Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ,СИМВОЛІВ,ОДИНИЦЬ,





ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ,СИМВОЛІВ,ОДИНИЦЬ,

СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

БД– База даних

ДЗЗ –Дистанційне зондування Землі

СУБД – Система управління базами даних

ЦМР – Цифрова модель рельєфу

ГІС – Геоінформаційна система

с/г. – Сільськогосподарсь(ких),(кого)

ТзОВ –товариство з обмеженою відповідальністю

Зміст

ВСТУП ….………………………………………………….....…………..……..…4

РОЗДІЛ 1. ГІС – ТЕХНОЛОГІЇ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

1.1. Стан використання ГІС в сільському господарстві………………………….7

1.2. ГІС для управління…………………………………………………………..…9

1.3.Використання земель сільськогосподарського призначення засобами

ГІС …………………………………………………………………………………11

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ СУПУТНИКОВИХ ДАНИХ В СІЛЬСКО–

МУ ГОСПОДАРСТВІ

2.1. Системи спостереження……………………………………………………...14

2.2. Супутниковий моніторинг посівів…………………………………………..15

2.3. ДЗЗ в сільському господарстві………………………………………………18

РОЗДІЛ 3. ГІС – ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВЕДЕННЯ

ЗЕМЛЕРОБСТВА В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

3.1. Створення географічно-інформаційних систем на території підприємств.21

3.2. ГІС для цілей сільськогосподарського підприємства……...………………24

3.2.1. Панорама АГРО…………………………………………………………….25

3.2.2. АО Агро ГІС………………………………………………………………...32

3.2.3. GIS WebServer………………………………………………………………34

3.3. Господарство ТзОВ «Авіатор» та НДГ «Лан» Городенківського району

Івано-Франківської області…………………………………………………….…35

ВИСНОВКИ ……………………..………………………………...….……….....42

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….…….……………………..….......44



 

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Використання геоінформаційних технологій в сучасних умовах функціонування галузі сільського господарства, пов’язується з персоналізацією технічних засобів обчислювальної техніки, організацією автоматизованих робочих місць (АРМ), автоматизацією збору та реєстрації інформації, переходом на переважно без паперову документацію, використання розподілених баз даних, ефективних засобів комунікації, локальних і глобальних мереж. Сьогодні дистанційне зондування Землі і ГІС тісно пов’язані між собою: на основі дешифрування знімків створюється електронна карта, вона, в свою чергу, є основою будь-якої геоінформаційної системи.

Питання раціонального використання земель сільськогосподарського призначення, яке охоплює широкий спектр економічних, правових, екологічних і технічних аспектів, неможливе без ґрунтовного вивчення стану екологічних, соціально-економічних, природно-ресурсних умов територій та їх змістовної оцінки. За допомогою ГІС здійснюється всебічне вирішення багатьох задач, пов’язаних з просторовим аналізом інформації і прогнозом явищ та обґрунтуванням головних чинників і причин, а також їх можливих наслідків, і прийняття на основі цього конструктивних рішень.

Тобто ГІС автоматизує процедури аналізу і прогнозу, дозволяє побудувати на основі цього модель того чи іншого явища. Ефективність роботи сільськогосподарських підприємств залежить від інформованості про стан земель і посівів та здатності системно аналізувати наслідки проведених робіт та заходів. Таку інформованість забезпечують дані ДЗЗ, які пізніше, після дешифрування, опрацьовуються у геоінформаційних системах.

Землевпорядкування сільськогосподарських підприємств, яке охоплює широкий спектр правових, економічних, екологічних і технічних питань, у сучасних умовах неможливе без ґрунтовного вивчення стану екологічних, соціально-економічних, природно-ресурсних умов територій, їх економічної та екологічної оцінки. Одним з основних інструментів підвищення якості підготовчих робіт до землевпорядкування сільськогосподарських підприємств є геоінформаційні технології (ГІС-технології). В останні роки залученню ГІС-технологій до землевпорядного проектування присвячені праці провідних учених – П. Г. Казьміра, Н. В. Коновалової, М. Г. Ступеня, А. М. Третяка, які розглядають ГІС як інформацію про об’єкти землеустрою, а не як цілісну систему вивчення їх сутності.

Розглядаючи підходи до створення ГІС, спеціально орієнтовані на землевпорядкування сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств, слід зазначити, що в таких системах має нагромаджуватися й зберігатися інформація фактологічна у реляційних та аналітичних таблицях, а також комплексних електронних картах.

Для створення географічних інформаційних систем у землеустрої необхідні спеціалізовані комп’ютерні системи, що включають: набір технічних засобів, програмного забезпечення та відповідних процедур, які призначаються для збору, зберігання, обробки та відтворення великого обсягу графічних і текстових даних. Застосування ГІС-технологій у розробці проектів просторової організації агроландшафту, землевпорядкування сільськогосподарських підприємств, проти-ерозійної організації території сприятиме значному підвищенню їх якості.

Мета дослідження полягає у розгляданні підходів використання ГІС, спеціально орієнтованих на землевпорядкування сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств.

Предметомєефективність використання земель сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом дослідження обрано господарства ТзОВ «Авіатор» та ТзОВ «Лан» Городенківського району Івано-Франківської області.

Обсяг і структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел . Загальний обсяг роботи – 45 сторінки.

 

 

РОЗДІЛ 1. ГІС – ТЕХНОЛОГІЇ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ СУПУТНИКОВИХ ДАНИХ В СІЛЬСКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Системи спостереження.

Спостереження за полями проводиться різними способами: об'їзд полів, збір та аналіз зразків, використання датчиків і аерозйомки. При поточному рівні розвитку технологій можна запустити безпілотник, оснащений датчиками та обладнанням для фото або відеозйомки, запас палива якого дозволяє йому здійснювати політ тривалістю близько півгодини. Однак складність в управлінні та утриманні такої техніки, а також розмір сільгоспугідь від 100 га роблять таку схему роботи дорогою і важкореалізованою. Для таких масштабів у світовій практиці частіше використовуються космічні зйомки з супутників, обробка яких дозволяє спостерігати за посівами і на основі обробки таких знімків із накладенням у червоному та інфрачервоному спектрі приймати рішення про «точкове» внесення добрив, інсектицидів або гербіцидів, поливі або інших діях. Крім того, дані таких програм можна завантажувати на будь-який електронний носій або в бортовий комп'ютер сільськогосподарської техніки; що значно спрощує постановку завдання працівникам агропідприємства.

Системи спостереження за станом посівів зі супутника вже успішно використовуються у багатьох країнах Америки, Європи та СНД. Найбільш відомими і ефективними провайдерами цього сервісу є такі компанії, як Cropio (США/Німеччина), eLeaf (Голландія), PrecisionAgriculture (Австралія), Astrium-Geo (Франція), MapExpert (Україна), Вега (Росія). Використання цих систем дозволяє не тільки оперативно стежити за станом полів, але й у режимі реального часу отримувати звіти і повідомлення про найбільш важливі події по Інтернету або смс; робити прогнози по врожайності полів і всього господарства цілком; отримувати супутню інформацію про ринки сільгосппродукції, котирування валют і ціни сільськогосподарських товарів на окремих біржах; зіставляти поточні та історичні значення індексів вегетації, вологості грунту, вмісту добрив [1].

Панорама АГРО.

Географічна інформаційна система "Панорама АГРО" призначена для комплексної автоматизації управління сільськогосподарським підприємством у галузі рослинництва і забезпечує рішення двох взаємопов'язаних завдань: управління аграрними технологіями і моніторинг рухомих технічних засобів компанії на основі GPS/ГЛОНАСС навігації.

Система умовно складається із трьох блоків апаратно-програмних засобів:

Рис.3.2.1.1. Модель комплектації системи GPS спостереження.

1) Мобільний блок (бортове обладнання об'єктів моніторингу):

  • програмований логічний контролер (GPS-трекер);
  • датчики рівня палива;
  • інші датчики;комплект голосового (гучномовного) зв'язку.

2) Серверний блок (центр збору даних):

  • GPRS-сервер - статична IP адреса для прийому інформації, програмне забезпечення по прийомці та обробці навігаційних даних;
  • система керування базами даних (СКБД Microsoft SQL Server 2005/2008);
  • програмне забезпечення системи моніторингу;

3) Клієнтський блок (робоче місце оператора системи):

  • програмне забезпечення ГІС "Панорама АГРО";
  • програмне забезпечення ГІС "Карта 2011";
  • програмне забезпечення на платформі "1С8" - ІАС "Агрохолдинг".

Збір інформація для функціонування системи здійснюється в основному в автоматизованому режимі. Апаратні (бортові) засоби системи моніторингу забезпечують прийом GPS-сигналів, збір вимірювань від установлених датчиків, формування і передачу пакета даних (навігаційних та вимірювань) по встановлених параметрах на GPRS-сервер. Для передачі даних використовується GSM-модем та SIM-карта. Передача здійснюється з використанням GPRS каналу по мережі Internet. Крім даних, що збираються в автоматичному режимі, система дозволяє здійснювати імпорт інформації із носіїв даних (flash-пам'ять), інших ГІС, або ручне введення з журналів обліку й реєстрації.

Основні функції ГІС "Панорама АГРО":

  • ведення нормативно-довідкової інформації;
  • ведення паспортів полів з прив'язкою до року урожаю;
  • ведення агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь;
  • планування і облік переміщень автотранспорту і спеціальної техніки;
  • обробка навігаційних даних і контроль переміщень автотранспорту і спеціальної техніки;
  • аналіз показників моніторингу на графіках;
  • формування і аналіз подій, що відбуваються з об'єктами моніторингу;
  • планування і облік технологічних операцій відповідно до встановленої сівозміни.

Ведення бази нормативно-довідкової документації здійснюється засобами убудованої підсистеми "Список довідників". Вся нормативна інформація представлена у вигляді дерева довідників, розділених по наступних основних категоріях:

  • базові довідники;
  • нормативні дані про склад ґрунтів;
  • нормативно-довідкова інформація про вирощувані культури;
  • відомості про добрива, засоби захисту рослин і хімічної меліорації;
  • технологічний довідник сільськогосподарського підприємства;
  • відомості про технічні засоби;
  • відомості про персонал;
  • нормативно-довідкова інформація з агротехнічних заходів.

Рис. 3.2.1.2. Вигляд робочого вікна ГІС Панорама АГРО із заповненою БД.

Облік сільськогосподарських угідь та агрохімічний моніторинг виконуються на основі геопросторової прив'язки даних. Засоби екранної навігації дозволяють при виборі поля на карті переглядати його характеристики й, навпаки, при перегляді параметрів сільськогосподарського угіддя оцінивати його розміщення на місцевості. Основними функціями підсистеми є:

  • одержання геометричних параметрів полів і робітничих ділянок (площа, периметр);
  • розрахунок відстаней між полями й іншими об'єктами карти;
  • ведення даних про сільськогосподарські угіддя з урахуванням прив'язки до року врожаю;
  • перегляд й аналіз тематичних карт агрохімічного моніторингу полів, оброблюваної культури, внесених добрив, урожайності, економічної ефективності культури та ін.;
  • формування статистичних довідок і звітів на підставі вибірок і запитів користувача.

Рис. 3.2.1.3. Облік сільськогосподарських угідь та агрохімічний моніторинг.

Контроль переміщення техніки призначений для візуального аналізу на фоні геопросторових даних переміщень рухомих технічних засобів підприємства, а також для забезпечення даними системи автоматичного обліку фактично виконаних робіт. Підсистема візуального контролю функціонує на основі даних, що надходять від навігаційної апаратури, встановленої на технічних засобах, і забезпечує виконання наступних функцій:

  • ведення списку (довідників) технічних засобів, на яких установлена навігаційна апаратура та додаткові датчики;
  • управління системою відображення технічних засобів;
  • відображення техніки в режимі реального часу;
  • перегляд інформації за визначений період ("історія переміщень");
  • перегляд параметрів моніторингу (швидкість, пройдена відстань, оброблена площа, витрата пального та ін.);
  • встановлення голосового зв'язку з водієм/механізатором [14].

Рис. 3.2.1.4. Контроль переміщення техніки.

Планування й облік фактичних робіт дозволяє вести єдине планування й облік механізованих робіт, а також облік фактично виконаних робіт з угрупованням по функціональному призначенню: внесення добрив, внесення меліорантів, внесення засобів захисту рослин та ін. Облік механізованих робіт здійснюється на основі щоденного планування й автоматизованого заповнення даних по факту виконаних робіт. Фактичний обсяг робіт розраховується програмою на основі даних GPS-моніторингу техніки. Основні функції підсистеми:

  • формування планового завдання водієві/механізаторові на день;
  • одержання даних від підсистеми моніторингу переміщень техніки;
  • розрахунок фактичних параметрів (пройдена відстань, оброблена площа, витрата пального);
  • формування графіків поточної витрати палива;
  • заповнення й редагування бланка фактично виконаних робіт;
  • формування довідок і звітів;

Рис. 3.2.1.5. Планування та облік фактичних робіт.

АО Агро ГІС.

АО Агро ГІС(графічна інформаційна система) - розширюють можливості класичної карти господарства. Новітня ГІС система використовує дані польового журналу для обєднання їх з графічними площами в ГІС, вузуалізує їх, а разом з тим формує основу для картографування урожаю і точного землеробства.

Рис.3.2.2.1. Вимірювання площі та відстані в АО Агро ГІС.

 

АО Агро ГІС - це початок графічному управлінню площами і точному землеробству. За допомогою цього модуля можна керувати графічно вашими ділянками, обробляти аерофотознімки і проводити ваші власні виміри GPS. Імпортовані фонові топографічні карти, фотографії з повітря, космосу, кадастрові карти, які є основою графічного управління площ.

Цей модуль дозволяє отримати:

· Графічне управління вашими ділянками.

· Експорт/імпорт ГІС ділянок.

· Підтримка більшості відомих форматів.

· Підтримка більшості інтегрованих слоїв (напр. землі не сх. використання).

· Можливість створення власних тематичних слоїв.

· Можливість ділення з підвищеною точністю ваших ділянок (графічно).

· Друк різних тематичних звітів.

· Використання функцій вимірювання відстаней, площ, встановлення міток.

· Підтримка фонових карт (кадастру, господарських, фотографій з повітря).

Ви отримаєте можливість використовувати всі можливості ГІС: зчитувати карти урожайності різних виробників техніки (.shp формат), інші формати даних внесення засобів (наприклад N-Sensor). Обробляти ваші цифрові кадастрові карти за допомогою графічного модуля і здійснювати високоточне розділення ділянок [15].

Рис.3.2.2.2. Управління ділянками з використанням фонових зображень.

АО Агро ГІС дозволяє управління ділянками з використанням фонових зображень з повітря, топографічних карт, кадастрових карт та інш. Імпортуйте вимірювання ділянок за допомогою GPS, отримані своїми силами або дозвольте це виконати спеціалізованими фірмами. Вимірюйте в программі відстані, площі. Створюйте професійний ГІС.

GIS WebServer.

GIS WebServer призначений для публікації в мережах Інтернет / Інтранет всього спектру геопросторових даних - електронних карт, даних ДЗЗ і інформації з Баз Даних (БД). Забезпечується робота з атласом карт, що дозволяє інтегрувати різні просторові дані. Додаток використовує технологію комплексної обробки статичних (фонові карти, растри, матриці, космічні знімки) і динамічних даних (навігація і моніторинг в режимі реального часу, банк просторових даних, оперативна обстановка). Статична інформація виводиться в браузер при першому зверненні до неї і кешируєтся. При подальшій роботі клієнт отримує тільки динамічні дані.

Рис.3.2.3.1.Оглядова база просторових даних на Земну поверхню.

GIS WebServer є основою корпоративної ГІС-платформи для спільної роботи web-клієнтів і настільних додатків. В рамках системи користувачі настільних додатків (ГВС "Карта 2011", ГІС "Оператор", ГІС Панорама Міні та інші) і користувачі web-додатків можуть одночасно працювати з одними і тими ж джерелами даних, виконувати їх узгоджене зміна і перегляд. Платформа впроваджується в компаніях, що працюють в ресурсодобивающій, енергетичній та сільськогосподарській сферах, а також в органах державного управління [17].

Рис. 3.2.3.2. Приклад вбудовування GIS WebServer в існуючий сайт.

ВИСНОВКИ

ГІС-технології дозволяють вирішувати різні задачі у багатьох сферах діяльності людини, забезпечують прийняття оптимальних управлінських рішень на основі модулювання і картографування нашого світу, можуть працювати як інтегрувальний елемент корпоративних інформаційних систем. Таким чином, геоінформаційні системи (ГІС) - сучасні інформаційні технології для аналізу і картографування об'єктів реального світу та прийняття оптимальних управлінських рішень у галузях, що пов'язані із Землею (ГЕО - від грецької ge - Земля, частина складних слів, які означають: віднесений до Землі, до її вивчення; наприклад, геологія, гідрогеологія…). Геоінформаційні технології сьогодні є необхідною складовою всіх інформаційних систем, в яких є просторові дані. А все сільське господарство, інформаційні системи агрокомплексу пов'язані із землею, з просторовими даними. Отже, використання ГІС-технологій у землевпорядкуванні, землекористуванні і, землеробстві, екології та охороні навколишнього природного середовища, сільському і водному господарстві, службі охорони родючості грунтів і якості продукції, економіці природокористування в ХХІ ст. вже одержали широкий та інтенсивний розвиток.

Основні галузі застосування ГІС в сільському господарстві - збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, оптимізації її транспортування, переробки і збуту. Як приклад, можливо навести вдалий досвід компаній та агрофірм, що ефективно працюють над оцінюванням необхідної кількості і оптимізації доставки та внесення добрив, меліорантів і отрутох імікатів. ГІС використовують для просторового аналізу і моніторингу регіональних тенденцій продуктивності с/г. виробництва, підвищення ефективності галузей аграрної економіки, оптимізації водного господарства, екологічного та еколого-меліоративного моніторингу.

Використання таких сучасних інформаційних технологій, як ДЗЗ і ГІС в інтересах агропромислового комплексу України є складовою частиною загального процесу інформатизації АПК та безумовно сприятиме формуванню нових рівнів аграрних технологій, сільськогосподарського менеджменту та стратегічного планування.

Цифрова картографічна інформація дозволяє оперативно складати карти стану посівів на відповідний момент часу, які є основою для підтримки прийняття оптимальних рішень. Особливо ефективне використання геоінформаційних технологій у меліорації і водному господарстві. Найважливішою є цифрова картографічна інформація, до якої входять карти типів і характеристик грунтів, їх вологості, ступеня їх засолення та осолонцювання; рівня, мінералізації та хімічного складу підгрунтових вод; карти ухилів та експозиції схилів, їх еродованості; якості зрошувальної води, врожайності с/г. культур. За наявності такої інформації та відповідних фахівців вищого ґатунку (проектувальників водного господарства, науковців, науково-педагогічних працівників управлінської ланки) відкриваються необмежені можливості аналізу, прогнозу і оптимізації управлінської діяльності всіх с/г., водогосподарських підприємств і установ від міністерства до господарства (управління водогосподарських систем на макро і мікрорівнях).

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барладин А. В. Использование ГИС и ДЗЗ – технологий в сельском хозяйстве [Електронний ресурс] / А. В. Барладин, П. Д. Ярошук. – 2008. – Режим доступу до ресурсу: http://repository.crimea.edu.

2. Бойко О. Г. Можливості використання ГІС / ДЗЗ технологій у точному землероб-стві [Електронний ресурс] / О. Г. Бойко. – 2009. – Режим доступу до ресурсу: pdaa.edu.ua.

3. Болсуновский М. О. Геометрическая обработка данных со спутника QuickBird. – [Електронний ресурс] [Електронний ресурс] / М. О. Болсуновский. – 2006. – Режим доступу до ресурсу: http://geopriz.webrost.lgg.ru.

4. Внедрение геоинформационных технологий и навигационных систем в задачах точного земледелия [Електронний ресурс] / И. В.Бычков, Л. В. Нефедьев, Г. М. Ружников, Н. Г. Луковников. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://it.nsu.ru.

5. Використання ГІС та ДЗЗ у землекористуванні. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 14-16 листопада 2012 р. – Миколаїв:КП «Миколаївська обласна друкарня», 2012. – 96 с.

6. Кобец Н. І. Применение данных дистанционного зондирования земли в системах точного земледелия [Електронний ресурс] / Н. І. Кобец. – 2000. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ulrmc.org.ua.

7. Лопирев М.І. Проектування і впровадження еколого-ландшафтних систем землеробства в сільськогосподарських підприємствах. Методичне керівництво / М.І. Лопирев. - Воронеж: Витік, 1999.- 186 с.

8. Лурье И.К. Основы геоинформатики и создание ГИС. /Дистанционное зондирование и географические информационные системы. Часть І. // Под ред. А.М. Берлянта. – М. : МГУ им. Ломоносова, 2002. – 140 с.

 

9. Морозов В. В. ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами / В. В. Морозов. – Херсон: ХДУ, 2006. – 88 с.

10. Світличний О. О. Основи геоінформатики / О. О. Світличний, С. В. Плотинський. – Суми: Університетська книга, 2006. – 295 с.

11. Черняга П. І. Використання ГІС-технологій для виконання моніторингу сільсько-господарських земель та управління угіддями / П. І. Черняга, Б. Д. Олександр. – Рівне, 2009. – 67 с.

12. Arcgis 9 Spatial Analyst Керівництво користувача. Russian Translation by DATA +. - New York: ESRI, 2001. - 219 с.

13. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vldau/Zem/2009/files/09kvgoae.pdf

14. http:// http://www.gisinfo.ru/panagro.htm

15. http://agrar-office.hmsite.net/UA/GIS/GIS.htm

16. http://agraroffice.com.ua/UA/AO%20Map%20&%20AgroGIS_files/gis.pdf

17. http://journal.agrosector.com.ua/archive/2/25

 

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ,СИМВОЛІВ,ОДИНИЦЬ,

СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

БД– База даних

ДЗЗ –Дистанційне зондування Землі

СУБД – Система управління базами даних

ЦМР – Цифрова модель рельєфу

ГІС – Геоінформаційна система

с/г. – Сільськогосподарсь(ких),(кого)

ТзОВ –товариство з обмеженою відповідальністю

Зміст

ВСТУП ….………………………………………………….....…………..……..…4









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.