Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







До виконання практичної роботи за темою





МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання практичної роботи за темою

«Соціально-економічні засади управління аварийно-рятувальними та відбудовними роботами»

 

 

Рекомендовано Методичною радою НУК

 

 

Електронне видання

Комбінованого використання на DVD-ROM

 

Миколаїв 2012

УДК 351.862:614:57.022(075.8)

ББК 68.69

М 69

Укладачі В.О. Михайлюк, к.т.н., професор НУК, завідувач кафедри БЖД та ЦЗ, В.А. Дубінін, к.в.н., доцент кафедри БЖД та ЦЗ, В.І. Ізотов, викладач кафедри БЖД та ЦЗ.

 

Рецензент Русаловский А.В., к.т.н., доцент кафедри БЖД НАУ

 

Кафедра безпеки життєдіяльності та цивільного захисту

 

 

Михайлюк В.О.

М 69 Методичні вказівки до виконання практичної роботи за темою: «Соціально-економічні засади управління аварійно-рятувальними та відбудовними роботами» / В.О. Михайлюк, В.А. Дубінін, В.І. Ізотов. – Миколаїв: Видавництво НУК, 2012. – 67 с.

 

Методичні вказівки є організаційно-методичним документом, який визначає порядок та методику виконання практичної роботи за темою: «Соціально-економічні засади управління аварійно-рятувальними та відбудовними робіт».

Методичні вказівки призначені для студентів всіх спеціальностей та форм навчання університету, що вивчають дисципліну «Цивільний захист». Вони також можуть бути корисними для фахівців у сфері цивільного захисту об’єктів економіки.

 

© Михайлюк В.О., Дубінін В.А., Ізотов В.І. 2012

© Видавництво НУК, 2012

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ

 

АКСЛ – аварії, катастрофи та стихійні лиха

АТО – адміністративно-територіальна одиниця

ВВП – валовий внутрішній продукт

ГІС – геоінформаційні системи

ДЗЗ – дистанційного зондування Землі



ЕМММ – економічно-математичні моделі і методи

КВП – контрольно-вимірювальні прилади

КЕМ – комунально-енергетичні мережі

ЛЕП – лінії електропостачання

ЛЗР – легкозаймисті рідини

НМД – неподатковий мінімум доходів

НР – небезпечна речовина

НХР – небезпечна хімічні речовини

НС – надзвичайна ситуація

ОЕ – об’єкт економіки

ПРОТ – (project evolution and review technique) – проект розвитку і огляду техніки (мережеве планування)

ПММ – паливно-мастильні матеріали

ПНО – потенційно небезпечний об’єкт

ППС – паливоповітряна суміш

ППХ – пароповітряна хмара

РВР – ремонтно-відбудовні роботи

СВГ – скраплені вуглеводні гази

СЕЗ – соціально-економічний збиток

СТЖ – скорочення тривалості життя

СУБД – системи управління базою даних

УІАС – Урядова інформаційно-аналітична система України

УХ – ударна хвиля

ВСТУП

Зі збільшенням чисельності населення Землі та зростанням його щільності, господарським освоєнням нових територій, урбанізацією, розвитком техносфери, природні та техногенні нещастя почали завдати все більш відчутний збиток суспільству. Фахівцями підраховано, що за останні 40 років сумарний прямий економічний збиток тільки від найбільш руйнівних природних надзвичайних ситуацій (НС) зріс майже в 15 разів, а їхня кількість зі збитком понад 1 млрд. у.о. збільшилася вчетверо. Якщо погодитися з наведеною оцінкою, то можна зробити висновок про те, що в недалекому майбутньому світова економіка буде не здатна компенсувати збиток від всієї сукупності НС, які відбуваються на земній кулі. Навіть при більш помірному підході до оцінки ситуації, що відбувається, не можна заперечувати значного економічного впливу природних і техногенних небезпек на життя сучасної цивілізації. Більш того, з достатньою вірогідністю можна стверджувати, що існує випереджальне зростання збитку від НС у порівнянні з динамікою збільшення їхньої кількості. Природно, це свідчить про поширення середньостатистичного масштабу НС та посилення їхнього негативного впливу на економічний стан об’єктів господарювання, суспільства, держави. Зауважимо, що визначальний внесок у розміри збитку роблять в основному не великі небезпеки – природні та техногенні катастрофи, а малі – несприятливі природні явища і повсякденні аварії. Це обумовлено тим, що катастрофи, що мають високий одиничний збиток, трапляються рідко, а тому їхній сумарний збиток є відносно малим. Навпаки НС невеликих масштабів відбуваються часто, вони досить численні, а їхній сумарний збиток величезний. Ще одна особливість проблеми полягає в тому, що економічний збиток від аварій стійко збільшується як у країнах, які розвиваються, так і у розвинених. Це відбувається, незважаючи на те, що за кілька останніх десятиліть розвинені держави вибудували у себе результативно функціонуючі системи протидії небезпекам. Отже, на даному етапі розвитку світового співтовариства, слід приділяти більше уваги персоналу об’єктів економіки (ОЕ), грамотному і вчасному прийняттю та ухваленню рішень про превентивні заходи щодо запобігання виникнення та розвитку аварій, катастроф, а також відповідної підготовці керівників і щоб помітно вплинути на зниження темпів зростання збитку від НС.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.

1.1. Навчальна мета та питання, що розв’язують студенти під час роботи.

Метою роботи є прищеплення студентам навичок, необхідних керівному складу ОЕ, для грамотного та вчасного розроблення і (або) ухвалювання рішень про заходи щодо запобігання виникнення та розвитку аварій, катастроф, стихійних лих (АКСЛ).

До питань, які вирішують студенти при виконанні практичної роботи, належать наступні:

– визначення економічних наслідків надзвичайних ситуацій;

– ознайомлення з сучасними технологіями визначення та аналізу можливих наслідків НС;

– опанування теоретичними основами процесу підготовки рішень для управління ризиками у НС;

– визначення умов прийняття управлінських рішень щодо зниження соціально-економічних наслідків НС на ОЕ;

– опанування методиками оцінки соціально-економічних наслідків НС природного та техногенного характеру.

 

Розрахунок збитків від втрати життя та здоров’я населення

Розмір збитків від втрати життя та здоров’я населення визначається як:

Нр = SBтрр + SВдп + SВвтг ,

де SBтрр – втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва; SВдп – витрати на виплату допомоги на поховання; SВвтг – витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;

а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва розраховуються на підставі даних, наведених у таблиці 3, додатку, за наступною залежністю:

SBтрр = МлN + MтN + МіN + MзN ,

де Мл, Mт – втрати відповідно від легкого та тяжкого нещасного випадку; Мі, Мз – втрати відповідно від отримання людиною інвалідності та загибелі; N – кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.

б) витрати на виплату допомоги на поховання розраховуються за формулою:

дп = 12Мдп · Nз ,

де Мдп – 0,15* тис. грн./людину – допомога на поховання (за даними органів соціального забезпечення); Nз – кількість загиблих;

в) витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника розраховуються на кожну дитину за формулою:

втг = 12 · Мвтг · (18-Вд),

де 12 – кількість місяців у році; Мвтг – 0,037* тис. грн. – розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття – 18 років (за даними органів соціального забезпечення); Вд – вік дитини.

*Примітка: Номінальні розміри видатків затверджуються з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів.

Основи підготовки рішень для управління ризиками у НС

 

Методики оцінки соціально – економічних наслідків НС природного та техногенного характеру

 

Втрати персоналу на ОЕ

При визначенні втрат серед персоналу ОЕ необхідно враховувати ступінь його захищеності у будівлях і спорудах та ступінь руйнування останніх:

де Niкількість персоналу на об’єкті, чол., n – кількість будівель (споруд) на об’єкті, Ciвідсоток втрат, % (табл. 22 додатку).

