Безпека життєдіяльності у законах та підзаконнох актах.

Програмна анотація

1. Основні законодавчі акти з безпеки життєдіяльності.

2. Екологічне законодавство.

3. Основні положення Закону України “Про охорону праці”.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

1. ОСНОВНІ ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Головним законодавчим актом України є Конституція, цілий ряд статей якої стосується питань безпеки життєдіяльності, зокрема:

Стаття 43: “Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, …. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється”;

Стаття 49: ”Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування”;

Стаття 50: “Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена”;

Стаття 66: “Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки”;

Стаття 68: “Кожен зобов’язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей”.

Конституційні права громадян з питань безпеки життєдіяльності визначаються у цілому ряді законодавчих і нормативних актів, які є підвалинами та базою побудови державної системи охорони праці і безпечної

життєдіяльності населення України.

1. Про охорону праці: Закон України. – К., 1992.
2. Про працю: Закон України. – К., 1994.
3. Про освіту: Закон України. – К., 1992.
4. Про охорону здоров'я: Закон України. – К., 1992.
5. Про пожежну безпеку: Закон України. – К., 1993.
6. Про дорожній рух: Закон України. – К., 1993.
7. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України. –
   К., 1994.
8. Про колективні договори і угоди: Закон України. – К., 1993.
9. Про адміністративні порушення: Закон України. – К., 1993.
10. Про цивільну оборону: Закон України. – К., 1993.
11. Про захист людини від впливу іонізуючих випромі­нювань: Закон України від 14 січня 1998.
12. ДНАОП 0.00-8.02-93 "Перелік робіт з підвищеною небезпекою": Затв. наказом Держнагляд-охоронпраці від 30 листопада 1993 р., № 123.
13. ДНАОП 0.03-8.06-94 "Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі": Затв. наказом М-ва охорони здоров'я України від 23.09.1994 р., № 263/1217.
14. ДНАОП 0.00-8.01-93 "Перелік посад посадових осіб, які зобов'я­зані проходити попередню і періодичну перевірку знань з питань охорони праці": Затв. наказом Держнаглядохоронпраці від 11 жовтня 1993 р., № 94.
15. ДНАОП 0.00-4.24-94 "Положення про навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими та небезпечними умовами праці": Затв. наказом Держнагляд­охоронпраці від 30 грудня 1994 р., №130.
16. ДБН А.3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об'єктів". – Київ, 1994.
17. Основи законодавства України про загальнообов'язкове держав­не соціальне страхування від 14 січня 1998 р. – К., 1998.
18. Положення про організацію охорони праці та порядок розсліду­вання нещасних випадків у навчально-виховних закладах: Затв. наказом М-ва освіти України від 30 листопада 1993 р., № 429.
19. Положення про медичний огляд працівників певних категорій: Затв. наказом М-ва охорони здоров'я України від 31 березня 1994 р., № 45.
20. Положення про національну раду з питань безпечної життєдіяль­ності населення: Затв. постановою Кабінету Міністрів від 15 верес­ня 1993 р., № 733.
21. РБН 356-91. "Положення про радіаційний контроль на об'єктах бу­дівництва та підприємствах будіндустрії і будматеріалів України". – Київ, 1991.
22. Типове положення про спеціальне навчання, інструктаж та пере­вірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України: Затв. наказом МВС України від 17 листопа­да 1994 р., № 6.

2. ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Законодавчі акти екологічного права:

1. Конституція України. – К., 1997.
2. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991.– №41.– Ст.546.
3. Про охорону атмосферного повітря: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 50.– Ст. 678.
4. Про природно-заповідний фонд: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №34. – Ст.502.
5. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №16. –Cт. 198; 1992. – №13.
6. Про тваринний світ: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №18. – Cт. 191.
7. Про екологічну експертизу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №8. – Ст. 54.
8. Про охорону здоров’я: Основи законодавства // Голос України. – 1992. – 15 груд.
9. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – №10; 1992. – №25; 1993 – №23.
10. Про надра: Кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №36. – Ст. 340.
11. Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №24. – Ст. 189.
12. Лісовий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №17. – Ст. 99.

