|
|
Обгрунтуйе психологічну складову проблеми підвищення ефективності праці.Ефективність праці – це її результативність. Вона показує співвідношення обсягу вироблених матеріальних або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці. Тобто зростання ефективності праці означає збільшення обсягу вироблених благ без підвищення трудозатрат. У широкому розумінні зростання ефективності праці означає постійне вдосконалення людьми економічної діяльності, постійне знаходження можливості працювати краще, виробляти більше якісних благ при тих самих або і менших затратах праці. Щоб підвищити ефективність праці, необхідно визначити фактори (рушійні сили), які впливають на неї. Ефективність праці складається під впливом багатьох факторів. Пізнання суті й механізму дії кожного з них є необхідною умовою визначення конкретних шляхів підвищення ефективності праці, науково обґрунтованого управління цим процесом. Знання факторів ефективності праці й механізму їх дії дозволяє цілеспрямовано впливати на досягнення необхідних результатів. Дослідження факторів ефективності праці не слід обмежувати кількісними параметрами праці й капіталу та їх технологічним поєднанням. Ефективність праці залежить від працівників. Як суб’єкти трудової діяльності люди розглядаються з точки зору біологічних, психологічних і соціальних властивостей, що впливають на трудовий процес та його результати. Це стать, вік, стан здоров’я, знання, уміння, досвід, винахідливість, свідомість, сумлінність, дисциплінованість, організованість, інтереси, потреби тощо. Ефективність праці залежить також від умов трудової діяльності: соціально-економічних, організаційних, правових, психологічних, санітарно-гігієнічних, природних. Стан середовища, в якому працюють люди, впливає на них, визначає рівень їхніх фізичних, інтелектуальних і моральних сил, ставлення до праці. Внаслідок одночасної дії всієї сукупності факторів може складатися зростаюча, стала або спадна ефективність праці.
Охарактеризуйте емпіричну школу управління (П. Дракер) Представники цієї школи стверджують, що праця керуючого характеризується двома особливостями, яких немає ні в однієї іншої професії. Менеджер повинен створити з наявних різнорідних ресурсів справді ціле єдність, а другий - в тому, що кожне рішення і дію він повинен орієнтувати на довгострокові перспективи розвитку організації.Менеджер виконує такі основні функції:- Визначення цілей підприємства, можливих шляхів їх досягнення і залежно від цього доведення конкретних завдань до працівників підприємства;- В основі діяльності підприємства лежить класифікація робіт, їх розподіл, створення оптимальної структури, підбір і розстановка кадрів;- Використання заходів заохочення і примусу для стимулювання і координації діяльності працівників, встановлення контролю на основі постійних зв'язків між керівниками і підлеглими;- Встановлення норм виробітку, оцінка діяльності підприємства та окремих працівників на основі аналізу;- Встановлення мотивації працівників залежно від результатів їх діяльності.- Керуючому рекомендується дотримуватися наступних принципів.1. Прагніть до ясності своїх ідей і думок, перш ніж приступити до комунікації.2. Проаналізуйте справжню мету кожного повідомлення.3. Приймайте до уваги всі фізичні і людські фактори всякий раз, коли ви передаєте повідомлення.4. Плануючи повідомлення, консультуйтеся при необхідності з іншими особами 5. Повідомляючи, звертайте увагу як на основний зміст повідомлення, так і на його форму.6. Використовуйте будь-яку можливість повідомити відповідним особам все те, що може допомогти їм мати певну цінність для них.7. Слідуйте за своїм повідомленням, підтримуйте зворотний зв'язок, що дозволяє своєчасно прийняти відповідні коригувальні заходи.8. Встановлюйте комунікації не тільки для досягнення найближчих цілей, але і перспективних.9. Переконайтеся в тому, що ваші дії підкріплюють ваші повідомлення.10. Прагніть до того, щоб вас не тільки зрозуміли, а й намагайтеся зрозуміти самі. Будьте гарним слухачем.
Охарактеризуйте життєвий цикл організації. Життєвий цикл використовується для пояснення того, як продукт проходить через етапи народження чи формування, росту, зрілості й спаду. Організації мають деякі виняткові характеристики, що вимагають визначеної модифікації поняття життєвого циклу. Один з варіантів розподілу життєвого циклу організації на відповідні тимчасові відрізки передбачає наступні етапи. 1. Етап підприємництва. Організація знаходиться в стадії становлення, формується життєвий цикл продукції. Цілі є ще нечіткими, творчий процес проходить вільно, просування до наступного етапу вимагає стабільного забезпечення ресурсами. 2. Етап колективності. Розвиваються інноваційні процеси попереднього етапу, формується місія організації. Комунікації і структура в рамках організації залишаються в сутності неформальними. Члени організації витрачають багато часу на виконання своїх обов´язків і демонструють високі зобов´язання. 3. Етап формаліації і управління. Структура організації стабілізується, вводяться правила, визначаються процедури. Опір робиться на ефективність інновацій і стабільність. Розробка і прийняття рішень стають ведучими компонентами організації. Зростає роль вищої керівної ланки організації, процес прийняття рішень стає більш зваженим, консервативним. Ролі уточнені таким чином, що вибуття тих чи інших членів організації не викликає серйозної небезпеки. 4. Етап розробки структури. Організація збільшує випуск своїх продуктів і розширює ринок надання послуг. Керівники виявляють нові можливості розвитку. Організаційна структура стає більш комплексною і відпрацьованою. Механізм прийняття рішень децентралізований. 5. Етап спаду. У результаті конкуренції на ринку, в організації зменшується попит на свою продукцію чи послуги. Керівники шукають шляхи утримання ринків і використання нових можливостей. Збільшується потреба в працівниках, особливо тих, хто має найбільш цінні спеціальності. Кількість конфліктів нерідко збільшується. До керівництва приходять нові люди, які намагаються затримати занепад. Механізм розробки і прийняття рішень централізований.
Охарактеризуйте інформаційне забезпечення ДНЗ. Інформаційне забезпечення - це сукупність форм документів, нормативної бази та реалізованих рішень щодо обсягів, розміщення та форм існування інформації, яка використовується в інформаційній системі. Інформаційне забезпечення повинно відповідати наступним вимогам: 1. цілісність; 2. вірогідність; 3. контроль; 4. захист від несанкціонованого доступу; 5. гнучкість; 6. стандартизація та уніфікація; 7. адаптивність; 8. мінімізація введення та виведення інформації. Методичний кабінет забезпечує вихователів підручниками, методичними матеріалами, наочностями, ТЗН, та іншими подібними засобами, що покращують ефективність роботи вихователя.
  ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...  Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...  ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|