ПОЛЕЗНОЕ

Как развить коммуникабельность Почему могут возникнуть ссоры между супругами, в то время как их отношения кажутся прочными Почему появляется страх? Как стать богатым и отойти от дел молодым Советы от доктора Айболита «Как быть здоровым» Как сделать приглашение правильно Точка зрения. Как сделать сотрудника вовлеченным? Лень и как с ней бороться. Психологические аспекты Способов заработать с помощью internet Лекции по Основам предпринимательства Последнее добавление

КАТЕГОРИИ

Тема: Пієлонефрити, тубулоінтерстиціальний нефрит та амілоїдоз нирок

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 11Следующая ⇒

(4 годин)

Місце

Навчальна кімната, відділення нефрології.

Мета

Знати:

· Основні причини гострого пієлонефриту(ГП), хронічного пієлонефриту(ХП), первинного і вторинного. Особливості проникнення інфекції.

· Клінічний перебіг ГП та ХП.

· Класифікація ГП та ХП.

· Інструментальні і лабораторні методи діагностики.

· Диференціальна діагностика.

· Ускладнення.

· Лікування залежно від форми та етіології.

· Основні причини тубулоінтерстиціального нефриту (ТІН) та амілоїдозу нирок.

· Клінічний перебіг ТІН, амілоїдозу нирок.

· Класифікація ТІН, амілоїдозу нирок.

· Інструментальні і лабораторні методи діагностики.

· Диференціальна діагностика.

· Ускладнення.

· Лікування залежно від форми та етіології ТІН та амілоїдозу нирок.

Вміти:

· Ґрунтуючись на даних обстеження хворого з пієлонефритом сформулювати заключний клінічний діагноз, визначити тактику і призначити лікування.

· Ґрунтуючись на даних обстеження хворого з ТІН сформулювати заключний клінічний діагноз, визначити тактику і призначити лікування.

· Ґрунтуючись на даних обстеження хворого з амілоїдозом нирок сформулювати заключний клінічний діагноз, визначити тактику і призначити лікування.

Професійна орієнтація студентів

ХП є найбільш поширеним захворюванням нирок, може ускладнюватися ХНН і бути чинником симптоматичної артеріальної гіпертонії.

Базовий рівень знань та вмінь

№	Дисципліна	Знати	Уміти
1.	Анатомія	Анатомічна будова нирок та сечовивідних шляхів
2.	Гістологія	Будова та функціонування нефрону
3.	Біохімія	Основи азотистого обміну
4.	Патофізіологія	Механізми утворення та виведення сечі
5.	Пропедевтика внутрішніх хвороб	Семіотику захворювань нирок та сечовивідних шляхів	Проводити оцінку клінічних, інструментальних і лабораторних досліджень

Програма самопідготовки студентів до теми

Вивчити:

· Основні причини гострого та хронічного пієлонефриту (ХП), первинного і вторинного. Особливості проникнення інфекції.

· Клінічний перебіг ГП та ХП.

· Класифікація ГП та ХП.

· Інструментальні і лабораторні методи діагностики.

· Диференціальна діагностика.

· Ускладнення.

· Лікування залежно від форми та етіології.

· Скласти перелік можливих ускладнень при ХП.

· Причини розвитку ТІН та амілоїдозу нирок.

· Клінічний перебіг ТІН та амілоїдозу нирок.

· Класифікація ТІН та амілоїдозу нирок.

· Інструментальні і лабораторні методи діагностики.

· Диференціальна діагностика.

· Ускладнення.

· Лікування залежно від форми та етіології.

Вміти:

· Встановити заключний діагноз ГН та ХП, призначити необхідне обстеження та лікування.

· Встановити заключний діагноз ТІН та амілоїдозу нирок, призначити необхідне обстеження та лікування.

Звернути увагу на використання сучасних методів лікування пієлонефритів та амілоїдозу нирок, необхідність тривалої терапії та диспансерного нагляду за хворими.

План проведення практичного заняття

№	Елементи практичних занять	Час (хвилин)
1.	Перевірка присутніх
2.	Вхідний контроль та його аналіз
3.	Розподіл хворих для курації (або клінічних карт-задач)
4.	Огляд хворих або вивчення учбової історії хвороби
5.	Обговорення одержаних даних, формулювання попереднього діагнозу, визначення методів додаткового обстеження хворого, трактування їх результатів, формулювання заключного діагнозу і плану лікування
6.	Вправи з клінічної рецептури, розв‘язування клінічних ситуаційних завдань
7.	Вихідний контроль знань та його оцінка
8.	Підсумки та підсумкова оцінка знань та умінь студентів та завдання до самостійної підготовки до наступного заняття

Перелік теоретичних питань, які розглядаються на занятті

1. Основні причини пієлонефриту (ХП), ТІН, амілоїдозу. Особливості проникнення інфекції.

