Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ЩОДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ





МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ОСНОВИ МЕДИЧНИХ ЗНАНЬ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ЗА НАПРЯМОМ6.01.0203 «ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ»

 

КРЕМЕНЧУК 2013


Методичні вказівки щодо виконання практичних робіт з навчальної дисципліни «Основи медичних знань» для студентів денної форми навчання за напрямом 6.01.0203 «Здоров’я людини»

 

Укладач к. б. н., доц. О. І. Антонова

Рецензент д. б. н., проф. В. В. Никифоров

 

Кафедра

 

Затверджено методичною радою Кременчуцького національного університету

імені Михайла Остроградського

Протокол №____ від__________

Заступник голови методичної ради______________ доц. С. А. Сергієнко


ЗМІСТ

Вступ ............................................................................................................. 4

1. Перелік практичних робіт ......................................................................... 5

Практична робота № 1 Захворювання серця ........................................... 5

Практична робота № 2 Захворювання судин............................................ 6

Практична робота № 3 Захворювання дихальної системи.................... 10

Практична робота № 4 Деформації опорно-рухового апарату............... 11

Практична робота № 5 Захворювання органів травної системи.............. 13

Практична робота № 6 Захворювання ендокринної системи та обміну речовин........................................................................................................................ 15

Практична робота № 7 Здоровий спосіб життя........................................ 17

2. Критерії оцінювання знань студентів……………………………………...19

Список літератури........................................................................................... 20

 

ВСТУП

 

Головною метою викладання навчальної дисципліни “ Основи медичних знань” є формування у студентів денної форми навчання за напрямом 6.010203 «Здоров’я людини» уявлення про основні захворювання та механізми їх виникнення, методи збереження здоров’я.

Основною метою практичних занять є закріплення теоретичних знань на практиці з метою використання їх при впровадженні в практику, уміння проводити порівняльну характеристику між нормальними фізіологічними процесами та патологією.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

- загальні відомості про особливості життєдіяльності організму людини;

- значення цих знань для гігієни;

- мати уявлення про хвороби;

вміти :

- вільно користуватися поняттями, що розкривають суть предмета «Основи медичних знань»;

- використовувати знання для збереження здоров'я школярів, підтримання їх високої працездатності.

 

.

 

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

 

Практична робота № 1

Тема. Захворювання серця

Мета роботи:вивчити топографію серця; отримати уявлення про ішемічну хворобу серця; вивчити запалювальні захворювання серця; засвоїти види вад серця, надання невідкладної допомоги при серцевій недостатності, стенокардії та інфаркті міокарду.



Короткі теоретичні відомості

На сьогодні захворювання серцево-судинної системи призводять до великої кількості смертей. Тому необхідні теоретичні знання та практичні навички для надання невідкладної допомоги при серцевій недостатності, приступі стенокардії та інфаркті міокарда. Головний орган серцево-судинної системи – серце. Серце – це порожнистий м’язовий орган, який має форму конуса. Стінки серця мають три шари. Зовнішній шар – епікард, середній шар – міокард, внутрішній – ендокард. Серце розташоване в навколосерцевій сумці – перикарді, яка виділяє рідину, що зменшує тертя серця під час скорочення. Серце людини чотирикамерне. У правій його половині міститься венозна кров, у лівій – артеріальна. Передсердя і шлуночки сполучаються між собою передсердно-шлуночковими отворами, які мають стулкові клапани. У процесі серцевої діяльності серцевий м’яз виконує величезну роботу. Гіпоксія серцевого м’яза призводить до ішемічної хвороби серця.

Завдання до теми

1. На муляжах та таблицях студенти вивчають форму, місцезнаходження, межі серця. На серці студенти вивчають камери, клапани, перегородки та оболонки; етіологію, патогенез, симптоми ішемічної хвороби серця, вад серця. Вивчають надання невідкладної допомоги при гострих захворюваннях серця.

2. Результати набутих знань занести до протоколу у вигляді схематичного зображення топографії серця. На схемі відмітити місцезнаходження вроджених та набутих вад серця.

Контрольні питання

1. Функціональні особливості клапанів серця.

2. Що таке ішемічна хвороба серця? Її основні захворювання.

3. Назвіть запалювальні захворювання серця. До чого вони призводять?

4. Вади серця: етиологія, патогенез, діагностика, лікування, реабілітація.

5. Назвіть основні симптоми при серцевій недостатності.

6. Принципи пересадки серця.

Ситуаційні задачі

Задача № 1

У хворого біль у серці має колючий характер і відчуваються в області верхівки серця. Він тривалий і виникає під час хвилювання. Лікар поставив діагноз: стенокардія. Є помилка в постановці діагнозу чи ні?

Задача № 2

У хворого біль у серці стискучий, пекучий, короткочасний, поширюється в ліву руку, лопатку, плече, ліву половину шиї. Ваш діагноз?

Задача № 3

У хворого діагноз: серцева недостатність. За чим повинна стежити медична сестра?

Задача № 4 У хворого біль у серці, який поширюється в ліву руку, лопатку, плече, ліву половину шиї. Викликали швидку допомогу. Поставили діагноз: інфаркт міокарда і повели хворого під руки до швидкої допомоги. Є тут помилка в діях медперсоналу чи ні ?

Література:[4, с.125–126; 6, с. 182–200].

 

Практична робота № 2

Тема. Захворювання судин

Мета роботи:вивчити етіологію, патогенез, симптоми атеросклерозу, гіпертонічної хвороби; набути уявлення про порушення мозкового кровообігу (інсульти); засвоїти надання невідкладної допомоги при гіпертонічному кризі, гострій судинній недостатності; навчитися вимірювати артеріальний тиск.

Короткі теоретичні відомості

Необхідно студентам мати теоретичні знання щодо захворювання судин – атеросклерозу та гіпертонічної хвороби. Майбутній фахівець повинен знати профілактичні заходи щодо запобігання розвитку атеросклерозу та гіпертонічної хвороби, уміти надати необхідну допомогу при гіпертонічному кризі та гострій судинній недостатності. Кровообігом називається рух крові по замкнених порожнинах серця і кровоносних судин. Він забезпечує рознесення крові по всьому тілу, яка тільки в русі може виконувати свої функції. Рух крові в судинах відбувається за рахунок діяльності серця. У людини є два кола кровообігу: велике і мале. У системі кровоносних судин людини розрізняють артерії, вени і капіляри. Причиною руху крові по кровоносних судинах є різниця тиску в артеріях і венах. Ця різниця створюється і підтримується ритмічними скороченнями серця. Цикл роботи серця складається з трьох фаз: скорочення передсердь, скорочення шлуночків, загальної паузи.

Завдання до теми

1. Студенти вивчають етіологію, патогенез, симптоми атеросклерозу, гіпертонічної хвороби. Вивчають порушення мозкового кровообігу і до чого вони призводять. Навчаються вимірювати артеріальний тиск. Вивчають надання невідкладної допомоги при гіпертонічному кризі та гострій судинній недостатності.

2. Навчаються вимірювати артеріальний тиск.

Артеріальний тиск – це сила крові, з якою вона діє на стінки судин. Артеріальний тиск, який виникає в артеріях під час максимального підвищення пульсової хвилі після систоли шлуночків, називається систолічним. Тиск, який підтримується в артеріях під час діастоли внаслідок зниження їх тонусу, називається діастолічним. Різниця між систолічним і діастолічним тиском складає пульсовий тиск.

Методика вимірювання артеріального тиску.

1. Вимірювання артеріального тиску виконують за допомогою ртутних, мембранних або електронних сфігмоманометрів. Сфігмоманометр складається з манжетки, ртутного або мембранного манометра, гумової груші. Для визначення артеріальних тонів застосовують фонендоскоп.

2. Для вимірювання артеріального тиску вибирають тихе приміщення.

Людина, якій вимірюють тиск, знаходиться у положенні лежачи або сидячи. Рука, на яку накладають манжетку, повинна знаходитися на рівні серця досліджуваного.

3. На середню третину плеча накладають манжетку так, щоб між нею і шкірою проходив палець. Руку розміщують долонею доверху, на внутрішньому боці ліктьової ямки намацують місце найбільш вираженої пульсації плечової артерії.

4. До вух вставляють навушники фонендоскопа, його діафрагму без особливого натискування прикладають до місця пульсації плечової артерії.

5. Перекривають повітряний вентиль і за допомогою груші збільшують тиск повітря у манжетці. Під час підвищення тиску прислуховуються до артеріальних тонів. Тиск необхідно підвищувати до тих пір, доки чути пульсацію.

6. Шляхом незначного послаблення гвинта повітряного вентиля повільно випускають повітря так, щоб стрілка або ртуть манометра опускалася повільно. При цьому необхідно уважно прислухатися до звуків у навушниках. У той час, коли з’являється пульсація, відмічають систолічний артеріальний тиск, зникнення пульсації відповідає діастолічному тиску.

7. Записують тиск у вигляді дробу: у числівнику – систолічний тиск, у знаменнику – діастолічний. Наприклад: 120/80.

Вимірюють артеріальний тиск та заповняють таблицю:

№ пор П, І Б Артеріальний тиск Діагноз
Іванов Сергій 170/140 Гіпертонія
       
       

 

Контрольні питання

1. Головні ознаки захворювань серцево-судинної системи.

2. Які спостереження необхідно вести постійно за хворими з ураженням серцево-судинної системи?

3. Які стани належать до гострої судинної недостатності?

Тестові завдання

1. Гіпотонія, це:

а) артеріальний тиск 120/70;

б) артеріальний тиск 80/60;

в) артеріальний тиск 90/60;

д) артеріальний тиск 140/100.

2. Гіпертонія, це:

а) артеріальний тиск 220/190;

б) артеріальний тиск 160/130;

в) артеріальний тиск 130/90;

д) артеріальний тиск 120/70.

3. Атеросклероз спричиняє захворювання:

а) інфаркт міокарда;

б) стенокардію;

в) пневмонію;

д) вади серця.

4. Колапс, це:

а) стан гострої серцевої недостатності;

б) стан гострої судинної недостатності;

в) стан після інфаркту міокарда;

д) стан після стенокардії.

Література:[6, с. 231–233; 7, с. 282–300].

 

Практична робота № 3

Завдання до теми

1. На муляжах та таблицях студенти вивчають форму, місцезнаходження, межі легень; етіологію, патогенез, симптоми бронхіту, пневмонії, бронхіальної астми і туберкульозу та надання невідкладної допомоги при гострих захворюваннях органів дихання.

2. Результати набутих знань занести до протоколу у вигляді схематично зображених легень (на схемі відмітити місце розташування бронхопневмонії, крупозної пневмонії) та заповнити таблиці:

Таблиця № 1

Захворю- вання Етіологія Патогенез Симптоми План лікування Профілак-тичні заходи
Гострий бронхіт          
Хронічний бронхіт          

 

Таблиця № 2

Захво-рювання Етіологія Патогенез Симптоми План лікування Профілак-тичні заходи
Гостра пневмонія          
Хронічна пневмонія          

 

Контрольні питання

1. Фізіологія дихання, газообмін. Зовнішнє, внутрішнє та клітинне дихання.

2. Розкрити поняття “гострі захворювання органів дихання”. Ознаки цих захворювань.

3. Перша допомога при приступі ядухи або задишці.

4. Перша допомога при легеневій кровотечі.

Розв’язати задачу:

У хворого В. кровохаркання і легенева кровотеча. Ваш діагноз?

Література:[6, с. 284–287; 8, с. 80–82].

 

Практична робота № 4

Завдання до теми

На муляжах студенти вивчають характерні вигини хребта (фізіологічні). Шийний і поперековий вигини спрямовані вперед (лордоз), грудний і крижовий – назад (кіфоз). Студенти вивчають причини сильних вигинів грудного відділу (сутулість, горб) або поперекового (“внутрішні горби”), а також більш-менш виражені вигини вбік (сколіоз).

Вивчають профілактичні заходи порушень постави та профілактику остеохондрозу. У протоколі схематично зобразити механізми розвитку порушень постави та записати вправи, які застосовуються для профілактики порушень постави.

Контрольні питання

1. Значення кістково-м’язової системи для життєдіяльності організму людини.

2. Опишіть будову осьового скелету людини.

3. Значення фізичних вправ для нормального формування скелету і м’язів.

4. Види деформацій опорно-рухового апарату.

Тестове завдання

1. Для якого захворювання характерні симптоми:

1) бокові вигини;

2) наявність елементів кіфозу;

3) деформація грудної клітки;

4) посилення поперекового лордозу в поперековому відділі хребта;

5) остеохондроз у старшому віці;

6) зміщення серця і судин.

Література:[2, с. 250–262; 5, с. 8–20].

 

Практична робота № 5

Завдання до теми

1. На муляжах та стендах студенти вивчають будову та топографію органів травної системи. Розглядають загальне положення органів черевної порожнини. Вивчають основні ознаки захворювань травного каналу (біль у животі, відрижка, печія, гикавка, блювання, гостра шлункова і кишкова кровотеча, метеоризм, закреп, пронос). Вивчають захворювання шлунка, печінки та жовчного міхура. У протоколі заповняють таблицю:

 

Ознаки захворювань Захворювання Допомога
1. Біль у животі Шлунка, дванадцятипалої кишки, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, кишок, селезінки, гостра хірургічна патологія. 1. Викликати лікаря. 2. Хворого вкладають у ліжко. 3. Не можна прикладати грілку і давати ліки. 4. Показано застосування холоду.
   
   
   
   
   
   
   
   

2. Навчаються надавати першу допомогу при отруєннях.

Методика промивання шлунка.

Показання. Отруєння лугами, кислотами, лікарськими препаратами, грибами, солями важких металів, деякі захворювання шлунка (виразкова хвороба, гастрит, стеноз воротаря), вживання недоброякісної їжі.

Протипоказання. Органічні звуження стравоходу, гострі шлункові кровотечі, важкі хімічні опіки слизової оболонки глотки, стравоходу та шлунка кислотами і лугами, інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу.

1. Хворого саджають на стілець, голову трохи нахиляють уперед.

2. Праворуч від хворого ставлять посудину з промивною рідиною (відро, каструлю), між ногами – таз (відро).

3. На хворого надягають клейончастий фартух.

4. У праву руку беруть зонд за кінець, який вводять. Хворий відкриває рота, кладуть зонд на корінь язика і просять хворого зробити декілька ковтальних рухів при глибокому диханні через ніс.

5. Далі лійку з’єднують з вільним кінцем зонда. Опускають її, злегка нахиливши, нижче рівня шлунка, при цьому вона наповнюється промивною рідиною. Рідина поступово переходить до шлунка.

6. Процедуру повторюють до появи чистої промивної рідини. Звичайно для промивання шлунка використовують 8 – 10 л води.

 

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте анатомічні основи будови травної системи.

2. Фізіологічні основи травлення.

3. Перша допомога при кишкових кровотечах.

4. Перша допомога при перфоративній виразки шлунка або 12-ти палої кишки.

5. Назвіть захворювання, що належать до групи “гострий живіт”.

Література:[3, с. 125–136; 6, с. 376–379].

 

Практична робота № 6

Завдання до теми

1. На муляжах та стендах студенти вивчають будову та топографію залоз внутрішньої секреції.

2. Вивчають гіпо- та гіперфункцію залоз, ознаки захворювань ендокринної системи (цукрового діабету, ожиріння). Навчаються складати план лікування цукрового діабету та ожиріння. Вивчають надання невідкладної допомоги при гіпо- та гіперглікемічній комах. У протоколі схематично зображають топографічний зв’язок залоз внутрішньої секреції та заповняють таблицю:

Стан Ознаки Допомога
Гіпоглікемічна кома    
Гіперглікемічна кома    

 

 

Контрольні питання

1. Які залози належать до ендокринної системи?

2. Які захворювання найважливіших залоз ви знаєте?

3. Що таке гіпер – та гіпофункція залоз?

Розв’язати задачу: Визначити можливий діагноз за даними аналізів та анамнезу: спрага, частий діурез, дратливість, цукор крові 10 ммоль/л, цукор сечі 1,8 г/добу, кетонурія, кетонемія.

Розв’язати задачу: Якщо дитина А відстає у рості та розумовому розвитку, а дитина В відстає у рості, але не в розумовому розвитку, то можливі нестачі яких гормонів у цих випадках?

Література:[6, с. 325–326; 9, с. 183–186].

Практична робота № 7

Тема. Здоровий спосіб життя

Мета роботи:отримати уявлення про складові здорового способу життя, знати шкідливі звички, їх роль у виникненні хвороб та скороченні життя; вивчити основні принципи побудови раціону, принципи харчування при різних захворюваннях.

Завдання до теми

1. Студенти вивчають складові здорового способу життя. Основні принципи загартування, його роль у збереженні здоров’я. Вивчають шкідливі звички, їх роль у збереженні життя.

2. Вивчають принципи побудови раціону, дієтичне харчування. В Україні офіційно прийнято 15 дієтичних столів, що диференційовані за основними нозологічними формами та варіантами їх перебігу з урахуванням виду, стадії захворювання (загострення чи ремісія), ступеня компенсації (компенсована чи декомпенсована стадія хвороби). У протоколі заповнити таблицю:

 

Дієтичні столи Показання до застосування Режим харчування
Дієта № 1    
Дієта № 1,а    
Дієта № 1,б    

 

Контрольні питання

1. Назвіть складові здорового способу життя.

2. Назвіть шкідливі звички, їх роль у виникненні хвороб та скороченні життя.

3. Застосування дієтичних столів при різних захворюваннях.

4. У хворого ожиріння. Яку дієту ви йому призначите?

5. У хворого цукровий діабет. Яку дієту ви йому призначите?

Література:[1, с. 1– 35; 2, с. 182–200].

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Шкала оцінок
Оцінка за національною шкалою (екзамен) Проміжок за накопичувальною бальною шкалою Оцінка ECTS
Зараховано 90-100 А відмінно
82-89 В дуже добре
74-81 С добре
64-73 D задовільно
60-63 Е достатньо
Не зараховано 35-59 FX незадовільно (дозволяється перескладання, але не більш ніж на Е)
1-34 F неприйнятно (повторне вивчення дисципліни)

 

Вид контролю Максимальний бал
Відвідування практичних занять
Контрольні тести (детальний розподіл балів здійснюється в робочій навчальній програмі)
Активність студента на практичних заняттях (детальний розподіл балів здійснюється в робочій навчальній програмі)
Усього

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Амосов М. М. Роздуми про здоров’я / М. М. Амосов. – К.: Здоров’я, 1990. – 80 с.

2. Апанасенко П. П., Попова Л. А. Медицинская валеология /

П. П. Апанасенко, Л. А. Попова. – К.: Здоровье, 1998. – 350 с.

3. Вільховий В. Ф., Скрипніков М. С. Атлас органів заочеревного простору / В. Ф. Вільховий, М. С. Скрипніков. – К.: Астрея, 1995. 200 с.

4. Внутренние болезни / Под ред. Сметнева А. С. - М.: Медицина, 1982. – 450 c.

5. Лупирь В. М. Анатомія опорно-рухового апарату / В. М. Лупирь,

М. С. Скрипніков. – Харків – Полтава.: Медицина, 1996. – 195 с.

6. Общий курс физиологии человека и животных / А. Д. Ноздрачев,

Ю. И. Баженов, И. А. Баранникова, И. С. Бреслав. – М.: Высшая школа,

1990. – Т. 2. – 528 с.

7. Основи медичних знань та методи лікування / За Девідсоном; 1, 2 т. – К.: УКСП, 1994. – 308 с.

8. Передрій В. Г., Ткач С. М. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб /

В. Г. Передрій, С. М. Ткач. – К.: 1998. – 120 с.

9. Шкляр Б. С. Диагностика внутренних болезней / Б. С. Шкляр. – К.: Вища школа, 1971. – 250 с.

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ОСНОВИ МЕДИЧНИХ ЗНАНЬ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ЗА НАПРЯМОМ6.01.0203 «ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ»

 

КРЕМЕНЧУК 2013


Методичні вказівки щодо виконання практичних робіт з навчальної дисципліни «Основи медичних знань» для студентів денної форми навчання за напрямом 6.01.0203 «Здоров’я людини»

 

Укладач к. б. н., доц. О. І. Антонова

Рецензент д. б. н., проф. В. В. Никифоров

 

Кафедра

 

Затверджено методичною радою Кременчуцького національного університету

імені Михайла Остроградського

Протокол №____ від__________

Заступник голови методичної ради______________ доц. С. А. Сергієнко


ЗМІСТ

Вступ ............................................................................................................. 4

1. Перелік практичних робіт ......................................................................... 5

Практична робота № 1 Захворювання серця ........................................... 5

Практична робота № 2 Захворювання судин............................................ 6

Практична робота № 3 Захворювання дихальної системи.................... 10

Практична робота № 4 Деформації опорно-рухового апарату............... 11

Практична робота № 5 Захворювання органів травної системи.............. 13

Практична робота № 6 Захворювання ендокринної системи та обміну речовин........................................................................................................................ 15

Практична робота № 7 Здоровий спосіб життя........................................ 17

2. Критерії оцінювання знань студентів……………………………………...19

Список літератури........................................................................................... 20

 

ВСТУП

 

Головною метою викладання навчальної дисципліни “ Основи медичних знань” є формування у студентів денної форми навчання за напрямом 6.010203 «Здоров’я людини» уявлення про основні захворювання та механізми їх виникнення, методи збереження здоров’я.

Основною метою практичних занять є закріплення теоретичних знань на практиці з метою використання їх при впровадженні в практику, уміння проводити порівняльну характеристику між нормальними фізіологічними процесами та патологією.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

- загальні відомості про особливості життєдіяльності організму людини;

- значення цих знань для гігієни;

- мати уявлення про хвороби;

вміти :

- вільно користуватися поняттями, що розкривають суть предмета «Основи медичних знань»;

- використовувати знання для збереження здоров'я школярів, підтримання їх високої працездатності.

 

.

 

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

 

Практична робота № 1

Тема. Захворювання серця

Мета роботи:вивчити топографію серця; отримати уявлення про ішемічну хворобу серця; вивчити запалювальні захворювання серця; засвоїти види вад серця, надання невідкладної допомоги при серцевій недостатності, стенокардії та інфаркті міокарду.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.