Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Оцінка соціально-економічних наслідків техногенних аварій з викидом НХР.





Основними факторами, що впливають на кількість уражених НХР, є:

– розбіжності в характері впливу на населення первинної та вторинної хмари НХР;

– кількість та ступінь захищеності населення, що опинилося в зоні можливого зараження.

У випадку утворення первинної та вторинної хмар зараження, спочатку розраховують кількість уражених від первинної хмари (Nур1), а потім від вторинної, шляхом вилучення числа уражених від первинної хмари із загальної кількості населення, що потрапило в зону зараження.

Розбіжності у впливі первинної та вторинної хмар на людину полягають в тому, що первинна хмара має більш високу концентрацію пари НХР, але впливає короткочасно, а вторинна хмара, що має нижчу концентрацію пари НХР, впливає на людину в зоні зараження більш тривалий час. Тому, кількість уражених визначають окремо для первинної та вторинної хмар. При цьому застосовують певні допущення. Так, приймають, що населення, як у місті, так і в заміській зоні, розподілено за територією рівномірно. Кількість населення, що потрапило в зону зараження, (N, чол.) розраховують виходячи з середньої щільності на даній території:

N = Pм · Sм + Pзз · Sзз

де Рм і Рзз – щільність населення відповідно в місті та заміській зоні; Sм і Sзз – площі територій у місті та заміській зоні, приземний шар повітря, яких підпав зараженню, км2;

Основними вихідними даними для розрахунку є:

– наявність факторів ураження (первинна та вторинна хмара, або тільки первинна, або тільки вторинна);

– середня щільність населення в зоні зараження;

– частина населення, яку планується захистити тим або іншим способом (укриття в житлових і виробничих приміщеннях, транспорті, сховищах та інших захисних спорудах; використання індивідуальних засобів захисту та проведення евакуації);



– ступінь захищеності населення при використанні певного способу захисту.

З урахуванням перелічених вихідних даних оцінку наслідків аварії з викидом НХР (очікуваного збитку) може бути виконано в такий спосіб:

де Nур – кількість ураженого населення, чіл; qi – частина населення, що захищається від НХР i – тим способом; kзах – коефіцієнт захисту – укриття i-того типу.

У першому наближенні можна прийняти, що структура ураженого населення відповідає даним (табл. 28 додатку). Для визначення просторового розподілу населення за ступенем ураження можна також прийняти, що глибини відповідних зон у відношенні до загальної (Г) дорівнюють:

– смертельного враження – Гсм = 0,3Г;

– важкого та смертельного враження – Гвсм = 0,5Г;

– легкого враження – Глег = 0,7Г.

Час підходу хмари НХР до заданого об’єкта τпідх, годин, залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

τпідх = х/u,

де х – відстань від джерела зараження до заданого об’єкта, км; u – швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год (визначається за таблицею 29 додатку).

Більш ймовірне просторове поширення та ступінь ураження персоналу і населення можна одержати використовуючи імовірнісний підхід до визначення вражаючого фактору Рур із застосуванням для розглянутого випадку пробіт-функції Рr у вигляді:

Pr = a +b·ln (Cn·τ),

де а, b і n – константи для кожного конкретного НХР (таблиця 30 додатку); С – концентрація НХР у конкретній точці зони зараження, мг/л; τ – час дії НХР, хв.

Концентрацію НХР С2, мг/л, у точці поширення НХР (за напрямком вітру) можна визначити за формулою:

С2 = С1ехр [– (Х/Г)·ln1ур)]

де С1 – концентрація НХР в осередку аварії, прийняти рівною С1 = 1м33 або С1 = 103ρг мг/л; Сур – концентрація НХР, що відповідає граничній токсодозі Dур, мг.мін/л (табл.31 додатку) (Сур= Dур/30); ρг – щільність НХР у газоподібному стані, т/м3 (табл. 31 додатку); Х – відстань від розглянутої точки до осередку аварії, км; Г – глибина зони зараження, км.


