Розрахунково-платіжна відомість

Для нарахування зарплати розраховується заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють відрахування. Цей розрахунок здійснюють у розрахунково-платіжній відомості, де у лівій частині записують суми усіх видів нарахованої зарплати, а у правій – утримання та сума до видачі.

Цю відомість підписує керівник та головний бухгалтер.

Зарплата повинна бути видана по ній протягом 3-х робочих днів. Якщо зарплата не видана, навпроти прізвища робітника ставиться відмітка „депоновано” і суми невиданої зарплати здаються до банку.

Групування заробітної плати у відомостях по цехах та інших структурних підрозділах за категоріями працівників і видами ' заробітної плати сприяє оперативному складанню звітності по праці та заробітній платі, контролю за її використанням та напрямками витрат.

Ця відомість складається з трьох розділів:

3. належна на 1-ше число наступного за звітним місяцем сума до виплати.

Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію:

· по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими;

· по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66.

Складаються розрахунково-платіжні відомості на заробітну плату щомісячно по кожному цеху, допоміжних службах та відділах з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорій на підставі існуючих методик і відповідної первинної документації. Розрахунково-платіжна відомість слугує основою для нарахування і виплати заробітної плати, до неї вноситься додаткова графа «Підпис про одержання або відмітка про видачу».

Вона містить в собі відомості по всім нарахуванням, по видам оплат,таким як відрядна, додаткова, нічна, погодинна, відсоток виконання плану, понаднормова робота, премія, сумісництво; по всім відрахуванням, таким, як аванс, фонд соціального страхування, фонд зайнятості. Не зараховуються до розрахункової відомості виплати, що не входять до фонду заробітної плати робітників, які враховуються при підрахунку їх середніх розмірів: одноразові допомоги та добові, пенсії.

Операції, під час яких грошові кошти переміщуються у вигляді готівки, називаються касовими операціями. Облік касових операцій здійснюється відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України від 15.12.2004 р. № 637 (зі змінами і доповненнями).

Касові операції оформлюються наступними документами:

3) К03 – журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів;

5) К05 – книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей.

Касові ордери – це документи, що засвідчують законність надходження грошей до каси підприємства та їх витрачання за цільовим призначенням.

Отримання грошей у банку здійснюється касиром або уповноваженою ним особою по грошовому чеку, виписаному на її ім’я.

Надходження прибутку на підприємство відображається у касовій книзі.Кожнепідприємство має право оформити тільки 1-ну касову книгу, яка має бути пронумерована,прошнурована,опечатана печаткою під-ства.

Записи у касовій книзі здійснюються у двох примірниках через копіювальний папір.1й примірник залишається у касовій книзі, а 2й повинен бути відривним і він є звітом касира.

БО – згідно закону України «про б.о та фін.звітність України» - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання, передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам про прийняття рішень.

1.Забезпечення наявності первинної документації щодо кожної господарської операції та своєчасна обробка первинної документації.

2.Забезпечення певного відображення всіх витрат підприємства.

3.Побудова обліку на кожному підприємстві відповідно до технології та організації виробництва.

4.Ведення обліку кожного виду господарських коштів закріплених за матеріально відповідальними особами.

5.Здійснення безперервного, суцільного, взаємопов'язаного й документального спостереження за економічними процесами та явищами на підприємстві;

6.Забезпечення достовірною і своєчасною інформацією про господарські процеси і явища, що здійснювалися на підприємстві, про наявність і стан господарських засобів та їх джерел внутрішнім і зовнішнім користувачам облікової інформації;

7.Формування інформаційної бази для планування, стимулювання, організації, регулювання, аналізу і контролю господарської діяльності підприємства.

Нарахування і відрахування із заробітної плати

Відповідно до статтті 1 ЗУ “Про оплату праці” заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

З оплати праці членів трудового колективу і осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові випадкові роботи, відбуваються різного роду утримання. За своїм характером вони поділяються на 2 групи: обов’язкові утримання та за ініціативою підприємства. Обов’язкові утримання включають податок з доходу фізичних осіб (15% або 17% від різниці між нарахованою ЗП та ЄСВ) та єдиний соціальний внесок (утримання до Пенсійного фонду(2%), утримання збору на соціальне страхування на випадок безробіття (0,6%), фонд соц.. страхування з тимчасової втрати працездатності (1%)), необов’язкове утримання тільки для членів профспілок-(1%).До утримань за ініціативою підприємства відносять: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, за допущений брак, своєчасно не повернуті суми, одержані під звіт, своєчасно не погашені безпроцентні позики, видані членам трудового колективу, за оформлений одяг. В усіх випадках загальний розмір всіх утримань із з.п. не може перевищувати 20%, а у особливих випадках, передбачених законодавством, - 50% з.п., що належить до виплати працівнику.

