Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Організаційно-правові засади забезпечення аеронавігаційною інформацією





Аеронавігаційна інформація — це інформація, отримана в результаті добірки, аналізу й форматування аеронавігаційних даних.

Аеронавігаційні дані — це викладення аеронавігаційних фактичних даних, концепції або інструкції у формалізованому порядку, придатному для зв'язку, інтерпретації чи обробки.Служба аеронавігаційної інформації одержує інформацію, яка дозволяє забезпечувати передпольотне інформаційне обслуговування і задовольняти потреби в інформації під час польоту, з таких джерел:— від Державіаслужби;

— від старших авіаційних начальників аеродромів цивільної авіації, у тому числі аеродромів спільного базування та аеродромів спільного використання; — від Служби аеронавігаційної інформації інших держав;— з інших доступних джерел.

Аеронавігаційна інформація/дані, що отримана від Служби аеронавігаційної інформації інших держав, при розповсюдженні супроводжується чітким посиланням на те, що вона опублікована з дозволу держави, від якої вона отримана.

Аеронавігаційна інформація/дані, отримана з інших доступних джерел, перевіряється перед розповсюдженням; якщо така перевірка не відбувалася, це чітко вказується при розповсюдженні.

Служба аеронавігаційної інформації одержує, складає, перевіряє, компонує, редагує, форматує, видає, зберігає та поширює аеронавігаційну інформацію/дані, що стосується всієї території України, а також районів, у яких Україна несе відповідальність за обслуговування повітряного руху за межами своєї території.

Аеронавігаційна інформація публікується у вигляді об'єднаного пакета аеронавігаційної інформації. Польоти на/з аеродроми(ів), інформація про які відсутня у збірниках аеронавігаційної інформації, забороняються. Служба аеронавігаційної інформації має право не приймати до обробки аеронавігаційну інформацію/дані, яка представляється подавачем некоректно або не відповідає встановленим вимогам.



Усі елементи об'єднаного пакета аеронавігаційної інформації, призначеного для міжнародного розсилання, складені відкритим текстом, повинні надаватись англійською мовою, а в разі потреби й російською мовою.

Служба аеронавігаційної інформації забезпечує збереження аеронавігаційної інформації в базі аеронавігаційних даних.

Служба аеронавігаційної інформації вживає всіх необхідних заходів для створення належним чином організованої системи якості, до якої належать методики, процеси і ресурси, потрібні для здійснення загального керівництва якістю на кожному функціональному етапі підготовки об'єднаного пакета аеронавігаційної інформації. Система управління якістю повинна бути сертифікована відповідно до чинного законодавства України.

Служба аеронавігаційної інформації встановлює процедури для забезпечення того, щоб у будь-який час можна було з'ясувати джерело аеронавігаційних даних, що дозволить виправляти будь-які помилки в даних, виявлені на етапах підготовки до публікації або під час застосування даних.

Служба аеронавігаційної інформації в кінці кожного року виконує перегляд усього об'єднаного пакета аеронавігаційної інформації для забезпечення його послідовності і точності.

Служба аеронавігаційної інформації має право робити запити щодо одержання всіх елементів об'єднаного пакета аеронавігаційної інформації/даних, що видаються іншими державами.

Служба аеронавігаційної інформації може бути суб'єктом авторського права відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права». Будь-яка продукція Служби аеронавігаційної інформації, яка захищена авторськими правами і передається іншій державі, надається третій стороні за умови, що цій третій стороні доводиться до відома, що ця продукція захищена авторськими правами і на неї, за наявності відповідного запису, поширюються авторські права Служби аеронавігаційної інформації як автора продукції.

Вимоги до експлуатантів щодо аеронавігаційної інформації:

1. При виконанні польотів на борту повітряних суден повинні бути відповідні комплекти чинних документів аеронавігаційної інформації (збірники аеронавігаційної інформації, карти тощо).

2. Експлуатант відповідає за забезпечення екіпажів повітряних суден документами аеронавігаційної інформації, а також за внесення поправок у примірники, які є власністю експлуатанта.

3. Документи аеронавігаційної інформації, в які не внесено хоча б одну із чинних поправок, для використання заборонені.

4. При внесенні поправок до документів аеронавігаційної інформації забороняється:

— залучати до внесення змін непідготовлених фахівців;

— вносити зміни на основі аеронавігаційної інформації, отриманої неофіційним шляхом.

Члени льотних екіпажів повинні знати:

— документи аеронавігаційної інформації, що видаються, |та їх зміст;

— порядок користування документами аеронавігаційної інформації в період передпольотної підготовки та в польоті;

— порядок отримання аеронавігаційної інформації на аеродромах;

— порядок внесення змін до документів аеронавігаційної інформації;

— порядок доведення змін в аеронавігаційній обстановці аеродрому та по маршруту до відома екіпажів.

При виконанні польотів експлуатанти можуть використовувати отримані офіційним шляхом збірники аеронавігаційної інформації інших держав.

