|
Аналіз джерел формування оборотних активівСтр 1 из 3Следующая ⇒ Базова 1. Базілінська О.Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика. 2-ге вид. [Текст]: Навч.посіб. – К.: Цент учбової літератури, 2011. – 328 с. 2. Тарасенко Н.В., Вагнер І.М. Фінансовий аналіз [Текст]: Навч.посіб. – львів: «Новий світ-2000», 2008. – 444 с. 3. Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз [Текст]: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 566 с.
Допоміжна
Інформаційні ресурси
1. Бібліотека Харківського інституту фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі 2. Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, пров. Короленка, 18. E-mail: ls@korolenko.kharkov.com, http://korolenko.kharkov.com 3. Харківська обласна універсальна наукова бібліотека, вул. Кооперативна, 13/2. E-mail: director@library.kharkov.ua, http://www.library.kharkov.ua 4. Державний комітет статистики України – http://www.ukrstat.gov.ua 5. Міністерство фінансів України – http://www.minfin.gov.ua 6. Національний банк України – http://bank.gov.ua/NBU/index.htm 7. Харківська обласна рада – http://www.oblrada.kharkov.ua 8. Державна податкова адміністрація України – http://www.sta.gov.ua РОЗДІЛ 1
ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ЯК ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Фінансова звітність – сукупність форм звітності, складених на основі даних обліку, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки підприємства за звітний період з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації, що використовується цими користувачами для прийняття відповідних управлінських рішень. Для розроблення оптимальних економічних рішень користувачі фінансової звітності (власники, інвестори, керівництво підприємства, банки, постачальники та інші кредитори, замовники, працівники підприємства, органи державного управління) мають володіти об’єктивною інформацією щодо прибутковості, рентабельності, платоспроможності, кредитоспроможності підприємства, його фінансової та ринкової стійкості, ефективності інвестиційної діяльності тощо. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності: баланс, форма №1; звіт про фінансові результати, форма №2; звіт про рух грошових коштів, форма №3; звіт про власний капітал, форма №4; примітки до фінансової звітності. Перелічений склад звітності відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітній період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду, розкриття облікової політики та її зміни. Це дає можливість проводити ретроспективний прогнозний, перспективний аналіз фінансової діяльності підприємства (табл. 1.1). Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО) – нормативно-правовий акт (НПА), затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та ведення бухгалтерського обліку, що не суперечить міжнародним стандартам. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (квартальна, місячна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів складаються лише за рік. Квартальну та річну фінансову звітність підприємства зобов’язані подавати органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансової звітності подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таблиця 1.1 Призначення основних форм фінансової звітності
Згідно зі статтею 14 п. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність підприємства не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власну господарсько-фінансову діяльність, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність. Консолідована фінансова звітність – це фінансова звітність, яка відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. Ця звітність складається відповідно до П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №176, від 10 липня 1999 р., зі змінами та доповненнями від 25 вересня 2009 року № 1125,
Рекомендації до розділу 1: Ознайомитися зі складом П(С)БО №№1- 6 та змістом відповідної фінансової звітності досліджуваного підприємства (додаток А). Стисло визначити основне призначення кожної з форм фінансової звітності (№№ 1-5) у текстовій формі загальним обсягом до 1 аркуша.
РОЗДІЛ 2 ПЕРЕВІРКА ВІДПОВІДНОСТІ ВІДОМОСТЕЙ РІЧНОЇ ФІНАНСВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Перевірка відповідності відомостей річної фінансвої звітності підприємства здійснюється згідно наказу Міністерства фінансів України від 22 грудня 2008 р. N 1524, яким затверджено Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності (додаток Б). Індивідуальне завдання до розділу 2: Перевірити відповідність відомостей річної фінансоваої звітності досліджуваного підприємства та знайти помилки у відповідних формах №№ 1-5 (додатки А, Б). Приклади невідповідності окремих відомостей форм річної фінансоваої звітності досліджуваного підприємства подати у вигляді таблиці або у іншому зручному способі для подальшого використання.
РОЗДІЛ 3 НАСКРІЗНЕ ЗАВДАННЯ Після проведення підготовчої роботи з перевірки інформації та її уточнення (розділи 1,2) на основному етапі аналізу здійснюються такі процедури: 1) дається оцінка діяльності підприємства за обраним предметом аналізу; 2) визначається на основі розрахунків розмір і напрямок (позитивний чи негативний) впливу факторів; 3) встановлюються причини (або фактори другого та наступних порядків) впливу визначених факторів; 4) розраховуються невикористані резерви; 5) визначаються можливі заходи з використання виявлених резервів. Індивідуальне завдання до розділу 3: За даними фінансової звітності обраного підприємства кожен студент індивідуально має здійснити оцінку фінансового стану, спираючись на алгоритми та приклади обгрунування результатів аналізу, поданих нижче, та оформити її у вигляді ІНДЗ згідно загальних положень.
ПРИКЛАДИ ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ДОСЛІДЖУВАНОГО ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Оцінка майнового стану. Відомості про майно, що є в розпорядженні підприємства, в які активи вкладено капітал, які зміни сталися в активах підприємства містяться в балансі підприємства. Використовуючи дані балансу (таблиця А.1) визначимо майновий стан підприємства (табл.3.1). Загальний обсяг використовуваного майна збільшився за рік на 2709 тис. грн. (12,84%) при зменшенні власного майна за цей період на 7539 тис. грн. (1,74%).
Таблиця 3.1 Загальний склад майна
Таблиця 3.2 Склад власного майна
Чинники, що вплинули на збільшення загального обсягу майна: 1) склад майна; 2) склад власного майна (майна, що сформоване за рахунок власного капіталу, табл.3.2); 3) придатність майна. Збільшення загального складу майна відбулося за рахунок збільшення оборотних активів на 81 427 тис. грн, основну частину яких складають запаси (збільшення на 53 813 тис. грн при темпі росту 135,33 %) та дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (збільшення на 13 759 тис. грн при темпі росту 132,31 %). При цьому відбулось зменшення необоротних активів на 18 635 тис. грн. За рахунок зменшення довгострокової дебіторської заборгованості на 12 380 тис. грн (темп росту 73,46%) та основних засобів на 9 728 тис. грн (темп росту 94,07 %). Відбулось також відносно значне зменшення витрат майбутніх періодів (темп росту 76,15 %), але на загальну суму зменшення воно суттєвого впливу не завдало (83 тис. грн). Зменшення власного майна відбулось за рахунок вибуття необоротних активів (18 635 тис. грн при темпі росту 91,79 %). Разом з тим, відбулось значне збільшення запасів (53 813 тис. грн при темпі росту 135,33%). Придатність майна характеризує коефіцієнт придатності, який розраховується за наступною формулою: (3.1)
Розрахуємо коефіцієнт придатності основних засобів та коефіцієнт реальності дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, а отримані результати відобразимо в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 Придатність майна
Придатність основних засобів дуже низька, вони зношені майже на 70 % і знос наростає. Більше трьох відсотків дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги складає резерв сумнівних боргів, хоча за рік він зменшився як в абсолютній сумі на 518 тис. грн (1 980- 2 498) так і відносно первісної вартості реалізованої товарної продукції, робіт, послуг. В ході подальшого аналізу слід детально проаналізувати: 1) причини зменшення власного майна; 2) склад та стан основних засобів; 3) оптимальність запасів; 4) стан інкасації дебіторської заборгованості та склад дебіторів. 3.2 Оцінка руху основних засобів. Оцінка руху основних засобів проводиться за даними бухгалтерської звітності (форми № 1 та форми № 5). Для цього розраховують такі показники: 1) коефіцієнт оновлення , (3.2) 2) коефіцієнт вибуття , (3.3) 3) коефіцієнт приросту за первісною та залишковою вартістю , (3.4) 4) коефіцієнт відтворення . (3.5) Величини зазначених вище показників руху основних засобів, розраховані за даними названих звітів складають:
Таблиця 3.4 Показники руху основних засобів
Наведені дані свідчать про низький рівень оновлення основних засобів, враховуючи високий рівень зносу, що видно із порівняння коефіцієнта приросту за первісною і залишковою вартістю: 1) за первісною він є позитивним, хоча і низьким; 2) за залишковою – від’ємним зі значно більшою величиною (- 0,059 проти 0,005). При цьому слід звернути увагу на те, що 11,07% основних засобів повністю амортизовані. Визначення чинників. Чинниками впливу на показники руху загальної величини основних засобів є відповідні показники окремих груп основних засобів. Розрахунки за наведеними вище формулами зведені в таблицю 3.5, з якої видно яким чином кожна з груп основних засобів впливала на загальний відповідний показник. В цій же таблиці наведено один із показників технічного стану – коефіцієнт зносу основних засобів, який розраховується наступним чином: . (3.6) Розрахунок цього показника по групах основних засобів, як і показники структури, наведені в таблиці 3.5, потрібні для висновку щодо шляхів подальшого аналізу. Шляхи подальшого аналізу. Результати проведених нами розрахунків показників руху по групах основних засобів, дають змогу зробити висновок про те, що найбільш зношеними є машини та обладнання (майже 85% первісної вартості складає знос) та транспортні засоби (більше 85%), які є однією із найбільших груп з низькими показниками оновлення. Отже, саме ці активні групи основних засобів потребують подальшого аналізу в першу чергу.
Таблиця 3.20 Оцінка ефективності використання основних засобів
Примітки: ¹ Середню вартість основних засобів минулого року умовно вважатимемо незмінною (беремо величину на початок звітного року); ² Середню вартість основних засобів звітного року розрахуємо як півсуму Визначення чинників. Ефективність використання основних засобів у виробництві давало можливість росту рентабельності на 1,861%, яка в основному зросла завдяки росту фондовіддачі машин і обладнання, хоча дещо зросла частка машин і обладнання. Разом з тим, зниження валової рентабельності доходу, частково компенсоване ростом збереженням валового прибутку, знизило його на 1,468% (1,775 – 0,307). Шляхи подальшого аналізу ефективності основних засобів: 1) аналіз руху основних засобів; 2) оцінка структури основних засобів з метою її оптимізації (можливо збільшення частки машин і обладнання); 3) оновлення машин і обладнання (коефіцієнт зносу на кінець року майже 85%); 4) аналіз екстенсивності використання основних засобів (часу їх роботи); Аналіз грошових потоків Оцінка оборотності запасів До запасів підприємства належать: 1) виробничі запаси; 2) незавершене виробництво; 3) готова продукція; 4) товари. Система показників оборотності запасів містить наступні: кількість оборотів: ; (3.21)
тривалість (термін) одного обороту: ; (3.22)
коефіцієнт завантаження: . (3.23)
На підприємстві прискорилась оборотність коштів, вкладених в запаси як в цілому, так і в кожен їх вид, про що свідчать дані таблиці 3.27: збільшилась кількість обертів, відповідно скоротився термін одного обороту та зменшилось завантаження доходу відволіканням коштів в запаси, що дало можливість вивільнити кошти для включення їх в обіг. При минулорічній швидкості обігу для отримання доходу 276 138 тис. грн. знадобилось би:
Таким чином, прискорення обороту запасів дозволило вивільнити: Таблиця 3.27 Показники для аналізу обіговості запасів підприємства
Визначення чинників. На підприємстві збільшилась загальна кількість запасів, але змінилась їх структура (таблиця 3.28): збільшилась частка незавершеного виробництва при зменшенні часток усіх інших. Зміна структури запасів привела до зміни вкладу кожного з видів у загальний термін обертання (таблиця 3.29): Таблиця 3.27 Структура запасів
Таблиця 3.29 Загальний термін обертання запасів
Зміна структури запасів на загальний термін обертання практично не вплинула, але змінилися терміни за окремими видами запасів, зокрема збільшення питомої ваги незавершеного виробництва могло привести до збільшення терміну обороту на 9 днів. Шляхи подальшого аналізу. В ході подальшого аналізу запасів слід звернути увагу на організацію нормування запасів та дотримання оптимального розміру запасів, перш за все, готової продукції (термін запасу хоча і скоротився, але у звітному році складає майже 5 місяців) та незавершеного виробництва, питома вага якого в запасах збільшилась.
Базова 1. Базілінська О.Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика. 2-ге вид. [Текст]: Навч.посіб. – К.: Цент учбової літератури, 2011. – 328 с. 2. Тарасенко Н.В., Вагнер І.М. Фінансовий аналіз [Текст]: Навч.посіб. – львів: «Новий світ-2000», 2008. – 444 с. 3. Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз [Текст]: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 566 с.
Допоміжна
Інформаційні ресурси
1. Бібліотека Харківського інституту фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі 2. Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, пров. Короленка, 18. E-mail: ls@korolenko.kharkov.com, http://korolenko.kharkov.com 3. Харківська обласна універсальна наукова бібліотека, вул. Кооперативна, 13/2. E-mail: director@library.kharkov.ua, http://www.library.kharkov.ua 4. Державний комітет статистики України – http://www.ukrstat.gov.ua 5. Міністерство фінансів України – http://www.minfin.gov.ua 6. Національний банк України – http://bank.gov.ua/NBU/index.htm 7. Харківська обласна рада – http://www.oblrada.kharkov.ua 8. Державна податкова адміністрація України – http://www.sta.gov.ua РОЗДІЛ 1
ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ЯК ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Фінансова звітність – сукупність форм звітності, складених на основі даних обліку, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки підприємства за звітний період з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації, що використовується цими користувачами для прийняття відповідних управлінських рішень. Для розроблення оптимальних економічних рішень користувачі фінансової звітності (власники, інвестори, керівництво підприємства, банки, постачальники та інші кредитори, замовники, працівники підприємства, органи державного управління) мають володіти об’єктивною інформацією щодо прибутковості, рентабельності, платоспроможності, кредитоспроможності підприємства, його фінансової та ринкової стійкості, ефективності інвестиційної діяльності тощо. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності: баланс, форма №1; звіт про фінансові результати, форма №2; звіт про рух грошових коштів, форма №3; звіт про власний капітал, форма №4; примітки до фінансової звітності. Перелічений склад звітності відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітній період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду, розкриття облікової політики та її зміни. Це дає можливість проводити ретроспективний прогнозний, перспективний аналіз фінансової діяльності підприємства (табл. 1.1). Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО) – нормативно-правовий акт (НПА), затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та ведення бухгалтерського обліку, що не суперечить міжнародним стандартам. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (квартальна, місячна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів складаються лише за рік. Квартальну та річну фінансову звітність підприємства зобов’язані подавати органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансової звітності подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таблиця 1.1 Призначення основних форм фінансової звітності
ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот... Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)... Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|