Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Семінарське заняття 1. Філософія, її походження, проблематика та роль в суспільстві





Світогляд-це узагальнені уявлення людини про себе, світ, свої взаємини з світом, своє місце в світі та своє життєве призначення Складові світогляду-погляди, переконання, принципи, ідеали,цінності, вірування, життєві норми та стереотипи.

Міфологія-історично перший тип світогляду, в якому людина не «відркремлювала » себе від природи, тваринного світу та колективу (общини). Характерною рисою міфілогії є синкретизм («злиття всього із усім»).

Філософія –особлива форма людського самоосмислення, яка виникла в результаті руйнації міфологічної свідомості і здатності людини усвідомити власне «Я». Це індивідуальний світогляд, що постав в ході формування соціо-культурних процесів і участі в них людини. У буквальному перекладі з давньогрецької філософія це «любомудріє»(або любов до мудрості)

Предмет філософії–історично змінювавася. Від часів Сократа вважається, що головним предметом філософії є відношення між людиною і світом, чим підкреслюється її світоглядний, гуманітарний зміст. Сьогодні філософія є розвиненоюі розгалуженою сферою знання і виконує завдання людського світоорієнтування.

Семінарське заняття 2. Філософія Античності і Середньовіччя

Натурфілософія-це філософське осмислення природи (природа це переклад з латини –«натура») В Греції натурфілософів називали «фізиками»(від грецького слова «фізис»-природа).

Мілетська школа –натурфілософська школа (Фалес, Анаксімен, Анаксімандр)займалась пошуком основи світобудови

Архе-вихідне поняття натурфілософії, це «початок» природи або вихідний початок буття ( вода, апейрон, повітря і т.д.)

Діалектика– у розумінні Геракліта світ є поєднанням чотирьох стихій (вогня, повітря, води і землі) і є динамічним, змінним унаслідок боротьби та поєднання протилежностей.



Гілеморфізм-за Арістотелем, вихідні складові будь-якого сущого: матерія-невизначений пасивний матеріал, форма-активне впорядкування матерії.

Атараксія-за вченням епікуреїзму стан душевної незворушності у людини

Автаркія-за вченням скептиків це самовладністьу людини

Екзегетика- мистецтво тлумачення текстів Святого Письма, пояснення змісту та сенсу божественного об¢явлення

Теоцентризм-в християнському світобаченнівизнання Бога джерелом і основою всього сущого

Трансцедентність-у християнському світобаченні термін, який відмежовує Бога від реалій світу і позначає позамежність, позасвітність Бога

Патристика(від лат. патер-отець) – твори отців церкви в період раннього середньовіччя, де давалось філософське тлумачення християнства. Вважається, що патристика вперше розробила ідейні (а не догматичні) засади нового,християнського світобачення. Рання форма патристики-апологетика.

«Реалізм»- термін, яким позначають прихильників полемічної думки про те, що універсалії – це загальні ідеї божественного розуму і є єдиною справжньою реальністю. Полеміка щодо універсалій відбувалась в часи Середньовіччя.

«Номіналізм» -термін, яким позначаютьприхильників полемічної думки про те, що універсалії є лише іменами речей, якими людина позначає спільне в різних речах, а реальністю є одиничні речі тому, що саме вони постають як результат божественного творіння світу. Полеміка щодо універсалій відбувалась в часи Середньовіччя.

Схоластика –напрям філософсько-теологічної думки Середньовіччя, в якому обгрунтовувалась потреба у використанні можливостей розуму та логіки в питаннях богопізнання

Містика- напрям філософсько-теологічноїї думки Середньовіччя, в якому обгрунтовувалось, що шлях до Бога лежить через почуття, віру, любов та самозречення, а розум і роздумування ведуть лише до гріха і до відходу від шляху віри.

Антропоцентризм-уявлення про людину як центр і зосередження якостей світу Геліоцентризм- висновок М. Коперника про те, що центром світу є не Земля, а Сонце( Геліос). Це твердження було протилежним прийнятим у Середньовіччя уявленням про Землю і людину.

Гуманізм-світогляд, носіями якого в добу Відродження були гуманісти-окрема група людей, які, займаючись різними видами мистецтва, літературою, філософією, античними мовами і т.д. виходили із розуміння людини як найвищої цінності, другого Бога у її творчих здібностях.

Панпсихізм- одухотворене наділення світових явищ душею

Семінарське заняття 3. Філософія ХVІІ-ХІХ століття

Емпіризм–напрям пізнання, в основу якого покладено чуттеве пізнання. Недооцінюється роль раціонального. В філософії Нового часу засновником емпіризму вважається Ф. Бекон.

Сенсуалізм–крайня форма емпіризму, істинними знаннями визнаються лише ті, які отримані чуттєвим досвідом. В філософії Нового часу пов′язаний з іменами Берклі і Г′ Юма.

Раціоналізм–напрям пізнання, згідно якого вважається істинним знанням лише те, що досягнуте завдяки діяльності розуму. Недооцінюється роль чуттєвого пізнання як недостовірного. В філософії Нового часу засновником раціоналізму вважається Рене Декарт.

Субстанція–основа, фундамент буття. Вперше як категорія використана Декартом. У Спінози -це істинне, суттєве, самодостатнє, самопричинне буття, яке породжує усю багатоманітність світу. У Ляйбніца такою субстанцією є монада.

Теорії суспільного договору –поширені в добу Просвітництва з «легкої руки» Т. Гоббса. Форма раціональної організації суспільного життя на засадах здорового глузду.

Практичний і чистий розум–вихідні категорії філософії Канта.

Антиномії–ідеї сформулювані у протилежних значеннях Кант називає антиноміями(вони складаються з тези і антитези). За Кантом є чотири антиномії.

Категоричний імператив–сформульований Кантом моральний закон «Дій так, немов принцип твоєї поведінки завдяки твоїй волі має стати загальним законом природи»

Абсолютна ідея–вихідна категорія філософії Гегеля. Він її розумів як чисте мислення, що є тотожнім буттю.

Тріада –принцип побудови гегелівської філософії.

 

Семінарське заняття 4. Зарубіжна філософська думка ХХ століття.

Саєнтизм–напрям (“science”- пер. з англ. “наука”), представники якого найбільшу увагу приділяли ролі науки та науковим досягненням ХХ ст., до яких вважали за потрібне долучитись, підтримуюючи всі позитивні сторони науково-технічного прогресу

Принцип верифікації–сформульованний М. Шліком, представником неопозитивізму на початку ХХ ст. Його суть полягала в перевірці наукових даних шляхом співставлення з фактами за законами математичної логіки. Л. Вітгенштейн пропонував провести верифікацію наукових теорій за допомогою мовної діяльності

Екзистенціалізм– напрям філософської думки ХХст.,який розглядав людину у фундаментальній єдності з буттям як є екзистенцією, яку неможливо описати раціональними філософськими засобами.

Нова філософська хвиля –проявилась на межі тисячоліть. Її представники проголосилипочуття проголошуються більш виправданими за логічні підходи. Для людини важливо розмовляти голосом серця, що можливо лише в разі її повернення в стан “ до-логосу”.

Філософський постмодернізм– на межі тисячоліть обгрунтовує ідею відкритості діалогу із явищами культури, людини та людської життєдіяльності, а також- принцип вторинного засвоєння, тобто діяльності на основі тих феноменів, які вже виявлені в історії культури









ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.