Можна визначити два види аеронавігаційної інформації:

1. Передпольотна інформація. На будь-якому аеродромі/вертодромі України, що використовується для виконання внутрішніх та міжнародних польотів, персоналу, пов'язаному з виконанням польотів, у тому числі льотному екіпажу, надається передпольотна аеронавігаційна інформація, яка потрібна для забезпечення безпеки, регулярності та ефективності аеронавігації і стосується етапів маршрутів, що починається від цього аеродрому/вертодрому.

2. Післяпольотна інформація. Пункти збору донесень щодо обслуговування повітряного руху вживають заходів для одержання на аеродромах/вертодромах інформації від членів льотного екіпажу про стан і роботу аеронавігаційних засобів і забезпечують надання цієї інформації до Служби аеронавігаційної інформації для її подальшого розсилання у разі потреби.

 

 


 

 

Авіаційне страхування

Авіаційне страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Добровільне авіаційне страхування — це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що розроблюються страховиком. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. До виду добровільного страхування у сфері авіації згідно зі ст. 6 Закону України «Про страхування» можна віднести страхування вантажів та багажу (вантажобагажу).

Обов'язкове авіаційне страхування здійснюється страховиками, які визнані такими відповідно до законодавства України, одержали в установленому порядку ліцензії на здійснення цього виду страхування і є членами Авіаційного страхового бюро.

Обов'язкові види страхування зазначено у ст. 7 Закону України «Про страхування», серед яких: страхування від нещасних випадків на транспорті; авіаційне страхування цивільної авіації; страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів.

Відповідно до ст. 103 ПК України повітряний перевізник і виконавець повітряних робіт зобов'язані страхувати:

— членів екіпажу та авіаційного персоналу, які перебувають на борту повітряного судна;— власні, орендовані та передані їм в експлуатацію повітряні судна;

— свою відповідальність щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу, прийнятим для перевезення; іншим користувачам повітряного транспорту, а всі експлуатанти — третім особам не нижче за рівень, встановлений Урядом України.

Страхування при авіаційних роботах згідно зі ст. 105 ПК України здійснюють:

— замовник робіт, який зобов'язаний страхувати своїх працівників, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу при виконанні авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за його заявкою без придбання квитків;

— експлуатант, який зобов'язаний страхувати свою відповідальність щодо відшкодування збитків, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт.

Відповідно до «Положення про Авіаційне страхове бюро» Авіаційне страхове бюро (далі — Бюро) є юридичною особою, яка діє на підставі установчого договору, погодженого з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг та Державіаслужбою. Бюро має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, набуває майнових та особистих немайнових прав, має право виступати в суді, виконувати будь-які дії відповідно до угод, що не суперечать законодавству та установчому договору.

Основними завданнями Бюро є:

— координація діяльності національних страховиків у галузі страхування авіаційних ризиків;

— дослідження та прогнозування національного ринку страхових послуг у галузі авіації;

— організація співробітництва з підприємствами, їх об'єднаннями та іншими організаціями, які експлуатують або обслуговують засоби авіаційного транспорту;

— підготовка та внесення на розгляд державних органів пропозицій стосовно законодавчих та інших нормативних актів з обов'язкового авіаційного страхування, розроблення рекомендацій з методології здійснення відповідних видів авіаційного страхування;

— сприяння впровадженню прийнятих у міжнародній практиці умов авіаційного страхування та форм уніфікованих полісів;

— збір, аналіз та опублікування статистичних даних щодо збитків, завданих авіаційними подіями;

— розроблення програм та методів страхування авіаційних ризиків, заходів щодо запобігання страховим випадкам;

— організація та проведення консультацій з технічних, економічних і юридичних питань, пов'язаних з класифікацією страхових випадків, визначенням розміру збитків та страхового відшкодування;

— організація та проведення науково-практичних заходів з питань страхування авіаційних ризиків, забезпечення методичними матеріалами, інформаційне забезпечення страховиків та страхувальників;

— видання бюлетенів і довідників, проведення навчання, підвищення кваліфікації, організація конференцій, семінарів тощо;

— представництво інтересів страховиків — членів Бюро у міжнародних об'єднаннях страховиків.

Бюро створюється страховиками, які мають ліцензію на право здійснення обов'язкового авіаційного страхування та зареєстровані в Державному департаменті авіаційного транспорту відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки авіації України», орган управління яких прийняв рішення про вступ до Бюро. Бюро створюється зазначеними страховиками шляхом укладення установчого договору. Страховики, які прийняли рішення про вступ до Бюро, подають заяви до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг призначає дату проведення загальних зборів засновників Бюро.

Прийом нових членів Бюро здійснюється шляхом подання страховиком заяви президенту Бюро про приєднання до установчого договору протягом п'яти днів після отримання ним ліцензії на право здійснення обов'язкового авіаційного страхування та підписання установчого договору, про що Бюро інформує Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг та Державіаслужбу протягом наступних п'яти днів. У разі відсутності інформації про вступ до Бюро протягом десяти днів з дня видачі ліцензії Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг анулює таку ліцензію.

Про намір вийти зі складу Бюро страховик повідомляє Бюро, Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг та Державіаслужбу і припиняє свою діяльність, пов'язану з укладенням договорів обов'язкового авіаційного страхування. При цьому страховик продовжує виконувати свої зобов'язання, взяті чинними договорами страхування.

 

 









Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.