Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)





МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

 

Навчальна дисципліна Факультетська педіатрія
Модуль №1 Найбільш поширені кардіоревматологічні захворювання, хвороби травної та сечової систем у дітей
Змістовий модуль № 6 Захворювання сечової системи у дітей
Тема заняття 21 Інфекції сечової системи у дітей  
Курс
Факультет медичний

Запоріжжя 2008

1. Актуальність теми:Пієлонефрит - микробно-запальне захворювання нирок з поразкою чашечно-лоханкової системи, а після цього інтерстіціальної тканини, паренхими нирок та канальців. По даним різних авторів його виявляють у 2-3% дорослих, у 50-60% випадків хвороба починається в ранньому дитинстві. Загальне поняття ІМС вживається тоді, коли немає даних за поразку нирок, але є ознаки микробного запалення сечового тракта, визначити топіку яких на даний момент важко.

Розрізняють первинний і повторний пієлонефрит.

Первинний пієлонефрит - це микробно-запальний процес у нирковій паренхімі, коли не виявляються структурні, клітинні, ферментативні дефекти нирок.

Вторинний пієлонефрит - цей же процес розвивається у нирковій паренхімі, на тлі вже існуючих дефектів природженого, спадкового, придбаного характеру. Вони поділяються на обструктивні і необструктивні.

«Асимптоматична» бактеріурія присутня у 1% доношених новонароджених, у недоношених вона ще вища. У 3: 1000 новонароджених бактеріурія виявляється в випадках наявності обструктивной уропатії.

Спеціальна увага на ознаки ІМС повинна бути звернута в тих випадках, якщо дитина народжується від матері, що страждає на пієлонефрит або на інші види уропатії.



Частіше пієлонефрит зв'язаний з обструктивною уропатією, але у ряду хворих він наслоюється на дизметаболічну нефропатію, зв'язану з постійною або сезонною нестабильністью цитомембран. На пієлонефрит частіше хворіють дівчинки. Бактеріурія у хлопчиків завжди повинна насторожувати в плані необхідності відкриття анатомічного дефекту будівлі ОМС, сприятливого фіксації мікроорганізмів.

Широке розповсюдження ІМС у дитячої популяції в великій мірі зумовлене тими екологічними зрушеннями, що спостерігаються в останні десятиріччя \алергізація, дисбактеріоз, дисметаболічні порушення\. До цього слідує додати повищення рівня спадкових і природжених захворювань у популяції, в тому числі і ОМС. На підставі цих даних стає зрозумілою причина, чому у нинішній час розповсюджене інфікування нирок і органів сечовиділення.

2. Конкретні цілі: 1.Визначати етіологічні та патогенетичні фактори інфекцій сечової системи (циститу, пієлонефриту) у дітей.

2.Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину інфекцій сечової системи (циститу, пієлонефриту) у дітей.

3.Визначати особливості інфекцій сечової системи у новонароджених дітей і ставити попередній клінічний діагноз.

4.Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при інфекції сечової системи (циститі, пієлонефриті) у дітей: загальноклінічний та біохімічний аналізи крові; загальний аналіз сечі; методи кількісного визначення формених елементів та протеїнурії; визначення бактеріурії; визначення швидкості клубочкової фільтрації; мікційну цистографію та екскреторну урографію; ехографію, радіоізотопне обстеження; нефробіопсію .

5.Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики інфекцій сечової системи (циститу, пієлонефриту) у дітей.

6.Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз при інфекції сечової системи (циститі, пієлонефриті) у дітей.

7.Здійснювати прогноз життя при інфекції сечової системи (циститі, пієлонефриті) у дітей.

8.Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в дитячій нефрології.

 

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

ДИСЦИПЛІНА Отримані навики
Анатомія, фізіологія   Знати анатомо-фізіологічні особливості органів сечової системи у дітей
Пропедевтика дитячих хвороб   Володіти методикою дослідження і семіотикою за­хворювань органів сечової системи, проведенням клінічного аналізу крові, сечі. Визначати симптоми цистіту і пієлонефриту, класифікувати ІСС, трактувати дані аналізу крові, сечі, УЗД нирок, рентгенологічних досліджень.    
Променева діагностика Володіти рентгенологічними методами діагностики органів сечової системи Призначити і оцінити результа­ти рентгенологічних методів обстеження.  
Фармакологія   Виписувати препарати: антибіотики, еубіотики, вітаміни, нестероїдні протизапальні препарати. Визначити покази, призначити і виписати рецепти з відповід­ними препаратами  

Короткий виклад матеріалу:

