Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ «Спеціаліст», «Магістр» за спеціальністю «Дизайн»





 

за освітньо-кваліфікаційними рівням «Спеціаліст», «Магістр»

за спеціальністю «Дизайн»

 

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Порядок виконання магістерської роботи

Для успішного виконання й захисту магістерської роботи необхідні глибокі теоретичні знання, практичні навички та вміння використовувати їх стосовно об'єкта наукового дослідження. Магістерська робота виконується студентом самостійно в рамках поставленого завдання.

Основні етапи виконання магістерської роботи:

  1. Отримання теми та об'єкта дослідження, затвердження теми.
  2. Аналітичний огляд літературних джерел, розробка змісту роботи, складання календарного плану її виконання.
  3. Виконання науково-дослідного завдання.
  4. Написання першого варіанту роботи, подання його на ознайомлення науковому керівникові.
  5. Усунення недоліків, написання остаточного варіанту роботи, її оформлення.
  6. Подання роботи на кафедру.
  7. Зовнішнє рецензування роботи.
  8. Захист магістерської роботи.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Назва магістерської роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок.

При написанні обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичені матеріали або окремі результати.

Необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Магістерську роботу подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердому переплетенні.



2. СТРУКТУРА МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ:

- титульний аркуш,

- зміст,

- перелік умовних позначень (при необхідності),

- вступ,

- основна частина,

- висновки,

- список використаних джерел,

- додатки (при необхідності).

3. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

3.1. Титульний аркуш (отримати зразок за 1 місяць до захисту магістерської роботи).

3.2. Зміст подають на початку магістерської роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел та ін.

3.3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності)

Якщо вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в дисертації у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальне розшифрування. Якщо спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

3.4. Вступ

Розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику магістерської в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.

ПРИКЛАДИ

Актуальність дослідження. Масштабні зміни у …. В Україні … ускладнюється наявністю …. Така …ситуація вимагає покращання якості …, зумовлює необхідність перегляду багатьох положень ….

Особливої уваги у цьому напрямі вимагає …, яка здійснюється переважно у …. Практика підтверджує, що у багатьох ….

Разом з тим, більшість …. Тому кожен … повинен чітко уявляти собі … та кваліфіковано підходити до їх розв'язання у процесі роботи за своїм фахом.

Практична реалізація …. Водночас аналіз стану …показує, що в цій галузі існують значні недоліки, зокрема у більшості …. Тому … вимагає наукового обґрунтування та комплексу … заходів.

У науково-педагогічній літературі досить повно викладено загальні теоретичні основи … у фундаментальних працях О.М.Захлєбного, І.Д.Звєревата ін.. Розроблено методичні рекомендації та посібники з

Актуальність дослідження. Нове тисячоліття з усією необхідністю поставило проблему формування …. Це зумовлює доцільність переосмислення змісту ….

Означена проблема актуальна вже у період …. Водночас, … - зумовлюють можливість та необхідність проведення саме … роботи з метою … Причому, маємо на увазі не лише …. Відомо, що … зумовлена впливом багатьох факторів і, передусім, … (А.Л.Венгер, Т.А.Нєжнова, І.В.Дубровіна, та ін.). Зважаючи на фундаментальні теоретичні положення … науки про те, що саме … забезпечують … і постають головним механізмом … (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, та ін..) та …, ми вважаємо … найважливішим з компонентів процесу …. Доцільність впливу на процес … через …компонент знаходить підтвердження й з погляду структурно-функціонального аналізу.

Між тим, аналіз …, на жаль, дозволяє констатувати відсутність належного розуміння пріоритетності розвитку

Актуальність дослідження. На сучасному етапі все більше посилюється інтерес до …, як регулятора …. Найчастіше поняття … використовується як складна … система, яка є результатом. … розглядається науковцями з різних позицій: як процес самосвідомості (А.В.Петровський, М.Г.Ярошевський та ін.); як її … компонент (М.Й.Боришевський, П.Р.Чамата та ін.); як комплекс відображення системи … (І.Д.Бех, О.В.Скрипченко та ін).

Відомості про особливості … розкриваються в матеріалах сучасних досліджень з різних аспектів: структури і специфіки змісту „…"; як фактора … (Л.В. Вереіна, Т.В. Говорун, А.О. Кацеро, Є.А. Клопота, О.М. Кочубейник, Р.В.Моляко, СО.Прокоф'сва-Акоіюва, В.А.Пушкар та ін.). У численних дослідженнях проблеми … як підсумкового продукту … конкретизується, насамперед, пошук видів і класифікацій …, відшукування вимірів і змістовних параметрів …. Здебільше, дослідники проводять свої пошуки, відштовхуючись від "базового" визначення … (М. Розенберга і Г. Каплан "Хто Я?" і "Який Я?"). Переважно деталізується структура й розмежовуються властивості компонентів …, конкретизуються сфери … та рівні зосередження на внутрішніх чи зовнішніх, усвідомлених чи не усвідомлених, інтимних чи соціальних аспектах.