ДОДАТОК

Таблиця 1. Шкала Россера

Ступінь погіршення стану здоров’я людини Рівень дистресу
відсутній легкий середній важкий
1. Немає утрати 2. Легка недієздатність, що не приводить к перериванню роботи 3. Легке порушення працездатності 4. Обмежена працездатність (можливість виконувати обмежений перелік робот) 5. Нездатність виконувати оплачувану роботу 6. Пересування в колясці, можливість сидіти 7. Прикованість до ліжка, контакт з оточенням 1,000 0,990     0,980   0,964     0,946   0,875   0,677 0,995 0,980     0,972   0,956     0,935   0,845   0,564 0,990 0,973     0,956   0,942     0,900   0,680   0,000 смерть 0,967 0,932     0,912   0,870     0,760   0,000 смерть -1,486

 

Таблиця 2. Основні види збитків, характерних для різних типів НС

Типи НС Рівень НС
об’єктовий місцевий регіональний державний
Надзвичайні ситуації техногенного характеру
Транспортні аварії Нр Мр Мп ; Аф Вф Зф Нр Мр Мп ; Рр/г Аф Вф Зф    
Пожежі та вибухи Нр Мр Мп ; Аф Вф Зф Нр Мр Мп Аф ; Рр/г Вф Зф Нр Мр Мп АфВф Зф; Рс/г Рл/г Рр/г Ррек Рпзф  
Аварії з викидом (загрозою викиду) НХР, РР, БНР Нр Мп Мр Аф Вф; Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Нр Мр Рр/г Ррек Мп Аф Вф ; Рс/г Рл/г Рпзф Зф Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Мп Аф Вф Зф Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Аф Вф Зф
Раптове руйнування споруд Мр Нр Мп Мр Нр Мп    
Аварії на об’єктах електроенергетики Мр Мп ; Нр Мр Мп ; Нр Мр Нр Мр Нр
Аварії на комунальних сист. життєзабезпечення Мр Нр Мп Вф; Зф Мр Нр Мп Вф Зф Нр Мр Рр/г Ррек Мп Вф Зф Нр Мр Рр/г Ррек Мп Вф Зф;Рс/г Рл/г Рпзф
Аварії на очисних спорудах Мр Нр Мп Аф ВфЗф Мр Нр Мп Аф ВфЗф   Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Мп Аф ВфЗф   Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Мп Аф ВфЗф
Гідродинамічні аварії Мр Нр Мп; Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Вф Мр Нр Мп Вф ; Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Зф Нр Мр Рс/г Рл/г Мп Вф Зф; Рр/г Ррек Рпзф Нр Мр Рс/г Рл/г Рр/г Ррек Рпзф Вф Зф; Мп
Надзвичайні ситуації природного характеру
Геологічно та гео-фізично небезпечні явища Нр Мр Мп; Аф Вф Зф Нр Мр Мп; Аф Вф Зф Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Мп Аф Вф Зф Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Мп Аф Вф Зф
Метеорологічні та агрометеорологічні небезпечні явища Мр Нр Мп; Рл/г Мр Нр Мп; Рл/г Мр Нр Рс/г; Рл/г Мп Аф Вф Зф Мр Рс/гНрРл/г; Рпзф Рр/г Ррек Мп Аф Вф Зф
Гідрологічні небезпечні явища Мр Нр Мп ; Рс/г Рл/г Рр/г Ррек Вф Мр Нр Рс/гРр/гМп; Рл/г Ррек Вф Мр Нр Рс/гРр/гРл/г Ррек Рпзф ; Мп Вф  
Пожежі лісові, степові, сільгосп. масивів, корисних копалин Мр Нр Рс/гРл/г Мп; Аф Зф Мр Нр Рс/г Рл/гМп Аф; Ррек Рпзф Зф Мр Нр Рс/гРл/гРрек Рпзф Мп Аф Зф; Рр/г Мр Нр Рс/гРл/гРрек Рпзф Рр/гМп Аф Зф
Інфекційні захворювання людей Нр Мп Нр Мп Нр Мр Мп Нр Мр Мп
Інфекційні захворювання сільгосп тварин Мтв, Мр Мп Мтв Мр Мп Мтв Мр Мп; Нр Мтв Мр Нр Мп
Ураження сільгосп. рослин хворобами та шкідниками Мр Мп Мтв Мр Мп Мтв Мр Мп;Рс/г Мтвр Рс/г Мп; Нр
Зміна стану суші Рс/г Рл/г ; Рпзф Вф Зф Рс/г Рл/г ; Рпзф Ррек Вф Зф Рс/г Рл/г Мр Нр Рпзф Ррек Рр/г Вф Зф Рс/г Рл/г Мр Нр Рпзф Ррек Рр/г Вф Зф
Зміна складу і властивостей атмосфери Нр Ррек Аф Рс/г Рл/г Рпзф Нр Ррек Аф Рс/г Рл/г Рпзф Нр Ррек Мр Рс/г Аф Рл/г Рпзф Нр Ррек Мр Рс/г Рл/г Рпзф Аф
Зміна складу і властивостей гідросфери Нр Рр/г Вф; Ррек Рс/г Нр Рр/гРрек Вф; Рс/г Рпзф Нр Рр/гМр Ррек Рс/г Вф; Рл/г Рпзф Нр Рр/гМр Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Вф
Зміна стану біосфери збитки розраховуються за спеціальними методиками

 

Таблиця 3. Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва

Вид нещасного випадку Втрати на одну людину, тис. гривень
Легкий нещасний випадок з втратою працездатності до 9 днів Мл = 0,28*
Тяжкий нещасний випадок без встановлення інвалідності з втратою працездатності понад 9 днів Mт = 6,5*
Тяжкий нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий отримав інвалідність з втратою працездатності понад 3980 днів Мі = 37*
Нещасний випадок, що призвів до загибелі: – дорослої людини віком до 60 років – дитини віком до 16 років   Мз = 47* Мз = 22*

Примітка: Втрати, зазначені у пунктах 1-3 цієї таблиці, розраховуються для громадян, які в період отримання травми були працевлаштовані. Для не працевлаштованих громадян віком до 60 років розраховуються лише втрати, зазначені у пункті 4. Збитки від загибелі працюючого не повинні бути менше ніж його п`ятирічний заробіток, тобто сума втрат від загибелі дорослої людини може бути більшою, ніж зазначена у таблиці 2.

 

Таблиця 4. Стисла характеристика можливої інтенсивності землетрусів за 12-бальною шкалою Меркали (MSK-64)

Бали Коротка характеристика землетрусів
I Відзначається тільки сейсмічними приладами
II Відчувається окремими людьми, що перебувають у повному спокою
III Відчувається невеликою частиною населення
IV Легке деренчання та коливання предметів, посуду і шибок
V Загальний струс будинків, коливання меблів, тріщини в шибках і штукатурці
VI Пробудження сплячих, падіння зі стін картин, відколюються окремі шматки штукатурки
VII Тріщини в стінах кам’яних будинків, антисейсмічні та дерев’яні будівлі залишаються непошкодженими
VIII Тріщини на ґрунті, зрушення або перекидання пам’ятників, сильне ушкодження будинків
IX Сильне руйнування кам’яних будинків, перекоси дерев’яних будинків
X Тріщини в ґрунті, іноді до метра шириною, зсуви, обвали зі схилів, руйнування кам’яних будівель, скривлення залізничних рейок
XI Більше широкі тріщини в поверхневих шарах землі, численні обвали, кам’яні будинки зовсім руйнуються, випинання залізничних рейок
XII Великі зміни ландшафту, численні тріщини, обвали, зсуви, виникнення водоспадів, зміна плину рік, жодне спорудження не витримує

 

Таблиця 5. Співвідношення між шкалою Ріхтера та MSK-64

Магнітуда за Ріхтером 4,0-4,9 5, 0-5,9 6,0-6,9 7,0-7,9 8,0-8,9
Інтенсивність за шкалою MSK-64 IV-V VI-VII VIII-IX IX-X XI-XII

 

Таблиця 6. Ступінь руйнування будинків, споруджень при землетрусі

№ п/п Характеристика будинків і споруджень Руйнування, бали
слабке середнє сильне повне
Масивні промислові будинки з металевим каркасом і крановим устаткуванням вантажопідйомністю 25-50 т VII-VIII VII-IX IX-X X-XII
Будинки з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції VI-VII VII-VIII VIII-IX IX-XII
Промислові будинки з металевим каркасом і бетонним заповненням із площею скла 30% VI-VII VII-VIII VIII-IX IX-X
Промислові будинки з металевим каркасом і суцільним тендітним заповненням стін і даху VI-VII VII-VIII VIII-IX IX-XI
Будинку зі збірного залізобетону VI-VII VII-VIII - VIII-XI
Цегляні без каркасні виробниче- допоміжні одно- і багатоповерхові будинки з перекриттям (покриттям) із залізобетонних збірних елементів VI-VII VII-VIII VIII-IX IX-XI
Те ж, з перекриттям (покриттям) з дерев’яних елементів одно- і багатоповерхові будинки VI VI-VII VII-VIII більше VIII
Адміністративні багатоповерхові будинки з металевим або залізобетонним каркасом VII-VIII VIII-IX IX-X X-XI
Цегляні малоповерхові будинки (один-два поверху) VI VI-VII VII-VIII VIII-IX
Цегляні багатоповерхові будинки (три та більш поверхи ) VI VI-VII VII-VIII VIII-IX
Складські цегляні будинки V-VI VI-VIII VIII-IX IX-X
Трубопроводи на металевих або з/б естакадах VII-VIII VIII-IX IX-X -

 

Таблиця 7. Стійкість систем життєзабезпечення, %

Система Руйнування, бали
VI VII VIII IX X
Водопостачання 80/90 53/80 48/53 36/48 24/36
Електропостачання 85/95 75/85 60/75 43/60 32/43
Газопостачання 90/95 85/90 77/85 62/77 50/62
Теплопостачання 85/90 77/85 50/77 28/50 15/28
Транспорт 90/95 85/90 68/85 55/68 20/55
Каналізація 100/100 90/100 82/90 55/68 45/60
Зв’язок 100/100 90/100 82/90 55/82 30/55

Примітка: У чисельнику – % систем життєзабезпечення, здатних до функціонування негайно, а в знаменнику – після відбудовних робіт протягом доби.

 

Таблиця 8. Незворотні (смертельні) втрати населення при землетрусах, %

Тип будинків Інтенсивність землетрусу, бали
V VI VII VIII IX X XI XII
Незворотні втрати населення при землетрусах, %
Дерев’яні
Цегляні будинки малоповерхові (1-2 поверхи)
Цегляні багатоповерхові
Цегляні будинки з неповною каркасною стіною
Каркасно-панельні будинки з розрахунковою сейсмостійкістю в:
VII балів
VIII балів
IX балів
Промислові будинки з каркасом середнього типу та розрахунковою сейсмостійкістю в:
VII балів
VIII балів
IX балів
Промислові будинки з каркасом важкого типу та розрахунковою сейсмостійкістю в:
VII балів
VIII балів
IX балів

Таблиця 9. Довідкові дані за ступенями руйнування будинків і споруд при ураганах(%).

№ п/п Типи конструктивних рішень будинку, споруд та устаткування Швидкість вітру, м/хв.
Ступінь руйнування
слабка середня сильна повна
Промислові будинки з легким металевим каркасом і будинки безкаркасної конструкції 25-30 30-50 50-70 >70
Цегляні малоповерхові будинки 20-25 25-40 40-60 >60
Цегляні багатоповерхові будинки 20-25 25-35 35-50 >50
Адміністративні багатоповерхові будинки та будинки з металевим і залізобетонним каркасом 20-35 35-50 50-60 >60
Великопанельні житлові будинки 20-30 30-40 40-50 >50
Складські цегляні будинки 25-30 30-45 45-55 >55
Легкі склади – навіси з металевим каркасом і шиферною покрівлею 15-20 20-45 45-60 >60
Склади-навіси із залізобетонних елементів 25-35 35-55 55-70 >70
Трансформаторні підстанції закритого типу 35-45 45-70 70-100 >100
Водонапірні башти:        
  цегляні 30-35 35-55 55-85 >85
  сталеві 30-35 35-55 55-85 >85
Резервуари:        
  наземні металеві 30-40 40-55 55-70 >70
  частково заглублені 35-45 45-65 65-85 >85
Газгольдери 30-35 35-45 45-55 >55
Градирні:        
  прямокутні вентиляторні із залізобетонним або сталевим каркасом 15-20 20-30 30-40 >40
  циліндричні вентиляторні з монолітного або збірного залізобетону 20-25 25-35 35-45 >45
Насосні станції:        
  наземні цегляні 25-30 30-40 40-50 >50
  наземні залізобетонні 25-35 35-45 45-55 >55
  полузаглублені залізобетонні 35-40 40-50 50-65 >65
Ректифікаційні колони 25-30 30-40 40-55 >55
Відкритий розподільний пристрій 20-25 25-35 35-55 >55
Кранове устаткування 35-40 40-55 55-65 > 65
Під’ємно- транспортне устаткування 35-40 40-50 50-60 > 60
Контрольно- вимірювальні прилади 20-25 25-35 35-45 > 45
Трубопроводи:        
  наземні 35-45 45–60 60-80 >80
  на металевих залізобетонних естакадах 35-40 40-55 55-65 >65
Кабельні наземні лінії 25-30 30-40 40-50 >50
Повітряні лінії низької напруги 25-30 30-45 45–60 >60
Кабельні наземні лінії зв’язку 20-25 25-35 35-50 >50

Таблиця 10. Характеристика ступенів руйнування будинків і споруд

Будинки, споруди та устаткування Ступінь руйнування
Слабка Середня Сильна
Виробничі та адміністративні будинки Руйнування найменш міцних конструкцій будинків і споруджень: заповнень дверних і віконних прорізів; невеликі тріщини в стінах, відколювання штукатурки, падіння покрівельних черепиць, тріщини й димових трубах або падіння їхніх окремих частин Руйнування перегородок, кровили, частини устаткування; великі та глибокі тріщини в стінах, падіння димарів руйнування віконних і дверних заповнень, поява тріщин у стінах Значні деформації несучих конструкцій; наскрізні тріщини й пролами в стінах, обвалення частин стін і перекриттів верх їх поверхів, деформація перекриттів нижніх поверхів  
Технологічне встаткування Ушкодження й деформація окремих деталей, електропроводки, приладів автоматики Ушкодження шестірень і ушкодження передавальних механізмів, обрив маховиків і важелів розрив приводних ременів Змішання з фундаментів і деформація станин, тріщини в деталях, вигин валів і осей
Підйомно-транспортні механізми, кранове встаткування Часткове руйнування й деформація обшивання ушкодження стекол і приладів Ушкодження зовнішнього встаткування, розрив трубопроводів систем харчування, змащення й охолодження Перекидання, зрив окремих частин, загальна деформація рами
Газгольдери резервуари для нафтопродуктів і зріджених газів     Невеликі вм’ятини, деформація трубопроводів ушкодження запірних арматур   Зсув на опорах, деформація оболонок, що підводять трубопроводів, ушкодження запірних арматур Зрив з опор, перекидання, руйнування оболонок, обрив трубопроводів і запірної арматур
Трубопроводи   Ушкодження стикових з’єднань часткове ушкодження КВП Розриви стикових з’єднань, ушкодження КВП і запірної арматур, переломи труб на уведеннях в окремих місцях Переломи труб на уведеннях. Розрив і деформація труб. Сильні ушкодження арматур

 

Таблиця 11.Структура втрат населення у % від загальної кількості його у зруйнованих будинках при ypаганах.

