Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Сутність та особливості інтегрованого навчання в початковій школі.





Однією з найважливіших проблем сучасної освіти, на мій погляд, являється помітне зниження зацікавленості учнів до навчання. Оновлення змісту освіти вимагає розв’язання складної проблеми, як перетворити гігантський масив знань в індивідуальне надбання та знаряддя кожної особистості. Адже світ "інформаційного вибуху", який формує нові взаємовідносини між дитиною і знаннями, стає все складнішим, тому учні потребують вміння розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення.

Отже, головним завданням освіти є підготовка учнів до сучасного життя, тобто формування в них необхідних компетентностей, а одним із засобів їх формування є інтеграція навчальних дисциплін. Інтеграція може вирішити основні суперечності освіти – протиріччя між безмежністю знань і обмеженими людськими ресурсами.

Аналізуючи працю освітньої системи, можна спостерігати, що жодній дитині не можна дати освіту на засадах якоїсь окремої науки, незалежно від інших наук, що інтеграція, тобто органічне поєднання відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми, є однією з найперспективніших інновацій, яка закладає нові умови діяльності вчителів та учнів, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу.

Особливо актуальними є справи інтегрування різнопредметних знань у початковій ланці освіти. Системний аналіз складових цілого, синтезуюче порівняння з іншими становить для учнів значні утруднення. Одночасно ці операції лише формуються у напрямку від загального до конкретного.

Поняття «інтеграція» – це процес пристосування і об’єднання розрізнених елементів в єдине ціле при умові їх цільової та функціональної однотипності.



В перекладі з латинської «інтеграція» означає «відтворення». Виникла інтеграція як явище фундаментальних наук на фоні своєї протилежності – диференціації. Вона заклала основи і необхідність інтеграції. [86; c 12]

Методичними принципами об’єднання предметів є:

1) опора на знання з багатьох предметів;

2) взаємозв’язок в змісті окремих дисциплін;

3) зближення однорідних предметів;

4) розвиток загальних рис для ряду предметів.

В основі інтегрованого уроку лежить певним чином інтегрований зміст. Інтеграція шкільного змісту може бути повною або частковою. Досвід проведення інтегрованих уроків засвідчує, що їх методика вимагає дуже високого професіоналізму та ерудиції вчителів.

Комплексний підхід – поняття, яке виникло на початку ХХ століття як досвід використання навчальних дисциплін з практичною діяльністю. він виступає наслідком інтеграційного процесу.

Інтеграційні процеси базуються на трьох підходах:

1) методологічному;

2) психологічному;

3) дидактичному.

Методологічний підхід – це використання різних прийомів та методів як системи роботи.

Психологічний підхід – це врахування індивідуальних особливостей дитини. Даний підхід характеризує якість засвоєння знань.

Дидактичний підхід – це система теоретичних і практичних підходів до процесу навчання.

Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті, – створити передумови для різнобічного розгляду повного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання. [87]

Вивчення в педагогічній теорії ідеї міжпредметних зв'язків та її перехід в самостійну дидактичну проблему пов'язані з теоретичними пошуками прогресивних педагогів різних епох: Я. А. Коменського, І. Г. Песталоцці,

А. Дістервег, К. Д. Ушинського.

Інтегрований урок можна характеризувати за такими ознаками:

- Наявність підстави для інтеграції (проблема, теорія, метод або об'єкт вивчення);

- Інтегрований підхід до відбору змісту освіти: знань, умінь, ціннісних орієнтацій на основі різних форм осягнення дійсності;

- Вибір адекватної форми проведення уроку, що забезпечує розвиток різних сфер особистості школярів.

Готуючись до уроку, вчителі повинні старанно продумати зміст навчальних завдань і використати різні прийоми їх подачі, щоб забезпечити кожному учневі радість першого відкривача, яка є могутнім стимулом для активізації не лише мислення, а й усієї особистості школяра.

Міжпредметні зв’язки розвиваються завдяки функціонуванню паралельних понять та категорій різних предметів. В педагогічному процесі вони являються необхідною умовою процесу інтеграції.

Знання, які учні здобувають у процесі навчання, можна поділити на три основні групи:

1) знання змісту навчального матеріалу, що є основою формування в свідомості учнів наукової картини світу;

2) знання способів діяльності, що лежать в основі формування в учнів умінь пізнавати дійсність;

3) знання на основі яких формуються мотиви навчання.

