Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Правове регулювання перевезень пасажирів, багажу та пошти автомобільним транспортом





Підприємства і організації автомобільного транспорту загального користування повинні здійснювати перевезення пасажирів і багажу в автобусах і легкових автомобілях, забезпечуючи безпеку пасажирів при користуванні автомобільним транспортом необхідні вигоди для пасажирів, культурне обслуговування їх на автовокзалах (автостанціях), в автобусах і легкових автомобілях, своєчасне перевезення і збереження багажу пасажирів.

Автотранспортні підприємства і організації міністерств, відомств і виконавчих комітетів Рад народних депутатів здійснюють передбачені статтею 8 цього Статуту перевезення пасажирів і багажу в порядку, встановленому правилами перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР, і за діючими тарифами. За договором перевезення пасажира автотранспортне підприємство або організація зобов’язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здачі пасажиром багажу — також доставити багаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання багажу особі; пасажир зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здачі багажу — і за провіз багажу.

На автовокзалах (автостанціях) і в автопавільйонах міжміських автобусних маршрутів вивішуються для відома пасажирів розклади руху автобусів по всіх маршрутах, таблиці вартості проїзду пасажирів і провозу багажу, схеми планування салонів автобусів різних типів, основні положення Правил перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР, а також оголошення про час початку і закінчення роботи кас.На проїзд в автобусі і маршрутному таксомоторі, а також на провіз багажу кожний пасажир зобов’язаний мати квиток.Автотранспортне підприємство або організація зобов’язані забезпечити продаж пасажирові проїзного квитка в порядку, передбаченому Правилами перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР.



В автобусах міжміських маршрутів автотранспортне підприємство або організація зобов’язані надати пасажирам місця для сидіння.Форми квитків та інших проїзних документів, порядок продажу і користування ними, строк їх дії встановлюються Міністерством автомобільного транспорту УРСР.Для проїзду пасажирів і провозу багажу на міжміських маршрутах автотранспортні підприємства і організації провадять продаж квитків на всіх зупинкових пунктах у касах або, у виняткових випадках, де не організовано касовий продаж квитків, — через шоферів (кондукторів).

Для проїзду в автобусах міжміських маршрутів на початкових, кінцевих і найбільших проміжних зупинкових пунктах, крім поточного продажу, провадиться попередній продаж квитків.При згоді пасажира на проїзд в автобусі (маршрутному таксомоторі) нижчого класу йому повертається різниця між сплаченою сумою і платою, належною за проїзд.Якщо замість автобуса (маршрутного таксомотора), наміченого розкладом, надається автобус (таксомотор), проїзд в якому оплачується дорожче, то пасажири, які придбали квитки до оголошення про це, мають право проїзду по цих квитках без доплати. З моменту оголошення про заміну типу автобуса (таксомотора) квитки продаються за встановленим більш високим тарифом з відповідним попередженням пасажирів.На засвідчення прийняття багажу для перевезення пасажирові видається багажна квитанція.

Пасажир має право при здачі багажу для перевезення вказати його цінність, з оплатою встановленого збору.Багаж видається в пункті призначення пред’явникові багажної квитанції; за зберігання багажу стягується збір.

Не допускаються до перевезення багажем і як ручної кладі вибухові, отруйні, отрутні, вогненебезпечні, їдкі та зловонні речовини, а також вантажі, що забруднюють рухомий склад або одяг пасажирів. Не допускається також захаращування багажем підходів до вхідних і вихідних дверей салонів автобусів.

Прийнятий для перевезення окремо від пасажира багаж повинен бути доставлений у пункт призначення не пізніше дня прибуття пасажира в цей пункт за розкладом.Не затребуваний пасажиром багаж зберігається автотранспортним підприємством або організацією в пункті призначення.

Багаж, не затребуваний протягом 30 діб, підлягає передачі місцевим торговельним організаціям для продажу в порядку, встановленому Правилами перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР.Пред’явник багажної квитанції протягом шестимісячного строку з моменту реалізації багажу має право одержати суму, сплачену автотранспортному підприємству або організації за переданий торговельним організаціям незатребуваний багаж, з відрахуванням сум, належних автотранспортному підприємству або організації.Підприємства і організації автомобільного транспорту загального користування можуть надавати за договорами підприємствам та організаціям міністерств і відомств автобуси для перевезення робітників до місця роботи і назад з оплатою за тарифами.

Підприємства й організації автомобільного транспорту загального користування за договорами з промисловими підприємствами, підприємствами зв’язку та будівельними організаціями, виробничі об’єкти і жилі будинки яких віддалені від загальних ліній міського пасажирського транспорту, організують спеціальні автобусні маршрути для працівників цих підприємств і організацій з покриттям додаткових витрат у разі збитковості експлуатації таких маршрутів за рахунок вказаних промислових підприємств, підприємств зв’язку та будівельних організацій.

Типовий договір на організацію спеціальних автобусних маршрутів затверджується Міністерством автомобільного транспорту УРСР за погодженням з Державним арбітражем при Раді Міністрів УРСР.Перевезення пошти

Перевезення пошти здійснюється автотранспортними підприємствами і організаціями у спеціалізованих автомобілях, а також у маршрутних автобусах або легкових і вантажних автомобілях за договорами, що укладаються автотранспортними підприємствами та організаціями з підприємствами зв’язку.

Рухомий склад автомобільного транспорту, виділений спеціально для перевезення пошти, повинен використовуватися суворо за прямим призначенням відповідно до плану і розкладу перевезення пошти.На автомобілях, виділених спеціально для перевезення пошти, забороняється перевозити сторонніх осіб, які не мають відношення до цього перевезення.Вантаження і розвантаження, а також супроводження і збереження пошти на шляху слідування забезпечуються силами і засобами підприємств зв’язку.За погодженням автотранспортних підприємств і організацій з підприємствами зв’язку супроводження і збереження пошти на шляху слідування можуть здійснюватися автотранспортними підприємствами і організаціями.Оплата за перевезення і супроводження пошти провадиться за діючими тарифами. Відповідальність автотранспортних підприємств і організацій за втрату, пошкодження або затримку пошти, яка перевозиться, визначається Статутом зв’язку Союзу РСР.Правила перевезення пошти автомобільним транспортом в УРСР затверджуються Міністерством автомобільного транспорту УРСР і Міністерством зв’язку УРСР.

29. Поняття та види мореплавства (відкриття та умови функціонування лінії закордонного плавання).

Розрізняють лінійне та трапове мореплавство. Існує інструкція щодо реєстрації лінії закордонного плавання, вона визначає лінію як регулярне морське сполучення між визначеними портами декількох країн, яке здійснюється за лінійним розкладом судами визначених типів. Лінійний розклад погоджується з начальниками портів і затверджується операторами лінійних перевезень (судновласник і фрахтувальник). Реєстрація ліній здійснюється Державним департаментом морського та річкового транспорту. При організації ліній визначаються обов’язкові і факультативні порти заходження. Під час реєстрації необхідно подати необхідну заяву, де зазначаються порти заходження, розклад руху суден, вантажі, заплановані на перевезення, перелічуються конкретні судна. Документи розглядаються протягом 15 діб., і приймаються рішення про реєстрацію відповідної лінії, після чого направляється повідомлення в кожному українському порту заходження. Дане повідомлення діє 1 рік. Можливе дострокове припинення цієї лінії: невиконання вимог кодексу торгівельного мореплавства, порушення умов лінії. Оператор перевезення щоквартально подає звіт про виконання графіку заходження суден до портів. Виділяють також каботажні перевезення-перевезення між українськими портами під державним прапором України, а також під іноземним прапором з дозволу Міністерство транспорту та зв’язку України. Існують також міжнародні перевезення. Залежно від мети виділяють торгівельні і військові суда. Визначають комерційне і некомерційне торгівельне мореплавство.


30. Державного регулювання торговельного мореплавства.

Під торговельним мореплавством у Торговельному Кодексі розуміється діяльність, пов’язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей. Діяльність, що входить в поняття “торговельне мореплавство” відповідно, можуть здійснювати суб’єкти підприємницької діяльності, у володінні, користуванні або розпорядженні яких перебувають судна, за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на цю діяльність, виданого відповідно до чинного законодавства України. Держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через Міністерство транспорту України та відповідні центральні органи державної виконавчої влади.

Міністерство транспорту України в межах своєї компетенції затверджує правила, інструкції та інші нормативні документи з питань торговельного мореплавства, що є обов’язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Правила перевезення вантажів, пасажирів і багажу розробляються за участю заінтересованих міністерств і відомств України і затверджуються Міністерством транспорту України. равила перевезення пошти затверджуються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством зв’язку України. Правила перевезення в прямому змішаному і прямому водному сполученні затверджуються Міністерством транспорту України. пеціальні правила експлуатації риболовних суден затверджуються Міністерством рибного господарства України.

До цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані Торговельним Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України.

Включення в договори, передбачені Торговельним Кодексом, умов про застосування іноземного законодавства і звичаїв торговельного мореплавства дозволяється у разі, коли сторони можуть відповідно до цього Кодексу відступати від його правил.

Майнові спори, що виникають у зв’язку з договором або іншими цивільно-правовими відносинами, пов’язаними з торговельним мореплавством і віднесеними до компетенції Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України (Морська арбітражна комісія), розглядаються цією комісією за наявності згоди сторін. Майновий спір, пов’язаний з торговельним мореплавством, в якому бере участь іноземна юридична або фізична особа, може бути за згодою сторін передано на розгляд іноземного суду або арбітражу.

Державний нагляд за торговельним мореплавством в Україні покладається на Міністерство транспорту України, що здійснює контроль за дотриманням законодавства про мореплавство і міжнародних договорів України щодо мореплавства, а також нагляд за станом морських шляхів і загальне керівництво державною реєстрацією морських суден, дипломуванням спеціалістів морського флоту, рятувальною і лоцманською службою. Державний нагляд за безпекою мореплавства флоту рибної промисловості, дотриманням міжнародних договорів України в галузі регулювання риболовства здійснює Міністерство рибного господарства України.

Тарифи на морське перевезення пасажирів і багажу в прибережному плаванні, а також правила застосування цих тарифів затверджуються у порядку, встановленому чинним законодавством України.

 


31. АРЕШТ СУДЕН (За Кодексом торгівельного мореплавства України)

Повноваження на арешт судна

Судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії.

Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, під час перебування судна в морському порту України.

Право суду, господарського суду або Морської арбітражної комісії здійснювати арешт суден , не обмежує прав капітана морського порту і начальника морського порту щодо затримання суден в порядку, передбаченому статтями Кодексу.

 

Морські вимоги

Судно може бути арештоване тільки на морські вимоги.Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійсненнязаходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв'язку з:

1) заподіянням шкоди в результаті втрати або пошкодження майна у зв'язку з експлуатацією судна;

2) заподіянням шкоди в результаті позбавлення життя або ушкодження здоров'я на суші або на воді у прямому зв'язку з експлуатацією судна;

3) заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу;

4) винагородою, що належить за здійснення рятувальних заходів або виконання вимог будь-яких договорів про рятування;

5) компенсацією та іншими сумами, що належать за усунення або спробу усунення загрози заподіяння шкоди, за вжиття запобіжних заходів чи здійснення аналогічних операцій;

6) підняттям, віддаленням або знищенням судна, що стало уламками, чи його вантажу та викликаними цим витратами;

7) будь-яким договором використання або фрахтування судна;

8) будь-яким договором перевезення вантажу або пасажирів на судні;

9) втратою чи пошкодженням вантажу, включаючи багаж, під час перевезення або у зв'язку з ним;

10) загальною аварією;

11) лоцманським проведенням та сплатою лоцманських зборів;

12) буксируванням;

13) постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива, запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна або утримання його;

14) будівництвом, ремонтом, перебудовою або переобладнанням судна;

15) зборами в порту, каналі та інших судноплавних водах, а також у доці;

16) заробітною платою та іншими коштами, що належать капітану, членам командного складу та іншим членам екіпажу у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків на борту судна, включаючи витрати на репатріацію і внески за соціальним страхуванням, що сплачуються від їх імені;

18) страховою премією, включаючи внески за взаємне страхування, що сплачуються стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером;

19) будь-якою комісійною, брокерською або агентською винагородою, що сплачується стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером;

20) будь-яким спором про право власності на судно або володіння ним;

21) будь-яким спором між двома або кількома власниками судна щодо використання судна і розподілу прибутку;

22) заставою судна;

23) будь-яким спором, що виникає з договору купівлі-продажу судна.

 









ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.