ДОДАТОК

Таблиця 1. Шкала Россера

Ступінь погіршення стану здоров’я людини Рівень дистресу
відсутній легкий середній важкий
1. Немає утрати 2. Легка недієздатність, що не приводить к перериванню роботи 3. Легке порушення працездатності 4. Обмежена працездатність (можливість виконувати обмежений перелік робот) 5. Нездатність виконувати оплачувану роботу 6. Пересування в колясці, можливість сидіти 7. Прикованість до ліжка, контакт з оточенням 1,000 0,990     0,980   0,964     0,946   0,875   0,677 0,995 0,980     0,972   0,956     0,935   0,845   0,564 0,990 0,973     0,956   0,942     0,900   0,680   0,000 смерть 0,967 0,932     0,912   0,870     0,760   0,000 смерть -1,486

 

Таблиця 2. Основні види збитків, характерних для різних типів НС

Типи НС Рівень НС
об’єктовий місцевий регіональний державний
Надзвичайні ситуації техногенного характеру
Транспортні аварії Нр Мр Мп ; Аф Вф Зф Нр Мр Мп ; Рр/г Аф Вф Зф    
Пожежі та вибухи Нр Мр Мп ; Аф Вф Зф Нр Мр Мп Аф ; Рр/г Вф Зф Нр Мр Мп АфВф Зф; Рс/г Рл/г Рр/г Ррек Рпзф  
Аварії з викидом (загрозою викиду) НХР, РР, БНР Нр Мп Мр Аф Вф; Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Нр Мр Рр/г Ррек Мп Аф Вф ; Рс/г Рл/г Рпзф Зф Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Мп Аф Вф Зф Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Аф Вф Зф
Раптове руйнування споруд Мр Нр Мп Мр Нр Мп    
Аварії на об’єктах електроенергетики Мр Мп ; Нр Мр Мп ; Нр Мр Нр Мр Нр
Аварії на комунальних сист. життєзабезпечення Мр Нр Мп Вф; Зф Мр Нр Мп Вф Зф Нр Мр Рр/г Ррек Мп Вф Зф Нр Мр Рр/г Ррек Мп Вф Зф;Рс/г Рл/г Рпзф
Аварії на очисних спорудах Мр Нр Мп Аф Вф Зф Мр Нр Мп Аф Вф Зф   Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Мп Аф Вф Зф   Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Мп Аф Вф Зф
Гідродинамічні аварії Мр Нр Мп; Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Вф Мр Нр Мп Вф ; Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Зф Нр Мр Рс/г Рл/г Мп Вф Зф; Рр/г Ррек Рпзф Нр Мр Рс/г Рл/г Рр/г Ррек Рпзф Вф Зф; Мп
Надзвичайні ситуації природного характеру
Геологічно та гео-фізично небезпечні явища Нр Мр Мп; Аф Вф Зф Нр Мр Мп; Аф Вф Зф Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Мп Аф Вф Зф Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Мп Аф Вф Зф
Метеорологічні та агрометеорологічні небезпечні явища Мр Нр Мп; Рл/г Мр Нр Мп; Рл/г Мр Нр Рс/г; Рл/г Мп Аф Вф Зф Мр Рс/г НрРл/г; Рпзф Рр/г Ррек Мп Аф Вф Зф
Гідрологічні небезпечні явища Мр Нр Мп ; Рс/г Рл/г Рр/г Ррек Вф Мр Нр Рс/гРр/гМп; Рл/г Ррек Вф Мр Нр Рс/гРр/гРл/г Ррек Рпзф ; Мп Вф  
Пожежі лісові, степові, сільгосп. масивів, корисних копалин Мр Нр Рс/гРл/г Мп; Аф Зф Мр Нр Рс/г Рл/гМп Аф; Ррек Рпзф Зф Мр Нр Рс/гРл/г Ррек Рпзф Мп Аф Зф; Рр/г Мр Нр Рс/гРл/гРрек Рпзф Рр/гМп Аф Зф
Інфекційні захворювання людей Нр Мп Нр Мп Нр Мр Мп Нр Мр Мп
Інфекційні захворювання сільгосп тварин Мтв, Мр Мп Мтв Мр Мп Мтв Мр Мп ; Нр Мтв Мр Нр Мп
Ураження сільгосп. рослин хворобами та шкідниками Мр Мп Мтв Мр Мп Мтв Мр Мп ;Рс/г Мтвр Рс/г Мп; Нр
Зміна стану суші Рс/г Рл/г ; Рпзф Вф Зф Рс/г Рл/г ; Рпзф Ррек Вф Зф Рс/г Рл/г Мр Нр Рпзф Ррек Рр/г Вф Зф Рс/г Рл/г Мр Нр Рпзф Ррек Рр/г Вф Зф
Зміна складу і властивостей атмосфери Нр Ррек Аф Рс/г Рл/г Рпзф Нр Ррек Аф Рс/г Рл/г Рпзф Нр Ррек Мр Рс/г Аф Рл/г Рпзф Нр Ррек Мр Рс/г Рл/г Рпзф Аф
Зміна складу і властивостей гідросфери Нр Рр/г Вф; Ррек Рс/г Нр Рр/гРрек Вф; Рс/г Рпзф Нр Рр/гМр Ррек Рс/г Вф; Рл/г Рпзф Нр Рр/гМр Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Вф
Зміна стану біосфери збитки розраховуються за спеціальними методиками

