Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Сучасні технології виховання.





“Технологія” (лат.) від слів “техне” – мистецтво, майстерність, ремесло і “логос” – наука. Доки технологія не створена, панує індивідуальна майстерність.

Технологічний підхід у вихованні характеризується доцільністю і раціоналізмом і має такі спільні риси з технологією виробництва:

– виховання – це дія соціального замовлення;

– потребує певної матеріальної бази;

– має в своїй основі управлінську діяльність педагогів (планування, вибір методів, прийомів, засобів, оцінювання, корекція);

– використовує систему стимулів для спрямування й корекції виховання;

– ефективність процесу виховання залежить від середовища та впливу різних компонентів;

– ефективність виховної діяльності оцінюється за якістю продукції (рівень знань, умінь і навичок учнів, їхня готовність до самостійного життя, праці, продовженню освіти, до сімейного життя, розумному проведенню дозвілля).

Ознаки технології виховання, відмінні від технології виробництва, що характеризують її особливості:

– цілісний характер процесу виховання, його важко розірвати на операції;

– в основі виховання – індивідуальна майстерність вихователя, що спирається на загальну технологію;

– необхідність прояву творчості.

Технология воспитания включает в себя определенную последовательность процедур:

1. Определение четкой конкретной цели: цель в технологии – гипотетическая идея всего технологического проекта;

2. Разработка «пакета» теоретических оснований: реализация определенных теоретических представлений о процессе воспитания, т.е. определенные педагогические концепции;

3. Поэтапная, пошаговая структура деятельности: в качестве этапов выступают воспитательные ситуации (подготовительная, функциональная, контрольная, итоговая);



4. Анализ результатов ( мониторинг – коррекция – рефлексия)

технологии воспитания классифицируют:

1. По философской основе:

* материалистические;

* прагматические;

* гуманистические,

* антропософские.

 

2. По научной концепции:

* поведенческие;

* деятельностные;

* интериоризаторские,

* нейролингвистического программирования.

 

3. По категории объекта:

* индивидуальные;

* групповые;

* коллективные;

* массовые.

Виховна робота в навчальному закладі.

Воспитательная работа – это часть учебно-воспитательного процесса, направленная на развитие нравственно-этического, правового, эстетического сознания ребенка, на привитие навыков культуры поведения.

Основными принципами воспитательной работы есть такие общенаучные принципы:

фундаментальность

системность

непрерывность

гуманизация и демократизация процесса воспитания студентов

воспитание студентов в коллективе и через коллектив. Соотношение требовательности к студентам с уважением к их достоинству и заботой о них

упор на позитив в обществе и коллективе

культурное воспитание - связь с историей народа, его языком, культурными и прогрессивными семейными традициями, с народным искусством

дифференциация и индивидуализация воспитательного процесса - учтение физического, психического, социального, духовного, интеллектуального развития студентов, стимулирование активности и раскрытие их творческой индивидуальности

связь воспитания с жизнью, трудовой деятельностью народа.

Цель и задания воспитательной работы

Главной целью воспитания молодежи является подготовка гармонично развитой, общественно активной личности, профессионально грамотного, творческого специалиста, совмещающего в себе высокую буховность, моральную чистоту, профессиональную компетентность и физическое совершенство.

Достижение этой цели обеспечивается высоким уровнем учебной работы, а также постоянным совершенствованием системы воспитательной работы в высшем заведении образования.

Главным критерием ее эффективности выступает уровень национального сознания, учебно-научной и общественной активности, степени переростания воспитания в самовоспитания.

 

 

31. Теоретичні основи, методика і техніка планування виховної роботи.

Планування є частиною конструктивної діяльності педагога-вихователя. Планування виховної роботи процес творчий, педагог-вихователь самостійно розробляє структуру плану. Однак у плані виховної роботи обов'язково повинні бути вказані цілі, завдання виховання, шляхи реалізації виховної мети. Також вказуються засоби реалізації виховної мети.

План - це заздалегідь намічена система заходів, яка передбачає порядок, послідовність та терміни виконання, а також виконавців виховної роботи.

Планування виховної роботи - це педагогічне моделювання діяльності вихователя, яке базується на таких принципах:

· Цілеспрямованість, систематичність (виховний процес як система);

· Конкретність (конкретні справи, спрямовані на реалізацію мети);

· Оптимальність (найкращій варіант організації життєдіяльності);

· Діалогічність (врахування думки всіх, взаємодія);

· Індивідуальність (ціннісне відношення до особистості кожного учня, забезпечення умов для самоактуалізації);

· Науковість (в основі плану - наукове розуміння процесу виховання, всіх його компонентів);

· Безперервність, послідовність;

· Різноманітність змісту, форм та методів;

· Оптимальне поєднання просвіти та організації діяльності учнів;

· Єдність педагогічного керівництва та активності учнів;

· Реальність, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня їх підготовленості та умов життя;

· Гнучкість плану.

Організаційні форми виховання: поняття і сутність, характеристика різноманітних форм.

Форми виховання (виховної роботи) – це варіанти організації конкретного виховного процесу; композиційна побудова виховного заходу. Вони завжди взаємопов'язані зі змістом.

Заходи - це заняття, події, ситуації, організовані педагогами відповідно до мети та завданнями виховної діяльності.

Справи - ​​спільна діяльність, важливі події, здійснювані членами будь-якого колективу.

Ігри - це уявна або реальна діяльність, організована в колективі з метою відпочинку, розваги, навчання.

За час проведення форми поділяються на:

- Короткочасні,

- Тривалі,

- Традиційні.

За видами діяльності різняться:

- Форми навчальні,

- Трудові,

- Спортивні,

- Мистецької діяльності.

За способом впливу педагога:

- Безпосередні,

- Опосередковані.

По суб'єкту організації:

- Діяльність організується педагогами, батьками, іншими дорослими,

- Діяльність організується на основі співробітництва,

- Ініціатива в організації діяльності належить дітям.

Класифікація форм виховання взаємопов'язані, але в залежності від обраного педагога підходу і та ж форма може бути віднесена до тієї чи іншої класифікації.

Організаційні форми часто запозичуються вихователем з інших непедагогічних сфер соціального життя («олімпіада», КВК, конференції) або виробляються в самій педагогіці («трудовий десант», «орлятскій вогник», урок, профорієнтаційні ігри). Педагогічна інтерпретація форми зводиться до того, щоб зробити її обов'язковою умовою саморозвитку, самовиховання, надати їй онтологічний зміст. У будь-якій організаційній формі педагогічний сенс має лише те, що сталося, що змінилося в життєвому світі вихованця, в його духовному

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.