Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Організація охорони установ банків





 

Охорона банків організується відповідно до вимог законодавчих і нормативних актів, які регламентують порядок, організацію охорони та обладнання банківських установ. Основними документами з охорони банків є: Закон України «Про банки і банківську діяльність», Інструкція з організації охорони установ банків України затверджена Постановою НБУ № 548 від 25 грудня 1998 р. та наказом МВС України № 963 від 25 грудня 1998 р. Інструкція про вимоги з організації охорони установ банків України, затверджена Постановою НБУ № 134 від 29 березня 2001 р., наказ МВС України № 257 від 14 квітня 1998 р., наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 123 від 30 листопада 1999 р., наказ Міністерства охорони здоров’я Украї­ни № 45 від 31 березня 1994 р.

Метою впровадження охорони в установах банків є забезпечення захисту клієнтів, співробітників, відвідувачів, цінностей та майна банків від протиправних посягань у межах цих установ.

В основу розроблення системи охорони банку та організації її функціонування покладено принцип створення послідовних рубежів безпеки, на яких загрози мають бути своєчасно виявлені, а їх поширенню протистоятимуть надійні перешкоди. Ефективність системи охорони банку можна оцінити тривалістю часу з моменту виникнення загрози до початку її ліквідації.

Вибір форм, методів і засобів охорони залежить від таких факторів:

– можливі способи злочинних посягань на банки;

– характеристика технічної укріпленості установ банків;

– наявність і характеристики охоронно-пожежної сигналізації;

– наявність уразливих місць у технічній укріпленості установи банку, які відомі тільки службі безпеки та охороні;



– умови місцевості, де розташована установа банку, її конструктивні особливості;

– режим і характер роботи установи банку, розмір грошових і матеріальних цінностей;

– режим охорони установи банку;

– якісно-кількісні характеристики сил охорони;

– технічна оснащеність сил охорони.

Режим охорони може бути цілодобовим, частковим (у відповідні години доби) або вибірковим. Крім того, залежно від кількості сил і засобів, що використовуються для охорони, а також необхідності постійного чи часткового контролю території та об’єк­та, установлюють простий або підсилений режим охорони.

Основні принципи охорони:

— активність і запобіжний характер охорони, що полягає у своєчасному виявленні ознак підготовки злочинних посягань на банк і вжитті заходів щодо їх попередження чи протидії;

— доцільність і обґрунтованість організації режиму охорони банку, своєчасність його підсилення, раціональне використання сил і засобів охорони;

— доцільне поєднання особистих можливостей з можливостями правоохоронних органів;

— здійснення охорони за єдиним планом;

— потайність і демонстративність охорони;

— максимальна інформованість складу охорони про всі події, що відбуваються в банку, зміну умов його діяльності.

Установи банків організовують охорону власною службою охорони або залучають до охорони на договірних засадах спеціальні підрозділи МВС України чи юридичні особи, яким надано право на здійснення охоронної діяльності (надання охоронних послуг) згідно з чинним законодавством України. Вибір сил охорони покладається на керівника установи банку.

Для вирішення питання про взяття банківської установи під охорону силами підрозділів МВС її керівник направляє до регіонального управління (відділу) Державної служби охорони (ДСО) лист з проханням здійснити первинне обстеження установи. На основі листа проводиться обстеження об’єктів банківської установи міжвідомчою комісією у складі представників регіонального управління (відділу) ДСО, територіального органу внутрішніх справ, підрозділу ДСО, Державної пожежної охорони (ДПО), регіонального управління відповідного банку та керівника установи банку, що обстежується. Комісія повинна визначити вид та систему охорони, заходи технічної укріпленості, оснащення засобами охоронно-пожежної сигналізації (ОПС) і тривожної сигналізації (ТС), безпеки, зв’язку тощо. За результатами обстеження складається акт. Крім того, актом оформляється прийняття в експлуатацію засобів охоронної, охоронно-пожежної і тривожної сигналізації, установлених в установі банку.

Взяття об’єкта під охорону оформляється договором між органом охорони і банком. Одночасно з договором складається дислокація, в якій указуються об’єкти, що підлягають охороні, час та вид охорони.

Юридичні особи, які мають право надавати послуги охорони, здійснюють взяття установи банку під охорону за домовленістю сторін або у такий же спосіб, як і з підрозділами МВС.

Відповідно до використання сил та засобів охорони остання поділяється на фізичну та технічну. У свою чергу, фізична охорона здійснюється силами фізичних осіб за допомогою установлення стаціонарних постів, виділення груп для супроводження вантажів та цінностей, патрульних груп, груп охорони посадових осіб банку.

Технічна ж охорона забезпечується встановленням у визначених місцях технічних засобів охорони (ТЗО), які поділяються на засоби затримки, засоби охоронної та засоби пожежної сигналізації, засоби спостереження за територією і приміщеннями установи банку, обладнання для реєстрації внесення (винесення) заборонених матеріалів і виробів.

За рішенням керівника установи банку може обиратись один із перелічених видів охорони:

— цілодобова фізична охорона з підключенням відповідних технічних засобів охорони для спостереження сил охорони;

— у робочий час — фізична охорона з підключенням відповід­них технічних засобів охорони для спостереження сил охорони, у неробочий час — охорона тільки за допомогою відповідних технічних засобів охорони, що підключені для спостереження сил охорони;

— цілодобова охорона тільки за допомогою відповідних технічних засобів охорони, що підключаються для спостереження сил охорони.

Керівник банку або уповноважена ним особа при організації охорони визначає:

— організацію пропускного та внутрішньооб’єктового режиму;

— місця встановлення технічних засобів охорони та їх кількість;

— технічні засоби охорони для забезпечення відповідного реагування на їх сигнали сил охорони;

— конкретні (мінімально можливі) терміни оперативного реагування сил охорони на сигнали технічних засобів охорони;

— дії працівників банку і сил охорони у разі спрацювання технічних засобів охорони, а також їхні дії у непередбачених ситуаціях;

— взаємодію між різними суб’єктами охорони, якщо має місце залучення до виконання завдань охорони різних суб’єктів;

— інші заходи, необхідні для забезпечення надійного збереження цінностей і належного рівня охорони відповідної установи банку.

На випадок розбійного нападу, пожежі, стихійного лиха, інших надзвичайних обставин розроблюються плани дій персоналу банку та сил охорони. Згідно з такими планами один раз у квартал можуть проводитись відповідні інструктажі або тренування працівників банку.

У разі пожежі наряд охорони або працівники банку повідомляють про це пожежну охорону, чергового органу внутрішніх справ і управління (відділу) охорони, керівника банку і вживають заходів щодо врятування цінностей і майна.

У разі загорання в грошових сховищах не дозволяється відкривати їх і порушувати цілісність печаток до прибуття посадових осіб об’єкта, відповідальних за збереження цінностей.

Кількісний склад сил охорони на один цілодобовий пост визначають за діючою плановою нормою робочого часу працівників, які безпосередньо забезпечують охорону банку. За специфікою роботи особовий склад сил охорони може нести службу вдень і вночі за 8-, 12-, 24-годинним графіком чергування.

Загалом діяльність сил охорони передбачає виконання трьох груп завдань:

— аналітичні, пов’язані з отриманням інформації про загрози охороні банку та джерела таких загроз, а також з аналізом стану охорони банку;

— процедурно-відбивні, пов’язані з організацією охорони об’єктів установи банку, своєчасною реакцією сил охорони на виникнення загроз, відбиттям і локалізацією посягань на об’єкти охорони банку, взаємодією сил охорони з ДСО, ліквідацією наслідків посягань і відновленням режиму охорони;

— попереджувальні, пов’язані зі створенням іміджу сильного і надійного режиму охорони, своєчасним виявленням ознак підготовки посягань на об’єкти охорони, завчасним зосередженням сил і засобів охорони на загрозливих ділянках та об’єктах охорони, проведенням заходів дезінформації зловмисників.

Працівники охорони мають відповідати таким вимогам (наказ МВС України № 112 від 28 лютого 1994 р.):

а) керівники підрозділів охорони — мати вищу юридичну освіту або стаж роботи не менше трьох років у охоронних, оперативних, слідчих підрозділах органів МВС, СБУ або стаж служби не менше п’яти років на командних посадах стройових частин і навчальних підрозділів ЗС або стаж роботи не менше п’яти років за останні 10 років у структурах, які надають послуги охорони;

б) працівники підрозділів охорони — мати вік не менше 18 ро­ків, позитивний висновок медичної комісії про відсутність протипоказань виконувати функції, пов’язані з охоронною діяльністю, початкову підготовку до виконання своїх обов’язків з охорони об’єктів і громадян, не бути поміченим у систематичному порушенні громадського порядку, зловживанні спиртними напоями або захопленні наркотичними речовинами, не мати пред’яв­леного звинувачення у скоєнні злочинів, притягнення до суду, непогашеної судимості за умисні злочини, вироку суду про позбавлення права займатись охоронною діяльністю, мати постійне місце проживання.

 

Режими охорони

Охорона несе в собі велику низку заходів обмеження. Водночас підприємництво й обмеження за своєю природою суперечливі, і мистецтво розроблення режиму охорони полягає саме в тому, щоб знайти оптимальне поєднання заходів заборони з інтересами підприємницької діяльності. Відповідно до цього охорона установ банку функціонує у вигляді встановлення відповідних її режимів: пропускного і внутрішньооб’єктового.

Пропускний режим передбачає установлення відповідного порядку доступу в банк, який виключав би можливість безконтрольного входу (виходу) на територію установи банку, в його приміщення та до персоналу.

Внутрішньооб’єктовий режим, у свою чергу, передбачає створення відповідної системи заходів і правил, спрямованих на забезпечення схоронності матеріальних цінностей банку його інформаційних ресурсів, особистої безпеки працівників банку, його клієнтів, аварійної і пожежної безпеки.

Пропускний режим — невід’ємна частина загальної системи охорони банку. Він включає в себе:

— порядок приймання відвідувачів і видачі перепусток;

— порядок пропуску осіб;

— порядок пропуску транспортних засобів і матеріальних цінностей;

— порядок документування порушень пропускного режиму.

Пропускний режим у банку може організовуватись стаціонарними постами (пропускними пунктами) та за допомогою технічних засобів відповідно до внутрішнього розпорядку роботи, який включає операційний та позаопераційний час.

З метою спрощення пропускного режиму використовують різні види перепусток:

постійні — видаються особам, які перебувають у штаті банку, працівникам охорони та особам, які обслуговуються ТСО. Строк дії таких перепусток вказується у бланку самої перепустки. Вона пред’являється без документів, що засвідчують особу, на ній має бути фотографія особи, засвідчена печаткою банку. У деяких випадках для штатних працівників установи банку видаються відповідні індивідуальні посвідчення, які також можуть використовуватись як документи на право доступу в банк;

тимчасові — зазвичай для штатних працівників на період терміну випробування, осіб, що працюють за трудовою угодою або у складі тимчасових колективів. Строк дії таких перепусток до півроку;

разові — для всіх відвідувачів. Така перепустка одноразова і дійсна протягом робочого дня. Після завершення роботи в банку перепустку підписує особа, яка її замовляла, при цьому вказується час вибуття відвідувача, потім її здають на пропускному пункті. Черговий фіксує час вибуття відвідувача у відповідному журналі;

перепустки для клієнтів операційних підрозділів — для представників підприємств, які обслуговуються в даній установі банку;

матеріальні — дають право винесення (вивезення) з банку вказаних у них матеріальних цінностей.

Форма і зміст бланків перепусток виконуються друкарським способом.

Підставою для видачі разової перепустки є заявка. Як виняток, підставою може бути усне розпорядження керівника банку, його заступників, начальника служби безпеки, начальника охорони бан­ку. У цьому разі таке розпорядження фіксується в книзі прийому відвідувачів.

У заявці на перепустку вказуються:

— прізвище, ім’я та по батькові відвідувача, його паспортні дані;

— мета відвідування банку;

— дата і час відвідування;

— дані посадової особи, яка приймає відвідувача;

— підпис особи, яка за наказом по банку має право замовляти перепустки.

Тимчасові та постійні перепустки видаються за списками, засвідченими керівниками підрозділів банку, на осіб, які наказом керівника банку призначені на посаду або виконують у банку відповідну роботу не менше як тиждень.

До установ банку за службовими посвідченнями вхід у приміщення може бути дозволено протягом робочого дня народним депутатам України, членам правління Національного банку Украї­ни, фельд’єгерям вузла спецзв’язку Головного управління Держфельдслужби України, депутатам місцевих рад народних депутатів, державним уповноваженим Антимонопольного комітету Украї­ни (АКУ) і представникам територіальних відділень АКУ, прокурорам, працівникам НБУ, правоохоронних органів, органів АКУ, які мають відповідні приписи на перевірку установи банку.

Розмежування доступу в приміщення і на територію банку здійснюється за допомогою відповідних шифрів (кодів), що проставляються у перепустках.

Пропускні пункти повинні мати місце охоронника, кімнату для чергової зміни пропускного пункту, кімнату огляду громадян, камеру зберігання особистих речей, гардероб, засоби обмеження доступу, необхідні засоби зв’язку. Якщо пропускний пункт виконує також функції пропуску транспорту, то його обладнують оглядовими ділянками.

Клієнти і відвідувачі проходять на територію банку, яка охороняється за відповідними перепустками, як виняток, вони можуть проходити у супроводі відповідальної особи банку. В останньому випадку вихід їх з банку здійснюється також у супроводі відповідальної особи. Клієнти мають право проносити через пропускний пункт особисті речі індивідуального користування (кейси, портфелі, целофанові пакети, дамські сумочки і т. п.).

Час проходу на територію банку, яка охороняється, визначається правилами внутрішнього розпорядку роботи банку.

У разі виявлення осіб, які проходять у банк з неправильно оформленими, недійсними, оголошеними втраченими перепустками, такі особи та надані ними перепустки затримуються і з ними проводить роботу служба безпеки банку.