2. Клінічний перебіг ГП, ХП, ТІН, амілоїдозу нирок.

3. Класифікація ГП, ХП, ТІН, амілоїдозу нирок.

4. Інструментальні і лабораторні методи діагностики при ГП, ХП, ТІН, амілоїдозу нирок.

5. Диференціальна діагностика ГП, ХП, ТІН, амілоїдозу нирок.

6. Ускладнення ГП, ХП, ТІН, амілоїдозу нирок.

7. Лікування залежно від форми та етіології ГП, ХП, ТІН, амілоїдозу нирок.

Методика проведення практичного заняття *

(* На першому занятті викладач проводе інструктаж з техніки безпеки (якщо є такі умови), що відзначається у журналі викладача підписом студента).

Після перевірки присутніх викладач проводе письмовий вхідний контроль базових знань. Далі викладач проводе розподіл студентів для курації хворих та визначає їх задачі.

№	Завдання	Вказівки студентам викладача	Примітка викладача для студентів
1.	Провести курацію хворого з діагнозом ХП або ТІН, амілоїдозом нирок.	У ході обстеження виявити: 1. Ознаки хронічного запального процесу у сечовивідних шляхах 2. Наявність причини, що викликала розвиток ХП, ТІН, амілоїдозу нирок або сприяла цьому 3. Характерні зміни в лабораторних даних, при УЗД, рентген дослідженні.	Звернути особливу увагу на: · термін існування виявлених скарг і об'єктивних даних · перебіг захворювання, наявність захворювання, що привело до вторинного ХП, ТІН, амілоїдозу нирок, якість лікування основного захворювання · наявність і тривалість змін при лабораторних та УЗ-дослідженнях · визначити тактику і призначити лікування.

Викладач працює згідно з планом організації заняття, наприкінці проводе вихідний контроль знань. Перед закінченням заняття викладач підводе його підсумки заняття з оцінкою кожного студента та оголошує тему наступного заняття.

Вихідний рівень знань та вмінь

Студент повинен знати:

1.Етіологія, патогенез, класифікація ГП, ХП, ТІН, амілоїдозу нирок.

2.Клінічні прояви ГП, ХП, ТІН, амілоїдозу нирок.

3.Діагностичні прояви ГП, ХП, ТІН, амілоїдозу нирок та диференційну діагностику.

4. Сучасні принципи терапії ГП, ХП, ТІН, амілоїдозу нирок.

Студент повинен вміти:

1.Сформулювати діагноз.

2.Написати план обстеження та лікування хворого.

Форми і методи самоконтролю

Тестові завдання

1. Для пієлонефриту найбільш характерні зміни у аналізу сечі:

A. Лейкоцитурія.

B. Еритроцитурія.

C. Протеїнурія.

D. Циліндрурія.

E. Гіпостенурія.

2. Задля характеристики активності пієлонефриту найбільш корисний аналіз:

A. По Нечипоренко.

B. По Земницькому.

C. Проба Реберга.

D. Добова протеїнурія.

E. Посів сечі.

3. Яки ягоди використовують для лікування хронічного пієлонефриту завдяки тому, що вони утримують багато гіпурової кислоти?

A. Журавлини.

B. Горобини.

C. Чорниці.

D. Винограду.

E. Полуниці.

4. С Хворий 58-ми років скаржиться на слабкість, набряки ніг, задишку, анорексію.

Протягом багатьох років хворіє на хронічний бронхіт. Останні 5 років відзначає посилення виділення харкотиння, часто гнійного характеру. Об'єктивно: ЧСС- 80/хв, АТ- 120/80 мм рт.ст., розповсюджені набряки, шкіра бліда, суха, тургор знижений. У сечі: значна протеїнурія, циліндрурія. Вкажіть найбільш вірогідний патологічний процес у нирках:

A. Гострий гломерулонефрит

B. Інтерстиціальний нефрит

C. Амілоїдоз нирок*

D. Хронічний гломерулонефрит

E. Хронічний пієлонефрит

5. Хворий 46-ти років тривалий час хворіє на хронічний пієлонефрит. З'явилися

набряки, збільшилася маса тіла. Артеріальний тиск стабілізувався - 160/110 мм

рт.ст. Яку переважаючу фракцію білку слід очікувати при електрофореграмі сечі?

A. Фібриноген

B. Альбумін*

C. alpha_1- та alpha_2-глобулін

D. gamma-глобулін

E. beta-глобулін

6. Хвора 46-ти років скаржиться на нападоподібний біль у правій поперековій ділянці,

що віддає в низ живота, нудоту. Раніше подібний біль не спостерігався. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини патологічних тіней не визначається. На ультразвуковій сонограмі, у збільшеній правій нирковій мисці, визначається гіперехогенне утворення діаметром близько 1,5 см, від якого відходить "ультразвукова доріжка". Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Пухлина нирки злоякісна

B. Туберкульоз нирки

C. Кіста у нирці

D. Пухлина нирки доброякісна

E. Камінь у нирці*

7. Хворий 58-ми років скаржиться на слабкість, набряки ніг, задишку, анорексію.

A. Хронічний пієлонефрит

B. Гострий гломерулонефрит

C. Інтерстиціальний нефрит

D. Хронічний гломерулонефрит

E. Амілоїдоз нирок*

8. Хвора 54-х років хворіє на остеомієліт стегнової кістки понад 20-ти років. За

останній місяць з'явилися та поступово наростали набряки нижніх кінцівок. У сечі: протеїнурія - 6,6 г/л. У крові: диспротеїнемія у вигляді гіпоальбумінемії, підвищення alpha_2- та gamma-глобулінів, ШЗЕ- 50 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Вторинний амілоїдоз нирок*

B. Мієломна хвороба

C. Системний червоний вовчак

D. Хронічний гломерулонефрит

E. Гострий гломерулонефрит

9. Жінку 32 років протягом 5 місяців турбує біль в поперековій ділянці, субфебрилітет,

часте сечовиділення. У сечі: помірна протеїнурія, лейкоцити на все поле зору, бактеріурія. У крові: лейкоцитоз, збільшення ШЗЕ. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. Сечокам'яна хвороба

B. Гострий пієлонефрит

C. Гострий гломерулонефрит

D. Хронічний пієлонефрит*

E. Хронічний гломерулонефрит

10. Хвора 42 років скаржиться на ниючу біль у попереку, більш справа, іноді підвищення температури до субфебрильної, головну біль, 10 років тому під час вагітності у пацієнтки був приступ болі у попереку справа, який супроводжувався підвищенням температури тіла. 5 років відзначає підвищення АТдо 200/110 мм рт.ст. В сечі: білок- 0,99 г/л, лейк.- 10–15 в п/з, ер.- 2–4 в п/з, циліндри гіалінові- 1–2 в п/з, креатинін-102 мкмоль/л. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Хронічний гломерулонефрит

B. Туберкульоз нирок

C. Хронічний пієлонефрит*

D. Амілоїдоз нирок

E. Гіпертонічна хвороба

11. Хвора 25 років госпіталізована в терапевтичне відділення зі скаргами на головну біль, головокружіння, тупі болі в ділянці попереку. В анамнезі часті простудні захворювання, переохолодження. При обстеженні: блідість шкіряних покровів. Слабкопозитивний синдром Пастернацького. Загальний аналіз крові: ер. – 3, 1 х10^{12 г} / л; Нb – 78 г/л; ЦП – 0,7; лейк. – 9, 2 х 10^г / л; СОЭ – 21мм/год. Аналіз сечі: білок – 0,66 г/л; лейк. – 10-18 в п/з. Лікування анемічного синдрому препаратами жаліза не мало результатів. з якої причини?

A. Не призначалась відповідна діета

B. Добова доза препаратів жаліза була недостатня

C. Не досліджувалось жалізо в сироватці крові

D. Не лікувалось основне захворювання*

E. Не призначалось переливання еритроцитарной маси

12. Чоловік 55 років потрапив у клініку у зв’язку з приступом ниркової коліки, яка періодично виникає протягом року. Об^,єктивно: в ділянці вушних раковин та правого ліктьового суглоба знаходяться визискові утворення, які покриті тонкою блискучою шкіркою. Ps - 88/хв. АТ - 170/100 мм рт.ст. Позитивний симптом Пастернацького з обох боків. Дослідження якого лабораторного показника найбільш важливо для встановлення діагнозу?

A. Сечової кислоти*

B. ШОЄ

C. Молочної кислоти

D. Осаду сечі

E. Ревматоїдного фактору

13. Хворий 81 рік скаржиться на постійне виделення сечі краплями, почуття розпирання донизу живота. При обстеженні: над лобком шароподібне вип'ячування, над яким відзначається притуплення перкуторного звуку, позитивний надлобковий поштовх. Який симптом відзначається у хворого?

A. Парадоксальна ішурія*

B. Енурез

C. Полакіурія

D. Нетримання сечі

E. Дизурія

14. У жінки 25 років діагностован гострий пієлонефрит. Яке обстеження потрібно зробити до початку антибактеріальної терапії?

A. УЗД

B. Консультація гінеколога

C. Пробу Нечипоренко

D. Аналіз крові

E. Посів сечі на флору та чутливість до антибіотиків*

Ситуаційні задачі

1. Жінка 36 років скаржиться на невеликий біль у попереку, більше справа, часте сечовипускання, озноб, підвищення температури до 37,8 º С. Хворіє 3 дні після охолодження. Такі ж явища спостерігалися рік і два тому. Об-но: В легенях везикулярне дихання. Ритм серця правильний, ЧСС=ПС=96 за хв., АТ 155/95 мм рт. ст. Живіт м`який. Симптом Пастернацького позитивний, більш справа. У крові Гб – 100 г/л, Ер. – 3,2×10¹², Лейк. – 9,8×10⁹,ШОЕ – 28 мм/год. У сечі – пит. вага – 1010, Л – 28-30 в/з, Е – 1-2 в п/з, білок 0,066 г/л. Укажіть найбільш імовірний діагноз. Призначте подальше обстеження.

2. Жінка 34 років скаржиться на головні болі, підвищену стомлюваність, що іноді тягнуть болі в поперековій області, більше праворуч. В анамнезі часті ангіни. Об-но: Тони серця збережені, ритм правильний ЧСС = ПС = 78 за 1 хв., АТ 170/100 мм рт. ст. У сечі: л. 15-20 у п/з, ер. 2-4 у п/з, питома вага 1010. Проба Земницького: коливання питомої ваги 1010-1012. Ан. сечі по Нечипоренко: Л – 25 тис/мол, Э – 2 тис. /мол. Укажіть найбільш ймовірний діагноз. Яке обстеження необхідно провести задля уточнення схеми лікування? Про що свідчать показники питомої ваги сечі у хворої?

Ілюстративній матеріал

1. Таблиці і слайди з класифікацією ХП, схемами лікування.

2. відеокасета з УЗ-дослідженнями нирок при ХП.

3. Рентгенограми (в/в пієлографія).

4. Набори аналізів, тестів, ситуаційних задач.

Джерела інформації

Основні:

1. Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України № 593 від 12.12.2004р. Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Нефрологія".

2. Клінічна нефрологія / під ред. акад. Пиріг Л.А., Романенко А.М., Дядик О.І. та ін.: К: Здоров’я, 2004. – 528 с.

3. Маколкин В. И., Овчаренко С. И. Внутренние болезни: Руководство к практическим занятиям. 3-е изд. М.: Медицина, 1994 г. – 448 с.

4. Внутренние болезни / под ред. Ф. И. Комарова. М.: Медицина, 1990.

Додаткові:

1. Диагностика и лечение болезней внутренних органов. Руководство для врачей. Под ред. Ф. И. Комарова. В 3-х томах. Т. 2. Изд. 2-е. М.: Медицина, 1996 г.

2. Нефрология в терапевтической практике (под ред. А. С. Чижа). – Минск: Высшая школа. – 1998 – 397с.

3. Шулутко Б.И. Воспалительные заболевания почек.-СПб.: Ренкор.-1998.-256с.

4. Пиелонефрит. Под ред. Проф. А. В. Малько. – Киев: Здоров’я, 1989 – 271 с.

5. Березняков И. Г. Инфекции мочевых путей: диагностика, лечение, профилактика. Лекция для врачей. Харьков: ГП ХМЗ ФЭД, 2002.

6. Березняков И. Г. Профилактика рецидивирующих циститов у женщин // Провизор.— 2002.— С. 30-33.

7. Страчунский Л. С., Белоусов Ю. Б., Козлов С. Н., редакторы. Практическое руководство по антиинфекционной химиотерапии.— М.: Боргес, 2002.

8. Страчунский Л. С., Козлов С. Н. Современная антимикробная химиотерапия.— М.: Боргес, 2002.

9. Рациональная фармакотерапия в нефрологии. Под ред. Н.А. Мухина, Л.В. Козловской, Е.М. Шилова.- Москва: «Литтерра», 2006 – 895 с.

10. Warren J. W., Abrutyn E., Hebel J. R., Johnson J. R., Schaeffer A. J., Stamm W. E. Guidelines for antimicrobial treatment of uncomplicated acute bacterial cystitis and acute pyelonephritis in women. Clin. Infect. Dis. 1999; 29: 745-58.

11. Naber K. G. Optimal management of uncomplicated and complicated urinary tract infections. Adv. Clin. Exp. Med. 1998; 7: 41-6.

12. Talan D. A., Stamm W. E., Hooton T. M., Moran G. J., Burke T., Iravani A., et al. Comparison of ciprofloxacin (7 days) and trimethoprim-sulfamethoxazole (14 days) for acute uncomplicated pyelonephritis in women. JAMA 2000; 1583-90.

13. Krcmery S., Hromec J., Demesova D. Treatment of lower urinary tract infection in pregnancy. Int. J. Antimicrob. Agents 2001; 17 (4): 279-282.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 9 10 Следующая ⇒

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: