Особливості страхування врожаю та сільськогосподарських тварин.

Сільське господарство є однією з найважливіших і водночас найбільш ризикованих галузей економіки. Діяльність сільськогосподарських підприємств постійно перебуває під впливом стихійних сил природи, погодних та кліматичних умов.

Нерухоме майно та транспортні засоби сільськогосподарських підприємств страхуються на підставі загальних правил, зате врожай страхується в особливому порядку. Об’єктом страхування тут є врожай культурних рослин, включаючи багаторічні насадження, а основними ризиками – його зменшення або втрата внаслідок дії природних явищ, передбачених договором страхування, наприклад, граду, бурі, зливи, урагану, заморозків, пожежі від удару блискавки та ін.

Особливістю страхування є:

1) визначення збитків після збору врожаю;

2) висока франшиза з метою зацікавити власника здійснювати підсів та пересів пошкоджених площ для зменшення збитків;

3) врахування у величині збитків витрат на підсів та пересів;

4) зменшення збитків на вартість продукції, отриманої від підсіву та пересіву.

Страхувальники — усі юридичні та фізичні особи, що займаються сільським господарством та використовують земельні угіддя.

Страховики — страхові компанії, які мають ліцензію на проведення цього виду страхування, достатні страхові резерви, розгалужену мережу філій та представництв, а також фахівців, добре ознайомлених з особливостями аграрного виробництва.

До специфічних об'єктів страхування майна сільськогосподарських підприємств відносять:

1. Будівлі, споруди, сільськогосподарську техніку, об'єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировину, матеріали, продукцію.

2. Врожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку.

3. Сільськогосподарських тварин, птицю, кролів, хутрових звірів, сім'ї бджіл у вуликах.

4. Дерева та плодово-ягідні кущі, виноградники.

Виходячи з характеру об'єктів страхування, крім звичайних видів страхування, у сільському господарстві виокремлюють два специфічних види:

1) страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень;

2) страхування сільськогосподарських тварин.

Найбільш ризиковим є вирощування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. Відповідно до Закону України "Про страхування", передбачено обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності, а Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок і правила проведення обов'язкового страхування врожаю. Таке страхування може здійснюватись і в добровільній формі. Всі інші види сільськогосподарського страхування проводяться в добровільній формі.

Страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень здійснюється на випадок настання таких страхових подій:

— посуха, вимерзання, заморозок, град, злива, буря, повінь, сель, пожежа;

— вимокання, випрівання, спричинені стихійним лихом;

— зниження якості продукції окремих сільськогосподарських культур.

Страхова сума, як правило, становить не вище 70 % вартості врожаю. Вартість врожаю можна визначити множенням планової площі посіву тієї чи іншої культури на середньорічну врожайність (у розрахунку на один гектар) за останні 5 років і на погоджену зі страховиком ціну за одиницю продукції.

Розмір страхового забезпечення залежить від: 1. Величини врожайності. 2. Величини збитку. 3. Універсальності страхування.

Страхове відшкодування виплачується при наявності таких факторів: — стихійного лиха; — недобору врожаю.

Страхування багаторічних насаджень проводиться на випадок таких страхових подій: повна загибель унаслідок морозів, сильних снігопадів, повені, бурі, зливи, граду, землетрусу, пожежі, посухи, а також їх повне знищення карантинними комахами.

Об'єктами страхування виступають:

— багаторічні насадження;

— врожай багаторічних насаджень.

Особливість страхування сільськогосподарських тварин полягає у тому, що вони страхуються після досягнення певного віку і тільки на випадок загибелі від хвороби чи вимушеного забою або внаслідок механічних чи електричних травм.

Страхування тварин – вид майнового страхування, який забезпечує страховий захист власникам на випадок загибелі, падежу або вимушеного забою тварин.

Договори добровільного страхування тварин укладаються з фізичними особами, які є власниками тварин.

Характер страхування тягне за собою ряд обов'язкових вимог до укладання договорів. Визначається об'єкт страхування (це можуть бути здорові тварини з певними віковими обмеженнями):

– велика рогата худоба, коні - віком від 1 місяця;

– свині - від 6 місяців;

– мули та невелика рогата худоба: вівці, кози, віслюки - від одного року;

– хутрові звірі: нутрії, кролі - з 45-денного віку;

– собаки - від 6 місяців до 10-12 років;

– бджолосім'ї, коти, декоративні птахи: папуги;

– екзотичні тварини: мавпи, змії і т. ін.

На страхування не приймаються тварини хворі, виснажені, а також ті, які перебувають у місцевості, де оголошений карантин (крім тварин тих видів, які до даного захворювання несприйнятливі).

Такі тварини, як собаки, приймаються на страхування, якщо вони зареєстровані у спілці собаководів-аматорів, Українському товаристві мисливців та рибалок або в Товаристві сприяння обороні України; а бджолосім'ї - після перевірки ветеринарно-санітарного паспорта пасіки (характеристики пасіки, ветеринарно-санітарного стану).

Власники тварин зобов'язані суворо додержувати установлених у даній місцевості рекомендацій щодо догляду за тваринами, їх годівлі й утримання, а також вжити всіх заходів, аби попередити їх захворювання та загибель.

Ризики, пов'язані зі страхуванням тварин, можна поділити на чотири групи.

Договір страхування укладається на підставі усної або письмової заяви страхувальника, як правило строком на 1 рік, з обов'язковим оглядом тварин, за умови страхування всіх наявних у господарстві тварин даного виду.

Страховий захист тварин обмежується територією (житлові та допоміжні приміщення, присадибна ділянка страхувальника), обумовленою як місце страхування, тобто за адресою, зазначеною у страховому свідоцтві. Якщо тварини не перебувають за місцем страхування, страховий захист припиняється.

Страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо, причому її максимальний розмір не може перевищувати ринкової вартості тварини (страхова оцінка). Для всіх тварин одного виду та вікової групи страхова сума має бути однаковою.

Розмір тарифних ставок може становити 1 – 10% від страхової суми. Водночас страхування великої рогатої худоби здійснюється за граничними розмірами страхових тарифів - від 2 до 5 % від страхової суми; страхування коней - відповідно від 3 до 7 %.

Особливість страхування тварин, яка відрізняє цей вид страхування від інших, пов'язана зі строками відповідальності страховика. Так, відповідальність страховика з виплати страхового відшкодування при загибелі тварин від хвороби настає через кілька (наприклад, 10) днів з моменту початку дії договору, тобто після сплати страхового платежу. За випадки загибелі або вимушеного забою тварин унаслідок нещасних випадків, стихійного лиха та дії третіх осіб відповідальність страховика починається та припиняється згідно з умовами страхування будівель.

Для постійних страхувальників страхові компанії пропонують різні пільги: знижки сум страхових платежів, додатковий місячний термін для поновлення договору.

При настанні страхового випадку на страхувальника покладаються певні обов'язки (їх невиконання може стати підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування), а саме:

ü вжити заходів щодо зменшення збитків, завданих унаслідок настання страхового випадку;

ü у добовий термін заявити про загибель тварини спеціалісту ветеринарної служби;

ü у разі викрадення тварини, знищення або травмування внаслідок навмисних неправомірних дій третьої особи зробити в добовий термін заяву до органів міліції;

ü письмово в добовий термін заявити про будь-який страховий випадок страховикові.

Страховик після отримання заяви страхувальника про страховий випадок обов'язково складає страховий акт у визначений умовами страхування термін (1-3 дні) у присутності страхувальника або повнолітнього члена його сім'ї та двох свідків.

Сума збитку визначається:

Ø у разі загибелі або викрадення тварини - у розмірі ринкової вартості тварини (страхова оцінка), що склалася в даному регіоні;

Ø при вимушеному забої:

а) щодо великої рогатої худоби, коней, свиней, овець, кіз - У розмірі різниці між ринковою вартістю тварини та вартістю придатного до вживання в їжу м'яса;

б) пушних звірів - у розмірі різниці між ринковою вартістю та вартістю шкурки і придатного до вживання в їжу м'яса.

В обох випадках вартість зазначеного м'яса встановлюється на підставі Документа організації, котрій продано м'ясо. Якщо спеціалістом ветеринарної служби м'ясо визнане повністю непридатним до їжі, сума збитку визначається так, як за загиблу тварину;

Ø у разі лікування тварини від хвороби або травми - у розмірі вартості лікування, що зазначена в довідці спеціаліста ветеринарної служби.

Страхове забезпечення при страхуванні тварин базується на системі першого ризику. Це означає, що в разі знищення (вимушеного забою, викрадення або лікування) тварини страхове відшкодування виплачується страхувальникові в розмірі суми збитку, але не більшому за страхову суму.

Приклад. Громадянин уклав договір страхування корови на страхову суму 4000 грн, вартість корови становила 6000 грн. Сума збитку внаслідок загибелі була визначена в 6000 грн. Страхове відшкодування підлягає виплаті в розмірі 4000 грн.

Акт про загибель (вимушений забій) та довідка компетентних органів, що підтверджує страховий випадок, є головними документами, на підставі яких страхувальник отримує страхове відшкодування.

Проте страховик може відмовити у відшкодуванні збитку:

- якщо тварину забито з господарських міркувань (для реалізації м'яса, через старість і т. ін.);

- страхувальник порушив термін, в який він має подати заяву про страховий випадок;

- факт страхового випадку не підтверджується компетентними органами; загибель тварини є наслідком воєнних дій, радіоактивного забруднення, навмисних дій страхувальника або повнолітнього члена його родини.

Майнове страхування

1.Задача. Насадження картоплі у сільськогосподарському підприємстві на площі 120 га влітку потерпіли від посухи. Насадження застраховані у розмірі 70% вартості врожаю, виходячи з середньої за 5 років врожайності. Вартість урожаю з 1 га – 31 500 грн. (150грн.х 210ц). В поточному році з площі насадження 120 га було зібрано 21 600 ц картоплі. Визначити суму страхового відшкодування за недобір врожаю картоплі.

Рішення.

1. Визначаємо недобір врожаю картоплі у натуральних та вартісних одиницях:

210ц х 120 га– 21 600ц = 3600 ц.

3600 х 150 грн. = 540 тис.грн.

2. Визначаємо суму страхового відшкодування:

540 тис.грн. х 70% = 378 тис.грн.

2. Задача. Підприємство має договір страхування майна від вогню, в якому зазначено, що склади підприємства і готова продукція, яка в них зберігається, застраховані на повну вартість.

В результаті пожежі на одному з складів підприємства повністю знищена сама будівля і частина готової продукції, яка там знаходилася.

Витрати на відбудову складу за кошторисом склали 340 тис.грн. Збитки від знищення та пошкодження готової продукції – 200 тис.грн. Крім того, витрати, пов’язані з рятуванням застрахованого майна і приведенням його до ладу після пожежі склали 5 тис.грн. За складання кошторису страхувальник заплатив 1,2 тис.грн.

При складені страхового акту і оформленні інших документів було проведено перевірку даних бухгалтерського обліку та звітності підприємства, яка показала, що вартість майна фактично застрахована у розмірі 98%, а не 100%, як це було зазначено у договорі страхування.

Визначити розмір страхового відшкодування.

Рішення.

(340+200) х 98% + 1,2 +5 = 535,4 тис.грн.

3. Задача. На момент пожежі у плодоконсервному цеху знаходилася продукція (в готовому вигляді і в стадії незавершеного виробництва) на суму 42,5 тис.грн. Вартість продукції, що залишилася неушкодженою після страхової події, становить 13,0 тис.грн., вартість ушкодженої, але придатної до використання продукції з урахуванням знецінення – 2,0 тис.грн. Крім того, частину продукції, визнану непридатною для їжі, вартістю 1 тис.грн., передано на корм худобі. Визначити суму страхового відшкодування, враховуючи, що розмір безумовної франшизи, згідно з договором страхування, встановлено у розмірі 1% від суми збитку.

Рішення.

сума збитку 42,5 – 13 – 2 – 1 = 26,5 тис.грн.

сума франшизи 26,5 х 1% = 0,265 тис.грн.

сума страхового відшкодування 26, 6 – 0,265 = 26, 235 тис. грн..

4. Задача. Підприємство подало заяву про страхування свого майна від вогню та інших небезпек у розмірі 60% його вартості терміном на рік на умовах стандартного полісу - для основних засобів і на умовах розширеного покриття (включаючи крадіжку зі зламом) – для товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ).

Балансова вартість основних засобів – 4 млн.грн.., знос – 30%.

Вартість товарно-матеріальних цінностей – 1 млн.грн.

Обчислити страхову суму і страхову премію за даним договором, виходячи з того, що ставки страхової премії за окремими ризиками (незалежно від виду майна) такі:

- пожежа - 0,7 %;

- удар блискавки – 0,1 %;

- вибух газу, що використовується у побутових потребах – 0,2 %;

- стихійні лиха – 0,2%;

- крадіжка зі зламом – 0,3%;

- проникнення води з сусідніх приміщень – 0,1%.

Рішення.

1). страхова сума по основних засобах з урахуванням зносу і відсотка страхового забезпечення:

(4 – 4 х 30%) х 60% = 1,68 млн.грн.

⇐ Предыдущая12

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

---

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: