Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ТЕМА 8. ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ





План:

8.1. Цілі та завдання системи фінансування інноваційної діяльності.

8.2. Види фінансування інноваційних процесів.

8.3. Сутність ризикового фінансування інноваційної діяльності на базі венчурного капіталу.

8.4. Лізингове фінансування та його особливості.

8.5. Інноваційний проект як об’єкт фінансування.

Методичні вказівки до вивчення теми

Вивчення проблемних питань теми необхідно починати з усвідомлення сутності і стратегії фінансування інноваційної діяльності згідно із законами України «Про інноваційну діяльність» та «Про інвестиційну діяльність».

Зверніть увагу на принципи побудови системи фінансування інновацій та завдання, які повинна вона вирішувати.

Найбільше уваги під час вивчення теми доцільно приділити джерелам коштів, що використовуються для фінансування інноваційної діяльності та умовам залучення коштів з різних джерел. Окремо слід розглянути особливості отримання комерційного кредиту для фінансування інноваційної діяльності, венчурного фінансування, лізингу, їх переваги та недоліки.

Оскільки фінансове планування здійснюється як частина інноваційного проекту, слід дати його визначення та розглянути види інноваційних проектів.

Теоретичні основи теми

Суб’єктами фінансування виступають самостійні підприємства, інноваційні підприємства, інтегровані фінансово-промислові структури, територіальні органи управління, приватні особи.

Закон України «Про інноваційну діяльність» визначає такі види фінансової підтримки інноваційної діяльності: повне безвідсоткове кредитування пріоритетних інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України або коштів місцевих бюджетів; часткового (до 50 %) безвідсоткового кредитування інноваційних проектів за рахунок коштів бюджетів за умови залучення до фінансування решти необхідних коштів виконавця проекту або інших суб’єктів інноваційної діяльності; повної чи часткової компенсації (за рахунок коштів Державного чи місцевих бюджетів) відсотків, сплачуваних суб’єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів; надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів; майнового страхування реалізації проектів у страховиків. Фінансова підтримка інноваційної діяльності за рахунок бюджетних коштів надається у межах, передбачених відповідними бюджетами.

Основними джерелами коштів, що використовуються для фінансування інноваційної діяльності, є:

· бюджетні асигнування, що виділяються на державному і регіональному рівнях;

· кошти спеціальних позабюджетних фондів фінансування НДДКР, що утворюються інноваційними підприємствами, регіональними органами управління, власні кошти спеціалізованих державних і комунальних інноваційних фінансово-кредитних установ;

· власні кошти підприємств (промислові інвестиції з прибутку й у складі витрат виробництва);

· фінансові ресурси різноманітних типів комерційних структур (інвестиційних компаній, комерційних банків, страхових товариств, ФПГ тощо);

· кредитні ресурси спеціально уповноважених урядом інвестиційних банків;

· конверсійні кредити для інноваційних підприємств оборонного комплексу;

· іноземні інвестиції промислових та комерційних фірм і компаній;

· кошти національних і закордонних фондів, кошти (інвестиції) юридичних осіб, приватні накопичення фізичних осіб;

· інші джерела, не заборонені законодавством України.

Найкращий потенціал для акумуляції значних фінансових ресурсів в акціонерних підприємств, оскільки вони мають можливість розміщувати свої акції серед необмеженого кола інвесторів (як юридичних, так і фізичних осіб).

Багато уваги у фінансовому забезпеченні інноваційного підприємства приділяється комерційному кредиту. Цей вид економічних відносин постійно розвивається і дедалі ширше використовує нові, нетрадиційні форми, що стосуються порядку видачі кредиту, засобів його погашення, організації банківського контролю, видів застави та сплати відсотків.

Практика показує, що банківський кредит на відміну від бюджетного фінансування дає змогу підвищити ефективність інвестицій і часто може виявитись більш прийнятним і зручним методом мобілізації коштів на тривалі терміни, ніж випуск корпоративних акцій або розміщення облігаційних позик. Але банки та кредитні установи зорієнтовані на мінімальний кредитний ризик, що не завжди може гарантувати інноваційна фірма.

У складі інноваційної інфраструктури значну роль має відігравати венчурне фінансування, як специфічна форма фінансування діяльності невеликих дослідницьких і впроваджувальних фірм із боку венчурного (ризикового) капіталу. Власники венчурного капіталу, надаючи позички винахідникам і підприємцям, не можуть пред’являти їм претензії у відношенні майнової застави під кредит або жадати від них гарантій виходу на ринок із нововведеннями в точно призначені терміни, одержання прибутку і повернення боргів із відсотками тощо. Венчурні кредитори ризикують своїм капіталом. Водночас великому ризику протистоїть можливість великого виграшу, який багаторазово перевершує той, що можна одержати, розміщуючи свій капітал у державні цінні папери, акції промислових фірм і банків, спекулюючи на біржі. Для зниження ризику інвестори вкладають кошти відразу в декілька інноваційних фірм, щоб за рахунок тих фірм, які досягли успіху, покрити збитки фірм, що потерпіли крах.

Сутність венчурного фінансування полягає в наданні кредиту під боргові розписки (векселя) із правом конверсії заборгованості в акції або у придбання акцій нової компанії. Професійний ринок венчурного капіталу звичайно виступає у формі професійно керованого інвестиційного пула.

Слід звернути увагу на дуже специфічну форму фінансування інновацій – лізинг. З економічної точки зору операція лізингу схожа з довгостроковим кредитуванням на закупівлю устаткування й інших видів основних виробничих фондів. У сучасній господарській практиці під лізингом розуміють вид підприємницької діяльності, спрямований на інвестування тимчасово вільних або залучених фінансових коштів, коли за договором фінансової оренди (лізингу) орендодавець (лізингодавець) зобов’язується придбати у власність обумовлене договором майно у визначеного продавця і надати це майно орендарю (лізингоотримувачу) за плату, у тимчасове користування, з підприємницькою метою. При цьому право власності на зазначені матеріальні цінності на весь термін дії договору зберігається за орендодавцем і майно враховується на його балансі. Характерно, що термін оренди для договорів фінансового лізингу, як правило, дуже близький до терміну служби устаткування.

Дуже важливим етапом фінансового процесу інноваційного підприємства є оцінювання потреби у фінансових коштах. Підставою для визначення розміру фінансування є кошторис (кошторисна калькуляція). Документом фінансового планування є фінансовий план, що являє собою баланс грошових надходжень і витрат.

Запитання для поглибленого вивчення теми

1. Особливості міжнародного фінансування інновацій.

2. Специфіка систем фінансування інновацій в Україні.

3. Роль грантів у фінансуванні інноваційної діяльності.

Література: 1, 5 [с. 84–101], 6 [ с. 93–115], 7, 8, 18.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ РІВНЯ ЗНАНЬ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Які ви знаєте цілі та завдання системи фінансування інноваційної діяльності?

2. Назвіть види та джерела фінансування інноваційних процесів.

3. Дайте визначення сутності ризикового (венчурного) фінансування інноваційної діяльності. Що вам відомо по застосування венчурного капіталу в Україні?

4. У чому полягає сутність лізингового фінансування інноваційних програм? Які переваги та недоліки лізингового фінансування на сучасному етапі в Україні?

5. Охарактеризуйте інноваційний проект як об’єкт фінансування інновацій.

 

ТЕСТИ

1. Організація фінансування інноваційного проекту передбачає:

а) перетворення ліквідних коштів інвестора у виробничі активи з метою отримання прибутку в процесі використання цих активів;

б) забезпечення проекту ресурсами (грошовими коштами, основними та оборотними активами, нематеріальними активами);

в) ідентифікацію всіх фінансових наслідків проекту для прийняття рішення про доцільність інвестування та фінансування проекту;

г) забезпечення поточної ліквідності підприємства та прогноз руху грошових коштів.

2. Які цінні папери, що обертаються на фондовому ринку, не є фінансовими інструментами інвестування діяльності підприємства?

а) акції; б) облігації; в) опціони; г) векселі; д) ощадні сертифікати.

3. Позикові джерела формування інвестиційних ресурсів – це:

а) довгострокові кредити банку;

б) безповоротно надані засоби на цільове інвестування;

в) емісія акцій підприємства;

г) страхова сума відшкодування збитків, зумовлених утратою майна;

д) усі відповіді правильні.

4. Для оптимізації співвідношення власних і позикових джерел коштів при організації фінансування проектів застосовують такі критерії:

а) фінансовий та операційний важіль;

б) критерій WACC (мінімальний) та ефект фінансового важеля;

в) забезпечення фінансової стійкості компанії та максимізація суми прибутку від інвестицій; г) рівень операційного важеля.

5. Участь населення регіону в інноваційному проекті означає:

а) надання робочої сили; б) моніторинг проекту;

в) консультування щодо добору і планування проекту;

г) усі попередні відповіді правильні; д) правильні лише «а» і «б».

6. Економічне середовище інноваційного проекту не можна характеризувати такими компонентами:

а) бюджетний дефіцит; б) структура внутрішнього валового продукту;

в) вартість кредитів; г) рівень безробіття; д) рівень інфляції.

7. Фінансовими називають інвестиції:

а) які фінансуються за рахунок фінансових засобів підприємства;

б) які використовуються для придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів;

в) спрямовані на вдосконалення активної частини основних фондів;

г) вкладені в нематеріальні активи підприємства;

д) якщо використовують залучені кошти.

 

ЗАДАЧІ

Задача 1

Складіть графік повернення боргу, розрахованого на 4 роки, взятого під 20 % річних за умови застосування «амортизаційної» схеми погашення боргу. Основна сума кредиту – 5 000 тис. грн.

Задача 2

Складіть графік повернення боргу за умови періодичного погашення рівномірними внесками основної суми боргу (1500 тис. грн.) з нарахуванням 20 % річних. Термін кредиту – 5 років.

Теми рефератів

1. Функції фінансування інноваційних процесів в економіці ринкового типу.

2. Специфіка позабюджетних фондів та інших джерел недержавного фінансування.

3. Позабюджетні форми підтримки інноваційної діяльності в Україні.

4. Сутність і призначення лізингу при фінансуванні інноваційної діяльності.

5. Формування портфеля інноваційних проектів.

6. Методи оцінювання фінансової стабільності інноваційного підприємства.

 







ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.