   

Інфекція сечової системи у дітей

1. ТЕРМІНОЛОГІЯ

Шифр за МКХ-10:

N 10 Гострий тубулоінтерстиційний нефрит

N 11 Хронічний тубулоінтерстиційний нефрит

N 11.0 Необструктивний хронічний пієлонефрит, пов`язаний з

Рефлюксом

N 11.1 Хронічний обструктивний пієлонефрит

N 11.8 Інші хронічні тубулоінтерстиційні нефрити

N 11.9 Хронічний тубулоінтерстиційний нефрит

Неуточнений

N 12 Тубулоінтерстиційний нефрит, не уточнений як гострий і

Хронічний

N 13 Обструктивна уропатія та рефлюкс-уропатія

N39.0 Інфекція сечовивідних шляхів без уточненої локалізації

 

Пієлонефрит (далі ПН)- неспецифічне мікробно-запальне захворювання нирок з переважним вогнищевим інфекційно-запальним ушкодженням тубулоінтерстиційної тканини, пов'язане з інфекцією сечових шляхів, що потрапляє в нирки гематогенним, лімфогенним чи висхідним шляхом.

Інфекція сечових шляхів - поняття інфікованості органів сечової системи без уточнення рівня ураження.

Рефлюкс-нефропатія - стан, в основі розвитку якого лежить поєднання дизембріогенезу сечових шляхів і певних ділянок нервової системи з порушенням структури ниркової тканини. Характеризується розвитком хронічного атрофічного пієлонефриту на фоні міхурово-сечовідного рефлюксу.

Обструктивні уропатії - група урологічних захворювань, які супроводжуються порушенням відтоку сечі та підвищенням внутрішньомисочкового тиску, розширенням чашечко-мисочкового сегменту, розвитком вторинного пієлонефриту з поступовою атрофією ниркової паренхіми.

2. КЛАСИФІКАЦІЯ

Класифікація пієлонефриту у дітей

 

Форма Перебіг Активність* Функція нирок
Первинний (необструктивний) Вторинний (обструктивний) Гострий   Хронічний а) рецидивуючий б) латентний Активна стадія Часткова клініко- лабораторна ремісія Повна ремісія Збережена Порушена Хронічна ниркова недостатність

* додаток 1.

ПН вважається гострим при тривалості його перебігу до 6 місяців.

Хронічний ПН діагностується на підставі понад 6-місячного перебігу процесу або загострення захворювання протягом цього періоду не менше 2 разів.

Рецидив ПН документується за наявності, окрім клініко-лабораторних симптомів, того ж збудника, що й при першому епізоді захворювання. Виявлення іншого чинника при бактеріологічному дослідженні сечі свідчить про реінфекцію.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ

Клінічні критерії

Øбіль в животі або попереку

Øінтоксикаційний синдром (підвищення температури тіла, блідість шкіри, періорбітальний ціаноз, нудота, блювота)

3.2 Параклінічні критерії:

Øзміни в аналізі крові (підвищення ШЗЕ, нейтрофільний лейкоцитоз, позитивні гострофазові показники, підвищення рівня С-реактивного білка)

Øренальні ознаки

· рН сечі >6,5

· нейтрофільна лейкоцитурія

· мікропротеїнурія (хибна – за рахунок лейкоцитурії і справжня – за рахунок протеїну Тамма-Хорсфалла)

· бактеріурія

- з середньої порції сечі

§ понад 105 МТ/мл одного виду (E.coli),

§ 103 МТ/мл для умовнопатогенної флори (Proteus, Klebsiella, Enterobacter та інші),

§ будь-яке число КУО Pseudomonas,

§ 103-104 МТ/мл при повторних однотипових результатах та за наявності відповідної клініки,

- за допомогою катетера - 103 МТ/мл,

- безпосередньо з сечового міхура (цистостома, пункція) - будь яке число

Øпозитивний тест на нітрити (окрім процесу, викликаного ентерококами і стафілококом)

Øпозитивний тест на естеразу лейкоцитів

Лабораторні дослідження

А. Обов`язкові:

аналіз крові клінічний

аналіз крові біохімічний з визначенням рівня креатиніну, сечовини

загальний аналіз сечі

аналіз сечі за Нечипоренком

аналіз сечі за Зимницьким

бактеріологічне дослідження сечі

для дівчат - мазок з піхви

Б. Уточнюючі:

Активна стадія Період зворотнього розвитку Період ремісії При інтеркурентних захворюваннях Примітки  
Клінічний аналіз крові з визначенням лейкоцитарної формули  
1 раз на 7-10 днів 1 раз на 2-3 тижні 1 раз на 3-6 місяців одноразово    
Визначення креатиніну, сечовини крові  
1 раз на 2-3 тижні* 1 раз на 1-2 місяця* 1 раз на 3-6 місяців*   *частіше при азотемії  
Швидкість клубочкової фільтрації (за кліренсом ендогенного креатиніну)  
одноразово Однора- зово 1 раз на 6-12 місяців      
Загальний аналіз сечі  
1 раз в 3-5 дні 1 раз на 7-10 днів 1 раз на місяць 1 раз на тиждень    
Уролейкограма  
одноразово          
Аналіз сечі за Нечипоренком  
1 раз на 6-7 днів 1 раз на 6-7 днів 1 раз на місяць      
Аналіз сечі за Зимницьким  
1 раз на місяць 1 раз на 3 місяці 1 раз на 3-6 місяців      
Визначення добової протеїнурії  
одноразово * * * *за необхідності  
Бактеріологічне дослідження сечі з визначенням чутливості мікрофлори до антибактеріальних препаратів  
до початку терапії та на 5-й день Однора- зово * * *при бактеріурії  
Дослідження транспорту солей  
одноразово * * * *за необхідності  
Мазок з піхви (для дівчат)  
одноразово * * * *за необхідності  
Дослідження на ентеробіоз  
3 рази * * * *за необхідності  
Аналіз кала на дисбіоз  
* * * * *за необхідності
               

Інструментальні дослідження

А. Обов`язкові:

Вид обстеження Стадія ПН Частота
Ритм та об`єм сечопуску активна стадія одноразово
в подальшому за необхідності
Термометрія активна стадія щоденно
в подальшому за необхідності
Контроль артеріального тиску активна стадія, в подальшому - за наявності артеріальної гіпертензії щоденно
в інших випадках 1 раз на 1-2 місяці
УЗД сечової системи активна стадія одноразово
період зворотнього розвитку одноразово
стадія ремісії 1 раз на 6-12 місяців
УЗД органів черевної порожнини активна стадія одноразово
в подальшому за необхідності
Мікційна цистографія активна стадія за умов ліквідації бактеріурії одноразово
в подальшому за необхідності
Динамічна та статична реносцинтиграфія при хронічному процесі за необхідності

Б. Допоміжні:

Екскреторна урографія

Цистоуретероскопія

Доплерографія судин нирок

Консультації спеціалістів

гінеколога, уролога, оторіноларинголога, за необхідності - інших.

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ

В активній стадії захворювання та на початку зворотнього розвитку лікування здійснюється в умовах стаціонару (у нефрологічному відділенні) і включає режим, дієту, призначення етіотропних, патогенетичних, симптоматичних засобів, нормалізацію уродинаміки, підвищення захисних сил організму.

Підтримуюча терапія проводиться за прийнятими протоколами амбулаторно.

Основним принципом лікування являється індивідуальний підхід.

Дієтотерапія

Лікувальне харчування: стіл 5, при порушенні функції нирок – стіл 7а, 7.

Ø Обмеження солі - за наявності порушення функції нирок та/чи артеріальної гіпертензії.

Ø Обмеження м`яса - при порушенні функції нирок.

Вживання рідини

Рекомендовано водне навантаження з розрахунку 25-50 мл/кг/добу (достатність питного режиму оцінюється за величиною діурезу - 1,5-2 л) під контролем своєчасного опорожнення сечового міхура (не рідше 1 разу на 2-3 години).

Ø Прийом рідини обмежується при порушенні функції нирок, гіпертензії, обструктивних уропатіях.

Питний режим включає чай, лужну мінеральну воду, чисту воду, компоти (з сухофруктів), молочні продукти, фітотерапію. При лужній реакції сечі показано збільшення кислих валентностей - морси, напої з журавлини, брусниці, тощо.

Антибактеріальна терапія

Основна терапія.

Стартова терапія триває 10-14 діб. За відсутності результатів посіву сечі та антибіотикограми слід пам`ятати, що препарат емпіричної терапії повинен

- діяти на збудника, що найчастіше зустрічається (додаток 3),

- не бути нефротоксичним,

- мати переважно бактеріцидний ефект,

- створювати терапевтичні концентрації в нирковій паренхімі та сечі.