Структура втрат Ступені руйнування будинку    
Слабка Середня Сильна Повна
Загальні        
Незворотні        
Санітарні        

Таблиця 12. Критичні параметри зруйнування деяких об’єктів хвилею прориву (водяним потоком)

№ п/п Найменування об’єктів   Сильні руйнування Середні руйнування Слабкі руйнування
Глибина потоку, h, м Швидкість потоку,V, м/хв Питоме навантаження, тс/ м2 Глибина потоку, м Швидкість потоку, м/хв Питоме навантаження, тс/ м2 Глибина потоку, м Швидкість потоку, м/хв Питоме навантаження, тс/ м2
Стіни на залізобетонних і металевих палях 6,0 5,0 7,5 3,0 3,0 1,35 1,0 2,0 0,2
Стіни на дерев’яних палях 4,0 5,0 5,0 2,0 3,0 0,9 1,0 1,0 0,05
Стіни, моли, хвилеломи з масивної кладки 7,0 5,0 8,75 4,0 3,0 1,8 2,0 2,9 0,4
Кранове обладнання портів 6-10 4-9 4,8-4,5 6,0 2-3 1,2-2,7 2,0 1,5-2 0,2-0,4
Дерев’яні 1-2 поверхові будинки 3,5 2,0 0,7 2,5 1,5 0,28 1,0 1,0 0,05
Цегляні малоповерхові будинки 4,0 2,5 1,25 3,0 2,0 0,6 2,0 1,0 0,1
Промислові будинки з легким металевим каркасом 5,0 2,5 1,56 3,5 2,0 0,7 2,0 1,5 0,2
Промислові будови з важким металевим або залізобетонним каркасом 7,5 4,0 6,0 6,0 3,0 2,7 3,0 1-5 0,34
Залізничні колії 2,0 2,0 0,4 1,0 1,0 0,05 0,5 0,5 0,06
Шосейні дороги з твердим покриттям 4,0 3,0 1,8 2,0 1,5 0,22 1,0 1,0 0,05
Залізничні мости (бетонні) 2,0 3,0 0,9 1,0 2,0 0-2 - - -
Металеві мости з прогоном 30-100 м 2,0 3,0 0,9 1,0 2,0 0,2 - - -
Залізничний рухомий склад 3,5 3,0 1,6 3,0 1,5 0,34 1,5 1,0 0,12
Автомобілі 2,0 2,0 0,4 1,5 1,5 0,17 1,0 1,0 0,05

Примітки: 1. За критичні параметри хвилі прориву, при яких наступає загибель, або тяжке поранення людей, приймається h > 1,5 м і V > 2,5 м/сек.

2. Швидкість хвилі прориву коливається від 50 до 416,67 м/хв, а іноді і більше.

 

Таблиця 13. Частка ушкоджених об’єктів на затоплених територіях (в %) при швидкості водного потоку 3…4 м/хв.

Об’єкти Година Доба
Затоплення підвалів
Порушення дорожнього руху
Руйнування вуличних бруківок
Зупинка служби в портах
Припинення переправ
Ушкодження захисних дамб
Руйнування та змив дерев’яних будов
Руйнування малих цегляних будинків
Ушкодження блокових бетонних будинків і вимоїни фундаментів
Зниження капітальності на оду ступень: – будинків класів 1-3 – будинків класів 3 і вище            
Припинення електропостачання
Припинення телефонного зв’язку
Ушкодження систем газо- і водопостачання
Загибель урожаю

Примітка: Дані наведені для швидкості потоку V = 3…4 м/хв. Для екстраполяції відсотка руйнувань при інших швидкостях потоку можна використовувати корегуючий коефіцієнт; Kс = 0,27·V + 0,07 за умови, що добуток Kс і відсоток руйнувань не вище 100%.

Таблиця 14. Розподіл індексів об’єму збитку при затопленнях різного масштабу

Затоплення Площа, км2 Кількість населених пунктів, % Висота підйому води, м Тривалість стояння води
Малі річки (доба) Великі річки (місяць)
Мале 15-20 1, 5-2 М1 М2 М3 М 4 М5 М6
Середнє 10-100 20-40 2-4 С1 С2 С3 С4 С5 С6
Велике 100-1000 40-95 4-6 К1 К2 К3 К4 К5 К6
Катастрофічне >1000 95-100 6-14 Р1 Р2 Р3 Р4 Р5 Р6

 

Таблиця 15. Зниження капітальності будинків і споруд за періоди затоплень при вихідних класах капітальності, К









ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.