Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Розчини ВМС. Диференційований залік.





 

 

 

 

Зміст і методика проведення аудиторного заняття План проведення заняття 3. Дати відповіді на питання: 1.Що таке поверхнева енергія та поверхневий натяг? 2. Як класифікуються речовини за їх впливом на поверхневий натяг рідин? 3. Назвіть принцип будови біологічних мембран. 4. Від яких чинників залежить адсорбція на межі поділу тверде тіло – розчин? 5. Яку значення для медицини мають знання про адсорбційні процеси? 6. Які фізико – хімічні принципи покладено в основу хроматографії? 2. Лабораторна робота. Перелік практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті: – робити висновки щодо поверхневої активності речовин на підставі їх будови; – аналізувати особливості будови поверхневого шару адсорбованих молекул поверхнево-активних сполук, пояснювати принципи будови біологічних мембран; – аналізувати явище адсорбції та межі їх використання, розрізняти молекулярну та йонну адсорбції Лабораторна робота Алгоритм дії Дослід: «Адсорбція на активованому вугіллі» 1. У дві пробірки насипте подрібнене активоване вугілля шаром 1 см. 2. У кожну пробірку додайте по 3 мл розчинів йоду, завареного чаю. 3. Перемішайте вміст пробірок протягом 3 хвилин. 4. Виговити фільтри і здійсніть фільтрування розчинів. 5. Помістіть вугілля, що залишилося на фільтрі в одній із лійок в пробірку, налийте 2 мл чистоє води і нагрійте. 6. Дайте відповіді на запитання: а) Що в даному досліді є адсорбентом, а що адсорбтивом? б) Чим відрізняється добутий фільтрат від вихідних речовин? Чому? в) Поясніть причину забарвлення розчину після нагрівання. Зробіть висновок щодо адсорбції та десорбції. Загальні висновки до заняття:На цьому занятті я навчилася (навчився) досліджувати адсорбцію розчинених речовин з розчинів на твердому адсорбенті.   Практична робота № 2 «Дисперсні системи. Колоїдні розчини» Актуальність теми: Навколишній світ - рослинні й тваринні організми, об'єкти неживої природи, продукти харчування тощо - це дисперсні системи різного ступеня організації. Всі речовини організму людини являють собою колоїдні системи. З колоїдів, багатих білками, складаються шкіра, м'язи, нігті, волосся, кровоносні посудини, легені, весь шлунково-кишковий тракт і багато чого іншого, без чого немислима саме життя. Колоїди надходять в організм у вигляді харчових речовин і в процесі травлення перетворюються в специфічні, характерні для даного організму колоїди. Знання фізико - хімічних властивостей колоїдних систем необхідний для вивчення наступних дисциплін: біохімії, фармакології, фізіології, терапії, а також у практичної діяльності медичного працівника.     Самостійна позааудиторна робота студентів: Засвоїти матеріал навчальної програми:Дисперсні системи, їхня класифікація по ступені дисперсності: Ліофільні й ліофобні колоїдні системи. Методи одержання й очищення золів. Діаліз, електродіаліз, ультрафільтрація, компенсаційний діаліз. Суспензії, аерозолі, емульсії – застосування в медицині і фармації. Властивості дисперсних систем: оптичні та електричні. Міцелярна теорія будови ліофобних золей. Стійкість колоїдних розчинів. Коагуляція золей під впливом електроліту. Седиментація. Колоїдний захист, біомедичне значення колоїдного захисту.   Блок інформації: Системи, в яких одна речовина рівномірно подрібнена дочастинокмікроскопічних розмірів в іншій, називається дисперсною.Дисперсна фаза (їх може бути кілька) – це частина системи, яка знаходиться в дисперсійному середовищі в подрібненому (диспергованому) стані. Класифікують дисперсні системи за кількома ознаками: - за ступенем дисперсності: істинні (діаметр частинок розчиненої речовини становить менш як 1 нм (1 нм = 10-9 м)), колоїдні ( діаметр частинок 1 – 100 нм (10-7 – 10-9 м - внутрішня будова крові, клітинні бактерії, мікроби) , грубодисперсні ( діаметр частинок понад 100 нм (10-4 – 10-7 м - суспензії, емульсії, аерозолі); - за агрегатним станом дисперсійного середовища та дисперсної фази (туман, емульсії, піни); - за взаємодією фази і середовища: ліофільні і ліофобні. Колоїдні системи (золі) - високодисперсні системи з розміром частинок від 10-7 до 10-9 м. Міцела (структурна одиниця колоїдного розчину) – це електронейтральна частинка дисперсної фази з подвійним електричним шаром, що її оточує. Методи добування колоїдних розчинів: 1)метод конденсації (агрегація частинок у більші частинки); 2) диспергаційний метод (подрібнення твердих тіл до частинок колоїдного розміру. Методи очищення колоїдних розчинів від домішок: 1) Діаліз-полягає в вилученні низькомолекулярних домішок шляхом дифузії крізь навпівпроникну мембрану. Для цього колоїдний розчин вводять в мішечок з мембрани (наприклад з целофану) і занурюють у дистильовану воду. Молекули або іони з розміром меншим, ніж пори мембрани, будуть переходити з розчину у воду. Недолік – тривалість процесу до кількох діб. Постійнодіючий діалізатор in vivo- нирки. Для прискорення діалізу можна створити електричне поле (електродіаліз), що прискорює перехід іонів. Апарат “штучна нирка” працює за принципом компенсаційного вівідіалізу (прижиттєвого). Кров хворого проходить по трубках з напівпроникними стінками, які омиваються фізіологічним розчином, що містить життєво необхідні речовини, які повинні залишатися в крові. 2) Ультрафільтрація. Проводять фільтрування колоїдного розчину через навпівпроникну мембрану при підвищеному тискові. При цьому колоїдні частки затримуються мембраною, а домішки покидають колодний розчин. Властивості колоїдних розчинів: 1) молекуляроно – кінетичні (броунівський рух, дифузія, осмотичний тиск, седиментація(зсідання)) 2) оптичні властивості – розсіювання світла (ефект Тиндаля); поглинання світла 3) електрокінетичні: електроосмос – явище пересування дисперсного середовища (тобто розчинника) відносно нерухомої дисперсної фази. Електрофорез – явище пересування колоїдних частинок відносно дисперсного середовища (розчинника), під впливом постійного електричного струму. Під стійкістю колоїдно – дисперсних систем розуміють сталість її стану і основних властивостей: дисперсності, рівномірного розподілу чтинок дисперсної фази в об’ємі дисперсіного середовища та характеру взаємодії між частинками. Найбільш нестійкими за природою є ліофобні (гідрофобні) колоїдні системи. Частинки таких систем легко злипаються, утворюючи агрегати більших розмірів – коагуляція. Найважливішим чинником коагуляції є дія електролітів. Стабілізації (стійкості) цих гідрофобних систем сприяють захисні сполуки крові (білки, полісахариди), які забезпечують колоїдний захист. При різних патологічних станах спостерігається зниження рівня колоїдного захисту рідких середовищ організму, що призводить до коагуляції фосфатів, карбонатів кальцію, холестерину, які утворюють осади на внутрішній поверхні кровоносних судин. Скипання крові, злипання еритроцитів аналогічні коагуляції. Розчини деяких лікарських препаратів, наприклад, протарголу і коларголу - гідрофобні золі срібла, захищені білком. Завдання для позаудиторної самостійної роботи: Скласти письмові відповіді на завдання:1. Дисперсні системи, класифікація. 2. Колоїдні розчини, визначення. 3. Методи одержання та очищення колоїдних розчинів 4. Властивості колоїдних систем. 5. Порушення стійкості: коагуляція та седиментація 6. Колоїдний захист. Зміст і методика проведення аудиторного заняття План проведення заняття 1. Дати відповіді на питання вихідного рівня знань: 1. Дати визначення дисперсним системам, навести класифікацію. 2. Схарактеризувати колоїдні розчини за розміром частинок (міцел). 3. Якими методами можна одержати колоїдні розчини та очистити від домішок? 4. Принцип роботи апарату «штучна нирка». 4. Назвати характерні властивості колоїдних систем: молекулярно – кінетичні, оптичні, електричні. 5. Як можна порушити стійкість колоїдно – дисперсних систем: коагуляція та седиментація 6. Що таке колоїдний захист? 2. Лабораторна робота Лабораторна робота: Алгоритм дії 1. Одержання золю сірки методом заміни розчинника Налити в пробірку 10 см3 дистильованої води й додати 1 см3 розчину сірки в етиловому спирті, одержаний тривалим настоюванням. Висновок: Сірка розчиняється в спирті, утворюючи істинний розчин, і не розчиняється в воді, утворюючи колоїдну систему. 2. Одержання золю Ферум (III) гідроксиду методом гідролізу Налити в конічну колбу 50 см3 дистильованої води й довести її до кипіння. Відібрати мірною пробіркою 5 см3 розчину FeCl3 і поступово влити цей розчин у дистильовану воду, що кипить. За умови високої температури відбувається повний гідроліз Ферум (ІІІ) хлориду з утвореннямФерум(ІІІ) гідроксиду: FeCl3 +3H2O=Fe(OH)3 +3HCl. Продукти гідролізу частково реагують між собою: Fe(OH)3 +HCl=FeOCl+2H2O. Оксоферум хлорид (FeOCl), що утворився, стає стабілізатором колоїдних частинок. Формула міцели золю Fe(OH)3 має такий вигляд: {m[Fe(OH)3n FeO+ ·(nx)Cl-} x+ · x Cl-. Утворюється прозорий золь червоно-коричневого кольору.     Практична робота № 4 «Властивості розчинів ВМС. Диференційований залік»   Актуальність теми: високомолекулярні сполуки (ВМС) білки, полісахариди, нуклеїнові кислоти входять до складу клітин, а також виконують функцію запаса поживних речовин та енергії. Нуклеїнові кислоти разом із білками є джерелом спадкової інформації, глікопротеїни обумовлюють групу крові та звя`зок із імунологічними властивостями крові. Знати: Ø Високомолекулярні сполуки — основа живих організмів. Глобулярна та фібрилярна структура білків. Ø Драглювання розчинів ВМС. Механізм драглювання. Вплив рН середовища, температури та електролітів на швидкість драглювання. Ø Тиксотропія. Синерезис. Дифузія в драглях. Висолювання біополімерів з розчинів. Коацервація та її роль у біологічних системах. Ø Аномальна в’язкість розчинів ВМС. В’язкість крові. Ø Значення високомолекулярних сполук (ВМС) у медицині та фармації. Властивості розчинів ВМС. Ø Набрякання та розчинення полімерів. Вплив рН середовища та електролітів на набрякання. Ø Ізоелектричний стан білка. Ізоелектрична точка й методи її визначення. Ліотропні ряди. Ø Значення набрякання в фізіології організму.     Практичні роботи з фізичної та колоїдної хімії для спеціальності «Сестринська справа» ІІ семестр     Тематика занять: 5. Поверхневі явища. Адсорбція. 6. Дисперсні системи. Колоїдні розчини. 7. Стійкість та коагуляція колоїдних розчинів. 8. Розчини ВМС. Диференційований залік.      

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.