Препаратами першого ряду є:

- «захищені пеніциліни» (амоксицилін/клавунат, ампіцилін/сульбактам),

- цефалоспорини ІІ-ІІІ покоління (цефуроксім, цефаклор, цефтріаксон, цефотаксим, цефтазидім, цефоперазон),

- фторхінолони* 2-4 покоління (левофлоксацин, офлоксацин, ципрофлоксацин, моксифлоксацин),

- триметоприм/сульфаметаксозол чи триметоприм/сульфаметрол.

*не рекомендується призначення у дітей до 12 років у зв`язку з можливим впливом на формування кістково-хрящової системи, але застосовуються при ускладненому ПН, виділенні P.aeruginosa чи полірезистентних грамнегативних збудників по життєвим показанням.

Застосовуються вікові дози з відповідною корекцією за наявності порушення функції нирок. Як правило, лікування починається парентерально із переходом на прийом препаратів (можливо - в межах однієї групи) per os після нормалізації температури (ступінчата терапія).

При збереженні інтоксикації, гіпертермії, патологічного сечового синдрому понад 3 діб проводять заміну препарату (бажано з урахуванням чутливості). До альтернативних препаратів відносять

- цефалоспорини IV покоління (цефпіром, цефепім),

- комбіновані препарати - цефоперазон/сульбактам,

- аміноглікозиди (нетроміцин, амікацин, гентаміцин, тобраміцин).

Окрім того, виділяють антибактеріальні препарати резерву - карбапенеми (іміпенем, меропенем), уреїдопеніциліни (тикарцилін/клавунат, піперацилін/тазобактам), глікопептиди (ванкоміцин, таргоцид), фосфоміцин. При супутній урогенітальній інфекції використовуються відповідні препарати - орнідазол (тіберал), нітроімідазоли (наксоджин), макроліди (роксітроміцин, мідекаміцин, азітроміцин, джозаміцин, кларітроміцин), тощо.

Комбінована антибактеріальна терапія призначається

- при септичному перебігу захворювання,

- для розширення діапазону антимікробної дії, особливо за відсутності можливості визначення збудника,

- ПН, викликаному мікробними асоціаціями або урогенітальними інфекціями,

- полірезистентності збудника.

Профілактична терапія.

Застосовується як наступний етап лікування (після прийому терапевтичних доз антибактеріальних препаратів) при ризику рецидиву ПН, хронічному ПН, за наявності вроджених вад сечовивідної системи, супутній урогенітальній інфекції, нейрогенному сечовому міхурі, цукровому діабеті, тривалій іммобілізації.

Лікування вакцинами.

При лікуванні осумкованих, відокремлених від оточуючих тканин, вогнищ бактеріовиділення застосовують аутовакцину (10-14 днів) разом із призначенням антибактеріальних препаратів за антибіотикограмою (до 10 діб), 2 курси. Окрім того, використовуються і офіцинальні вакцини (Солкоуровак, Уроваксом, рибомуніл, бронхомунал) згідно інструкції.

 

МЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ

Гострий ПН.

Загальна тривалість антибактеріального лікування становить при

- швидкому відновленні клініко-лабораторних показників - 10-14 діб за ступінчатим методом,

Основні препарати Препарати резерву Тривалість
1 етап
довенно (дом`язово) «захищені» пеніциліни або цефалоспорини II-III покоління аміноглікозіди або цефалоспорини IV покоління 24-36 годин після нормалізації температури
2 етап
пероральні «захищені» пеніциліни або цефалоспорини II-III покоління аміноглікозиди або цефалоспорини IV покоління 7-10 діб (загальна тривалість курсу 10-14 діб)

- в інших випадках - 14 діб моно- або комбінованої терапії (антибіотик широкого спектру дії+уроантисептик), потім, за необхідністю, 14-21 діб монотерапії (одним препаратом), або перехід на профілактичну дозу уроантисептика,

Хронічний ПН.

Основні препарати Препарати резерву
I ступінь активності
«захищені» пеніциліни або цефалоспорини II покоління цефалоспорини III-IV покоління
II-III ступінь активності, рецидивуючий перебіг
цефалоспорини III покоління, уреїдопеніциліни цефалоспорини IV покоління, карбопенеми, фторхінолони

ПН та цистіт

Основні препарати Препарати резерву
комбінована терапія: амоксіцилін/клавунат або цефалоспорини II покоління +фосфоміцин або нітрофурани цефалоспорини III покоління, аміноглікозиди, фторхінолони

Одночасно з комбінованою антибактеріальною терапією проводиться місцеве лікування циститу згідно відповідного протоколу.

Профілактична терапія.

Препарат, доза Тривалість Примітки
Альтернуючий режим - переважно при вторинних ПН
вікова доза антибактеріального препарату згідно чутливості по 10-12 днів щомісячно протягом 6-9 місяців додаткове лікування нейрогенного сечового міхура чи міхурово- сечовідного рефлюксу (за їх наявності) за протоколами
Безперервний режим - переважно за відсутності аномалій сечовивідної системи
1/3-1/4 добової дози бактеріостатичного препарату (триметоприм/сульфаметокса- зол чи сульфаметрол, нітроксолін, фурагін, фурадонін, фурамаг, альтернативні препарати – фторхінолони, цефалексин, цефаклор) одноразово на ніч 3-12 місяців додаткове лікування нейрогенного сечового міхура чи міхурово- сечоводного рефлюксу (за їх наявності) за протоколами
"Дублюючий" режим - переважно при безперервно-рецидивуючому перебігу
1/3-1/4 дози триметоприм/сульметоксазол+ 1/3-1/4 дози фурамага або нітроксоліну щоденно в різні години (вранці і ввечері) тривало    
Підтримуючий запобіжний режим – переважно при сприятливому перебігу та в комбінації з іншими режимами для посилення їх ефекту
канефрон, фітотерапія (додаток 4)   безперервно або по 10 днів місяця протягом півроку в подальшому повторюється по 2-3 місяці в осінньо-зимовий період  

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

Записати в зошиті:

- етіологію та патогенез ІСС у дітей;

- критерії діагностики ГСС, класифікацію;

- клініку цистіта,пієлонефрита;

- особливості перебігу ІСС у дітей різних вікових груп;

- основні принципи терапії на різних етапах захворювання ІСС і прогноз;

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

 

 

Термін Визначення
Пієлонефрит (далі ПН)   Інфекція сечових шляхів Рефлюкс-нефропатія Обструктивні уропатії Неспецифічне мікробно-запальне захворювання нирок з переважним вогнищевим інфекційно-запальним ушкодженням тубулоінтерстиційної тканини, пов'язане з інфекцією сечових шляхів, що потрапляє в нирки гематогенним, лімфогенним чи висхідним шляхом.   поняття інфікованості органів сечової системи без уточнення рівня ураження.   стан, в основі розвитку якого лежить поєднання дизембріогенезу сечових шляхів і певних ділянок нервової системи з порушенням структури ниркової тканини. Характеризується розвитком хронічного атрофічного пієлонефриту на фоні міхурово-сечовідного рефлюксу. група урологічних захворювань, які супроводжуються порушенням відтоку сечі та підвищенням внутрішньомисочкового тиску, розширенням чашечко-мисочкового сегменту, розвитком вторинного пієлонефриту з поступовою атрофією ниркової паренхіми.    

4.2. Теоретичні питання до заняття:

Питання для контролю.

 

1. етіологія, профілактика ІСС

2. Частота, прогноз ІСС

3. Класифікація ІСС

4. Загальна симптоматика ІСС

5. Клінічна характеристика цистіту, ПН

6. Інструментальні методи дослідження

7. Профілактика ІСС

8. Диспансерне спостереження за дітьми з ІСС

9. Принципи лікування ІСС

10. Диф.діагностика

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Тестові завдання

1 Назвіть фактори, що найбільш ймовірно створюють сприятливі умови для фіксації мікроорганізмів у нирковій тканині і розвитку запального процесу при пиєлонефриті.

A Дізембріологічні процеси в нирках

B Мікрообструкції й ішемічні вогнища в нирковій тканині

C Наявність захворювань нирок у членів родини

D порушення уродинаміки у вигляді пузирно-сечового рефлюксу

E токсикоз або пиелонефрит матері під час вагітності

2 Відомо, що основу лікування пієлонефритів у дітей складають антибактеріальні препарати. Виберіть препарат, що володіє якнайменшою небезпекою для таких дітей.

A Макроліди

B Аміноглікозиди

C Фторхінолони

D Тетрацикліни

E цефалоспоріни

3 Визначте захворювання, при якому немає даних про поразку паренхіми нирок, але є ознаки транзиторного запалення нижніх сечових шляхів, визначити локалізацію якого у момент обстеження не представляється можливим.

A Інфекція сечових шляхів

B цистит

C вторинний пієлонефрит

D швидкопрогресруючий гломерулонефріт

E уретрит

4 Оберіть визначення для цього стану: наявність бактерій в сечі у діагностичному титрі без наявності клініки:

A симптоматична бактеріурія

B цистит

C пієлонефрит

D асимптомна бактеріурія

E вульвіт

5 Якій титр бактерій у 1 мл сечі є діагностично значущим для діагнозу пієлонефрит при посіві сечі катетером?

A 10

B 10000

C 1000

D будь яка кількість

E 100

6 Дівчинка 8 років скаржиться на підвищення температури тіла до 37,5 С, головний біль, млявість, слабкість, зниження апетиту, біль у животі, часті і болісні сечовиділення. У клінічному аналізі сечі- питома вага 1018, білку немає, лейкоцити 10-15 у полі зору. Був запідозрений гострий пієлонефрит.Який з методів дослідження вірогідно допоможе підтвердити діагноз інфекції сечової системи?

A Проба Реберга

B Бактеріологічний посів сечі

C Проба Зімницького

D Загальноклінічний аналіз крові

E Проведення клінічних аналізів сечі в динаміці

7 Дитина 11-ти років, хвора 3 дні, скаржиться на лихоманку 37,7° С, біль у надлобковій області, часте сечовипускання малими порціями сечі. В аналізі сечі білок - 0,033 г/л, еритроцити свіжі, суцільно в препараті, солі-оксалати незначна кількість. Який діагноз найбільш імовірний?

A Гострий пієлонефрит

B Дизметаболічна нефропатія

C Гострий гломерулонефрит

D Гострий цистит

E Сечокам’яна хвороба

8 Дівчинка 12-ти років, захворіла 2 тижні тому. З’явились скарги на загальну слабкість, зниження апетиту, біль у поперековій ділянці, підвищення температури тіла до 37,5-37,8 0С, . Шкіра бліда. ЧСС 98 за хв. Аналіз сечі: питома вага 1017, білок 0.066 г/л, еритроцити 6-8 в п/зору, лейкоцити 40-60 в п/зору, бактеріурія +++. Виберіть найбільш імовірний діагноз.

A Гострий пієлонефрит

B Гострий цистит

C Гострий гломерулонефрит

D Гострий вульвіт

E Інтерстіціальний нефрит

9 Дитина 10 років хворіє 6 день. Захворювання почалось гостро після переохолодження: підвищилась температура тіла до 38°С, болі в животі та в попереку, . В аналізі сечі: лейкоцитів до 14 000/мл, еритр. 2000/мл, білок - 0,33 г/л . Яке обстеження необхідно провести для призначення етіотропного лікування?

A Цистографію.

B Внутрішньовенну урографію.

C Пробу по Зімницькому.

D Пробу по Нечипоренко.

E Бактеріологічний посів сечі.

10 У дівчинки віком 7 років діагностовано гострий пієлонефрит. Яке обстеження необхідно провести обов’язково перед призначенням антибіотикоткрапії?

A УЗД

B Консультацію гінеколога

C Пробу Нечипоренко

D Аналіз крові

E Посів сечі на флору і чутливість до антибіотиків

11 У дитини 1р. температура тіла – 39,20 С, кволість, блідість, відмова від їжі, збльвування та блювання періодично, часті сечовиділення. Фізикально патології не знайдено. Сеча мутна. Яке додаткове обстеження допоможе у постановці діагнозу?

A Загальний аналіз крові

B Загальний аналіз сечі

C Аналіз крові на цукор

D Аналіз сечі на цукор із добової кількості

E Копроцитограма

12 Мати семирічної дівчинки скаржиться на рецидивуючі болі в животі у дитини і шкірні висипи, підвищену пітливість, зменшення кількості сечі і насичений характер її. Спостерігається ніктурія. АТ - 90/60 мм рт. ст. Загальний аналіз сечі: відносна щільність сечі - 1028, білок – 0,04 г/л, лейкоцити – 9-10 у п/з., еритроцити – змінені 6-8 у п/з., циліндри – не знайдено, солі – оксалати у великій кількості. Поставте попередній діагноз.

A Дизметаболічна нефропатія

B Гострий гломерулонефрит із нефритичним синдромом

C Інфекція сечовивідних шляхів

D Тубулопатія

E Гостра ниркова недостатність

13 У дитини віком 2 роки після ГРВІ зберігається лихоманка, виникли болі в животі, часте сечовиділення. Спостерігається у нефролога з пієлонефритом. Сеча мутна, білок у сечі – 0,9 г/л, лейкоцити – на все поле зору. Запідозрене загострення хронічного пієлонефриту. Який найімовірніший етіологічний фактор?

A Хламідії

B Віруси

C Синьогнійна паличка

D Кишкова паличка

E Грибкова інфекція

14 Дівчинка 4 років захворіла гостро: температура тіла 37,4ºС, болі в животі, болючість та свербіж при сечопуску. При огляді: ознаки інтоксикації немає, негативний симптом Пастернацького з обох боків. Яке захворювання є найбільш ймовірним?

A Гострий пієлонефрит.

B Грип.

C Гострий цистит.

D Гострий гломерулонефрит.

E Ниркова колька.

15 У хлопчика 15 років під час обстеження при загострення обструктивного пієлонефриту із сечі виділена синьо гнійна паличка в титрі 10 6 мікробних тіл на 1 мл. Який антибактеріальний препарат найбільш доцільно призначити в даному випадку?

A Цефотаксим

B Ампіцилін

C Цефазолін

D Азітроміцин

E Левоміцетин

16 . У дитини встановлений діагноз хронічного пієлонефриту. Що лежить в основі патогенезу цього захворювання?

A Пошкодженням канальців бактеріальною флорою

B Пошкодженням клубочків нирок

C Відкладенням в канальцях і інтерстиції нирок патологічних білків

D Двобічним негнійним запаленням в стромі нирок

E Запаленням інтерстиціальної тканини та чашечко-мискової системи нирок, що спричинено бактеріальною флорою

17 У дитини 3 років спостерігається підвищення температури тіла до 39, відсутність апетиту, слабкість, дизурія, біль у лівій ділянці живота, сеча мутна. Яке захворювання у дитини найбільш імовірне?

A Гострий пієлонефрит

B Гострий цистит

C Токсичний нефрит

D Гострий гломерулонефрит

E Тубулоінтерстиціальний нефрит

18 У дитини 5 років спостерігається підвищення температури тіла до 39, відсутність апетиту, слабкість, дизурія, біль у лівій ділянці живота, сеча мутна. Встановлено гострий пієлонефрит Яку дієту слід призначити при цьем захворюванні?

A Стол №1 по Певзнеру

B Стол № по Певзнеру

C Стол №5 по Певзнеру

D Стол №15 по Певзнеру

E Стол №10 по Певзнеру

19 У відділення тричі за останні 6 місяців надійшла дитина 1 року з температурою до 39.0 протягом 7 днів, з ознаками інтоксикації, без катаральних явищ. В аналізах крові – нейтрофільний лейкоцитоз, підвищена ШОЕ до 47 мм/год. В сечовому осаді спостерігається – лейкоцити на все поле зору нейтрофільного типу. Отримувала грамокс без ефекту. З сечі виділена E.coli в титрі 10/8 в 1 мл сечі. Оглянута дитячим гінекологом – патологія не виявлена. У матері дитини – хронічний пієлонефрит. Оберіть метод дослідження для уточнення діагнозу

A екскреторна рентгенографія нирок

B мікційна цистографія

C рентгенографія легенів

D цистоскопія

E лапароскопія

20 Хворий К., 11 років, поступив зі скаргами на субфебрильну температуру, болісне сечовипускання малими порціями, біль в надлобковій ділянці у клініку на 2 добу захворювання. В аналізі сечі: білок 0,66 г/л, лейкоцити 32 в полі зору, свіжі еритроцити 8 в полі зору, бактерії120 000 в 1 мл. Який діагноз у дитини?

A Гострий цистит

B Гострий гломерулонефріт

C Вторинний пієлонефрит

D Хронічний гломерулонефріт

E Хронічний пієлонефрит

21 Костя Ж., 4 років, поступив у клініку з явищами двобічної вогнищевої пневмонії. В аналізі сечі: білок 0,033 г/л, лейкоцити 12 в полі зору, бактерії 20 в 1мл. Сечовипускання вільне, без болю. Через 3 доби лікування пневмонії аналіз сечі нормалізувався. Чим зумовлені зміни в аналізі сечі?

A Інфекція сечовивідних шляхів

B Гострий цистит

C Гострий пієлонефрит

D Гострий уретрит

E Гострий гломерулонефріт

22 Хлопчик 7 років хворіє на бронхіт протягом тижня, з’явилися скарги на часте сечовипускання до 10 разів на день, невеликими порціями, болючості при сечовипусканні не відмічає. Явища інтоксикації не виражені. Об’єктивно набряків не має, живіт при пальпації безболісний, симптом Пастернацького від? ємний з обох боків. В загальному аналізі крові: Нв –130г/л; ер.-4,5*10 , лей.-14*10, тромб.-145* 10, ШЗЕ-12 мм/год. В загальному аналізі сечі : питома вага 1016 ммоль/л, колір - насичено жовтий, лей.- 15 – 20 у полі зору, ер. – 3-4 у полі зору. В сечовому осаді невелика кількість бактерій, що не вкриті антитілами. Який найбільш вірогідний діагноз?