Екологічна безпека як складова глобальної і національної безпеки — стан суспільних відносин у галузі екології, при якому системою державно-правових, організаційних, науково-технічних, економічних та соціальних засобів забезпечується регулювання екологічно небезпечної діяльності, режим використання природних ресурсів, охорона природного навколишнього середовища, безпечного для життя і здоров’я людей, попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для природних систем і населення.

Види екологічної безпеки:

Ä За територіальними ознаками:

ü глобальна (міжнародна);

ü національна (державна);

ü регіональна;

ü локальна.

Ä За способами забезпечення:

ü техногенно-екологічна безпека;

ü соціо-екологічна безпека;

ü природна безпека;

ü економіко-екологічна безпека.

Ä За об’єктами охорони:

ü екологічна безпека навколишнього природного середовища та його компонентів;

ü екологічна безпека суспільства та людини.

Екологічна експертиза — діяльність спеціально уповноважених державних органів, громадських та інших еколого-експертних формувань, спрямованих на забезпечення проведення дослідження, аналізу, оцінки об’єктів, спроможних безпосередньо чи у процесі реалізації (застосування, впровадження тощо) негативно впливати на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей та підготовку висновків про їх відповідність екологічним вимогам

Стандартизація і нормування у галузі екології — врегульована екологічним правом діяльність спеціально уповноважених органів та їх організацій щодо розробки і встановлення комплексу обов’язкових правил, вимог, норм і нормативів у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки.

Види екологічного контролю:

G державний;

G громадський;

G виробничий.

3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ”

В Україні, першій з країн СНД, набув чинності Закон про охорону праці, створено Комітет з нагляду за охороною праці, національний науково-дослідний інститут охорони праці та науково-інформаційний і навчальний центр охорони праці. При Кабінеті Міністрів України працює Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.

Закон складається з восьми розділів.

1 розділ.

Загальні положення

. Закон поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та виду їх діяльності.

. Крім цього закону в Україні чинні Кодекс законів про працю, нормативні акти, правила міжнародного договору.

. Власник підприємства несе повну відповідальність за створення для працівників безпечних і нешкідливих умов праці та зобов’язаний повністю відшкодувати шкоду особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

. Закон регламентує міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють на підприємствах України, мають такі самі права на охорону праці, як і громадяни України.

2 розділ.

Гарантії прав громадян на охорону праці

. При укладанні трудового договору власник підприємства повинен проінформувати громадянина про умови праці на виробництві під розписку.

. Працівник має право відмовитися від дорученої йому роботи, якщо створилась небезпечна ситуація. У цьому випадку за працівником зберігається середній заробіток.

. Всі працівники підлягають обов’язковому страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань шляхом відрахування щомісячно коштів у фонд соціального страхування;

. Законом визначається: працівники, які зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням. Для цих груп працівників робочий час може бути скороченим, підвищена оплата праці та інше.

. Працівники, які працюють на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, забезпечуються спецодягом, спецвзуттям, миючими засобами за рахунок підприємства.

. Власник підприємства зобов’язаний відшкодувати повний розмір втраченого заробітку працівником внаслідок заподіяння шкоди здоров’ю, а також витрати на лікування відповідно до медичного висновку. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період аж до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами.

. Забороняється застосовувати працю жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці. Перелік зазначених робіт затверджений Міністерством охорони здоров’я України за погодженням з Державним комітетом України з нагляду за охороною праці.

. Забороняється застосовувати працю неповнолітніх (до 18 років) на важких, підземних і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці. Перелік цих робіт, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджений Міністерством охорони здоров’я України за погодженням з Державним комітетом України з нагляду за охороною праці. Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду.

. Підприємства, на яких працюють інваліди, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертизи.

3 розділ

Організація охорони праці на виробництві

. Власник зобов’язаний створити на підприємстві службу охорони праці та призначити посадових осіб, які забезпечували б вирішення конкретних питань з охорони праці. Типове положення про службу охорони праці затверджено Державним комітетом України з нагляду за охороною праці.

