Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Основні терміни та визначення в галузі охорони праці.





ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

 

Тема 1. Вступ. Загальні питання охорони праці

Охорона праці –це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілак-тичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Забезпечення здорових і безпечних умов трудової діяльності в на-шій країні потребує корінної зміни ставлення всього суспільства до питань охорони праці, підвищення освіти посадових осіб і спеціалістів усіх рівнів, усього населення країни. Вирішення цієї проблеми неможливе без належної підготовки всіх фахівців з питань охорони праці. Професійна освіта покликана забезпечити майбутнього спеціаліста знаннями, уміннями і навичками безпечної професійної діяльності, зокрема під час виконання управлінських дій, при проектуванні чи розробці нових процесів, виконанні конкретних виробничих дій, технологічних операцій тощо. Випускник вищого навчального закладу повинен уміти використовувати закони та інші нормативно-правові акти, чинну галузеву нормативно-технічну документацію, засоби з охорони праці для того, щоб:

- розробляти організаційно-технічні заходи, які забезпечують безпечне виконання робіт;

- готувати робочі місця для безпечного виконання робіт, монтажу, обслуговування, експлуатації, використання, ремонту обладнання тощо;

- організовувати безпечне виконання робіт; застосовувати на практиці індивідуальні та колективні засоби захисту працюючих;

- виконувати вимоги норм безпечної експлуатації устаткування та обладнання, застосування пожежо та вибухонебезпечних і отруйних матеріалів і речовин, що використовуються під час виконання робіт;

- забезпечувати протипожежну безпеку об’єктів;

- уміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

- дотримуватись правил особистої гігієни та втілювати заходи з дотримання вимог виробничої санітарії, поліпшення умов праці на робочих місцях.

Закон України «Про вищу освіту» встановлює, що «вимоги до освітніх рівнів вищої освіти містять вимоги до рівня сформованості в особи соціальних і громадянських якостей з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності». Враховуючи це, вищий навчальний заклад повинен сформувати випускника як соціальну особистість, здатну вирішувати певні проблеми та завдання соціальної діяльності, виходячи з принципу пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників.

Метою вивчення охорони праці у вищій школі є формування в майбутнього фахівця такого рівня знань з соціальних, правових та організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, виробничої та пожежної безпеки, щоб він:

- чітко усвідомлював соціально-етичну важливість проблеми безпеки праці;

- умів вирішувати типові завдання охорони праці відповідно до посадових обов’язків первинної посади майбутньої професії;

- мав активну позицію щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників.

Вивчення охорони праці у вищій школі відбувається неперервно і комплексно. Підготовка студентів у рамках нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» спрямована передусім на фор-мування світогляду, вироблення ідеології безпечного мислення та поведінки, і забезпечує майбутніх спеціалістів важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом, а й готує до майстерного виконання різної складності технологічних процесів. Завдяки цій дисципліні майбутній фахівець має опанувати філо-софію безпеки локальних екосоціосистем, уміти будувати логічне дерево подій виникнення небезпеки, визначати існуючі проблеми безпеки.

Уміння вирішувати типові завдання охорони праці відповідно до посадових обов’язків первинної посади майбутньої професії забезпечується відповідно до конкретної галузі й особливостей професійної діяльності майбутніх фахівців шляхом опанування безпечними методами та прийомами ведення робіт при вивченні загальнотехнічних і фахових дисциплін.

Підготовка студентів вищих навчальних закладів усіх напрямів освіти стосовно питань правового забезпечення соціально-виробничої діяльності, організації охорони праці, організаційно-правового забезпе-чення належних культурно-побутових, санітарно-гігієнічних і безпеч-них умов праці, здорового способу життя та нормального психологічного клімату в трудовому колективі повинна здійснюватися при вивченні дисципліни «Охорона праці». Вивчення цього курсу ставить за мету вирішення подвійного завдання:

1) оволодіння питаннями правового забезпечення соціально-ви-робничої діяльності, організації охорони праці, організаційно-правового забезпечення належних культурно-побутових, санітарно-гігієнічних і безпечних умов праці, здорового способу життя та нормального психологічного клімату в трудовому колективі;

2) оволодіння загальним підходом до питань охорони праці для того, щоб уміти узагальнювати та структурувати знання з охорони праці, які вже набуті, так і ті, що будуть набуті при вивченні інших навчальних дисциплін і практичним досвідом.

Вивчення курсу «Основи охорони праці» базується на знаннях, набутих при вивченні нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» та інших дисциплін – загальноосвітніх (математика, фізика, хімія), соціально-правових та економічних (трудове право, соціологія, економіка, організація і планування виробництва), медичних (гігієна, санітарія, токсикологія, фізіологія, психологія), загальнотехнічних і спеціальних (опір матеріалів, електротехніка, технологія та устаткування виробництва та ін.).

Охорона праці як наука належить до комплексу наукових дисци-плін, що вивчають людину в процесі праці, таких, як наукова організація праці, ергономіка, інженерна психологія, технічна естетика. Ці ди-сципліни мають єдину мету – сприяти підвищенню продуктивності праці, зменшенню впливу на людину несприятливих чинників виробничого середовища, збереженню здоров’я працівників, підходячи до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях.

Наукова організація праці досліджує трудовий процес, на під-ставі чого розробляє та впроваджує в практику такі його схеми, при яких забезпечується максимальна продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров’я працівників, збільшення періоду їх трудової діяльності.

Ергономіка досліджує знаряддя праці, розробляє і надає рекомен-дації щодо їх конструювання, виготовлення та експлуатації з метою забезпечення необхідної зручності, збереження сили, працездатності та здоров’я працівників.

Інженерна психологія вивчає взаємодію людини з технікою і встановлює функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, за яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини.

Технічна естетика встановлює залежність умов і результатів праці від архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці, робочих місць, дільниць, цехів, санітарно-побутових та інших допоміжних приміщень – усього, що оточує людину на виробництві.

Завершення підготовки фахівців з вищою освітою з питань охорони праці здійснюється при вивченні навчальної нормативної дисци-пліни «Охорона праці в галузі» та при підготовці розділу «Охорона праці» у кваліфікаційних і дипломних роботах (проектах).

Структурно до охорони праці входять такі складові частини:

- правові й організаційні основи;

- фізіологія, гігієна праці та виробнича санітарія;

- виробнича безпека;

- пожежна безпека на виробництві.

Змістовий модуль 2.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основні законодавчі та нормативно-правові акти

 

1. Кодекс законів про працю України.

2. Кодекс Цивільного захисту населення України.

3. Основи законодавства України про охорону здоров’я : Закон України.

4. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку : Закон України.

5. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення : Закон України.

6. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності : Закон України.

7. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : Закон України.

8. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності : Закон України.

9. Про охорону праці : Закон України.

10. Постанова Кабінету Міністрів України № 1112 від 25.08.2004 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

11. НПАОП 0.00-4.03-04 «Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці» : Наказ Держ-наглядохоронпраці № 151 від 08.06.2004.

12. НПАОП 0.00-4.09-07 «Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства» : Наказ Держгірпромнагляду № 55 від 21.03.2007.

13. НПАОП 0.00-4.11-07 «Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці» : Наказ Держгірпромнагляду № 56 від 21.03.2007.

14. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок про-ведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» : Наказ Держнаглядохоронпраці № 15 від 26.01.2005.

15. НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці» : Наказ Держнаглядохоронпраці № 9 від 29.01.1998.

16. НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці» : Наказ Держнаглядохоронпраці № 255 від 15.11.2004.

17. НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання та затвердже-ння власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві» : Наказ Держнаглядохоронпраці № 132 від 21.12.1993.

18. НПАОП 0.00-6.13-05 «Порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохорон-праці України» : Наказ Держнаглядохоронпраці № 92 від 30.03.2004.

19. Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці : Затверджено Головою Держгірпромнагляду 16.01.2008 р.

20. Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці : Затверджено Головою Держгір-промнагляду 07.02.2008 р.

 

Основна література

 

21. Ткачук К. Н. Основи охорони праці : підручник / К. Н. Ткачук, М. О. Халімовський, В. В. Зацарний. – 2-ге вид., допов. і перероб. – К. : Основа, 2006. – 444 с.

22. Протоєрейський О. С. Охорона праці в галузі : навч. посіб. / О. С. Протоєрейський, О. І. Запорожець. – К. : Вид-во НАУ, 2005. – 268 с.

23. Копань В. С. Охорона праці в гуманітарній сфері : навч. посіб. / В. С. Копань. – К. : Пульсари, 2008 – 200 с.

24. Русаловський А. В. Правові та організаційні питання охорони праці : навч. посіб. / А. В. Русаловський. – 4-те вид., допов. і перероб. – К. : Вид-во ун-ту «Україна», 2009. – 295 с.

25. Третьяков О. В. Охорона праці : навч. посіб. з тестовим ком-плексом на CD / О. В. Третьяков, В. В. Зацарний, В. Л. Безсонний ; за ред. К. Н. Ткачука. – К. : Знання, 2010. – 167 с. + компакт-диск.

26. Гогіташвілі Г. Г. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами : навч. посіб. / Г. Г. Гогіташвілі, Є. Т. Кар-чевські, В. М. Лапін. – К. : Знання, 2007. – 367 с.

27. Желібо Є. П. Охорона праці в органах державної податкової служби : навч. посіб. / Є. П. Желібо, Н. І. Баранова, В. В. Коваленко. – Ірпінь. – 2002.

28. Катренко Л. А. Охорона праці : курс лекцій / Л. А. Катренко, Ю. В. Кіт, І. П. Пістун. – Суми : унів-ка книга, 2009. – 540 с.

29. Охорона праці в будівництві : навч. посіб. / за ред.: Б. М. Кор-жика, В. М. Іванова. – Харків : Форт, 2010. – 388 с.

30. Березюк О. В. Охорона праці в галузі радіотехніки : навч. посіб. / О. В. Березок, М. С. Лемешев. – Вінниця : ВНТУ, 2009. – 159 с.

31. Ярошевська В. М. Охорона праці в будівельній галузі : навч. посіб. / В. М. Ярошевська, В. Й. Чабан. – Рівне : НУВГП, 2005. – 313 с.

32. Батлук В. А. Охорона праці в галузі телекомунікацій : навч. посіб. / В. А. Батлук. Львів : Афіша, 2003. – 320 с.

 

Додаткова література

 

33. ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».

34. ДСанПіН 3.3.6.096-2002 Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів.

35. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

36. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультра-звуку та інфразвуку.

37. ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.

38. НПАОП 0.00-1.28-10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин : Наказ Держгірпромнагляду № 65 від 26.03.2010.

39. НПАОП 0.00-2.23-04 «Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат» : Постанова Кабінету Міністрів України № 994 від 27.06.2003.

40. НПАОП 0.00-8.24-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою» : Наказ Держнаглядохоронпраці № 15 від 26.01.2005.

41. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі : Наказ МОЗ України та Держнаглядохоронпраці України № 263/121 від 23.09.1994.

42. ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять».

43. Гігієнічні нормативи ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002 «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» : Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 528 від 27.12.2001.

44. Міждержавний стандарт ГОСТ 12.0.230-2007 ССБТ. Системи управління охороною праці. Загальні вимоги.

45. Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці. Затверджені Головою Держгірпромнагляду 16.01.2008 р.

46. Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці. Затверджені Головою Держгірпромнагляду 7.02.2008 р.

47. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам : Постанова Кабінету Міністрів України № 559 від 23.05.2001.

 

Інтернет-ресурси

48. http://www.dnop.kiev.ua – Офіційний сайт Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляду).

49. http://www.mon.gov.ua – Офіційний сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

50. http://www.mns.gov.ua – Офіційний сайт Державної служби надзвичайних ситуацій України.

51. http://www.social.org.ua – Офіційний сайт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

52. http://base.safework.ru/iloenc – Энциклопедия по охране и безопасности труда МОТ.

53. http://www.nau.ua – Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні акти України (НАУ)».

 

 

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

 

Тема 1. Вступ. Загальні питання охорони праці

Охорона праці –це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілак-тичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Забезпечення здорових і безпечних умов трудової діяльності в на-шій країні потребує корінної зміни ставлення всього суспільства до питань охорони праці, підвищення освіти посадових осіб і спеціалістів усіх рівнів, усього населення країни. Вирішення цієї проблеми неможливе без належної підготовки всіх фахівців з питань охорони праці. Професійна освіта покликана забезпечити майбутнього спеціаліста знаннями, уміннями і навичками безпечної професійної діяльності, зокрема під час виконання управлінських дій, при проектуванні чи розробці нових процесів, виконанні конкретних виробничих дій, технологічних операцій тощо. Випускник вищого навчального закладу повинен уміти використовувати закони та інші нормативно-правові акти, чинну галузеву нормативно-технічну документацію, засоби з охорони праці для того, щоб:

- розробляти організаційно-технічні заходи, які забезпечують безпечне виконання робіт;

- готувати робочі місця для безпечного виконання робіт, монтажу, обслуговування, експлуатації, використання, ремонту обладнання тощо;

- організовувати безпечне виконання робіт; застосовувати на практиці індивідуальні та колективні засоби захисту працюючих;

- виконувати вимоги норм безпечної експлуатації устаткування та обладнання, застосування пожежо та вибухонебезпечних і отруйних матеріалів і речовин, що використовуються під час виконання робіт;

- забезпечувати протипожежну безпеку об’єктів;

- уміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

- дотримуватись правил особистої гігієни та втілювати заходи з дотримання вимог виробничої санітарії, поліпшення умов праці на робочих місцях.

Закон України «Про вищу освіту» встановлює, що «вимоги до освітніх рівнів вищої освіти містять вимоги до рівня сформованості в особи соціальних і громадянських якостей з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності». Враховуючи це, вищий навчальний заклад повинен сформувати випускника як соціальну особистість, здатну вирішувати певні проблеми та завдання соціальної діяльності, виходячи з принципу пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників.

Метою вивчення охорони праці у вищій школі є формування в майбутнього фахівця такого рівня знань з соціальних, правових та організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, виробничої та пожежної безпеки, щоб він:

- чітко усвідомлював соціально-етичну важливість проблеми безпеки праці;

- умів вирішувати типові завдання охорони праці відповідно до посадових обов’язків первинної посади майбутньої професії;

- мав активну позицію щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників.

Вивчення охорони праці у вищій школі відбувається неперервно і комплексно. Підготовка студентів у рамках нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» спрямована передусім на фор-мування світогляду, вироблення ідеології безпечного мислення та поведінки, і забезпечує майбутніх спеціалістів важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом, а й готує до майстерного виконання різної складності технологічних процесів. Завдяки цій дисципліні майбутній фахівець має опанувати філо-софію безпеки локальних екосоціосистем, уміти будувати логічне дерево подій виникнення небезпеки, визначати існуючі проблеми безпеки.

Уміння вирішувати типові завдання охорони праці відповідно до посадових обов’язків первинної посади майбутньої професії забезпечується відповідно до конкретної галузі й особливостей професійної діяльності майбутніх фахівців шляхом опанування безпечними методами та прийомами ведення робіт при вивченні загальнотехнічних і фахових дисциплін.

Підготовка студентів вищих навчальних закладів усіх напрямів освіти стосовно питань правового забезпечення соціально-виробничої діяльності, організації охорони праці, організаційно-правового забезпе-чення належних культурно-побутових, санітарно-гігієнічних і безпеч-них умов праці, здорового способу життя та нормального психологічного клімату в трудовому колективі повинна здійснюватися при вивченні дисципліни «Охорона праці». Вивчення цього курсу ставить за мету вирішення подвійного завдання:

1) оволодіння питаннями правового забезпечення соціально-ви-робничої діяльності, організації охорони праці, організаційно-правового забезпечення належних культурно-побутових, санітарно-гігієнічних і безпечних умов праці, здорового способу життя та нормального психологічного клімату в трудовому колективі;

2) оволодіння загальним підходом до питань охорони праці для того, щоб уміти узагальнювати та структурувати знання з охорони праці, які вже набуті, так і ті, що будуть набуті при вивченні інших навчальних дисциплін і практичним досвідом.

Вивчення курсу «Основи охорони праці» базується на знаннях, набутих при вивченні нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» та інших дисциплін – загальноосвітніх (математика, фізика, хімія), соціально-правових та економічних (трудове право, соціологія, економіка, організація і планування виробництва), медичних (гігієна, санітарія, токсикологія, фізіологія, психологія), загальнотехнічних і спеціальних (опір матеріалів, електротехніка, технологія та устаткування виробництва та ін.).

Охорона праці як наука належить до комплексу наукових дисци-плін, що вивчають людину в процесі праці, таких, як наукова організація праці, ергономіка, інженерна психологія, технічна естетика. Ці ди-сципліни мають єдину мету – сприяти підвищенню продуктивності праці, зменшенню впливу на людину несприятливих чинників виробничого середовища, збереженню здоров’я працівників, підходячи до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях.

Наукова організація праці досліджує трудовий процес, на під-ставі чого розробляє та впроваджує в практику такі його схеми, при яких забезпечується максимальна продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров’я працівників, збільшення періоду їх трудової діяльності.

Ергономіка досліджує знаряддя праці, розробляє і надає рекомен-дації щодо їх конструювання, виготовлення та експлуатації з метою забезпечення необхідної зручності, збереження сили, працездатності та здоров’я працівників.

Інженерна психологія вивчає взаємодію людини з технікою і встановлює функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, за яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини.

Технічна естетика встановлює залежність умов і результатів праці від архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці, робочих місць, дільниць, цехів, санітарно-побутових та інших допоміжних приміщень – усього, що оточує людину на виробництві.

Завершення підготовки фахівців з вищою освітою з питань охорони праці здійснюється при вивченні навчальної нормативної дисци-пліни «Охорона праці в галузі» та при підготовці розділу «Охорона праці» у кваліфікаційних і дипломних роботах (проектах).

Структурно до охорони праці входять такі складові частини:

- правові й організаційні основи;

- фізіологія, гігієна праці та виробнича санітарія;

- виробнича безпека;

- пожежна безпека на виробництві.

Основні терміни та визначення в галузі охорони праці.

Однією зі специфічних форм людської діяльності є трудова діяль-ність, під якою розуміється не лише праця в класичному її розумінні, а будь-яка діяльність (наукова, творча, художня, надання послуг тощо), якщо вона здійснюється в рамках трудового законодавства.

Трудова діяльність– це діяльність, яка направлена на створення матеріальних, культурних і духовних цінностей, і яка не суперечить чинному законодавству.

Роботодавець – це власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльно-сті, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Гігієна праціце галузь, яка вивчає вплив виробничого середовища на функціонування організму людини і його окремих систем. Основними чинниками цього середовища є мікроклімат, склад повітря, електромагнітний, радіаційний і акустичний фон, світловий клімат тощо.

Виробнича санітарія– це система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів і засобів запобігання впливу на працівників шкідливих виробничих факторів.

Сфера дії виробничої санітарії – запобігання професійної небез-пеки (шкідливості), яка може призвести до професійних або професійно обумовлених захворювань, у тому числі і смертельних при дії в процесі роботи таких факторів як випромінювання електромагнітних полів, іонізуючого випромінювання, шумів, вібрацій, хімічних речовин, зниженої температури тощо.

Важкість і напруженість праці є одними з головних характери-стик трудового процесу. Важкість праці – це така характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається та переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням у просторі.

Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника. До факторів, що характери-зують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емо-ційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Під час виконання людиною трудових обов’язків на неї діє сукупність фізичних, хімічних, біологічних і соціальних чинників. Ці чинники звуться виробничим середовищем.

Сукупність чинників трудового процесу та виробничого середовища, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків складають умови праці.

Під безпекою розуміється стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Реальне виробництво супроводжується шкідливими та небезпеч-ними чинниками (факторами) і має певний виробничий ризик.

Виробничий ризик – це ймовірність ушкодження здоров’я працівника під час виконання ним трудових обов’язків, що зумовлена ступенем шкідливості та/або небезпечності умов праці та науково-технічним станом виробництва.

Шкідливий виробничий фактор – небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і вплив якого на працюючого може призвести до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання, виробничо зумовленого чи професійного, і навіть смерті, як результату захворювання.

Захворювання – це порушення нормальної життєдіяльності орга-нізму, зумовлене функціональними та/або морфологічними змінами.

Виробничо зумовлене захворювання – захворювання, перебіг якого ускладнюється умовами праці, а частота якого перевищує частоту його в працівників, які не зазнають впливу певних професійних шкідливих факторів.

Професійне захворювання (профзахворювання) – це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою.

Небезпечний виробничий фактор – небажане явище, яке супроводжує виробничий процес, і дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров’я працівника (гос-трого отруєння, гострого захворювання) і навіть до раптової смерті.

Виробнича травма – пошкодження тканин, порушення анато-мічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів. Як правило, виробнича травма є наслідком нещасного випадку на виробництві.

Нещасний випадок на виробництві – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обо-в’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.







ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2023 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.