Підставою інтеграції може служити, наприклад необхідність спільних зусиль учителів по формуванню загальнонавчальних навичок і умінь учнів, і неможливість ізольованого викладання предметів, спільність їхній тим, подібність досліджуваних об'єктів і явищ, єдність ведучих ідей, закладених у навчальних програмах. Припустимо, педагоги планують спільно виробити в учнів визначені знання і підходи до досліджуваного матеріалу. Можливо, психологічна характеристика класу вказує на необхідність розвивати увагу, тренувати пам'ять учнів, розширювати коло їхніх пізнавальних чи інтересів навчати конкретним розумовим операціям, навчальним прийомам. Тоді педагоги повинні, використовуючи відповідний за часом матеріал, придумати ті зовнішні ефекти, що вкажуть на важливість досліджуваного способу діяльності для різних сфер життя:

1. "Реакція подиву" - " от де ще це можливо, де це існує, як це може виглядати, звучати і т.д."

2. "Порівняння" - "от ви недавно будували на уроці колеги А. схему...Пам’ятаєте? Подивіться, як це схоже на те, що ми робимо сьогодні"

3. "Нагадування" - прийом, звичайно проведений через запозичений матеріал.

4. "Очікування або впіймай помилку" - ввівши елемент матеріалу, відомого по іншому уроці, робимо паузу, очікуючи продовження, чи навмисно робимо неточність, помилку, пропонуючи цю помилку виправити.

Більш комфортна для учнів і нетрадиційна ситуація спільного викладання не завжди легко дається вчителям. Великим іспитом для педагога, наприклад, може з'явитися такий тип інтегрованого уроку, коли обоє вчителя присутні в класі і відіграють активну роль у проведенні заняття. Тут потрібно і погодженість всіх етапів і епізодів уроку, і гарне взаєморозуміння педагогів. Як у будь-якій справі, де два чоловіки активно беруть участь у роботі, потрібно вдале сполучення темпераментів. [89]

Розглянемо основні положення методики інтегрованого уроку [90]:

1. Чітке визначення мети проведення інтегрованих уроків і завдань, задані з позиції інтегрування.

2. Перегляд змісту досліджуваного матеріалу.

Ми пропонуємо будувати інтегровані уроки на базі наявних предметів і того матеріалу, який пропонується учнів і вчителя в програмах і підручниках.

Для проведення інтегрованих уроків необхідно:

а) проаналізувати програми початкової школи з різних навчальних предметів;

б) виявити однакові теми;

в) об'єднати їх з позиції провідної ідеї та провідних положень.

При відборі матеріалу для інтегрованого уроку вчителю слід керуватися тим, що зміст різних предметів, об'єднаних в одній темі, - не проста сума знань. Необхідно пам'ятати, що входять до неї компоненти функціонують як підсистеми, що забезпечують єдине ціле в даній системі.

У місцях взаємодії змісту навчальних предметів (на їх перетині) виникає поле взаємодії і активні точки, які можуть забезпечити перехід на якісно новий рівень функціонування інтегрованого уроку як системи.

3. Вчителю слід переглянути методи і засоби навчання, форми організації навчальної діяльності школярів, оскільки інтегрування знань передбачає детальне опрацювання всіх одиниць навчального матеріалу, що входять в тему даного уроку.

Взаємопов'язана діяльність вчителя та учнів на уроці сприяє створенню творчих ситуацій, які піднімають систему на новий рівень інтегрованих знань. На інтегрованому уроці відбувається поєднання методів навчання різних навчальних предметів, реалізації яких допомагають засоби навчання.

Засоби навчання є всі пристосування і джерела, що допомагають вчителю вчити, а учневі вчитися.

Інтегрований урок поряд з поєднанням методів і засобів навчання передбачає поєднання форм організації навчальної діяльності школярів на уроці, а саме: індивідуальної, групової, фронтальної.

4. З позиції заданих цілей інтегрованого уроку позначаються його результати:

- Підвищення рівня знань з предмету;

- Зміна інтелектуальної діяльності;

- Розвиток мовлення школярів, обумовлене взаємовпливом різних навчальних предметів;

- Емоційний розвиток учнів, засноване на залученні музики, живопису, ліплення, літератури, пластики руху тіла;

- Зростання пізнавального інтересу школярів, що виявляється в бажанні активної та самостійної роботи на уроці і в позаурочний час;

- Включення учнів у творчу діяльність, результатом якої можуть бути їх власні вірші, малюнки, панно, вироби, що являють відображення особистісного ставлення до тих чи інших явищ і процесів.

На сучасному етапі розрізняють три форми інтеграції: повну, часткову і блокову.

Повна - злиття навчального матеріалу в єдиному курсі.

Часткова - злиття більшої частини навчального матеріалу з виділенням специфічних розділів.

Блокова - побудова автономних блоків з самостійними програмами чи розділами загальної програми. [90]

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.