Ми розуміємо … - як складну, структуровану та цілісну …, на основі якої …. … - це динамічна система, здатна до трансформації. У світлі сучасних наукових досліджень самосвідомості актуальним стає вивчення … як регулятора .., де провідний елемент - естетичні почуття.

У процесі історичної практики відбувалося усвідомлення людством механізмів, котрі формують спроможність особистості естетично ставитися до дійсності, тобто здатність сприймати й переживати в почуттєвих формах власне буття, знаходити та оцінювати загальнолюдські цінності та перетворювати цю дійсність у відповідності зі своїми уявленнями.

Проблема формування естетичних почуттів багатоаспектна. Стародавня китайська філософія, у межах якої формувалося естетичне знання, вважала моральні та естетичні почуття, зокрема, почуття прекрасного, піднесеного, опорою формування духовного світу особистості. Античні мислителі (Аристотель, Платон) робили спроби класифікувати естетичні почуття, не

Мета і задачі дослідження. Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага магістранта, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської праці, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

ПРИКЛАДИ.

Метою дослідження є: аналіз особливостей формування символічного образу в … діяльності …, перевірити закономірності цього процесу, а також виявити залежність утворення різних типів образних структур від реалізованого рівня ….

Завдання:

1. Ви…..

2.Об….

3.Проа….

4.Зяс.

Об'єктом дослідження є процес символізації як перетворення … в чуттєвий образ у художньо-….

Предметом дослідження є … у формуванні … образу в … (кого).

Мета дослідження: розробка змісту, форм та методів вивчення …, формування знань і відповідних поглядів та переконань у ….

Об'єкт дослідження: формування …(чого)… (кого).

Предмет дослідження: формування та систематизація … знань …у процесі ….

Мета: дослідити …

Мета дослідження: виявити специфічні особливості прояву … (чого) … (кого) , розробити колекцію….

Обрати 3-4 завдання

Для досягнення мети дослідження було поставлено (визначено) такі завдання:

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

Виходячи з проблеми, гіпотези та визначеної мети дослідження, передбачається розв'язати такі завдання:

1. Проаналізувати … (історичну, психологічну, педагогічну, культурологічну… та науково-методичну) літературу з теми дослідження, передовий досвід та сучасний стан проблеми.

2. Узагальнити та систематизувати основні підходи до визначення … та його структури.

3. Здійснити теоретичний аналіз проблеми ….

4. Теоретично обґрунтувати положення щодо формування …

5. Визначити критерії добору … для їх інтеграції зі змістом ….

6. Визначити роль … та інших способів формування образу …й розробити систему …, що стимулювали

7. Розробити … (модель формування …, …)

8. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність змісту, форм і методів …

9. Проаналізувати особливості … як сфер розвитку ….

10. Дослідити специфіку проявів основних компонентів ….

11. Здійснити порівняльний аналіз прояву … особливостей ….

12. Орієнтуючись на специфіку проявів, розробити …

13. Виявити загальні закономірності …

14. Виявити особливості … на різних етапах…

15. Виявити особливості взаємозв’язку…

16. Виявити чинники і психологічні умови, що визначають …

17. Представити структурну характеристику…

18. Охарактеризувати особливості розвитку … та тенденції…, властиві різним…

19. Дослідити ступінь розробленості проблеми … в сучасній …

20. Здійснити перевірку методики …

21. Підготувати методичні рекомендації щодо впровадження…

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

ПРИКЛАДИ

Методи дослідження: для розв'язання поставлених завдань використовувалася система загальнонаукових методів теоретичного та емпіричного дослідження: 1) теоретичні: аналіз даних з проблеми дослідження, представлених в науковій літературі та узагальнення отриманої інформації;

Для розв'язання висунутих завдань і перевірки гіпотези використано комплекс методів дослідження: теоретичний аналіз … літератури; цілеспрямоване спостереження за … з метою з'ясування …; методи психологічної діагностики, адаптовані відповідно до завдань дослідження; методи масового збору емпіричного матеріалу (анкетування, експертне опитування). Обробка результатів і порівняння експериментальних даних з вихідними здійснювалася за допомогою методів математичної статистики.

Для вирішення поставлених завдань було застосовано комплекс методів, що включав теоретичні (аналіз … літератури з проблем дослідження, моделювання), емпіричні (анкетування, бесіди з…, цілеспрямоване спостереження. Застосування тестових методик та статистичні модифікації.

Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих магістрантом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток). Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в дисертації зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш розповсюдженою помилкою при викладенні загальної характеристики роботи.

До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем, алгоритмів і т.ін. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку дисертанта.

Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної в дисертації наукової задачі або наукової проблеми. Насамперед за це здобувачеві присуджується науковий ступінь.

Практичне значення одержаних результатів. В магістерській треба подати відомості про наукове та практичне використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання. Необхідно дати короткі відомості щодо можливого впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких може бути здійснена реалізація, форм реалізації.

Структура роботи.

Приклад.

Структура магістерської роботи відповідає цілям і завданням дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів (в кожному по три пункти), висновків, списку використаних джерел (всього … найменувань), додатків на … сторінках. Повний обсяг складає… сторінки, .. сторінок – основна …..частина.

3.5. Основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

В розділах основної частини подають:

- огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;

- виклад загальної методики і основних методів досліджень;

- експериментальну частину і методику досліджень;

- відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

- аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В огляді літератури окреслюються основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, називаються ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини магістерської роботи.

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення магістерських досліджень. В теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних - принципи дії і характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань.

З вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Дається оцінка повноти вирішення поставлених задач, оцінка достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

3.6. Висновки викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої наукової проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Результати Результати показали таке...
  Результати... виявилися такі...
  Описані результати засвідчують, що...
  Основні результати дослідження такі...
  Головним результатом проведеного аналізу слід вважати
  Одержані результати... дають підстави стверджувати, що
Висновки Таким чином, можна зробити висновок, що...
  Проведене дослідження дає змогу зробити висновок проте, що
  Підбиваючи підсумок, можна констатувати, що...
  Наприкінці зазначимо, що...
  На основі попередніх міркувань, можна зазначити, що...
  Підбиваючи підсумки проведеного аналізу, слід відзначити
  3 усього сказаного можна зробити висновок...
  Таким чином, ми дійшли висновку...
  ...робота дає змогу зробити висновок, що...
Переваги запропонованого Цей спосіб має ту перевагу, що...
варіанта рішення Відповідно переваги полягають в...
  Аналіз засвідчив переваги методу...
  Запропонований спосіб дає змогу підвищити
  (прискорити... знизити)...
Рекомендації Систему можна рекомендувати...
  Як... так і... могли б бути рекомендованими...
  Цей метод може бути рекомендованим для... (може
  знайти застосування у...)
     

Висновки пишуться на основі завдань: скільки завдань - стільки висновків!

ВИСНОВКИ

Дослідження дають змогу констатувати

Вивчення … дозволило встановити

Проведене дослідження дає підстави стверджувати

Зафіксовано показано виявлено простежено виокремлено представлені розкрито розглянуто визначено аргументовано розроблено та апробовано доведено з’ясовано досліджено здійснено порівняльний аналіз

Теоретичний аналіз проблеми та отримані результати дослідної роботи дозволити сформулювати такі висновки:

1. Аналіз психологічної, педагогічної … та науково-методичної літератури з теми дослідження показав, що у зв'язку з … зростає роль усвідомлення … та нерозривного зв'язку …, необхідності їх … як об'єктивної умови їх взаємного існування і розвитку. Аналіз причин … доводить необхідність пошуку принципово нових способів …, усвідомлення ….

1. На основі теоретичного аналізу наукових досліджень з проблеми … з'ясовано, що … є … в умовах …, що призводить до систематизації, конструювання, інтегрування … образу …, в результаті чого формується … як головний результат …, в якій здійснюється .... … визначено як процес створення …, відкриття або прогнозування чогось суттєво нового через пізнання і пошук необхідних і нестандартних …, через встановлення різноманітних зв'язків, комбінацій, аналогій, реконструкцій із багатьох можливостей, синтезуючи і пов'язуючи елементи новим оригінальним шляхом.

1. Негативний вплив сучасних соціально-економічних факторів зумовлює стійку тенденцію до зростання проявів …. В результаті дослідження виявлено найбільш характерні риси …: а) надмірна фіксація уваги на …; б) нестабільність …; в) "полярність'' у вирішенні …; г) непередбачуваність ….

2. Основою … є структурована у дослідженні …: … -. Критеріями сформованості означених механізмів є показники проявів зовнішньої виразності …

2. … є важливою складовою …, метою якого є визнання унікальності та неповторності кожного …, врахування своєрідності його …сфери.

Сутність … полягає в тому, що вона є різновидом …у … з метою …. … передбачає безперервний, постійно оновлюваний синтез короткочасних впливів, спрямованих на ….

3. Теоретично обґрунтовано, що зміст і структура … базуються на …особливостях і взаємозв'язку … і … та проявляються у: …, …; …; ….

Запропонована теоретична модель як інструмент дослідження …через взаємозв'язок …, при високому рівні розвитку …, швидко реагує на різноманітні зміни соціального середовища, гнучко проявляє себе, пропонуючи саме той творчий продукт, який необхідний і цінний для суспільства, до якого він належить, і таким чином взаємодіє з ним через призму власної творчої самореалізації.

Встановлено, що … - це процес … на підставі …, що призводить до …образу …, структурним компонентом якого є уявлення про самого себе як частину цього світу, який тісно пов'язаний з детермінуючими складовими …, що проявляється у …

§ У ході реалізації …дослідження виявлено середній рівень вираженості показників …, що свідчить про їх ... Більшість досліджуваних у … Для … характерно … Виявлено, що рівень

§ У магістерській роботі наведено теоретичне узагальнення та розв'язання проблеми розвитку …різного спрямування.

§ Ґрунтовність роботи виявилась у системності вивчення базових компонентів …; визначенні особливостей прояву …; визначенні шляхів активізації та розвитку основних компонентів …; розробці та апробації …

§ Найбільш повно сутнісні характеристики … відображені в рамках … підходів. Спираючись на основні положення даних підходів, … визначається як …, що характеризує …, визначає потребу та здатність …, а також забезпечує ефективну взаємодію ….

§ Аналіз основних підходів до визначення структури … створив можливість виокремити ряд властивостей, що об'єднують всі існуючі структурні моделі та характеризуються як базові компоненти …. Зазначені особистісні властивості доцільно об'єднати в … блоки: …

§ … мають ряд значущих відмінностей. … відрізняється за кількістю формальних стадій та специфічними формами прояву на кожній стадії. Суттєвими чинниками, що визначають специфічні характеристики …, є відмінності об'єкту, методів пізнання та засобів відображення його результатів з різними критеріями …. Можливо констатувати різну міру залученості різних .... у …. Зазначені види … характеризуються потужним «формувальним потенціалом», тобто особистість, яка залучається до них, з часом набуває певних змін, зумовлених особливостями даного виду….

§ Важливим результатом дослідження є визначення значущих відмінностей прояву основних компонентів …. Специфічними для кожної групи є …

У процесі дослідної роботи було доведено, що … як специфічна форма …є одним з ефективних засобів розв'язання досліджуваної проблеми, оскільки забезпечує високий рівень …щодо …у …, надає можливість для ..

3.7. Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків , у хронологічному порядку.

3.8. Додатки. За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття магістерської роботи:

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

- інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання роботи;

- ілюстрації допоміжного характеру.

 

4. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

4.1. Загальні вимоги

Магістерську роботу у двох примірниках (ідентичних) друкують за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 29 < мм) через 1,5 міжрядкових інтервали. Обсяг основного тексту становить 80—100 сторінкам. Зазначимо, що до загального обсягу не входять додатки, список використаних джерел, таблиці й рисунки, які повністю займають всю площу сторінки. Текст друкують, залишаючи поля таких розмірів: лівий — не менше 20 мм, правий — не менше 10 мм, верхній — не менше 20 мм, нижній — не менше 20 мм. Шрифт друку має бути чітким, стрічка — чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту має бути однаковою.

Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин дисертації "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "ДОДАТКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину треба починати з нової сторінки.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розряді підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3- 4 інтервалам.

Вписувати в текст дисертації окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання магістерської можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявності не більше двох виправлень на одній сторінці.

4.2. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок дисертації. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини , нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх , заголовки, тобто не можна друкувати: “І. ВСТУП” або “Розділ 6. ВИСНОВКИ”. Номер розділу ставлять \ після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. ; Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.”(другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках. Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер Ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в магістерській подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). Якщо в магістерській одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл.1.2”. Формули (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ... Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку.

4.3. Ілюстрації мають відповідати тексту, а текст - ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис). Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом “Рис. ”;

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

ПРИКЛАД:

Основними видами ілюстративного матеріалу є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках “(рис. А.3.1) ” або зворот типу: “...як це видно з рис. А.3.1” або “... як це показано на рис. А.3.1”.

4.4. Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють. За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а неу прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок,) - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка. Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким.

Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним. У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дисертації або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

4.5. Формули. При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул.

Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всере









Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.