A Інфекція сечовивідних шляхів

B Пієлонефрит

C Цистит

D Гломерулонефрит

E Тубулоінтерстиційний нефрит

23 Д., 5 років скаржиться на часте та болюче сечовипускання, малими порціями. У дитини відмічається підвищення температури до 37,5 симптоми інтоксикації не виражені. В анамнезі у дитини денний енурез. Об’єктивно живіт болючий при пальпації над лобком. В загальному аналізі крові: Нв –110г/л; ер.-4,5*10 , лей.-12*10, тромб.-145* 10, ШОЕ-15 мм/год. В загальному аналізі сечі : питома вага 1016ммоль/л, колір- мутна, білок 0,66 г\л лей.- 40- 60 у полі зору, ер. – 5-7 у полі зору не змінені. В сечовому осаді велика кількість бактерій до150 тис мікр тіл. Дані екскреторної урографії без відхилень. Який найбільш вірогідний діагноз?

A Пієлонефрит

B Інфекція сечовивідних шляхів

C Гломерулонефрит

D Тубулоінтерстиційний нефрит

E Цистит

24 Дівчинка 9 років надійшла в клініку зі скаргами на часте та болюче сечовипускання, підвищення температури до 37,5. Відмічає появу болю внизу живота, в надлобковій ділянці. В анамнезі у дитини денний енурез. Об’єктивно живіт болючий при пальпації над лобком. В загальному аналізі крові: Нв –130г/л; ер.-4,5*10 , лей.-15*10, тромб.-155* 10, ШОЕ-25 мм/год. В загальному аналізі сечі : питома вага 1016ммоль/л, колір- мутна, білок 0,66 г\л, лей.- 60 у полі зору, ер. – 5-7 у полі зору не змінені. В сечовому осаді велика кількість бактерій до150 тис мікр тіл. Препарати яких груп обов’язково призначають при цей патології?

A сечогінні

B десенсибілізуючі

C спазмолітики

D антиагреганти

E антибіотики

25 До дитини 15 років, яка хворіє на сечокам’яну хворобу, було викликано бригаду швидкої медичної допомоги з приводу появи болю у правій поперековій ділянці та у нижній частині живота. Відмічаються часті, болісні сечовипускання. Дитина збуджена. Температура субфебрільна. Які першочергові дії лікаря.

A Введення седативних.

B Введення спазмолітиків

C Призначення знеболюючих.

D Введення сечогінних

E Інфузіонна терапія

26 Хлопчик 15-річного віку після перенесеної ГРВІ скаржиться на часте боляче сечовипускання, гематурію наприкінці акта сечовипускання. У аналізі сечі – білок 0,033 г/л, еритроцити свіжи та мало змінені – 200-300 в п/з, лейкоцити – 8-10 в п/з. Який діагноз найбільш імовірний?

A Гострий цістіт

B нейрогенна дісфункція сечового міхура

C Інфекція ніжних сечових шляхів

D Уретріт

E Баланопостит

27 У нефрологічному відділенні перебуває дівчинка 7 років з фебрільною температурою, з ознаками інтоксикації, біль у животі, попереку. В аналізах крові – нейтрофільний лейкоцитоз, підвищена ШОЕ до 57 мм/год. В сечовому осаді – лейкоцитурія нейтрофільного типу, бактеріурія (мікробне число 5*10/6 в 1 мл сечі). Оглянута дитячим гінекологом – патологія не виявлена. Поставити діагноз:

A Гострий пієлонефрит

B Гострий гломерулонефрит

C Тубулоінтерстиціальний нефрит

D Загострення хронічного гломерулонефриту

E Синдром Альпорта

28 У відділення тричі за останні 6 місяців надійшла дитина 1 року з температурою до 39.0 протягом 7 днів, з ознаками інтоксикації, без катаральних явищ. В аналізах крові – нейтрофільний лейкоцитоз, підвищена ШОЕ до 47 мм/год. В сечовому осаді спостерігається – лейкоцити на все поле зору нейтрофільного типу. Отримувала грамокс без ефекту. З сечі виділена E.coli в титрі 10/8 в 1 мл сечі. Оглянута дитячим гінекологом – патологія не виявлена. УЗС нирок- подвоєння правої нирки, розширення чашечко-мискової системи. У матері дитини – хронічний пієлонефрит. Встановить діагноз

A ано









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.