Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Підготовка місць занять i міри попередження травм на уроках гімнастики.





Лекція №1

УРОК ГІМНАСТИКИ В ШКОЛІ

Мета – ознайомити з особливостями проведення уроку гімнастики в школі.

Завдання: 1) описати і пояснити характерні особливості і завдання уроку гімнастики в школі; 2) розкрити структуру уроку гімнастики; 3) описати і пояснити методику проведення окремих частин уроку; 4) розкрити зміст підготовки вчителя до уроку гімнастики; 5) описати і пояснити основні види контролю та аналізу уроку гімнастики вчителем.

План

1. Характерні особливості і завдання уроку гімнастики в школі.

2. Структура уроку гімнастики в школі.

3. Методика проведення окремих частин уроку.

4. Підготовка вчителя до уроку.

5. Педагогічний контроль і аналіз уроку.

6. Хронометраж уроку гімнастики.

7. Визначення фізичного навантаження під час уроку.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.Жалій А.А., Палига В.Д.Гімнастика. - К: "Вища школа", 1975. – С. 293-315.

2. Мартовский А.Н.. Гимнастика в школе. – М.: Физкультура и спорт, 1976. – С. 40-49.

3. Меньшиков Н.К.. Гимнастика с методикой преподавания. – М.: Просвещение, 1990. – С. 183-201.

4. Новосельский В.Ф.. Методика урока физической культуры в старших классах. – К.: "Радянська школа", 1989. – С. 128.

5.Палыга В.Д. Гимнастика.. – М.: "Просвещение", 1982. – С. 190-215.

6. Програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (1-11 класів) – К.: Освіта, 1999.

7.Смолевский В.М. Гимнастика и методика преподавания. – М.: "ФиС", 1987. С. 238-241.

8. Филипович В.И. Теория и методика гимнастики. – М.: Просвещение, 1971. – С. 184-212.

Допоміжна:

1. Шиян Б.М. Теория и методика физического воспитания. – М.: Просвещение, 1988. – С. 101-223.

2. Матвеев А.П., Мельников С.Б. Методика физического воспитания с основами теории. – М.: "Просвещение", 1991, гл. III, IV.



3. Калашников Г.О. Виховання сміливості на уроках фізичної культури. – К.: Здоров'я, 1982. – 192 с.

4. Коротков И.М. Подвижные игры в школе. – М.: Просвещение, 1979. – 190 с.

5. Мейксон Г.Б., Шаулин В.Н. Самостоятельные занятия учащихся по физической культуре. – М.: "Просвещение", 1986.

 

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання студентів

 

1. Види уроків з гімнастики в загальноосвітній школі та їх характерні особливості.

  1. Структурні елементи уроку гімнастики і методика проведення окремих його частин.

 

1. Урок

Урок – є основною формою організації занять по гімнастиці в школі. Особливості урочної форми проведення занять:

– керівна роль учителя під час уроку, який забезпечує ефективність навчального виховного процесу;

– постійний розклад занять;

– правильне визначення мети і завдань кожного уроку;

– вибір засобів для вирішення поставлених завдань;

– надання кваліфікованої допомоги учням (показ, пояснення вправ, виправлення помилок, забезпечення страхування ).

Урок повинен містити в собі завдання, виконання яких забезпечує весь процес навчання і складається з конкретних завдань: освітніх, оздоровчих i виховних.

Зміст освітніх завдань містить у собі навчання дітей виконанню гімнастичних вправ, передбачених програмою, отримання учнями знань про гімнастичну термінологію, самоконтроль при виконанні з.р.в., правила безпеки, страховку i допомогу під час виконання вправ на гімнастичних приладах. Для вирішення одних освітніх завдань необхідно відносно тривалий час (серія послідовних уроків), а для вирішення інших – достатньо лише одного уроку.

Наприклад: навчити перекиду вперед на одному уроці неможливо, тому таке завдання може бути загальним для серії уроків, а ось завдання: навчити групуванню з різних в.п. можна вивчити на одному уроці, тому саме така постановка завдання повинно бути на конкретному уроці.

Конкретне завдання ставиться тоді, коли воно може бути вирішене на одному уроці. У такому випадку доцільно використовувати таке дієслово навчити (наприклад, наскоку на місток, при навчанні стрибкам або приземленню і т.д.). Якщо навчання окремій гімнастичній вправі відбувається протягом декілька уроків, то на першому уроці можна поставити завдання: вчити, а на наступних: продовжувати вчити. Якщо вже вправа вивчена, ставиться завдання: закріпити або удосконалювати його. Якщо вправу треба оцінити на оцінку, то завдання уроку можна визначити словом оцінити. Такі конкретні завдання записуються у конспекті і доводять до відома учнів на кожному уроці.

Разом з освітніми завданнями вчитель ставить і оздоровчі завдання, вирішення яких в останні роки стали одними з основних у ф/в дітей і підлітків. Одним з важливіших оздоровчих завдань є формування правильної постави, а також гігієнічні умови проведення занять і попередження травматизму. На досягнення цієї мети спрямовані зусилля вчителя на добір і дозування фізичних вправ, на навчання правильному диханню при їх виконанні. Значну допомогу вчителю можуть надавати нетрадиційні види гімнастики (дихальна гімнастика, ушу, хатха-йога тощо).

Уроки гімнастики мають велике значення для вирішення виховних завдань, таких як, дисциплінованість, увагу, акуратність, колективізм, наполегливість, естетика рухів тощо.

Уроки гімнастики в школі відповідно до педагогічних завдань можуть бути: вступні (на початку проходження матеріалу), на яких вчитель ставить завдання навчальної роботи, повідомляє вимоги до учнів, розкриває зміст програмного матеріалу, може перевірити рівень фізичної підготовленості i якість виконання основних вправ за попередній клас; уроки вивчення нового матеріалу; уроки повторення; комбіновані(змішані), уроки, в яких є і новий матеріал, і повторення, і удосконалення; контрольні уроки проводяться або після проходження якоїсь частини матеріалу із програми, або в кінці розділу гімнастики і спрямовані на виявлення успішності і підготовленості учнів.

 

2. СТРУКТУРА УРОКУ

Урок гімнастики складається з трьох частин: підготовча, основна, заключна.

Підготовча частина в основному триває 8-12 хв. і має свої окремі завдання.

З біологічного аспекту – підготовка організму учнів до наступної роботи (настрій ЦНС і вегетативних функцій, підготовка опорно-рухового апарату;

З педагогічного аспекту: – формування в дітей умінь виконувати рухові дії у різному темпі з різною амплітудою, ступеню м’язового напруження, оволодіння школою рухів.

Відповідно до віку, підготовленості учнів, типу уроків – ці завдання можуть бути використані по різному (у молодших класах з біологічного аспекту під час навчання вправам, у старших класах – з педагогічного аспекту). Для вирішення цих завдань у підготовчій частині уроку використовуються різні засоби: стройові вправи ; перешикування i далі перерахувати. У підготовчій частині уроку недоцільно розвивати рухові якості, тому що вправи з високою інтенсивністю знижують працездатність учнів.

Основна частина триває у часі 30-35 хв. I містить у собі наступні завдання:

- формування життєво необхідних і спеціальних рухових навичок;

- розвиток вольових, фізичних (рухових ) здібностей учнів.

Для вирішення цих завдань використовується значний обсяг різних вправ (прикладні, вправи на приладах, акробатичні, вправи, ЗРВ високої інтенсивності).

Заключна частина триває 3-5 хв.

Основні завдання - підготовка організму учнів до наступної роботи, підведення підсумків даного уроку, завдання додому.

Засоби: перерахувати.

 

3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ ЧАСТИН УРОКУ

Підготовка місць занять i міри попередження травм на уроках гімнастики.

Цей матеріал ми розбирали на 2 курсі. Але повторимо.

Причини травм:

- порушення принципів свідомості і активності, систематичності, доступності i послідовності у навчанні;

- відсутність контролю за діяльністю учнів, страхування i допомога;

- неправильне страхування, незнання прийомів самострахування;

- погана дисципліна;

- нераціональне розташування учнів;

- несправність інвентарю-обладнання;

- місце занять не відповідає санітарно-гігієнічним нормам і вимогам.

Важливо правильно розміщувати прилади в залі (пояснити як правильно треба їх ставити).

Розповісти про страхування та допомогу на різних приладах (особливо звернути увагу на стрибки).

Методика проведення підготовчої частини уроку

Звичайно урок гімнастики починається із загального шикування на 2 м від стінки, спиною до вікон або на довгій лінії залу. У першому класі доцільно використовувати спеціальні позначки на відстані 40см одна від одної намальованої крейдою або фарбою.

Найбільш ефективними засобами активізації функцій організму дітей: прискорена ходьба, біг у повільному темпі, стрибки, танцювальні вправи ігри. Заслуговує увагу добір прийомів управління учнями при виконанні вправ: вчителі використовують підрахунок, плескання у долоні, самостійний підрахунок учнями під музику. Вчитель повинен уміти робити зауваження, виправляти помилки, підбадьорювати учнів. А як можна активізуватиїх увагу? Треба використовувати ігри i ігрові завдання. Наприклад: "клас, струнко!", "будь уважним!", на три рахунки учні виконують якісь рухи i т.п. ). Підготовчу частину звичайно закінчують зрв. Під час виконання вправ невисокі учні повинні стояти попереду, демонстрація вправ здійснюється дзеркальним показом, включати необхідно певні підвідні вправи для засвоєння чи закріплення вправ основної частини уроку.

Ефективність уроків значно підвищується, якщо вони проходять під музику, а цікавість учнів до уроку підтримується за рахунок відтворювання знань учнів. Вчитель повинен бути вимогливим до своїх учнів, його вимогливість повинна бути постійною, тактичною. Особливу вимогливість необхідно проявляти при навчанні учнів молодших класів елементам строю, основним положенням рук, ніг, при виконанні ЗРВ, тобто рухам, які складають школу рухів, школу гімнастики.

 

Методика проведення основної частини

У цій частині уроку вирішуються основні завдання, пов’язані з формуванням в учнів певних рухових навичок та розвиток рухових якостей (фізичних).

У молодших класах в основну частину включають 4-5 видів різних вправ, рухливі ігри, в середніх і старших класах 2-3 види. Ефективність навчального процесу залежить від правильного чергування різних видів гімнастичних вправ. Слід планувати роботу учнів так, щоб після виконання вправ в упорі, учні переходили до вправ у висах чи навпаки.

Способи організації :

Відповідно до завдань уроку, чисельності і підготовленості учнів, наявності інвентарю тощо, діяльність учнів в основній частині може бути організована різними способами: при навчанні і повторенні нескладних вправ доцільно використовувати фронтальний, тобто всі учні виконують вправу одночасно. Хоча при навчанні більш складних вправ цей спосіб недостатньо ефективний.

Різновидом фронтального способу організації учнів є змінний спосіб (використовується, якщо мало інвентарю, обладнання в залі. У такому випадку одне і те ж завдання виконують декілька груп дітей по 8-10 чоловік, змінами по черзі).

Найбільш поширеним способом організації учнів при навчанні є груповий спосіб, коли клас поділяється на групи (відділення) і кожне відділення займається на своєму приладі. Хлопці і дівчата займаються окремо, виконують вправи фронтально (змінами або потоком). Використовуючи даний спосіб, вчитель повинен правильно розміщувати учнів біля приладів, щоб їх не відволікали (світло, інші учні ), щоб учні знаходились спинами один до одного, але так, щоб вони завжди були у полі зору вчителя. Такий спосіб потребує від вчителя підготовки груповодів на кожний прилад. Вчитель готує навчальні картки для кожного виду (де розписані всі завдання, які регулюють діяльність учнів). В таких випадках вчитель повинен знаходитись там, де відбувається вивчення нового матеріалу, а груповоди – де повторення або закріплення матеріалу (надати приклад карточки – де розписані техніка, послідовність навчання, страхування тощо).

Поточний спосіб взагалі використовують на акробатиці, у лазінні, стрибках по колу або по квадрату. Навести приклади бруси-перекладина-козел-гімнастичні мати, кільця, лава, скакалки і т.д.).розповісти про призначення даного способу.

Ігровий спосіб використовується при виконанні майже всіх гімнастичних вправ, але вже добре вивчених i засвоєних. Це рухливі ігри.

А які ж є способи регулювання фізичного навантаження ? Згадати матеріал ТФВ. Навантаження, яке випробують учні на заняттях та їх працездатність значною мірою залежить від правильного чергування роботи i відпочинку під час виконання вправ. Є наукові дані, які свідчать про те, що оптимумом навантаження є проміжок часу від закінчення вправи до установлення пульсу 90-100 уд./хв. Протягом цього часу у пам’яті учнів ще добре зберігається сформований вчителем образ вправи, а органи i системи органів учнів зберігають високий рівень працездатності.

Інтенсивністьнавантаження регулюється інтервалами відпочинку. Тому при дозуванні вправ потрібна велика обережність, щоб не створити перенавантаження, яке особливо впливає на молодших школярів.

Як ви вважаєте чому? (недостатній досвід, нема ще необхідних знань, щоб регулювати навантаження, помилкова уява про можливості виконання завдання).

Правильно регулювати навантаження на уроці можна тільки у тому випадку, якщо вчитель отримує інформацію про стомлення учнів.

Ознаки стомлення? (частота пульсу).

Умовно прийнято вважати нормальне навантаження, коли пульс піднімається до 120-160 уд./хв. Частоту пульсу треба навчити контролювати самим учням.

Зовнішні признаки (порушення координації рухів, постави, змінюються колір обличчя, дихання, потовиділення).

Важливим показником є самопочуття учнів після фізичного навантаження.

 

Навчання гімнастичним вправам умовно розділяють на три етапи:

Основною завданням початкового етапу (навчання) є створення попереднього уявлення про вправу, що вивчається (розповісти про призначення даного етапу (пояснення, показ, наочність).

Перший етап завершується спробами виконати вправу, які відбуваються під наглядом вчителя з допомогою і страхуванням.

Основними завданням другого етапу (розучування) є вибір найефективніших методів навчання, уточнення уяви про вправу, що вивчається і усунення помилок. Перенос рухових навичок впливає на засвоєння вправи або позитивно або негативно.(навести приклади). На другому етапі змінюються умови навчання (висота приладу, орієнтири, направлення рухів i т.д.). Результатом завершення даного етапу є технічно правильне i самостійне виконання вправ.

Основним завданням етапу закріплення i удосконалення вправи єваріантність завдань, які надає вчитель.

Методи навчання на кожному етапі використовуються в різних пропорціях:

На першому етапі в основному переважає метод слова i метод показу.

На другомуметод цілісної вправи (розкрити даний метод), а також метод підвідних вправ (виконуються в цілому раніше вивчені i самостійні і схожі з новою вправою, навести приклади). Другим основним методом навчання є метод роздільного розучування (призначення його) (приклад: колесо).

Метод вирішення допоміжних рухових завдань – вид роздільного метода. Різниця між роздільним i допоміжним – здійснюється відбір серії навчальних завдань, які зберігають компоненти техніки основного руху. Приклад: стрибки де окремо вивчають розбіг, настрибування на місток, відштовхування i т.д.).

Метод програмного навчання – призначення:

Попередньо розробляється програма для вивчення, яка передбачає перевірку початкового стану учнів, готовність до виконання нової вправи, належний розвиток фізичних здібностей і рухової бази.

Розробляється серія навчальних завдань.

Визначення порядку переходу від одного завдання до другого.

Однією з форм програмного навчання є завдання алгоритмічного типу; ця методика розроблена доктором педагогічних наук, професором А.М. Шльоміним та його учнями.

Завдання передбачають розподіл навчального матеріалу на навчальні завдання, а навчання учнів по частинам відбувається у чітко визначеній послідовності. Наприклад:

Перша частина (серія) навчальних завдань повинна включати вправи на розвиток фізичних якостей, від яких залежить успішне виконання рухової дії, що вивчається.

Друга серія включає вправи на засвоєння вихідних i кінцевих положень. Перша i друга серії можуть вивчатися окремо i разом.

Третя серія передбачає виконання основних дій, які забезпечують умови для виконання вправи (технічної основи), що вивчається. Наприклад: для перекидів учень повинен вміти робити перекати вперед i назад.

Четверта серія складається із завдань, пов’язаних з навчанням умінню оцінювати свої дії у просторі, часі i по ступеню прояву м’язових зусиль (імітаційні вправи).

П’ята серія навчальних завдань – підвідні вправи.

Шоста серія – вивчаються рухи в цілому.

Структура завдання алгоритмічного типу передбачає дотримання наступної послідовності: вказати назву вправи, що вивчається; дати опис техніки її виконання; підготувати завдання для перевірки готовності учнів до освоєння рухової дії, що вивчається.

Приклад завдань алгоритмічного типу:

Назва – перекид вперед (малюнок).

Техніка виконання

що повинен знати учень під час освоєння перекиду вперед.

що повинен уміти.

Для етапу закріплення і удосконалення вправи використовується ряд методів:

Метод стандартної вправи характеризується багатократним самостійним виконанням засвоєної вправи. Головним при цьому повинно бути прагнення виконувати більш якісне всі вправи.

Метод перемінної вправи передбачає утворення змінних умов, наприклад, виконання засвоєного елементу у з’єднанні з раніш вивченим тощо.

Ігровий і змагальний методи передбачають змагання між учнями. Можна давати такі завдання, як виконання засвоєного елементу на кількість разів, на точність, на оцінку.

Поряд з навчанням гімнастичним вправам в основній частині уроку перед учителем стоїть друге, не менш важливе завданнярозвиток рухових якостей.

Відомо, що у віці 7-8 років найбільш успішно розвиваються швидкість, координація рухів, спритність; в 10-14 років – швидкість, силові якості; від 15-17 років – сила, витривалість, швидкісна витривалість.

 

Методика проведення заключної частини уроку

 

Кожен урок повинен закінчуватись організовано. Для заключної частини уроку доцільно добирати такі вправи, які знімають м’язову напругу; вправи, які приводять організм у спокійний стан; можна давати вправи на увагу, танцювальні, дихальні вправи, на координацію рухів. Завершальним елементом заключної частини уроку є домашнє завдання. Виконання його є одним з важливих умов підвищення активності учнів, покращання їх фізичної підготовленості, першою щаблиною до самостійних занять фізичною культурою.

 









Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.