Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Правова основа діяльності платіжної системи





Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу коштів регулюються Конституцією України [1], Законами України «Про Національний банк України» [3], «Про банки і банківську діяльність» [2], «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» [4], іншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами Національного банку України, а також Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати [7], Уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати [8], Уніфікованими правилами по договірних гарантіях [9] Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу коштів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України:

- регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

- визначає порядок здійснення в Україні маршрутизації, клірингу та взаєморозрахунків між учасниками платіжної системи за операціями, які здійснені в межах України із застосуванням платіжних карток, емітованих банками-резидентами;

- веде реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури;

- здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків [3, ст. 7].

Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків [3, ст. 40].

Відповідно до статті 9 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжні організації платіжних систем, учасники платіжних систем та оператори послуг платіжної інфраструктури мають право здійснювати діяльність в Україні виключно після їх реєстрації шляхом внесення відомостей про них до Реєстру [4, ст. 9].

Також Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначає форми та види розрахунків (стаття 4), види рахунків, що можуть відкриватися банками або іншими установами - учасниками платіжної системи своїм клієнтам [4, ст. 4]. Стаття 8 визначає строки проведення переказу, пункт 8.5 визначає строки проведення переказу за допомогою платіжних інструментів [4, ст. 8].

Згідно зі статтею 14 вищезгаданого Закону (пункт 14.2), емісія електронних платіжних засобів у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір із платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім банків, які здійснюють емісію електронних платіжних засобів для використання в межах цих банків) [4, ст. 14].



Пункт 14.4 визначає, що платіжна організація відповідної платіжної системи самостійно визначає вид електронного платіжного засобу (крім мобільного платіжного інструменту, реалізованого на програмній основі), що емітується банком, тип його носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на нього графічно. Учасник платіжних систем має право розміщувати на платіжній картці одночасно дві і більше торгівельні марки (знаки для товарів і послуг) систем відповідно до договорів із платіжними організаціями всіх платіжних систем, торгівельні марки яких розміщені на платіжній картці. Ці договори мають містити правила виконання операцій з використанням платіжної картки. Електронний платіжний засіб має містити обов’язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента [4, ст. 14].

В статті 14 (пункт 14.9) зазначено, що Національний банк України має право встановлювати обов’язкові умови договору. Суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше ніж три платіжні системи, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України [4, ст. 14].

У зв’язку з невисоким рівнем фінансової грамотності населення особливої уваги заслуговує пункт 14.20, згідно з яким еквайр зобов’язаний ознайомити користувача з розміром власної комісійної винагороди за отримання готівки через банківський автомат безпосередньо перед ініціюванням операції. Інформація про розмір комісійної винагороди має надаватися користувачу на екрані банківського автомата і/ або друкуватися на паперових документах за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Користувач після перегляду на екрані банківського автомата даних про суму комісійної винагороди повинен мати змогу відмовитися від уже розпочатої операції [4, ст. 14].

Ініціювання переказу за допомогою електронного платіжного засобу регулюється статтею 25 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» [4, ст. 25]. Для ініціювання переказу в межах України можуть застосовуватися електронні платіжні засоби як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем у порядку, встановленому Національним банком України. Ініціювання переказу за допомогою електронних платіжних засобів слід оформлювати відповідними документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що визначаються правилами платіжних систем.

Останні зміни, внесені до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», розроблені з метою забезпечення безперервного, надійного та ефективного функціонування платіжних систем, масового впровадження безготівкових розрахунків і розвитку національної платіжної інфраструктури, зменшення валютних витрат банків шляхом переходу на сплату послуг платіжних організацій платіжних систем у гривнях і підвищення якості послуг, що надаються банкам і громадянам України платіжними системами. Ці зміни дають законодавчі підстави для побудови в державі національної платіжної інфраструктури, тобто національної системи маршрутизації карткових операцій і багатостороннього клірингу.

З метою врегулювання питань, пов’язаних з діяльністю міжнародних платіжних систем в Україні, систем переказу коштів між фізичними особами без відкриття рахунку, платіжними організаціями яких є банки-резиденти та здійсненням їх моніторингу, Правління Національного банку України затвердило Положення про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 04.02.2014 № 43 [5]. Положення визначає порядок реєстрації Національним банком внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем та систем розрахунків, учасників/членів платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури.

З метою вдосконалення порядку емісії елек тронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням Правління Національного банку України затвердило Положення «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» [6]. Це Положення встановлює загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків електронних платіжних засобів і визначає порядок здійснення операцій з їх використанням.

Оскільки правова база карткових платіжних систем є суттєвим чинником створення сприятливих умов для їхньої ефективної діяльності, то вона має постійно вдосконалюватись і синхронно змінюватися відповідно до змін інших складових інфраструктури карткових технологій (технічної та технологічної бази, телекомунікаційного середовища тощо). Зміни до законодавчих актів України, що регулюють ринок банківських платіжних карток, дадуть змогу вдосконалити правові засади у сфері безготівкових розрахунків, запровадити єдиний підхід до державного регулювання діяльності платіжних систем в Україні, створених як банками, так і небанківськими установами. Будуть створені умови, які сприятимуть збільшенню частки безготівкових розрахунків і зменшенню витрат держави та бізнесу на підтримання готівкового обігу. Усі закони спрямовані на підвищення рівня економічної безпеки країни та громадян - користувачів платіжних систем, тому подальші дослідження будуть спрямовані на вивчення міжнародного досвіду щодо регулювання карткових платіжних систем.

Отже, платіжна система - це інфраструктура фінансового ринку, що складається з установи, що забезпечує операційну діяльність платіжної системи, учасників платіжної системи, а також інших елементів, що забезпечують здійснення розрахунків за платежами та переказами учасників та користувачів послуг платіжних систем або третіх осіб шляхом взаємодії між ними. До вісімдесятих років ХХ століття платіжна система розглядалася як суто технічна інфраструктура, що забезпечує рух коштів. Але у результаті трансформації економічних відносин та економічної системи роль платіжної системи значно зросла. Вона стала розглядатися як компонент державної кредитно-фінансової системи та елемент інфраструктурної та технологічної основи для реалізації цілей грошово-кредитної політики центрального банку, а її ефективність стала одним із чинників, що впливає на стабільність фінансової системи, підвищення ліквідності фінансового ринку та швидкість обігу грошей.

 

 

Розділ 2









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.