Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Медичні інформаційні системи базового рівня





 

МІС базового рівня представлені системами інформаційної підтримки технологічних процесів (медико-технологічні ІС). Системи цього класу призначені для інформаційного забезпечення прийняття рішень в професійній діяльності лікарів різних спеціальностей. Основна їх мета – комп’ютерна підтримка роботи лікаря денного стаціонару, гігієніста, лаборанта та ін. Вони дозволяють підвищити якість профілактичної і лікувально – діагностичної роботи, особливо в умовах масового обслуговування при недостачі часу і кваліфікованих спеціалістів.

За завданнями які розв’язуються, медико-технологічні ІС можна розділити на такі групи:

- інформаційно-довідкові системи ;

- консультативно – діагностичні системи

- приладо-комп’ютерні ;

- автоматизовані робочі місця (АРМ) спеціалістів

Медичні інформаційно-довідкові системи (бази і банки даних) призначені для вводу, збереження, пошуку і виведення медичної інформації за запитом користувача. Це найпростіший вид медичних інформаційних систем, що використовуються на всіх рівнях системи охорони здоров'я.

Системи цього класу не виконують обробку інформації, але забезпечують швидкий доступ до потрібних даних. Інформаційні масиви таких систем містить довідкову інформацію різноманітного характеру. Це і наукова інформація з різних медичних дисциплін, і довідкова статистична, і технологічна інформація широкого профілю.

Зазвичай, інформаційно-довідкові системи поділяють:

- за видами збереженої інформації (клінічна., наукова, нормативно-правова та ін.);

- за характером інформації (первинна, вторинна, оперативна, оглядово-аналітична, експертна, прогностична та ін.);

- за об’єктивною ознакою (матеріально-технічна база, лікарські засоби та ін.).



Крім того розрізняють документальні, документографічні, фактографічні і повнотекстові інформаційно-довідкові системи. Відповідно, види інформаційного пошуку, які можуть бути здійснені: документальний пошук, тобто пошук відомостей про той чи інший документ, його бібліографічний опис, анотації, реферату; фактографічний пошук, тобто пошук даних та інформації, вилучених з документу.

Важливе значення має інтеграція медичних інформаційно-довідкових систем в єдину інформаційну мережу Internet, що забезпечує доступ будь-якого лікаря – користувача до інформації і обмін цією інформацією.

Консультативно-діагностичні системи призначені для діагностики паталогічних станів, прогнозування і вироблення рекомендацій щодо способів лікування при захворюваннях різного профілю і для різних категорій хворих;

Історично консультативно-діагностичні системи (КДС) почали розвиватися одними з перших медичних діагностичних систем. В даний час консультативно-діагностичні системи представлені багаточисельними системами діагностики паталогічних станів при захворюваннях різноманітного профілю і для різних категорій хворих.

Вхідною інформацією для таких систем слугують дані про симптоми захворювань, які вводять в комп’ютер в діалоговому режимі, або в форматі спеціально розроблених інформаційних карт.

Діагностичні висновки крім власне діагнозу (або можливих діагнозів), як правило, містять також рекомендації щодо вибору тактичного рішення і лікувальних заходів.

За способом розв’язання задач діагностики розрізняють

- імовірнісні системи

- експертні системи.

В імовірнісних системах діагностика здійснюється реалізацією одного з методів розпізнавання образів чи статистичних методів прийняття рішень. В експертних системах – реалізується логіка прийняття діагностичного рішення досвідченим лікарем.

В імовірнісних системах часто реалізується так званий байєсовський статистичний підхід, що дозволяє проводити обчислення ймовірності захворювання за його апріорною і умовною ймовірністю, які пов'язують процеси з їх характерними ознаками.. Апріорна ймовірність визначається шляхом підрахунку частоти появи того чи іншого стану у вибірці.

Експертні системи належать до класу систем “штучного інтелекту”, що містять базу знань з набором евристичних алгоритмів.

Найбільш важливі області застосування консультативно-діагностичних систем – невідкладні та загрозливі стани, що характеризуються дефіцитом часу, обмеженими можливостями обстеження і консультацій і нерідко малою клінічною симптоматикою при високому рівні загрози для життя хворого і швидких темпах розвитку процесу.

Досвід використання консультативно-діагностичних систем доводить суттєве підвищення якості діагностики, що не лише зменшує невиправдані втрати, але і дозволяє більш ефективно використовувати ресурси допомоги, регламентувати об’єм необхідних досліджень, і нарешті, підвищити професійний рівень лікарів , для яких така система слугує одночасно і навчальною

Поки консультативно-діагностичні системи не отримали широкого розповсюдження в практичній медицині і, в основному використовуються як складова частина інших систем, наприклад, медичних приборно - комп’ютерних систем. Це пов’язано в першу чергу зі складністю задачі діагностики : в реальному житті число можливих ситуацій і, відповідно “діагностичних правил” виявилось таким великим, що система або починає вимагати велику кількість додаткової інформації про хворого, або різко знижується точність діагностики.

Приладо-комп’ютерні системи призначені для інформаційної підтримки та / або для автоматизації діагностичного і лікувального процесів, що здійснюються при безпосередньому контакті з організмом хворого;

 

Автоматизовані робочі місця (АРМ) спеціалістів - це комп’ютерні інформаційні системи, призначені для автоматизації всього технологічного процесу (лікувально-профілактична і звітно-статистична діяльність, ведення документації, планування роботи, отримання довідкової інформації) лікаря відповідної спеціальності. Вони забезпечують інформаційну підтримку у прийнятті діагностичних і тактичних (лікувальних, організаційних та ін.) рішень. Кожне робоче місце володіє індивідуальним графічним інтерфейсом і виконує обробку даних відповідно до закладеного в нього алгоритму функціонування.

Створення АРМ лікаря є основою політики інформатизації базового рівня. Всі розглянуті вище інформаційні системи клінічного рівня можуть і мають входити в структуру АРМ, забезпечуючи автоматизацію всього технологічного процесу медика: лікувально-профілактичну і звітно-статистичну діяльність, введення документації, планування роботи, отримання довідкової інформації різного роду.

 

 

За призначенням АРМ, що використовуються на базовому рівні , можна поділити на три групи:

- АРМ лікаря;

- АРМ медсестри;

- АРМ медпрацівників парамедичних служб (за профілями діагностичних і лікувальних підрозділів);

- АРМ адміністративно-господарських підрозділів.

 

Автоматизоване робоче місце (АРМ) лікаря призначене не тільки для ведення історій хвороби, їх зберігання і складання звітів. Його особливе і найважливіше призначення - надавати постійну і різносторонню допомогу лікарю в його міркуваннях і рішеннях, нагадувати і підказувати, страхувати від ряду помилок, надавати інформацію для роздуму, а часом включатися в діалог з лікарем або навіть ухвалювати рішення незалежно від нього (але на основі введених їм відомостей). АРМ поводиться, як уважний, строгий, компетентний помічник, що нічого не забуває. АРМ лікаря здійснює збір, збереження і аналіз медичної (і парамедичної) інформації, що використовується при прийнятті діагностичних і тактичних (лікувальних, організаційних та ін.) лікарських рішень.

АРМ лікаря забезпечує:

- ведення історії хвороби, що дозволяє здійснювати введення, корекцію і зберігання даних;

- звернення до архівних даних з метою пошуку прецедентів, що сприятиме підвищенню ефективності розпізнавання станів і вибору оптимальної для даного випадку схеми лікування (такий підхід відповідає і логіці лікарського мислення);

- вибір оптимального плану обстеження хворого з урахуванням критерію альтернативи, що включає ризик передбачуваного дослідження, обумовлений тяжкістю стану, кваліфікацією лікаря, характеристиками медичної апаратури і іншими параметрами;

- обробку і аналіз функціональних досліджень (ЕКГ, ЕЕГ, ФВД і інших, включаючи обробку зображень);

- оцінку результатів лабораторних досліджень (порівняно з віковими і іншими нормативами);

- діагностику захворювань і станів;

- прогнозування перебігу хвороби і розвитку ускладнень, тобто динаміки розвитку патологічного процесу;

- вибір лікувальної тактики з прогностичною оцінкою терапевтичних методів;

- підбір медикаментів при обліку їх взаємодії і побічних ефектів;

- розрахунок дозувань лікарських речовин з урахуванням тяжкості стану та інших чинників.

Автоматизоване робоче місце медсестри призначено для підвищення ефективності щоденної роботи чергових сестер лікувальних установ. Комп'ютер дозволяє не переписувати одні і ті ж дані багато разів і знаходити потрібну інформацію в зручному вигляді.

Документи не потрібно розносити або пересилати за призначенням. Якщо отримані якісь відомості про пацієнта, то вони будуть присутні в усіх документах, де є відповідні графи, а це значить що виконана більша частина роботи по заповненню бланків.

В електронну історію хвороби вводять дані багато фахівців і цими даними користуються інші фахівці при необхідності. Наприклад в обов'язки чергової медсестри входить щодня проглядати всі історії хвороби і виписувати з них всі призначення, зроблені лікуючими лікарями кожному пацієнту. При цьому самі історії хвороб знаходяться в різних кабінетах фахівців їх треба зібрати і переглянути. Тому однією з функцій АРМ медсестри є складання списку призначень всіх пацієнтів даного відділення на поточний день. Маніпуляційна медсестра бачить всі призначення, відсортовані за часом, палатами, веде облік виконаних маніпуляцій.

Кожного тижня старша медсестра повинна виписати з лікарняної аптеки певну порцію медикаментів. Раніше старшій медсестрі доводилося кожного разу практично наново повторювати повний список минулого тижня. Зараз такий список складається на підставі призначень лікарів з урахуванням тих, що вже є і необхідного запасу.

Переваги автоматизації роботи:

- простота роботи з вибіркою лікарських призначень, виключення при цьому мимовільних помилок.

- оперативний доступ до листів призначень і отримання інформації при внесенні змін лікарями.

- автоматизоване оформлення заявок на лабораторні, інструментальні та інші види досліджень.

- можливість контролю лікарями своєчасності і повноти обстеження, лікування і виконання лікарських призначень середнім медичним персоналом

- автоматизоване оформлення документів щоденної медичної звітності

- спрощення роботи медичної сестри в організації забору матеріалу для досліджень і в проведенні інфузійної терапії з можливістю оперативного контролю про виконання даних призначень.

 

АРМ застосовують не лише на базовому рівні в системі охорони здоров’я – клінічному, але і для автоматизації робочих місць на рівні лікувально-профілактичної установи (ЛПУ), регіону, території.

АРМ лікаря може функціонувати як в автономному режимі, забезпечуючи поточну лікарську діяльність, так і входити складовою частиною в інформаційну систему більш високого рівня.

В структуру інформаційного забезпечення автоматизованого робочого місця лікаря можуть входити медичні приладоо-комп'ютерні системи, інформаційно-довідкові системи, консультативно-діагностичні системи, блок організації роботи, блок обліку і аналізу роботи, блок ведення медичної документації, різноманітні сервісні програми.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2020 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.