Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Розділ 1. Теоретичні засади процесу ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені у психолого-педагогічній літературі та практиці роботи дошкільних закладів.





КУРСОВА РОБОТА

з основ природознавства з методикою ознайомлення дітей з природою на тему:

«Ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені як умова формування знань про природу.»

 

 

Студентки 3 курсу 33 ЗДМСПР групи

Напряму підготовки 0101 «Педагогічна освіта» Спеціальності 6.01010101 «Дошкільна освіта»

Симоненко Іванни Леонідівни

Керівник: Корень А.М.

 

Члени комісії_________ ________________

_________ ________________

_________ ________________

 

 

м.Бердичів - 2016рік

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади процесу ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені у психолого-педагогічній літературі та практиці роботи дошкільних закладів.

1.1. Значення ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

1.2. Аналіз стану проблеми у програмах виховання і навчання дітей середнього дошкільного віку.

1.3. Особливості форм та методів ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

Розділ ІІ. Методи та методика дослідження особливостей ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

Розділ ІІІ. Педагогічні умови ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

3.1. Аналіз дослідження педагогічних умов ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

3.2. Методичні рекомендації щодо удосконалення педагогічних умов ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

 

Висновки…………………………………………………………………стр.42

Література………………………………………………………………..стр.44

Додатки…………………………………………………………………..стр.45

 

Вступ

Актуальність

Знання про сезонні зміни в природі. У дошкільному віці доступні наступні знання про зміни в природі: кожен сезон має свою тривалість дня і ночі, певний характер погоди, температуру повітря, типові опади; особливості явищ неживої природи визначають стан рослинного світу та спосіб життя тварин в даний сезон.
Систематизація знань про сезони відбувається на основі встановлення тимчасових (що за чим відбувається) і причинно-наслідкових (від чого відбуваються ті чи інші явища) зв'язків. Важливо розвивати у дітей уміння спостерігати за змінами природних явищ, виховувати почуття любові до всього живого, навчати деяким нескладним способам охорони природи.

Мета: дослідити педагогічні умови ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

Об'єкт дослідження: процес організації ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

Предмет дослідження: умови організації ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

Завдання:

1. З’ясувати стан досліджуваної проблеми в науковій літературі та практиці роботи дошкільних закладів.

2. Виявити рівень знань у дітей старшого дошкільного віку про осінні явища в природі.

3. Визначити ефективні педагогічні умови та засоби формування знань про природу.


Аналіз стану проблеми у програмах виховання і навчання дітей середнього дошкільного віку.

Однією з передумов ефективності знань дітей про осінь є добре спланована робота вихователя. Завдання середньої групи визначає програма виховання в дошкільному навчальному закладі. Ми проаналізуємо дві загально розвиваючі програми,схвалені Міністерством освіти і науки за якими працюють дошкільні навчальні заклади.
Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку «Дитина» (наукові керівники – О.В. Проскура, Л.П.Кочина, В.У.Кузьменко. Київ,1999р.) – це також оновлений і доповнений варіант. Дана програма більш установлена і спрямована на розвиток творчої особистості.
Структура програми розроблена згідно з віковою періодизацією дошкільного дитинства.

Програма виховання дітей дошкільного віку «Українське дошкілля» (науковий керівник -. Білан О.І, Возна Л.М., Максименко О.Л. Тернопіль: Мандрівець, 2013р.) визначає об’єм,зміст знань,умінь і навичок,які повинен засвоїти дошкільник,аби нормально функціонувати в навколишньому середовищі.

Вона орієнтує на роботу з дітьми за такими тематичними підрозділами: побут, ігри, охорона здоров'я і фізичне виховання дітей, рідний край, розвиток мовлення, формування початкових математичних уявлень, естетичне виховання і художня творчість дітей, виховання основ культури поведінки і взаємин, праця,а також ознайомлення з природою.

«Дитина»

Е с т е т и ч н а с в о є р і д н і с т ь. Різнокольорова осінь. Кольорові дарунки осені. Золота осінь (пошук ”золотих скарбів” осені). Тиха хода осені. Неквапливі рухи осені (спостереження за польотом осіннього листя). Осінні листочки навпомацки (гладенькі й шорсткі). Журливі звуки осені (слухання шарудіння листя під ногами). Запах осінніх плодів (яблук, груш, слив).

С о н ц е. Яскравість на початку осені. Лагідність сонячних променів, які несуть тепло землі, рослинам, тваринам і лю­дині. На кінець осені сонце світить не так яскраво і гріє менше. Бувають дні, коли воно зовсім не з'являється на небі. Тоді навколо похмуро, непривітно. Сонце гріє — тепло, сховалось - прохолодно.

Поступово осінні дні стають прохолодніші, а на кінець осені - зовсім холодні.

Тепло — холодно (температура повітря).

В і т е р. Восени бувають дні без вітру. Але частіше дмуть поривчасті вітри. Про таку погоду говорять: «Надворі вітряно».

С т а н н е б а. У перші осінні дні небо чисте, голубе; де-не-де пливуть по ньому хмарки. Буває, що значна частина неба вкрита хмарами і сонце краєчком зазирає на землю. Бувають дні, коли все небо вкрите сірими важкими хмарами, які підганяє вітер.

О п а д и. На початку осені бувають грози, можна почути грім, побачити блискавку. Осінні дощі холодні, частіше випадають і бувають затяжними — впродовж кількох днів. На кінець осені замість дощу випадає мокрий сніг.

Ґ р у н т. Земля чорна. Суха земля тверда, розси­пається; мокра — в'язка, липне. По землі ходять, бігають діти, дорослі, пересуваються тварини; їздять люди на ве­лосипедах, автомобілях. Землю копають, орють, поливають; в неї висаджують дерева, квіти, висівають насіння. На кінець осені земля замерзає.

В о д а. Вона прозора, без запаху, розливається, те­че. Водою заповнені колодязі, ставки, озера, річки. Чисту воду п'ють люди. Нею поливають дерева, кімнатні рослини. У воді миються люди, миють нею посуд, підлогу; у ній варять різні страви. Брудна вода шкідлива.

На поверхні води тримаються паперовий човник, пір'їнка, а камінчик тоне. На кінець осені вода замерзає в калюжах, невеличких ставках. Замерзла вода називається льодом.

Р о с л и н и*. Рослини (дерева, трав'янисті рос­лини) ростуть на ділянці дитячого садка, в парку, на вулиці (каштан, липа, тополя, біла акація та ін.), у саду (яблуня, груша, абрикос), на городі (картопля, морква, цибуля, часник), у кімнаті (фікус, бегонія та ін.). Ознайомлення з їх частинами (стовбур, гілки, листки, квітки).

Рослини потребують догляду: поливання, протирання листочків та ін.

Восени у рослин змінюється забарвлення листя, дозрівають плоди, листя опадає.

Т в а р и н и.

Зміни в житті тварин восени: зникли комахи, птахи відлітають у теплі краї, наблизились до жител синиці, горобці та інші птахи, що залишаються зимувати.

Т у р б о т а про здоров'я восени. Як треба одягатися восени, коли погода тепла, сонячна, прохолодна, дощова, вітряна. Одяг дітей і дорослих залежить від погодних умов.

Українське довкілля

Давати дітям знання, що небо буває блакитним, чистим або похму­рим. Коли важкі темні хмари нависають над землею, вони ховають сон­це, з них часто йдуть дощі.

Давати дітям знання, що повітря є навколо нас, воно прозоре, не­видиме, легке. Повітря чисте, спекотне влітку - його прогріває сонце; взимку - холодне, морозне. Повітря рухається і утворює вітер. Повітрям дихають рослини, тварини, люди. Вітер буває різної сили (слабкий, помірний, сильний).

Розповідати про сезонні зміни в природі, підтримувати бажання дітей самостійно помічати та називати стан погоди, її ознаки: тепла, хо­лодна, вітряна, безвітряна, хмарна, ясна, дощова, сніжна; розуміти її вплив на поведінку людей, тварин, стан рослин.

Вчити спостерігати за зміною положення сонця, станом землі, повітря, рослин, поведінкою тварин, діяльністю людей.

Давати дітям уявлення про характерні прикмети кожного сезону. Ознайомлювати зі змінами, що відбуваються біля водойм восени (не літають комахи, не чути жаб'ячих пісень, засохли рослини), причинами змін. Розкривати дітям елементарні зв'язки між явищами неживої при­роди та змінами в житті рослин і тварин (стало холодно — засохли рос­лини - зникли комахи - перелітні птахи відлетіли в теплі краї). Вчити встановлювати залежність між погодою та одягом людей.

Рослини.

Продовжувати ознайомлювати дітей із деревами, куща­ми, трав'янистими рослинами та змінами в рослинному світі в різні пори року: поява листя на деревах, цвітіння квітів, сіяння та садіння овочів, достигання та збирання плодів, овочів (квасоля, огірки, буряки тощо), фруктів (яблука, груші, сливи тощо), насіння квітів; засихання, потемніння трави.

Тварини.

Закріплювати знання назв осілих та перелітних птахів.

Комахи.

Розпо­відати, що з настанням холодів їх стає менше, вони ховаються в щілини, під кору дерев, у землю, а прокидаються комахи навесні.

Природа Космосу

Земля обертається навколо Сонця, тому один її бік освітлюється, а протилеж­ний знаходиться в тіні. Так настає відповідно день і ніч. Сонце по-різному освітлює Землю, це є причиною сезонних змін.

Отже,програми виховання і навчання дітей «Дитина» «Українське довкілля» відповідають сучасним вимогам дошкільної освіти, оскільки містять у собі зміст комплексного характеру та оптимального рівня складності, що дає можливість знайомити із сезонними змінами в природі, зокрема восени.

 

Спостереження за тваринами.

Цікаві спостереження за різними тваринами. Їх поведінка стає іншим: одні зникають, готуючись до холодної зими, інші наближаються кг житла людини, змінюють свій зовнішній вигляд. Спостереження за линянням кішок, собак допомагають сформувати правильне уявлення про зміну однієї «шубки» на іншу, уникнути неправильного тлумачення цих явищ дітьми.

Вихователь поглиблює знання дітей про причини, що викликають зміни в зовнішньому вигляді і поведінці тварин. Він повідомляє дітям, що тварини в усі пори року потребують тепла, їжі. Однак восени стає холодніше, їжа (комахи, рослини) зникає і тварини, щоб вижити, змінюють свій вигляд і поведінку. Вихователь викликає у дітей бажання допомогти птахам, організовує їх підживлення, збір насіння.

Виховання трудових навичок. З метою виховання працьовитості дітям дають щоденні доручення по догляду за рослинами і тваринами в куточку природи. При цьому вихователь пояснює, скільки корму дати рибкам, які рослини треба полити, скільки води лити в кожну рослину.

У куточку природи, крім рослин, які були в молодшій групі, треба мати й інші, невимогливі до відходу, як, наприклад, бегонія вічноквітуча. Постійні мешканці куточка природи також вимагають уваги і турботи восени. Разом з вихователем діти оглядають рослини, визначають, як вони себе почувають, згадують назви. Необхідно звертати увагу дітей на потреби рослин, вчити помічати за зовнішнім виглядом, коли їм потрібна допомога (полив, перестановка в світле місце), здійснювати її правильно. При цьому слід знайомити дітей з основними функціями частин рослини - корінь тримає і годує рослина, листя вловлюють світло, стебло передає їжу з землі іншим частинам рослини..

Діти по черзі поливають рослини, Час від часу вихователь організовує прибирання куточка природи (миття кімнатних рослин,, піддонник), до якої залучає всіх дітей.

В акваріумі, крім риб, треба тримати равликів (наприклад, котушок) і водні рослини. Восени слід принести нових рибок, що відрізняються за зовнішніми ознаками і звичкам від тих, що вже живуть в акваріумі групи, помістити в куточок природи звірка (морську свинку чи хом'ячка), організувати спостереження за ними, дають корм рибам, спостерігають пересування равликів в акваріумі.

У ході спостережень вихователь повинен навчити дітей оцінювати дії об'єктів як прояв їхнього життя, розуміти, що вони живі. Змістом спостережень можуть стати виділення схожості і відмінності тварин, своєрідність їхньої поведінки, задоволення деяких потреб, цікаві повадки. Необхідно вчити дітей встановлювати нескладну, наочно представлену зв'язок між особливостями зовнішньої будови та поведінки тварини (будова рота і характер їжі, спосіб її добування, будова кінцівок і спосіб пересування і т. д.), деяку доступну безпосередньому сприйняттю зв'язок із середовищем проживання (особливості кінцівок, повадки і т. д.).

Важливо познайомити дітей з потребами тварин в їжі, теплі, місце проживання. Це допоможе вихователю навчити дошкільнят доглядати за тваринами, підвищити їх відповідальність за життя тварин.

Отже, застосовуючи той чи інший метод, вихователь використовує безліч різних прийомів. Так, при проведенні бесіди в поєднанні із спостереженням вихователь «наближає» об'єкт до дітей, порівнює з уже відомим, вводить елементи гри, використовує прислів'я, приказки тощо.
Різноманітність і ефективність методів і застосовуваних прийомів характеризують майстерність вихователя. Вибір методів і прийомів визначається змістом програми і залежить від природного оточення дитячого садка, місця і об'єкта спостережень, а також від віку дітей і нагромадженого ними досвіду.

 

Висновки.

Знайомлячи дітей із сезонними змінами осені, ми формуємо реалістичні уявлення про природу в безпосередньому спілкуванні з нею, пізнаючи за допомогою різних аналізаторів реальні якості природних об'єктів. На основі ознайомлення з природою вже в дошкільному віці починається формування перших елементів матеріалістичного світорозуміння. Відбувається систематизація знань про сезони на основі встановлення тимчасових (що за чим відбувається) і причинно-наслідкових (від чого відбуваються ті чи інші явища) зв'язків. Також розв'язуються й виховні завдання: прищеплення любові до рідного краю; виховання інтересу до праці; формування трудових умінь і навичок; естетичне виховання.

Програми виховання і навчання дітей «Дитина» «Українське довкілля» відповідають сучасним вимогам дошкільної освіти, оскільки містять у собі зміст комплексного характеру та оптимального рівня складності, що дає можливість знайомити із сезонними змінами в природі, зокрема восени.

Застосовуючи той чи інший метод, вихователь використовує безліч різних прийомів. Так, при проведенні бесіди в поєднанні із спостереженням вихователь «наближає» об'єкт до дітей, порівнює з уже відомим, вводить елементи гри, використовує прислів'я, приказки тощо.
Різноманітність і ефективність методів і застосовуваних прийомів характеризують майстерність вихователя. Вибір методів і прийомів визначається змістом програми і залежить від природного оточення дитячого садка, місця і об'єкта спостережень, а також від віку дітей і нагромадженого ними досвіду.

Дослідження проводилося в групі «Малятко» ДНЗ №28 «Казка» м.Бердичів, Житомирської області з 15.09. по 26.12.2014 рік.

Проаналізувавши стан педагогічних умов та обладнання необхідного для ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені я дійшла висновку, що вихователі мають досить багатий матеріал необхідний для ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені. Це сприяє формуванню та збагачення знань у дітей про природу.

З метою виявлення сформованості знань дітей про осінні явища в природібуло проведено бесіду: 16 дітей (67%) продемонстрували середній рівень сформованості знань дітей про осінні явища в природі, 8 дітей – середній рівень. Дітей із низьким рівнем сформованості знань дітей про осінні явища в природі немає. Такі результати можна пояснити тим, що вихователі систематично проводять з дітьми бесіди,спостереження,досліди,вихователь широко використовує художнє слово, проводяться дидактичні ігри. Це сприяє формуванню та збагачення знань у дітей про сезонні зміни в природі.

Згідно календарного плану розроблено планування занять з фізичного, мовленнєвого, пізнавального, художньо-естетичного розвитку дітей, що проводить вихователь у першу половину дня. А також запланована на тематичний блок і трудова, ігрова, дослідно-експериментальна діяльність дітей та спостереження в довкілля.

Календарний план показав, що вихователь дав добрі знання дітям про природу,осінні явища в природі, використовуючи при цьому різні види діяльності.

Спостерігаючи інтегроване заняття «В гості до осені» можемо зробити висновки, що заняття було проведене на високому методичному рівні. Тема заняття та зміст відповідають віковим особливостям дітей. Вдало були розміщені об'єкти, умови створені для демонстрування об'єктів, відбір і розташування обладнання і матеріалів, розміщення дітей дозволяло всім дітям в повній мірі розгляду ілюстрацій. Були використані ряд проблемних ситуацій, які активізувати дітей. Вихователь опиралась на досвід дітей, їх знання. В кінці заняття вихователь підвела підсумки.

 

Література

1. Веретенникова С.О. Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. - К.: «Вища школа», 1979, ст.54.

2. Лисенко Н.В. Екологічне виховання дітей дошкільного віку. - Л.: «Світ», 1994,ст. 62-66.

3. Марковська C.B. Куточок природи в дитячому садку. Ніколаєва С.М. Любов до природи. - вид. «Ранок», 2007.

4. Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років "Дитина" наук. кер. Проскура О. В., Кочина Л. П., Кузьменко В. У., Кудикіна Н. В. (лист МОН про надання грифа "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" від 08.12.2010 № 1/11-11177)

5. Програма розвитку дитини дошкільного віку “Українське дошкілля” Білан Олександра Іванівна, Возна Лідія Михайлівна, Максименко Оксана Любомирівна ISBN 978-966-634-628-8 Рік видання: 2012

6. Саморукова П.Г. Как знакомить дошкольника с природой. - М.: «Просвещение», 1978, ст.22.

7. Теплюк С.М. Заняття на прогулянці з малюками. - вид. «Ранок», 2007, ст.47.

8. Яришева Н.Ф.»Методика ознайомлення дітей дошкільного віку з природою»,1999

 


Додатки
Додаток 1


Примірний перелік занять, рекомендованих для проведення в середній групі восени

 

Розглядання цибулі і буряка

Мета. Уточнювати і розширювати уявлення про овочі - цибулю і буряках, їх особливості (колір, форма, величина, запах, смак). Тренувати в способах сенсорного обстеження предметів - цибулі і буряка (натиснути, погладити, понюхати, скуштувати на смак). Збагачувати словник, писати, в нього слова, що позначають якості: твердий, шорсткий, гладкий, гіркий, соковитий, запашний. Виховувати вміння точно виконувати вказівки педагога.

Знайомство з акваріумом

Мета. Сформувати конкретне уявлення про акваріум як місце для проживання риб (в акваріумі чиста вода, пісок, каміння, є рослини, равлики). Визначити його місцерозташування (необхідність світла).

Додаток 2

Протокол №1

Дата: 19.09.2014

Кількість дітей:20

Інтегроване заняття

(мовленнєве спілкування, математика, природа, малювання)

В гості до Осені

Мета: закріпити уявлення дітей про осінні явища в природі. Повторити геометричні фігури, рахунок в межах «10». Дати поняття «загадка», вчити дітей складати загадки використовуючи особистий досвід. Закріпити вміння передавати форму предметів в процесі малювання та зафарбовувати в крапковій манері накладання фарб. Розвивати творчу уяву та мислення, здатність фантазувати. Виховувати любов до природи.

Матеріал: загадки про осінні явища, про перелітних птахів, про овочі та фрукти; вирізані з кольорового паперу листочки; малюнки птахів; корзинка з овочами і фруктами; аркуші білого паперу, гігієнічні палички, гуашеві фарби, серветки.

Хід заняття

Проводиться гра «Живе – неживе».

Молодці, дітки, всі були уважні. А тепер відгадайте загадку: голі поля, мокне земля, вітер гуляє, лист облітає. Коли це буває? (діти пропонують варіант відповіді)

Так, вірно восени. Така цікава загадка про осінь. А як ви думаєте, що таке загадка?

Загадка походить від слова «гадати», що означає думати та міркувати. У загадці дається опис предмета або явища, а ще загадки складає народ. Ми також сьогодні з вами будемо складати загадки і відгадувати уже складені.

Ви любите подорожувати? А на чому люди подорожують?

(діти відповідають).

А давайте, ми з вами вирушимо в країну Осені на потязі. Ви готові до подорожі? Для початку, потрібно придбати квитки (геометричні фігури). У всіх є квитки?

А скажіть, хто веде потяг? (машиніст). Давайте виберемо машиніста за допомогою лічилки (діти вибирають машиніста).

От уже і квитки в нас є, і машиніст готовий до подорожі. Займаємо місця відповідно квиткам. І не забувайте про правила поведінки: не шуміть, не штовхайтеся, будьте ввічливі.

Щоб потяг наш поїхав потрібно порахувати від 1 до 10 і навпаки. Почали.(діти рахують до 10)

Ось ми і їдемо. Давайте згадаємо осінні місяці за допомогою загадок. Я загадую, а ви відгадуєте:

У цьому місяці жовте сонце гріє так,

що все навкруг жовтіє.

А в цьому місяці – з дерев опадають всі листочки,

І кружляють у таночку.

А про вересень, давайте, складемо загадку разом, що буває у цьому місяці?

Квіти в полі відцвітають,

птахи з дому вирушають

Увага! Ми приїхали до першої зупинки і називається вона «Осінні явища».

Дивіться, які гарні листочки приготувала нам Осінь, а отримає їх той хто відгадає загадки:

Летіла птиця по синьому небі

Крила розпустила, сонце закрила. (хмара)

Коли немає чекають,

Коли прийду тікають. (дощ)

Рукавом махнув, дерева погнув. (вітер)

На траві блищать сльозинки,

Такі гарні намистинки. (роса)

Не дід, а сивий,

Не спить, а стелиться. (туман)

Отже, тому хто швидко і вірно відгадав загадки Осінь подарувала листочки. Тепер їдемо далі.

Наступна наша зупинка «Перелітні птахи».

Восени не тільки листочки летять із дерев. Хто ще зібрався в далекий політ, щоб залишити рідні краї? (птахи). Чому вони відлітають?

За допомогою загадок згадаємо, які пташки полетіли в теплі краї. А відгадки знайдіть під листочками, що насипала осінь.

Птах цей багато мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (ластівка)

Не людина, а живе в хатинці. (шпак)

Хто це пісеньку таку

Нам співа – ку-ку, ку-ку (зозуля)

Пташки ці летять курличуть,

Літечко з собою кличуть.(журавлі)

Відлітають за моря у краї далекі,

На будинках гнізда в'ють.

Звати їх… (лелеки)

І знову самим активним Осінь дарує листочки.

Тепер трішки відпочинемо, фізкультхвилинка:

Край дороги яблунька стоїть,

На гілочці яблучко висить,

Дуже гілку я потряс –

Ось і яблучко у нас.

Воно гарне та смачне,

Подивіться: ось яке!

Їдемо далі, а наша наступна зупинка «Сад-город»

Восени люди збирають врожай, тому осінь називають щедрою.

Розгляньте овочі та фрукти, що є в нашій корзинці, виберіть собі, хто який схоче і складіть про нього загадку.

Можливі варіанти:

Мене варять, труть, пироги печуть (картопля)

Добрий зелений, солоний, сирий, хто такий? (огірок)

Хто голівку свою влітку накриває

І по двадцять хустин на голівці має. (капуста)

Сам червоний, чуб зелений. (буряк)

Як на неї подивився, то сльозами залився. (цибуля)

Воно, мов золоте, соковите, рум'яне,

Ще й із зернятками в середині. (яблуко)

Молодці, Осені дуже сподобалося, як ви попрацювали, а самим активним вона роздала листочки.

Сідаємо в потяг, їдемо далі, заспіваємо пісню «Урожай» (діти разом з вихователем співають пісню).

Остання наша зупинка називається «Художник»

Давайте зробимо подарунки Осені, намалюємо овочі або фрукти, які вам найбільше подобаються. Розфарбовувати будете незвичайно, а за допомогою крапочок. А щоб крапочки вийшли гарні будете малювати гігієнічними паличками. Хай ці крапочки нагадають дощик, який допоміг овочам та фруктам вирости (діти малюють). Всі ваші малюнки подаруємо Осені.

Підсумок заняття. (Відповіді на запитання, підрахунок листочків).

 

 


КУРСОВА РОБОТА

з основ природознавства з методикою ознайомлення дітей з природою на тему:

«Ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені як умова формування знань про природу.»

 

 

Студентки 3 курсу 33 ЗДМСПР групи

Напряму підготовки 0101 «Педагогічна освіта» Спеціальності 6.01010101 «Дошкільна освіта»

Симоненко Іванни Леонідівни

Керівник: Корень А.М.

 

Члени комісії_________ ________________

_________ ________________

_________ ________________

 

 

м.Бердичів - 2016рік

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади процесу ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені у психолого-педагогічній літературі та практиці роботи дошкільних закладів.

1.1. Значення ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

1.2. Аналіз стану проблеми у програмах виховання і навчання дітей середнього дошкільного віку.

1.3. Особливості форм та методів ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

Розділ ІІ. Методи та методика дослідження особливостей ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

Розділ ІІІ. Педагогічні умови ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

3.1. Аналіз дослідження педагогічних умов ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

3.2. Методичні рекомендації щодо удосконалення педагогічних умов ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

 

Висновки…………………………………………………………………стр.42

Література………………………………………………………………..стр.44

Додатки…………………………………………………………………..стр.45

 

Вступ

Актуальність

Знання про сезонні зміни в природі. У дошкільному віці доступні наступні знання про зміни в природі: кожен сезон має свою тривалість дня і ночі, певний характер погоди, температуру повітря, типові опади; особливості явищ неживої природи визначають стан рослинного світу та спосіб життя тварин в даний сезон.
Систематизація знань про сезони відбувається на основі встановлення тимчасових (що за чим відбувається) і причинно-наслідкових (від чого відбуваються ті чи інші явища) зв'язків. Важливо розвивати у дітей уміння спостерігати за змінами природних явищ, виховувати почуття любові до всього живого, навчати деяким нескладним способам охорони природи.

Мета: дослідити педагогічні умови ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

Об'єкт дослідження: процес організації ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

Предмет дослідження: умови організації ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.

Завдання:

1. З’ясувати стан досліджуваної проблеми в науковій літературі та практиці роботи дошкільних закладів.

2. Виявити рівень знань у дітей старшого дошкільного віку про осінні явища в природі.

3. Визначити ефективні педагогічні умови та засоби формування знань про природу.


Розділ 1. Теоретичні засади процесу ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені у психолого-педагогічній літературі та практиці роботи дошкільних закладів.

1.1. Значення ознайомлення дітей середньої групи із сезонними змінами осені.
К.Д.Ушинський називав природу «всерозвиваючою», підкреслюючи цим винятково важливе значення спілкування з природою для гармонійного розвитку дітей. Ознайомлення з природою — важливий розділ навчально-виховної роботи в дитячих садках.

Одне з основних завдань цієї роботи — формування в дітей реалістичних уявлень про предмети і явища природи, зв'язки між ними.

Дошкільний вік — дуже відповідальний етап у формуванні знань. Сучасні дослідження фізіологів, психологів, педагогів свідчать про те, що в цьому віці закладаються основи знань, які служитимуть людині протягом усього її життя.
Дошкільний вік — дуже відповідальний етап у формуванні знань. Сучасні дослідження фізіологів, психологів, педагогів свідчать про те, що в цьому віці закладаються основи знань, які служитимуть людині протягом усього її життя. Видатний радянський психолог О.В.Запорожець писав: «Величезна кількість знань і вмінь, яких набувають діти в цьому віці, засвоюється враз, формується навічно, до кінця життя і втрачається в останню чергу при старінні і патології мозку».

Сезонні зміни в живій природі вивчає наука фенологія. Спостереження за періодичними змінами в рослинному і тваринному світі називають фенологічними. Сутність фенологічних спостережень полягає в тому, щоб постійно стежити за ходом сезонних явищ і записувати дати їх настання. Використовуючи дати багаторічних фенологічних спостережень, натуралісти складають фенологічні календарі (календарі природи). Спостерігаючи з року в рік за одними і тими ж об'єктами і фіксуючи одні й ті ж явища, вчені ретельно записують терміни цих явищ, а потім виводять (обчислюють) середні терміни спостережуваних явищ.
Астрономічним початком осені вважається. 22 вересня. Це — день, осіннього рівнодення, коли на всій земній кулі день і ніч добу навпіл ділять.

Фенологи (фенологія — наука про сезонні явища в неживій і живій природі), вважають початком осені — перший приморозок на ґрунті, а кінцем осені - замерзання -ставків. Вони поділяють осінь на два періоди: ранню осінь — до кінця жовтня й пізню — до початку зими.

Рання осінь (вересень — початок жовтня) характеризується здебільшого теплою ясною погодою. Повітря добре прогрівається, воно сухе, чисте іі -прозоре. В. другім половині вересня майже щороку бувають приморозки на поверхні ґрунту, які шкодять пізній городині. Ночі найчастіше холодні. На півдні восени довго стоїть ясна і тепла погода.

У жовтні температура повітря ще більше знижується, частіше бувають дощі з сильні вітри. Наприкінці жовтня спостерігається похолодання, зникають красиві купчасті хмари.. Небо найчастіше вкрите низькими шаруватими хмарами. Збільшення вологи в повітрі зумовлює утворення туманів. У холодні ночі іній вкриває траву, дахи будинків. Утворюється він за тих самих умов, що й роса, але при температурі нижче 0°С.

Жовтень називають золотою осінню. Це час найбільшого розцвічування дерев, кущів.

Пізня осінь (листопад) це місяць холодних вітрів, похмурої погоди. Значно знижується температура, замерзає земля, з’являється лід на водоймищах.

Зміна умов середовища — зниження або підвищення температури, скорочення або збільшення світлового дня тощо зумовлює сезонні явища в житті рослин. Ці поступові зміни цікаво спостерігати з дітьми.

Осінні явища в житті рослин. Ранньої осені цвіте багато рослин. У соснових лісах земля вкривається суцільним килимом з квітучого вересу. Цвіте пижмо, продовжується цвітіння деяких видів дзвоників, цмину піскового тощо. У вологій лісовій підстилці можна знайти різноманітні гриби — сироїжки, білі, маслюки, лисички, польські. Біля пеньків — сімейства опеньок.

На луках можна побачити квітучими різні види конюшини — лучну, повзучу, польову (котики), волошки лучні, деревій, куколицю білу, оман британський.

На водоймах продовжується цвітіння стрілолисту, сусака. Інколи вдруге зацвітає калюжниця.

Серед квітучих рослин пустирів найчастіше можна побачити цикорій, глуху кропиву пурпурову, гикавку тощо.

На полях багато квітучих грициків, суріпиці.

Восени вдається часом спостерігати повторне цвітіння дерев — каштана та плодових. Друге цвітіння найчастіше спостерігається у посушливі роки, особливо після жаркої і сухої весни, у зв’язкуз тим, що частина поживних речовин лишається невикористаною. Інколи причиною другого цвітіння можуть бути сильні і тривалі дощі.

Зниження температури повітря позначається на житті рослин. Одним з найцікавіших осінніх явищ е листопад. Листя нерідко починає жовкнути задовго до настання осінніх днів. Окремі жовті листочки з’являються ще в середині літа у кленів ясенелистих, беріз, але листопад буває значно пізніше. Що ж спричиняє його? Насамперед те, що косе сонячне проміння менше нагріває повітря і поверхню ґрунту, а отже, воду, яка.& в ґрунті. Вода, температура якої стає нижчою, ніж влітку, не може надійти через коріння до всієї рослини. Тоді дерево або кущ, захищаючись від надмірного випаровування через листя, починає поступово скидати його з себе. В основі черешка листка, саме там, де він прикріплюється до гілки, утворюється ламка коркова тканина. Тому навіть від найменшого подиху вітру або кількох крапель дощу листочки зриваються і, повільно кружляючи в повітрі, падають вниз. Лише в окремих видів дерев і кущів (порівняно недавно завезених з теплих країн) листя опадає ще зеленим.

Хвойні рослини легко переносять тимчасову нестачу води, яка надходить до коріння з ґрунту. їхня хвоя випаровує набагато менше води, ніж листя листяних дерев. Лише модрина щодо цього близька до листяних порід. Вона випаровує вологи в десять разів більше, ніж сосна, і в п’ять разів більше, ніж ялина.

Характерна ознака листопаду — розцвічування листя. Зміна забарвлення — це результат руйнування хлорофілу. Рослини зелені від великої кількості хлорофілових зерен, розташованих у клітинах листя і стебел. Хлорофілові зерна недовговічні. Вбираючи сонячну енергію, потрібну для процесу фотосинтезу, хлорофіл руйнується і знову утворюється в рослині, причому це може відбуватися тільки на світлі. Однак, хлорофіл — не єдиний пігмент у рослині. Крім нього в рослині містяться пігменти ксантофіл і каротин. Перший чисто жовтого кольору, другий — має жовтогарячий відтінок. Жовті пігменти завжди є в зелених рослинах, але влітку вони зовсім не помітні, бо замасковані інтенсивним зеленим забарвленням хлорофілу. Восени в міру згасання діяльності листка (у зв’язку з утворенням в його черешку коркового шару) в ньому уповільнюється, а потім і зовсім припиняється утворення хлорофілу, а руйнування його триває. Через це листок втрачає своє зелене забарвлення і жовті пігменти, яких не видно до цього, стають усе помітнішими.

Восени забарвлення листя особливо привабливе червоними тонами. Однак ці тони характерні не для всіх дерев. У багрянець вбираються крони кленів і осик, північного дуба, бруслини, скумпії. Листя липи, берези не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті і золотисті кольори.

Що зумовлює червоне забарвлення осіннього листя? Насамперед особливий пігмент — антоціан, який утворюється в листках, де багато цукру. Він міститься у клітинному соку.

Утворення антоціану в тканинах рослин залежить від зовнішніх умов. Коли температура знижується, вміст антоціану в клітинному соку підвищується так само, як і під час яскравого освітлення.

Листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими, що є не тільки холодною, але й сухою порою року. Коли б наші листяні дерева залишалися на зиму в своєму зеленому вбранні, вони б гинули від нестачі вологи, оскільки насичення листя водою припинялося б, а випаровування води продовжувалося б. Скидаючи листя, дерева, крім того, оберігають себе від механічних пошкоджень під масою снігу. Часто можна бачити, як взимку ламаються під масою снігу досить великі гілки дерев. Листопад сприяє видаленню продуктів обміну, значна кількість яких нагромаджується в листі під осінь







Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.