До обов’язкових нарахувань на фонд з.п. відносять: до Пенсійного фонду; до фонду соц. страх. з тимчасової втрати працездатності; до фонду зайнятості,внески до фонду страхування від нещасного випадку та професійного захворювання.

Згідно закону України про „БО та фінансову звітність” державне регулювання БО та фінансової звітності здійснюється з наступною метою: 1) створення єдиних правил ведення БО та складання фінансової звітності, які є єдині та обов’язкові для під-ств всіх форм власності, а також гарантують і захищають інтереси всіх користувачів; 2) удосконалення БО та фінансової звітності.

Структура регулювання БО в Україні: 1-й рівень - загальні положення закону; 2-й - стандарти і план рахунків, що базуються на законі, затверджені в МІНФІНІ та зареєстровані в МІНЮСТІ; 3-й - накази і листи МІНФІНУ, що роз’ясняють як застосовувати кожний стандарт в тій чи іншій конкретній ситуації

Фонд оплати праці (ФОП) — основний економічний показник з оплати праці, що широко використовується у господарській практиці, статистичній звітності, економічному аналізі.

Фонд основної заробітної плати — це заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) за відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами, у тому числі преміальні доплати робітникам за перевиконання норм виробітку (крім одноразових премій), доплати за роботу в нічний час, у понаднормовий час, оплати простоїв не з вини робітників.

Фонд додаткової заробітної плати — це виплати, пов'язані з надбавками і доплатами, які передбачені чинним законодавством, а також оплата передбачених законодавством щорічних і додаткових відпусток та робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, крім тих які законодавчо не належать до ФОП (наприклад, допомога з тимчасової непрацездатності, вихідна допомога тощо).

До обов’язкових нарахувань на фонд з.п. відносять: до Пенсійного фонду; до фонду соц. страх. з тимчасової втрати працездатності; до фонду зайнятості,внески до фонду страхування від нещасного випадку та професійного захворювання.

25. Організація бухгалтерського обліку фінансових результатів:

Для належної організації обліку фінансових результатів на підприємстві повинна бути розроблена така облікова політика, яка б висвітлювала всі основи необхідні положення щодо його складових. Так як основною складовою фінансових результатів є доходи і витрати, тому наказ про облікову політику перш за все повинен містити необхідну інформацію, що до даних об’єктів обліку.

В наказі про облікову політику щодо доходів та витрат слід зазначити наступне:

2. Склад, доходів та витрат, що формують собівартість продукції, та порядок їх визначення;

4. Метод обліку витрат на виробництво (в розрізі постійних та змінних витрат)

5. Порядок обліку та розподілу загальновиробничих витрат;

6. Методи оцінки використаних робіт при розрахунках із замовниками за повністю готовий об’єкт або поетапно виконані роботи;

7. Метод розподілу витрат виробництва продукції на її реалізовану частинц

8. Склад витрат майбутніх періодів та порядок їх списання на витрати виробництва.

- алгоритм визначення фінансових результатів в розрізі видів діяльності;

- правильне визначення фінансових результатів загалом по підприємству, ґрунтуючись на достовірній оцінці витрат і доходів;

Також, важлива роль у організації обліку фінансових результатів належить реєстрації господарських операцій доходів чи витрат на рахунках бухгалтерського обліку.

Отже, можна зробити висновки, що з метою отримання ефективній організації обліку фінансових результатів діяльності підприємства потрібно чітко визначити в Наказі про облікову політику об’єкти доходів та витрат, їх залежність та інше. А також в додатку до Наказу про облікову політику розробити робочий план рахунків відповідно до специфіки підприємства.

26. Облік заробітної плати в системі рахунків:

Облік заробітної плати в системі рахунків — це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями І об'єктами калькулювання.

Рахунок № 66 "Розрахунки з оплати праці" призначений для обліку розрахунків за всіма видами оплати праці: заробітної плати, премій, виконання громадських обов'язків та ін.

За кредитом відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом - виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці, відображаються за дебетом субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою" та кредитом субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".

1)ПДВ=В/6 2) ЧД=В-ПДВ 3) ВП(З)=ЧД-собівартість 4) ФР=ВП(З)-орендаофісу 5) ПП=ВП*18% 6) ЧП(З)=ФР -ПП

П(с)БО 9 «Запаси». При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

1. ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів (Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного );

2. середньозваженої собівартості ( проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.);

3. собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО) ( базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності,у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси,які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів);

4. нормативних затрат ( полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт,послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів,праці,виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися. Оцінка продукції за нормативними затратами коригується до фактичної виробничої собівартості);

5. ціни продажу ( заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною(роздрібною)вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

1) податок з доходів фізичних осіб — 15% від різниці між нарахованою ЗП і ЄСВ.

2 ) Єдиний соціальний внесок (пенсійний фонд - 2%; фонд соціального страхування у разі тимчасової втрати працездатності у розмірі 1%;фонд соціального страхування на випадок безробіття у розмірі 0,6%.

3) за виконавчими листами суду, приписами нотаріальних органів, рішеннями адміністративних органів про відрахування штрафів, повідомленнями контролюючих органів про накладені штрафи на посадових осіб, надлишково виплачені суми авансів.

До відрахувань за заявою працівника належать:

2) невикористані і не повернуті вчасно підзвітні суми;

5) безготівкові перерахування на особові рахунки в банках;

42. Собівартість БМР. Собівартість БМР – це витрати будівельної організації пов’язані з виконанням БМР, з використанням у процесі будівництва: машин, механізмів, устаткування, матеріально-трудових та ін. видів ресурсів.

Планова соб. містить у собі витрати на виконання БМР, що визначається на підставі техніко-економічних розрахунків з використанням економічно обґрунтованих норм і нормативів витрат на виконання БМР за умови нормальної потужності буд. організації з дотриманням плану терміну будівництва, раціонального і ефективного використання виробничих ресурсів і вимог до якості будівництва, а також інженерних розрахунків щодо підвищення організаційно-технічного рівня буд. виробництва в результаті впровадження заходів щодо нової техніки і технології, вдосконалення організації і управління та ін. техніко-ек. Фактори.

Фактична соб. – включає до себе фактичні витрати П(С)БО-16,18 і методичні рекомендації.

Планування і БО витрат, що включаються в собівартість БМР здійснюються по об’єкту витрат.

· окремі види БМР – це витрати буд. орг-ї, пов’язані з виконанням на свій ризик і власні сили окремих видів БМР на одному чи декількох об’єктах буд.-ва по одному чи декілька буд.. контрактам;

· Об’єкти буд.-ва – це витрати буд.. орг-ї, пов’язані з виконанням на свій ризик і власні сили БМР на конкретному об’єкті буд.-ва за весь період його буд.-ва;

· БМР по буд.. контракту – це витрати буд.. орг-ї новизні з виконанням БМР, передбаченого контрактом, на буд.-во віддати вкладання контракту до остаточного завершення контракту.

Запаси – це оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.

Основними документами щодо надходження запасів виступають:

В цих документах фіксуються наступні відомості:

· від кого надійшли матеріали або продукти харчування;

· підпис матеріально відповідальної особи, що одержала запаси.

Якщо при прийнятті матеріалів на склад не виявлено розбіжностей між їх фактичною наявністю і документальною кількістю, матеріали можуть бути оприбутковані без виписки додаткових документів.

Матеріали, прийняті на склад, оприбутковуються, тобто беруться на облік, на підставі виправдних документів тим числом, коли отримано цінності.

Оприбуткування запасів на склад оформлюють прибутковим ордером або актом про приймання. Якщо немає розбіжностей у кількості та якості отриманого товару з тим, що вказано в документах постачальника, на документах постачальника можна ставити штамп або робити напис "Оприбутковано в повному обсязі". Видані довіреності реєструють у журналі реєстрації довіреностей (форма № М-3); довіреність залишається у постачальника.

Виробничі запаси обліковують на активному рахунку 20 "Виробничі запаси ", за дебетом відображають надходження запасів, за кредитом — вибуття.

При придбанні матеріальних активів (запасів, необоротних активів) та при оплаті робіт, послуг сторонніх організацій постачальникам сплачується, крім вартості цих активів чи послуг, податок на додану вартість (ПДВ). Цей податок встановлюється в розмірі 20 % до ціни реалізації продуктів (товарів, робіт, послуг).

Первісною вартістю запасів є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

· сум, що сплачуються згідно договору постачальнику, за вирахуванням непрямих податків;

· сум непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

· інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Первісною вартістю запасів визначається собівартість їх виробництва, яка визначається П(С)БО 16 “Витрати”

Первісною вартістю запасів визнається їх справедлива вартість

Цю відомість підписує керівник та головний бухгалтер.

Ця відомість складається з трьох розділів:

3. належна на 1-ше число наступного за звітним місяцем сума до виплати.

Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію:

· по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими;

· по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66.

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: