тому доцільно для побудови вісі використовувати багатоканальні радіорелейні станції (Р-404, Р-414).

На кожній вісьовій лінії, напрямку або мережі, радіорелейна станція старшого штабу є головною.

Всі радіорелейні станції типу Р-405 (Р-415), Р-409 (Р-419), Р-404 (Р-414), які використовуються для забезпечення зв’язку в ЗС України мають два полукомплекта апаратури, тому в якості ретрансляційного пункту достатньо використовувати одну станцію.

Тропосферний зв’язок організується за напрямком, безпосередньо між пунктами управління. 3 метою збільшення дальності зв’язку можуть застосовуватися тропосферні ретрансляційні пункти – вісь тропосферного зв’язку.

 

19. Загальна характеристика і бойове застосування проводового зв`язку. Способи організації проводового зв`язку.

Загальна характеристика проводового зв`язку

Високоманевровий характер бойових дій військ та часті переміщення пунктів управління обмежують можливість застосування проводового зв`язку, особливо в тактичній ланці управління під час наступу.

Та, завдяки своїм позитивним властивостям, проводовий зв`язок знаходить широке застосування:

- в період підготовки наступу;

- у вихідному районі для наступу;

- в районах зосередження військ;

- на рубежі переходу в атаку;

- при форсуванні водних перешкод;

- в обороні, коли війська значний час знаходяться на місці;

- для забезпечення внутрішнього зв`язку на пунктах управління.

В оперативно-тактичній, оперативній та стратегічній ланках управління проводовий зв`язок знаходить широке застосування у всіх видах бойової діяльності військ, особливо в світі нової оборонної доктрини.

Позитивними властивостями проводового зв`язку у відношенні до радіо, радіорелейного, тропосферного зв`язку є:

- більша скритність ведення переговорів та передач;

- висока завадозахищенність;

- висока якість каналів зв`язку;

- можливість отримання більшої кількості каналів по одному кабелю за допомогою апаратури ущільнення;

- простота організації зв`язку.

При організації проводового зв`язку варто враховувати його недоліки:

- порівняно невелика швидкість прокладки та зняття кабельних ліній зв`язку;

- громіздкість матеріальної частини проводового зв`язку;

- велика вразливість кабельних ліній зв`язку від усіх видів зброї противника та від транспортних засобів;

- складність прокладки та зняття ліній на зараженій та важко прохідній місцевості;

- великі трудозатрати експлуатаційного обслуговування та охорони ліній зв`язку.

Способи організації проводового зв`язку.

Проводовий зв`язок може бути організований по напрямку чи по вісі.

Напрямок проводового зв`язку – спосіб організації проводового зв`язку між двома пунктами управління /командирами, штабами/, при якому зв`язок здійснюється по проводовій лінії, яка прокладена безпосередньо між ними.

Переваги організації проводового зв`язку по напрямку:

- володіє великою стійкістю, так як при пошкодженні будь-якої однієї лінії зв`язок порушується тільки з одним кореспондентом;

- забезпечує велику пропускну спроможність.

Недоліки:

- збільшується час на встановлення зв`язку;

- необхідна підвищена витрата сил і засобів;

- виключається можливість маневру каналами зв`язку між напрямками.

Вісь проводового зв`язку – спосіб організації проводового зв`язку при якому зв`язок старшого пункту управління /командира, штабу/ з пунктами управління /командирами, штабами/ декількох підлеглих з`єднань /частин/ здійснюється по каналам кабельної лінії, яка прокладена в напрямку переміщення старшого ПУ чи одного з ПУ підлеглих частин.

На вісі зв`язку розгортаються опорні вузли зв`язку (ОВЗ) від яких зв`язок з підлеглими забезпечується по напрямкам. На опорних вузлах зв`язку канали зв`язку вісьової лінії передаються /кросируються/ на вузли зв`язку підлеглих з`єднань.

Переваги організації проводового зв`язку по вісі:

- значна економія сил та засобів;

- забезпечується більш швидке встановлення зв`язку;

- є можливість маневру каналами зв`язку.

Недоліки:

- залежність зв`язку від вісьової лінії. При пошкоджені вісьової лінії, зв`язок втрачається з усіма кореспондентами;

- пропускна здатність зв`язку по вісі залежить від ємності вісьової лінії.

Заходи по забезпеченню стійкості проводового зв`язку

- організовувати його по напрямкам;

- польові кабельні лінії зв`язку прокладати з заглибленням в грунт 30-40 см;

- прокладку ліній ПЗ здійснювати поза населеними пунктами;

- здійснювати маскування та оборону кабельних ліній зв`язку.









ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.