 

Таблиця 3. Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва

Вид нещасного випадку Втрати на одну людину, тис. гривень
Легкий нещасний випадок з втратою працездатності до 9 днів Мл = 0,28*
Тяжкий нещасний випадок без встановлення інвалідності з втратою працездатності понад 9 днів Mт = 6,5*
Тяжкий нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий отримав інвалідність з втратою працездатності понад 3980 днів Мі = 37*
Нещасний випадок, що призвів до загибелі: – дорослої людини віком до 60 років – дитини віком до 16 років   Мз = 47* Мз = 22*

Примітка: Втрати, зазначені у пунктах 1-3 цієї таблиці, розраховуються для громадян, які в період отримання травми були працевлаштовані. Для не працевлаштованих громадян віком до 60 років розраховуються лише втрати, зазначені у пункті 4. Збитки від загибелі працюючого не повинні бути менше ніж його п`ятирічний заробіток, тобто сума втрат від загибелі дорослої людини може бути більшою, ніж зазначена у таблиці 2.

 

Таблиця 4. Стисла характеристика можливої інтенсивності землетрусів за 12-бальною шкалою Меркали (MSK-64)

Бали Коротка характеристика землетрусів
I Відзначається тільки сейсмічними приладами
II Відчувається окремими людьми, що перебувають у повному спокою
III Відчувається невеликою частиною населення
IV Легке деренчання та коливання предметів, посуду і шибок
V Загальний струс будинків, коливання меблів, тріщини в шибках і штукатурці
VI Пробудження сплячих, падіння зі стін картин, відколюються окремі шматки штукатурки
VII Тріщини в стінах кам’яних будинків, антисейсмічні та дерев’яні будівлі залишаються непошкодженими
VIII Тріщини на ґрунті, зрушення або перекидання пам’ятників, сильне ушкодження будинків
IX Сильне руйнування кам’яних будинків, перекоси дерев’яних будинків
X Тріщини в ґрунті, іноді до метра шириною, зсуви, обвали зі схилів, руйнування кам’яних будівель, скривлення залізничних рейок
XI Більше широкі тріщини в поверхневих шарах землі, численні обвали, кам’яні будинки зовсім руйнуються, випинання залізничних рейок
XII Великі зміни ландшафту, численні тріщини, обвали, зсуви, виникнення водоспадів, зміна плину рік, жодне спорудження не витримує

 

Таблиця 5. Співвідношення між шкалою Ріхтера та MSK-64

Магнітуда за Ріхтером 4,0-4,9 5, 0-5,9 6,0-6,9 7,0-7,9 8,0-8,9
Інтенсивність за шкалою MSK-64 IV-V VI-VII VIII-IX IX-X XI-XII

 

Таблиця 6. Ступінь руйнування будинків, споруджень при землетрусі

№ п/п Характеристика будинків і споруджень Руйнування, бали
слабке середнє сильне повне
Масивні промислові будинки з металевим каркасом і крановим устаткуванням вантажопідйомністю 25-50 т VII-VIII VII-IX IX-X X-XII
Будинки з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції VI-VII VII-VIII VIII-IX IX-XII
Промислові будинки з металевим каркасом і бетонним заповненням із площею скла 30% VI-VII VII-VIII VIII-IX IX-X
Промислові будинки з металевим каркасом і суцільним тендітним заповненням стін і даху VI-VII VII-VIII VIII-IX IX-XI
Будинку зі збірного залізобетону VI-VII VII-VIII - VIII-XI
Цегляні без каркасні виробниче- допоміжні одно- і багатоповерхові будинки з перекриттям (покриттям) із залізобетонних збірних елементів VI-VII VII-VIII VIII-IX IX-XI
Те ж, з перекриттям (покриттям) з дерев’яних елементів одно- і багатоповерхові будинки VI VI-VII VII-VIII більше VIII
Адміністративні багатоповерхові будинки з металевим або залізобетонним каркасом VII-VIII VIII-IX IX-X X-XI
Цегляні малоповерхові будинки (один-два поверху) VI VI-VII VII-VIII VIII-IX
Цегляні багатоповерхові будинки (три та більш поверхи ) VI VI-VII VII-VIII VIII-IX
Складські цегляні будинки V-VI VI-VIII VIII-IX IX-X
Трубопроводи на металевих або з/б естакадах VII-VIII VIII-IX IX-X -

 

Таблиця 7. Стійкість систем життєзабезпечення, %

Система Руйнування, бали
VI VII VIII IX X
Водопостачання 80/90 53/80 48/53 36/48 24/36
Електропостачання 85/95 75/85 60/75 43/60 32/43
Газопостачання 90/95 85/90 77/85 62/77 50/62
Теплопостачання 85/90 77/85 50/77 28/50 15/28
Транспорт 90/95 85/90 68/85 55/68 20/55
Каналізація 100/100 90/100 82/90 55/68 45/60
Зв’язок 100/100 90/100 82/90 55/82 30/55

Примітка: У чисельнику – % систем життєзабезпечення, здатних до функціонування негайно, а в знаменнику – після відбудовних робіт протягом доби.

 

Таблиця 8. Незворотні (смертельні) втрати населення при землетрусах, %

Тип будинків Інтенсивність землетрусу, бали
V VI VII VIII IX X XI XII
Незворотні втрати населення при землетрусах, %
Дерев’яні
Цегляні будинки малоповерхові (1-2 поверхи)
Цегляні багатоповерхові
Цегляні будинки з неповною каркасною стіною
Каркасно-панельні будинки з розрахунковою сейсмостійкістю в:
VII балів
VIII балів
IX балів
Промислові будинки з каркасом середнього типу та розрахунковою сейсмостійкістю в:
VII балів
VIII балів
IX балів
Промислові будинки з каркасом важкого типу та розрахунковою сейсмостійкістю в:
VII балів
VIII балів
IX балів

Таблиця 9. Довідкові дані за ступенями руйнування будинків і споруд при ураганах(%).

