Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Показники ефективності використання трудових ресурсів підприємства





Обов'язковою умовою функціонування будь-якої підприємницької структури є поєднання трудових ресурсів із засобами виробництва, яке забезпечує процес діяльності.

Трудові ресурси підприємства - це кадровий персонал, що виступає як сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, зайнятих на підприємстві. Вони є активною частиною ресурсного потенціалу суб'єкта підприємницької діяльності.

Від трудових ресурсів підприємства варто відрізняти його кадровий потенціал, який виступає як сила (можливість), закладена в ресурсах. Кадри підприємства - це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку і мають досвід практичної роботи. Кадровий стан підприємств характеризується рядом абсолютних і відносних показників, головними серед яких є такі:

1) облікова та явочна кількість працівників;

2) середньооблікова кількість працівників за визначений період часу;

3) структура кадрів;

4) темпи збільшення або скорочення кадрів;

5) частка керівників і фахівців, які мають вищу або середню фахову освіту, в загальній кількість цих категорій працівників;

6) середній стаж роботи на підприємстві, що характеризує стабільність персоналу;

7) плинність і вибуття кадрів;

 

При аналізі кадрового потенціалу вирішують такі завдання:

· оцінюють трудовий потенціал підприємства і його підрозділів;

· визначають ступінь відповідності загальноосвітнього і кваліфікаційного складу кадрів та їх структури до сучасного науково-технічного рівня виробництва і його організації;

· встановлюють забезпеченість виробництва кадрами;

· визначають ступінь обґрунтованості завдань з підвищення продуктивності праці та зниження трудомісткості продукції;



Розрахунковий баланс трудових ресурсів дає змогу визначити річний запас праці, який визначають множенням кількості працюючих на потенційно-можливий робочий час у році:

= 270 * 9 * 350 = 850 500 ( 4.9 )

де N - кількість постійних працівників підприємства; 270 - кількість робочих днів у році; 9 - тривалість робочого дня, год. (Додаток 4)

Важливою умовою підвищення використання трудових ресурсів є поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва, розвиток міжгосподарської кооперації й агропромислової інтеграції.

 

Коефіцієнт використання трудових ресурсів:

= = 0,003 год. ( 4.10 )

де, – фактично відпрацьований час у році, людино-годин; – можливий фонд робочого часу за рік, людино-годин.

Тривалість робочого дня працюючих обчислюють діленням відпрацьованих годин на кількість відпрацьованих днів. Показник відображає використання робочого дня. У сільському господарстві тривалість робочого дня повинна бути не меншою 7 год, а робочого тижня - 41 год.

Основні шляхи поліпшення використання трудових ресурсів такі:

- розвиток підсобних промислових виробництв і промислів;

- удосконалення структури виробництва і його науково-технічне оновлення;

- удосконалення економічного стимулювання працівників;

- розвиток підприємницької діяльності;

- зміна відносин власності й розвиток особистих підсобних виробництв;

- удосконалення підготовки та перепідготовки кадрів;

- поліпшення соціальних умов працівників;

- урахування регіональних і галузевих умов використання праці.

 

 

Розділ 5. Узагальнення витрат і планування собівартості

У процесі своєї виробничої діяльності підприємство проводить безліч фінансово-господарських операцій і постійно несе витрати, пов'язані з їх проведенням.

Витрати виробництва — витрати різних видів економічних ресурсів (сировини, праці, основних засобів, послуг, грошей), безпосередньо пов'язані з виробництвом економічних благ.

Одні групи витрат безпосередньо пов'язані зі здійсненням конкретної операції (із конкретним об'єктом витрат), інші — мають загальний характер і необхідні для забезпечення функціонування підприємства в цілому.

Усі витрати — і матеріальні, і трудові, і фінансові — підприємство здійснює для забезпечення своєї виробничої діяльності.

 

Рис. 5.1. Структура витрат підприємства

До адміністративних витрат відносять такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством :

• загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

• витрати на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством, а також іншого загальногосподарського персоналу;

• витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання;

Витрати на збут — це витрати, пов'язані з реалізацією продукції, тобто витрати на пакувальні матеріалі для затарювання готової продукції, на ремонт тари, на оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут, на транспортування та страхування готової продукції, витрати на дослідження та розробки, на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування та інші.

До фінансових витрат належать процентні та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.

До складу інших витрат включають витрати (крім фінансових), які виникають під час фінансово-господарської діяльності підприємства, але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та реалізацією продукції.

Собівартість продукції – сума грошових витрат підприємства, на виробництво і збут одиниці продукції, виконання робіт та надання послуг.

Прямі витрати поділяються на такі статті:

o прямі матеріальні витрати;

o прямі витрати на оплату праці;

o інші прямі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість основних матеріалів, використаних у процесі здійснення виробничої діяльності.

До складу прямих витрат на оплату праці включається: грошове забезпечення працівників підприємства, заробітна плата та інші виплати вільнонайманим працівникам, витрати пов’язані з підготовкою (навчанням) та перепідготовкою кадрів, витрати платника податку на рекламні заходи стосовно продукції підприємства.

До зміни загальногосподарських витрат належать витрати на обслуговування та управління виробничою діяльністю, які змінюються пропорційно до зміни обсягу реалізованих послуг підприємства.

До постійних загальногосподарських витрат належать витрати, які залишаються сталими на протязі декількох звітних періодів (квартал, рік).

Таблиця 5.1









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.