Майно та інші предмети, які викликають підозру, можуть бути перевірені у присутності і з дозволу їх власника. У разі виявлення заборонених до внесення в банк речей або ознак, які вказують на небезпечність речей, особи — власники таких речей, підозрілі речі затримуються і передаються в службу безпеки банку. За необхідності про такі випадки повідомляються відповідні підрозділи органів МВС.

Переміщення матеріальних цінностей з місця їх зберігання в інші місця здійснюється в дозвільному порядку. Підставою для переміщення матеріальних цінностей є письмове розпорядження керівника установи банку матеріально відповідальній за них особі. Матеріальні цінності переміщуються у супроводі охорони. Вивезення (винесення) матеріальних цінностей за межі установи банку здійснюється уповноваженою особою, яка отримала матеріальні цінності під звіт або в інший спосіб одержала їх у законному порядку.

Матеріальні цінності виносяться з установи банку, якщо є:

— особа, яка отримала матеріальні цінності під звіт, купила їх за власний рахунок або за довіреністю придбала їх для іншої особи;

— довіреність на отримання матеріальних цінностей, документ який посвідчує особу;

— накладна встановленої форми, яка підтверджує видачу (передання) матеріальних цінностей;

— перепустка на право вивезення (винесення) матеріальних цінностей за межі установи банку, в якій вказана назва майна, кількість місць, вид упаковки, прізвище, ім’я, по батькові матеріально відповідальної особи та дата і час отримання нею майна зі складу (підрозділу установи банку).

У разі пожежі, аварії, стихійного лиха евакуація майна проходить під контролем керівників підрозділів, персоналом установ банку або спеціально створеними евакуаційними командами за заздалегідь підготовленими описами матеріальних цінностей. Розпорядження про евакуацію матеріальних цінностей у такому разі дає керівник установи банку. Сили охорони забезпечують охорону майна в місцях їх евакуації.

Слід зазначити, що перепустка на винесення матеріальних цінностей не дає права на вхід у приміщення банку або вихід із нього без перепустки встановленого зразка.

На осіб, яким необхідно працювати у вихідні та святкові дні, складається заявка для разової перепустки, де вказуються характер робіт, час їх проведення, прізвища та ініціали осіб, що залучені до роботи. На основі заявки видається наказ по банку із зазначенням часу проведення робіт, зони доступу осіб, що викону­ватимуть роботи, виписується разова перепустка, де вказується кількість осіб і протягом якого часу вони працюватимуть.

У разі необхідності перебування в приміщенні банку в поза-робочий час складається поіменний список, де зазначаються особи, які проводитимуть роботи, час проведення робіт і зона доступу. Список підписує керівник банку.

Внутрішньооб’єктовий режим включає:

— розроблення та введення в дію внутрішньооб’єктового розпорядку роботи установи банку;

— порядок допуску працівників банку до режимних приміщень;

— порядок відкривання, закривання і здавання під охорону робочих приміщень;

— порядок видачі і зберігання ключів від робочих приміщень, металевих печаток для опечатування дверей приміщень;

— порядок використання індивідуальних карток, призначених для проходження в банк через автоматизовані системи доступу;

— порядок дій працівників банку та сил охорони у разі виявлення порушень відбитків печаток, відмови роботи індивідуальних карток, втрати ключів, карток, перепусток або металевих печаток;

— порядок дій сил охорони і персоналу банку у позаштатних ситуаціях (пожежах, стихійних лихах, нападі на установи банку та ін.);

— порядок доступу у приміщення в неробочий час, вихідні та святкові дні;

— обов’язки працівників банку щодо додержання вимог внутрішньооб’єктового режиму та відповідальність за його порушення.

Таким чином, охорона є однією з умов ефективного функціонування банку на ринку банківських послуг і вимагає ретельного виконання її заходів та встановлених правил всіма працівниками, клієнтами і відвідувачами банку.

 

 

Питання на самостійне опрацювання:

 

РЕЖИМ ОХОРОНИ

ПРИНЦИПИ ОХОРОНИ

ЗАВДАННЯ РЕЖИМУ ОХОРОНИ

ВИМОГИ ДО ПРАЦІВНИКІВ ОХОРОНИ

ОБОВ’ЯЗКИ КЕРІВНИКА УСТАНОВИ БАНКУ
ПІД ЧАС ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ

ОБОВ’ЯЗКИ ПЕРСОНАЛУ БАНКУ
ЩОДО ДОТРИМАННЯ РЕЖИМУ ОХОРОНИ

ПРОПУСКНИЙ РЕЖИМ У БАНКУ

 

ВНУТРІШНЬООБ’ЄКТОВИЙ РЕЖИМ ОХОРОНИ БАНКУ









Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.