№ п/п Типи конструктивних рішень будинку, споруд та устаткування Швидкість вітру, м/хв.
Ступінь руйнування
слабка середня сильна повна
Промислові будинки з легким металевим каркасом і будинки безкаркасної конструкції 25-30 30-50 50-70 >70
Цегляні малоповерхові будинки 20-25 25-40 40-60 >60
Цегляні багатоповерхові будинки 20-25 25-35 35-50 >50
Адміністративні багатоповерхові будинки та будинки з металевим і залізобетонним каркасом 20-35 35-50 50-60 >60
Великопанельні житлові будинки 20-30 30-40 40-50 >50
Складські цегляні будинки 25-30 30-45 45-55 >55
Легкі склади – навіси з металевим каркасом і шиферною покрівлею 15-20 20-45 45-60 >60
Склади-навіси із залізобетонних елементів 25-35 35-55 55-70 >70
Трансформаторні підстанції закритого типу 35-45 45-70 70-100 >100
Водонапірні башти:        
  цегляні 30-35 35-55 55-85 >85
  сталеві 30-35 35-55 55-85 >85
Резервуари:        
  наземні металеві 30-40 40-55 55-70 >70
  частково заглублені 35-45 45-65 65-85 >85
Газгольдери 30-35 35-45 45-55 >55
Градирні:        
  прямокутні вентиляторні із залізобетонним або сталевим каркасом 15-20 20-30 30-40 >40
  циліндричні вентиляторні з монолітного або збірного залізобетону 20-25 25-35 35-45 >45
Насосні станції:        
  наземні цегляні 25-30 30-40 40-50 >50
  наземні залізобетонні 25-35 35-45 45-55 >55
  полузаглублені залізобетонні 35-40 40-50 50-65 >65
Ректифікаційні колони 25-30 30-40 40-55 >55
Відкритий розподільний пристрій 20-25 25-35 35-55 >55
Кранове устаткування 35-40 40-55 55-65 > 65
Під’ємно- транспортне устаткування 35-40 40-50 50-60 > 60
Контрольно- вимірювальні прилади 20-25 25-35 35-45 > 45
Трубопроводи:        
  наземні 35-45 45–60 60-80 >80
  на металевих залізобетонних естакадах 35-40 40-55 55-65 >65
Кабельні наземні лінії 25-30 30-40 40-50 >50
Повітряні лінії низької напруги 25-30 30-45 45–60 >60
Кабельні наземні лінії зв’язку 20-25 25-35 35-50 >50

Таблиця 10. Характеристика ступенів руйнування будинків і споруд

Будинки, споруди та устаткування Ступінь руйнування
Слабка Середня Сильна
Виробничі та адміністративні будинки Руйнування найменш міцних конструкцій будинків і споруджень: заповнень дверних і віконних прорізів; невеликі тріщини в стінах, відколювання штукатурки, падіння покрівельних черепиць, тріщини й димових трубах або падіння їхніх окремих частин Руйнування перегородок, кровили, частини устаткування; великі та глибокі тріщини в стінах, падіння димарів руйнування віконних і дверних заповнень, поява тріщин у стінах Значні деформації несучих конструкцій; наскрізні тріщини й пролами в стінах, обвалення частин стін і перекриттів верх їх поверхів, деформація перекриттів нижніх поверхів  
Технологічне встаткування Ушкодження й деформація окремих деталей, електропроводки, приладів автоматики Ушкодження шестірень і ушкодження передавальних механізмів, обрив маховиків і важелів розрив приводних ременів Змішання з фундаментів і деформація станин, тріщини в деталях, вигин валів і осей
Підйомно-транспортні механізми, кранове встаткування Часткове руйнування й деформація обшивання ушкодження стекол і приладів Ушкодження зовнішнього встаткування, розрив трубопроводів систем харчування, змащення й охолодження Перекидання, зрив окремих частин, загальна деформація рами
Газгольдери резервуари для нафтопродуктів і зріджених газів     Невеликі вм’ятини, деформація трубопроводів ушкодження запірних арматур   Зсув на опорах, деформація оболонок, що підводять трубопроводів, ушкодження запірних арматур Зрив з опор, перекидання, руйнування оболонок, обрив трубопроводів і запірної арматур
Трубопроводи   Ушкодження стикових з’єднань часткове ушкодження КВП Розриви стикових з’єднань, ушкодження КВП і запірної арматур, переломи труб на уведеннях в окремих місцях Переломи труб на уведеннях. Розрив і деформація труб. Сильні ушкодження арматур

 

Таблиця 11.Структура втрат населення у % від загальної кількості його у зруйнованих будинках при ypаганах.

Структура втрат Ступені руйнування будинку    
Слабка Середня Сильна Повна
Загальні        
Незворотні        
Санітарні        

Таблиця 12. Критичні параметри зруйнування деяких об’єктів хвилею прориву (водяним потоком)

№ п/п Найменування об’єктів   Сильні руйнування Середні руйнування Слабкі руйнування
Глибина потоку, h, м Швидкість потоку,V, м/хв Питоме навантаження, тс/ м2 Глибина потоку, м Швидкість потоку, м/хв Питоме навантаження, тс/ м2 Глибина потоку, м Швидкість потоку, м/хв Питоме навантаження, тс/ м2
Стіни на залізобетонних і металевих палях 6,0 5,0 7,5 3,0 3,0 1,35 1,0 2,0 0,2
Стіни на дерев’яних палях 4,0 5,0 5,0 2,0 3,0 0,9 1,0 1,0 0,05
Стіни, моли, хвилеломи з масивної кладки 7,0 5,0 8,75 4,0 3,0 1,8 2,0 2,9 0,4
Кранове обладнання портів 6-10 4-9 4,8-4,5 6,0 2-3 1,2-2,7 2,0 1,5-2 0,2-0,4
Дерев’яні 1-2 поверхові будинки 3,5 2,0 0,7 2,5 1,5 0,28 1,0 1,0 0,05
Цегляні малоповерхові будинки 4,0 2,5 1,25 3,0 2,0 0,6 2,0 1,0 0,1
Промислові будинки з легким металевим каркасом 5,0 2,5 1,56 3,5 2,0 0,7 2,0 1,5 0,2
Промислові будови з важким металевим або залізобетонним каркасом 7,5 4,0 6,0 6,0 3,0 2,7 3,0 1-5 0,34
Залізничні колії 2,0 2,0 0,4 1,0 1,0 0,05 0,5 0,5 0,06
Шосейні дороги з твердим покриттям 4,0 3,0 1,8 2,0 1,5 0,22 1,0 1,0 0,05
Залізничні мости (бетонні) 2,0 3,0 0,9 1,0 2,0 0-2 - - -
Металеві мости з прогоном 30-100 м 2,0 3,0 0,9 1,0 2,0 0,2 - - -
Залізничний рухомий склад 3,5 3,0 1,6 3,0 1,5 0,34 1,5 1,0 0,12
Автомобілі 2,0 2,0 0,4 1,5 1,5 0,17 1,0 1,0 0,05

Примітки: 1. За критичні параметри хвилі прориву, при яких наступає загибель, або тяжке поранення людей, приймається h > 1,5 м і V > 2,5 м/сек.

2. Швидкість хвилі прориву коливається від 50 до 416,67 м/хв, а іноді і більше.

 

Таблиця 13. Частка ушкоджених об’єктів на затоплених територіях (в %) при швидкості водного потоку 3…4 м/хв.

Об’єкти Година Доба
Затоплення підвалів
Порушення дорожнього руху
Руйнування вуличних бруківок
Зупинка служби в портах
Припинення переправ
Ушкодження захисних дамб
Руйнування та змив дерев’яних будов
Руйнування малих цегляних будинків
Ушкодження блокових бетонних будинків і вимоїни фундаментів
Зниження капітальності на оду ступень: – будинків класів 1-3 – будинків класів 3 і вище            
Припинення електропостачання
Припинення телефонного зв’язку
Ушкодження систем газо- і водопостачання
Загибель урожаю

Примітка: Дані наведені для швидкості потоку V = 3…4 м/хв. Для екстраполяції відсотка руйнувань при інших швидкостях потоку можна використовувати корегуючий коефіцієнт; Kс = 0,27·V + 0,07 за умови, що добуток Kс і відсоток руйнувань не вище 100%.

Таблиця 14. Розподіл індексів об’єму збитку при затопленнях різного масштабу

Затоплення Площа, км2 Кількість населених пунктів, % Висота підйому води, м Тривалість стояння води
Малі річки (доба) Великі річки (місяць)
Мале 15-20 1, 5-2 М1 М2 М3 М 4 М5 М6
Середнє 10-100 20-40 2-4 С1 С2 С3 С4 С5 С6
Велике 100-1000 40-95 4-6 К1 К2 К3 К4 К5 К6
Катастрофічне >1000 95-100 6-14 Р1 Р2 Р3 Р4 Р5 Р6

 

Таблиця 15. Зниження капітальності будинків і споруд за періоди затоплень при вихідних класах капітальності, К

Об’єкти К Класи капітальності від впливу по індексах М, С, К, Р
М1/C1/ K1/P1 М2/C2/ K2/P2 М3/C3/ K3/P3 М4/C4/ K4/P4 М5/C5/ K5/P5 М6/C6/ K6/P6
Житлові будинки   1/1/1/1 1/1/1/1 1/1/1/1 1/1/1/1 1/1/2/2 1/2/2/3
2/2/2/2 2/2/2/2 2/2/2/2 2/2/2/3 2/2/3/3 2/3/3/4
3/3/3/3 3/3/3/3 3/3/3/4 3/3/3/5 3/3/4/5 3/4/4/6
4/4/4/4 4/4/4/5 4/4/4/5 4/5/5/6 5/5/5/6 5/6/6/6
Суспільні та промислові будинки 1/1/1/1 1/1/1/1 1/1/1/1 1/1/1/1 1/1/1/2 1/1/2/3
2/2/2/2 2/2/2/2 2/2/2/2 2/2/3/3 2/2/3/4 2/3/4/5
3/3/3/3 3/3/3/3 3/3/4/4 3/3/4/5 3/3/5/6 3/4/5/7
4/4/4/5 4/4/4/5 4/5/5/6 4/5/6/6 5/5/6/7 5/6/7/8
КЕМ 1/1/1/1 1/1/1/1 1/1/1/1 1/1/1/1 1/1/2/2 1/2/2/2
2/2/2/2 2/2/2/2 2/2/2/2 2/2/2/3 2/2/3/3 2/3/3/4

Таблиця 16. Власні частоти коливань деяких споруд

Найменування будинків і споруд Т, хв.
Двоповерховий цегельний будинок 0,14
Баштовий копер шахти висотою 70 м 0,20
Великопанельний будинок 0,22…0,32
П’ятиповерховий каркасний виробничий корпус із залізобетонними діафрагмами 0,25
Триповерховий цегельний будинок заводоуправління 0,34
Силосний корпус елеватора висотою 25 м 0,36
Металева водонапірна башта висотою 20 м 0,40
Каркасний триповерховий будинок фабрики висотою 17,5 м і розмірами в плані 114×37 м 0,85
Цегляний димар 2,86

 

Таблиця 17. Значення критичного тиску ∆Р при руйнуванні УХ будинків

Характер ушкоджень елементів будинків Р, кПа
Руйнування скла 2…7
Руйнування перегородок і покрівлі: – дерев’яних каркасних будинків – цегляних будинків – залізобетонних каркасних будинків  
Руйнування перекриттів: – дерев’яних каркасних будинків – промислових цегляних будинків – промислових будинків зі сталевим і залізобетонним каркасом – будинків з масивними стінами  
Руйнування стін: – шлакоблокових будинків – дерев’яних каркасних будинків – цегляних будинків зі стінами в 1,5 цегли – будинків з масивними стінами  
Руйнування фундаментів 215…400

 

 

Таблиця 18. Значення критичного тиску ∆Р при руйнуванні УХ промислових конструкцій









Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.