. Кожний працівник зобов’язаний знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, додержуватись зобов’язань щодо охорони праці, передбачених трудовим договором чи угодою;

. Власник зобов’язаний організовувати проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також щорічний медичний огляд для осіб віком до 21 року. Власник має право усунути працівника від роботи без збереження заробітної плати за ухилення від медичного огляду;

. При прийнятті на роботу всі працівники проходять інструктаж (навчання) з питань охорони праці згідно з типовим Положенням, затвердженим Державним комітетом України з нагляду за охороною праці. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці, забороняється;

. Фінансування охорони праці здійснюється власником, працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці. На підприємствах, в галузях і на державному рівні у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюються фонди охорони праці, кошти цих фондів не підлягають оподаткуванню;

. Власник повинен організовувати розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до Положення Державного комітету України.

. Власник зобов’язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини аварій, нещасних випадків і професійних захворювань та про заходи, яких вжито для їх усунення і забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.

. Для поліпшення охорони праці можуть створюватися асоціації, товариства, фонди та інші добровільні об’єднання громадян.

4 розділ

Стимулювання охорони праці

. За активну участь та ініціативу працівників у здійсненні заходів щодо охорони праці застосовуються заохочення, які передбачаються колективним договором чи угодою.

. За порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища підприємства, організації, установи можуть притягатися органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу.

5 розділ

Державні, галузеві та міжгалузеві
нормативні акти про охорону праці

. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці – це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання. Прийняття, перегляд чи їх скасування здійснюються органами державного нагляду за охороною праці у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці є також обов’язковими для виконання у виробничих майстернях, лабораторіях, цехах, на дільницях та в інших місцях трудового і професійного навчання молоді.

6 розділ

Державне управління охороною праці

. Кабінет Міністрів України:

– визначає функції міністерств з питань охорони праці;

– затверджує національну програму щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;

– визначає порядок створення і використання фондів охорони праці.

. Державний комітет з нагляду за охороною праці:

— здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні;

— розробляє національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

— координує роботу міністерств, відомств, місцевої державної адміністрації та об’єднань підприємств у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

— опрацьовує і переглядає систему показників, умов і безпеки праці;

. Міністерство праці України:

— здійснює державну експертизу умов праці;

— визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестацій робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці;

— бере участь у розробці нормативних актів про охорону праці.

. Інші міністерства та центральні органи державної виконавчої влади:

— здійснюють єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці;

— розробляють і реалізують комплексні заходи та здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств щодо поліпшення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища в галузі;

— фінансують витрати на опрацювання і перегляд нормативних актів про охорону праці;

— організовують навчання і перевірку знань з охорони праці керівниками і спеціалістами галузі;

— створюють при необхідності професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування;

— здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці.

. Місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів (у межах відповідної території):

— забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

— формують заходи з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;

— здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці.

7 розділ

Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

â Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

â Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

â Органи державного пожежного нагляду, управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;

â Органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України;

Вищий нагляд за додержанням і належним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним Прокурором України і підпорядкованими йому прокуратурами.

Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці мають право:

3 безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства;

3 надсилати керівникам підприємств та іншим посадовим особам розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці;

3 зупиняти експлуатацію підприємств, цехів, дільниць до усунення порушень вимог щодо охорони праці;

3 притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.

8 розділ

Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Назвіть основні статті Конституції України, що гарантують безпеку життєдіяльності людини.

2. Назвіть законодавчі акти, які регламентують питання безпеки життєдіяльності.

3. Дайте визначення екологічного права і поясніть екологічні правовідносини.

4. Назвіть основні законодавчі акти екологічного права.

5. Якими органами видаються підзаконні акти з питань екології?

6. Дайте визначення поняттю “екологічна безпека” та назвіть види екологічної безпеки.

7. Для чого проводиться екологічна експертиза?

8. Поясніть значення стандартизації та нормування в галузі екології.

9. Назвіть основні види екологічного контролю.

10. Які види відповідальності тягне за собою порушення екологічного законодавства?

11. Дайте загальний огляд Закону України “Про охорону праці”.

12. Які права мають громадяни на охорону праці?

13. Який порядок організації, функціонування та ліквідації служби охорони праці на виробництві?

14. Які документи належать до нормативних актів про охорону праці?

15. Які органи здійснюють державне управління охороною праці в Україні?

16. Які органи здійснюють державний нагляд та громадський контроль за охороною праці?

17. Назвіть права посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці.

Які види відповідальності існують за порушення законодавства про охорону праці?

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: