|
|
Тема 4. Структура і керівництво юридичною службою.Стр 1 из 4Следующая ⇒ ЛЕКЦІЯ 5. Тема 4. Структура і керівництво юридичною службою. Юридичні служби міністерств, органів виконавчої влади, підприємств, установ як система державних органів. Особливості правового обслуговування малих і середніх підприємств. Міжгосподарські юридичні групи та відділи і порядок їх утворення. Особливості правового обслуговування підприємств адвокатами. Методичне керівництво діяльністю юридичних служб. Перевірка діяльності юридичної служби як одна з основних найефективніших форм контролю за правовою роботою. ПИТАННЯ 1. Питанням організації правового обслуговування, забезпечення реалізації державної правової політики у відповідній галузі, захисту законних інтересів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також державних підприємств, установ і організацій надається велике значення з боку держави. Юридичній службі надається особлива державна функція, тому порядок її організації і правове положення визначаються в централізованому порядку Загальним положенням про юридичну службу….. Пунктом 2 Загального положення… встановлено, що юридична служба органу виконавчої влади, підприємства утворюється як самостійний структурний підрозділ, вид якого залежить від обсягу, характеру та складності правової роботи (департамент, управління, відділ, сектор). На підприємстві функції юридичної служби може виконувати юрисконсульт відповідної категорії. Для представлення інтересів держави в судах під час розгляду справ, стороною або третьою особою в яких є органи виконавчої влади, у складі юридичної служби утворюється відповідний підрозділ або такі повноваження надаються окремій посадовій особі. Постанова КМУ №179 від 12 березня 2005 року «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» установила, що у складі апарату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади утворюються такі структурні підрозділи (якщо інше не передбачено актами, що мають вищу юридичну силу): департамент - структурний підрозділ, що утворюється для виконання основних завдань високого ступеня складності (багатогалузевість, багатофункціональність, програмно-цільовий напрям діяльності), координації роботи, пов'язаної з виконанням таких завдань, за умови, що в його складі буде не менш як чотири відділи. У разі коли чисельність працівників департаменту перевищує 40 одиниць, до його складу можуть входити управління (не менше двох). Департамент очолює директор. Директор департаменту, чисельність працівників якого не перевищує 40 одиниць, може мати не більше двох заступників, у тому числі одного заступника, який не очолює відділ. У разі коли чисельність працівників департаменту становить понад 40 одиниць, директор департаменту може мати не більше трьох заступників, у тому числі одного заступника, який не очолює відділ (управління). У складі департаменту Міністерства внутрішніх справ з чисельністю працівників понад 150 одиниць можуть утворюватися головні управління з чисельністю працівників не менш як 70 одиниць. Головне управління департаменту Міністерства внутрішніх справ очолює начальник, який може мати не більше трьох заступників. У головному управлінні можуть утворюватися управління, відділи, сектори, відділення; управління (самостійний відділ) - структурний підрозділ одногалузевого або однофункціонального спрямування. До складу управління входять не менш як два відділи. Самостійний відділ утворюється з чисельністю не менш як 6 працівників. Управління (самостійний відділ) очолює начальник. Начальник управління, чисельність працівників якого не перевищує 16 одиниць, може мати одного заступника - начальника відділу. У разі коли чисельність працівників управління становить понад 16 одиниць, начальник управління може мати не більше двох заступників, у тому числі одного заступника, який не очолює відділ. Управління може бути самостійним або входити до складу департаменту. Начальники головних управлінь (управлінь) податкової міліції Державної податкової служби, чисельність працівників яких перевищує 40 одиниць, можуть мати не більше трьох заступників; самостійний сектор - структурний підрозділ, що утворюється для виконання завдань за окремим напрямом діяльності органу виконавчої влади, функції якого неможливо поєднати з функціями інших структурних підрозділів, з чисельністю не менш як 2 працівники. Сектор очолює завідуючий; відділ у складі департаменту (управління) - структурний підрозділ, що утворюється для виконання завдань за одним напрямом (функцією) діяльності органу виконавчої влади, з чисельністю не менш як 5 працівників. Відділ очолює начальник. Начальник відділу (як самостійного, так і у складі управління чи департаменту) може мати не більш як одного заступника. Така посада може вводитись у разі, коли чисельність працівників у відділі не менш як 7 одиниць. Начальники відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції можуть мати двох заступників у разі, коли штатна чисельність працівників таких відділів становить не менш як 14 одиниць згідно з Постановою КМ № 869 від 26.06.2007} Начальники відділів державної виконавчої служби районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції можуть мати двох заступників у разі, коли штатна чисельність працівників таких відділів становить не менш як 14 одиниць згідно з Постановою КМ № 536 від 25.05.2011} У разі потреби у складі департаменту, управління та самостійного відділу може утворюватися сектор з чисельністю не менш як 2 працівники. Такі сектори у складі департаменту та управління утворюються понад нормативну кількість відділів, а в складі самостійного відділу - понад мінімальну чисельність працівників самостійного відділу. У складі департаментів, головних управлінь, управлінь, відділів Міністерства внутрішніх справ можуть утворюватися відділення чисельністю не менш як три працівники. Відділення очолює начальник. У структурі апарату центрального органу виконавчої влади може утворюватися структурний підрозділ із забезпечення діяльності керівника відповідно до критеріїв, зазначених у цьому пункті. У центральних органах виконавчої влади у разі недоцільності утворення в апараті підрозділів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, для виконання окремих функцій вводяться посади відповідних спеціалістів. У складі місцевих державних адміністрацій утворюються такі структурні підрозділи (якщо інше не передбачено законодавчими актами): департамент - структурний підрозділ обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (крім їх апаратів), що утворюється для виконання основних завдань високого ступеня складності (багатогалузевість, багатофункціональність), координації роботи, пов’язаної з виконанням таких завдань, за умови, що в його складі буде не менш як два управління; управління - структурний підрозділ місцевої державної адміністрації одногалузевого або однофункціонального спрямування, до складу якого входить не менш як два самостійних відділи; відділ - структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, що утворюється для виконання завдань за одним напрямом діяльності місцевої державної адміністрації з чисельністю працівників не менше ніж шість одиниць в обласній державній адміністрації та не менше ніж три одиниці у районній державній адміністрації; сектор - структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, що утворюється для виконання завдань за одним напрямом діяльності місцевої державної адміністрації, функції якого неможливо поєднати з функціями інших структурних підрозділів, з чисельністю працівників не менше ніж дві одиниці. Кількість заступників керівників зазначених структурних підрозділів визначається за критеріями, установленими для апарату центрального органу виконавчої влади. У складі апарату обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх структурних підрозділів, зазначених у пункті 3-1 цієї постанови, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі можуть утворюватися (якщо інше не передбачено актами, що мають вищу юридичну силу) відповідно управління, самостійні відділи, відділи та самостійні сектори, сектори у складі управлінь і самостійних відділів, виходячи з критеріїв, установлених для апарату центральних органів виконавчої влади, за винятком відділів адміністрування Державного реєстру виборців у складі апарату обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, чисельність працівників яких може становити не менш як 3 одиниці. У складі апарату районних державних адміністрацій, їх самостійних управлінь, відділів та інших структурних підрозділів, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади в районах та містах обласного значення можуть утворюватися (якщо інше не передбачено актами, що мають вищу юридичну силу) відділи з чисельністю працівників не менш як 3 одиниці та сектори з чисельністю працівників не менш як 2 одиниці. У разі недоцільності утворення у складі апарату місцевих державних адміністрацій, їх структурних підрозділів, зазначених у пункті 3-1 цієї постанови, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади підрозділів, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту, для виконання окремих функцій вводяться посади відповідних спеціалістів. У разі здійснення центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується міністром, своїх повноважень через територіальні підрозділи міністерства у складі таких територіальних підрозділів за рішенням міністра утворюються відповідні служби, до складу яких входять структурні підрозділи, що формуються з урахуванням критеріїв, визначених цим пунктом. Юридична служба разом з іншими структурними підрозділами бере участь у реалізації практично всіх функцій управління міністерством, підприємством та іншим господарчим органом, посідаючи при цьому особливе місце: через юридичну службу держава не тільки забезпечує, а й контролює додержання законності та державної дисципліни в діяльності підприємств, установ і організацій. Юридична служба як самостійний підрозділ у системі управління підприємством має певну організаційну структуру. Залежно від обсягу і характеру правової роботи, специфіки роботи підприємства чи установи юридична служба складається з юридичних відділів, секторів, департаментів, управлінь або впроваджується посада юрисконсульта відповідної категорії (керівник юридичної служби, головний спеціаліст юридичної служби, провідний спеціаліст юридичної служби). У міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади створюються юридичні управління, департаменти тощо. Ефективність правової роботи на підприємстві залежить від визначення оптимальної організаційної структури юридичної служби і необхідної кількості штатних одиниць з урахуванням обсягу роботи і особливостей діяльності підприємства. Як свідчить практика, для промислових підприємств, де працює велика кількість робітників та службовців, наявний великий обсяг робіт з підготовки й оформлення договорів, претензій, позовів та інших правових документів, юридична служба складається з чотирьох-п'яти осіб. ПИТАННЯ 2. В Україні створено й діють малі підприємства з такою чисельністю працівників: у Існують такі основні форми правового обслуговування малих та середніх підприємств: на підставі договору, укладеного з юридичною консультацією, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи окремим адвокатом, або на підставі договору, укладеного з юридичною чи фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності, який має спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення юридичної практики. При здійсненні підприємством своєї господарської діяльності завжди існує робота, яку має виконувати спеціальний структурний підрозділ – юридична служба підприємства. Незалежно від профілю діяльності підприємства функції юридичної служби різних підприємств мають багато спільного. Та в роботі, притаманній юридичним службам малих підприємств слід враховувати певні особливості. Зазвичай, на невеликих за кількістю працівників та об’ємом господарської діяльності підприємствах юридична служба складається лише з одного спеціаліста-юрисконсульта підприємства. Як правило, при нормальному ході господарської діяльності одного спеціаліста-юрисконсульта для вирішення правових питань підприємства достатньо. Сам термін «юрисконсульт» походить від латинського «jurisconsultus», що в перекладі означає «правознавець», тобто постійний консультант на підприємстві з практичних питань права, захисник інтересів цього підприємства в судових та інших інстанціях. Той факт, що всією правовою роботою малого підприємства займається один юрисконсульт, накладає свій відбиток на всю його діяльність. Зупинимося на цьому більш детально.
ПИТАННЯ 3. Відомі й такі форми правового обслуговування, як організація міжгосподарських юридичних груп для обслуговування кількох територіальне близьких підприємств однієї або кількох галузей, а також організація обслуговування невеликих господарчих органів однієї системи юридичною службою головного (найбільшого) підприємства. Останні дві форми найраціональніші, оскільки забезпечують досить тісний зв'язок юриста з підприємством, регулярне відвідування ним підприємства, кваліфіковану підготовку документів. Міжгосподарські юридичні групи створюються за спеціальним наказом міністерства або іншого органу державної виконавчої влади, де регламентовано всі аспекти організації та діяльності міжгосподарських юридичних груп, у тому числі порядок їх утворення, права та обов'язки співробітників, оплата праці, форми заохочення юристів. На одному з базових підприємств для обслуговування кількох невеликих підприємств, а також виробничих одиниць, де немає сенсу тримати штатного юрисконсульта, як самостійні структурні підрозділи можуть створюватись міжгосподарські юридичні відділи. Ці відділи формуються за рахунок загальної штатної чисельності працівників кількох невеликих підприємств і організацій у такій кількості, аби на кожного юриста припадало обслуговування від двох до чотирьох підприємств або організацій. Кожне підприємство, що обслуговується міжгосподарським юридичним відділом, перераховує базовому підприємству грошові суми для утримання юристів.
ПИТАННЯ 4. Правове обслуговування підприємств, установ і організацій адвокатами, Надання адвокатами правової допомоги підприємствам, установам і організаціям є одним з найважливіших напрямків діяльності адвокатури. Діяльність адвокатів щодо правового обслуговування підприємств, установ і організацій не може обмежуватись тільки виконанням претензійно-позовної роботи. Адвокати зобов'язані вживати заходів щодо зміцнення законності в господарській діяльності підприємств, які вони обслуговують, активного використання правових засобів для впровадження госпрозрахунку і поліпшення економічних показників, забезпечення збереження майна підприємства, посилення боротьби з безгосподарністю, виготовленням неякісної та нестандартної продукції, з порушеннями трудового законодавства, посилення захисту прав та законних інтересів підприємств, установ і організацій, правового забезпечення господарського механізму загалом. З огляду на викладене адвокату необхідно добре орієнтуватись у господарському законодавстві й знати основні нормативні акти, що регулюють господарську діяльність підприємств і організацій. Адвокати здійснюють правову роботу за тими ж напрямками, що й юридичні служби. Адвокат організовує правильне і своєчасне висунення претензій і позовів, Для здійснення цих та інших функцій з правового обслуговування адвокат має право вимагати від структурних підрозділів і посадових осіб необхідні документи, довідки, розрахунки та іншу інформацію. Разом з іншими структурними підрозділами і посадовими особами адвокат бере участь у вивченні й узагальненні результатів господарської діяльності за окремими напрямками. У разі виявлення фактів заподіяння підприємству шкоди адвокат зобов'язаний порушити перед керівником питання щодо притягнення винуватців до матеріальної відповідальності. На адвоката покладається обов'язок підвищення рівня правової роботи на
ПИТАННЯ 5. Згідно з п. 3 Загального положення на Міністерство юстиції України покладено обов'язок організації та методичного керівництва правовою роботою в державі. Широкі повноваження в частині методичного керівництва правовою роботою надані згідно з п. 8 Загального положення юридичному відділу (управлінню) галузевого міністерства. Таким чином, методичне керівництво діяльністю юридичних служб здійснюється централізовано: у загальнодержавному масштабі — Міністерством юстиції України, а в окремій галузі господарювання — юридичною службою галузевого міністерства, вищої організації. Пояснимо, як треба розуміти термін "методичне керівництво". Методика — це сукупність основних принципів та прийомів, які створюють чітку систему організації роботи того чи іншого органу за визначеними напрямками або загалом. Орган, що здійснює методичне керівництво, напрацьовує найраціональніші, найефективніші, єдині принципи і засоби роботи, які він рекомендує для використання з метою впорядкування і підвищення результативності роботи. Розробка таких прийомів та способів роботи і використання їх на практиці й є методичним керівництвом. Основу його становлять вивчення роботи підприємств, установ, рекомендації науково-дослідних організацій, пропозиції наукових і практичних працівників. Оперативно розроблені на основі узагальнення теорії та практики методичні рекомендації або вказівки можуть бути визначені як стандарти, яким повинна відповідати на певному проміжку часу діяльність відповідних органів, організацій, підприємств та їх підрозділів. Окрім методичних вказівок і рекомендацій найефективнішими заходами методичного керівництва є перевірки, збирання статистичних або оперативних даних, довідок, інформацій, заслуховування звітів, організація семінарів, зборів, перепідготовка кадрів тощо. Зауважимо, що слід розрізняти такі поняття, як методичне керівництво юридичною службою та правовою роботою. Поняття "методичне керівництво правовою роботою" ширше і включає в себе методичне керівництво юридичною службою. Методичні вказівки і рекомендації керівних органів щодо правової роботи розраховані на всі підприємства, установи і організації, у тому числі й такі, що не мають власної юридичної служби. Методичне керівництво юридичною службою включає в себе конкретні питання щодо створення юридичних служб, підбору та підвищення кваліфікації співробітників юридичних служб, безпосередньої організації їхньої роботи. Методичне керівництво правовою роботою здійснюється на основі перспективного (на один-два роки) та поточного планування, а також шляхом прийняття цільових (тематичних) планів разом з господарським судом, радами профспілок, іншими органами, організаціями та установами. Систему органів Міністерства юстиції України становлять Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які постійно працюють з юрисконсультами, організовують їхнє стажування, атестації, підвищення кваліфікації, а також постійно діючі семінари.
ПИТАННЯ 6. Ефективність юридичної служби на підприємстві, в установі та організації, а також правової роботи загалом значною мірою залежить від організації і рівня керівництва ними. За весь час існування юридичної служби питання управління та контролю за її діяльністю вирішувались по-різному. Нині це загальнодержавне завдання, що визначає організаційно-методичне керівництво діяльністю юридичної служби. Як зазначалося, однією з основних найефективніших форм контролю за правовою роботою є систематичні перевірки: як загальні, так і тематичні. Під час загальних перевірок аналізуються всі напрямки діяльності юридичної служби, стан правової роботи, виявляються недоліки, визначаються шляхи їх усунення. Як правило, перевіряючі вивчають такі питання: • організацію юридичної служби (її склад, умови роботи, планування роботи, стан діловодства); • організацію претензійно-позовної роботи (участь юридичної служби у претензійно-позовній роботі, аналіз претензій і позовів, додержання досудового порядку врегулювання суперечностей між сторонами, організація обліку претензій, ефективність претензійно-позовної роботи); • участь юридичної служби в боротьбі з розкраданням майна, виготовленням • стан трудової дисципліни; • проведення правової експертизи нормативних актів; • організацію правової пропаганди і участь у ній юридичної служби. Проведення перевірок регулює Наказ Міністерства юстиції України від 18.01.2012 року №91/5, яким затверджено «Порядок проведення органами юстиції перевірок стану правової роботи та систематизації законодавства». Залежно від предмета перевірки планові та позапланові перевірки можуть бути цільовими, комплексними, контрольними. Органи юстиції можуть практикувати проведення спільних перевірок з органами виконавчої влади та правоохоронними органами. При цьому органи юстиції готують та узгоджують проект наказу щодо залучення в установленому порядку до складу робочої групи з проведення перевірки (далі - Робоча група) представників цих органів (за згодою). Основними завданнями перевірки є: Перевірка стану правової роботи, систематизації законодавства щодо забезпечення юридичною службою правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог чинного законодавства об'єктом перевірки, його керівниками та працівниками. Своєчасне попередження, виявлення та вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства та причин неналежного рівня організації правової роботи. Внесення рекомендацій щодо усунення виявлених порушень та недоліків і поліпшення стану правової роботи, систематизації законодавства. Надання методичної допомоги з окремих питань правової роботи, систематизації законодавства об’єкту перевірки. Вивчення, узагальнення та поширення новітніх форм і методів роботи з правового забезпечення, систематизації законодавства в діяльності об’єктів перевірки. Предметом перевірки є стан правової роботи, систематизації законодавства, а також додержання вимог Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1040. Органи юстиції відповідно до своєї компетенції здійснюють перевірки стану правової роботи, систематизації законодавства об'єктів перевірок, а саме: з питань правової роботи: у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади - Мін'юст; у місцевих органах виконавчої влади (обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, їх управліннях, відділах, інших підрозділах), територіальних органах центральних органів виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствах та інших органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим, державних господарських об'єднаннях, на державних підприємствах, в установах та організаціях - Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі; у місцевих органах виконавчої влади (районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях, їх управліннях, відділах, інших підрозділах), територіальних органах центральних органів виконавчої влади, державних господарських об'єднаннях, на державних підприємствах, в установах та організаціях - районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції; з питань систематизації законодавства: у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади - Мін'юст; у територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органах виконавчої влади Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях - Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі; у територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органах виконавчої влади Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях (їх управліннях, відділах) - районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції. Планова перевірка об'єкта перевірки проводиться за наказом уповноваженої посадової особи органу юстиції у межах компетенції органів юстиції на підставі плану перевірки, затвердженого уповноваженою посадовою особою органу юстиції. Формування щорічного плану проведення планових перевірок стану правової роботи, систематизації законодавства об'єктів перевірок здійснюється відповідними структурними підрозділами органів юстиції. Позапланова перевірка проводиться згідно з наказом уповноваженої посадової особи органу юстиції за наявності хоча б однієї з таких підстав: а) доручення Президента України, Кабінету Міністрів України, іншого органу влади вищого рівня; б) ініціатива об'єкта перевірки; в) ініціатива органу юстиції у разі безпосереднього виявлення ознак порушення об'єктом перевірки законодавства щодо організації правової роботи, систематизації законодавства, зокрема: порушення об'єктом перевірки встановлених порядку та строків для надання органу юстиції інформації щодо стану правової роботи, систематизації законодавства або ухилення від надання такої інформації; виявлення фактів незадовільного стану організації правової роботи, систематизації законодавства за результатами аналізу інформації, наданої об'єктами перевірок. Рішення щодо проведення планової або позапланової перевірки приймається уповноваженою посадовою особою органу юстиції у встановленому законодавством порядку. Для проведення планової або позапланової перевірки потрібні такі документи (підписані уповноваженою посадовою особою органу юстиції): - наказ про проведення перевірки та утворення Робочої групи; - план проведення перевірки; - лист-повідомлення органу юстиції про проведення перевірки. Для проведення перевірки за наказом уповноваженої посадової особи утворюється Робоча група у складі не менше двох фахівців. До роботи Робочої групи за рішенням уповноваженої посадової особи залучаються працівники відповідних структурних підрозділів органу юстиції, інших органів виконавчої влади та фахівці (експерти) за погодженням з їх керівниками. У кожному конкретному випадку строк проведення перевірки та склад Робочої групи визначаються з урахуванням обсягу, характеру та складності правової роботи об'єкта перевірки. У разі потреби за поданням керівника Робочої групи продовження строку проведення перевірки здійснюється уповноваженою посадовою особою, яка прийняла рішення про проведення перевірки. У своїй діяльності Робоча група керується Конституцією та чинним законодавством України і проводить перевірку в установлений строк та в обсязі поставленого завдання. У ході підготовчої роботи керівником Робочої групи розробляється план перевірки, який затверджується уповноваженою посадовою особою органу юстиції, що прийняла рішення про проведення перевірки та створення Робочої групи. План проведення перевірки має містити в собі визначення кола питань, які потрібно перевірити, строк перевірки та період роботи, який планується перевірити. Після підписання наказу про проведення планової або позапланової перевірки керівник Робочої групи: розподіляє між членами Робочої групи конкретні завдання на перевірку; ознайомлює членів Робочої групи з документацією, що є в наявності органу юстиції, щодо стану правової роботи, систематизації законодавства об'єкта перевірки; інформує всіх її учасників про строк і мету проведення перевірки; не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення планової перевірки забезпечує направлення підписаного уповноваженою посадовою особою органу юстиції листа-повідомлення об'єкту перевірки із зазначенням строку проведення перевірки, періоду, який перевірятиметься, та складу Робочої групи. Об'єкт перевірки, який отримує лист-повідомлення, повинен розглянути його та створити відповідні умови для проведення перевірки. Підготовка до проведення перевірки повинна включати: аналіз інформації об'єктів перевірок про стан організації правової роботи, систематизації законодавства; аналіз матеріалів попередніх перевірок стану правової роботи, систематизації законодавства та виконання наданих рекомендацій за наслідками попередніх перевірок; визначення, чи перевірятиметься стан правової роботи в цілому, чи окремі її напрями; вивчення законодавства, методичних рекомендацій та інших матеріалів, які доцільно використати під час перевірки стану правової роботи, систематизації законодавства; визначення доцільності залучення до проведення перевірки стану правової роботи, систематизації законодавства представників інших структурних підрозділів органу юстиції, органів виконавчої влади та фахівців (експертів). Права та обов'язки членів Робочої групи з проведення перевірки стану правової роботи, систематизації законодавства об'єкта перевірки Керівник та члени Робочої групи, уповноважені здійснювати перевірки стану правової роботи, систематизації законодавства, мають право: входити за службовим посвідченням до приміщень, у яких розташований об'єкт перевірки, мати доступ до документів та інших матеріалів, потрібних для проведення перевірки; вимагати надання довідок, письмових або усних пояснень посадовими особами об'єкта перевірки, а також отримувати від посадових осіб усні та письмові пояснення і зауваження з питань, що виникають під час проведення перевірки стану правової роботи, систематизації законодавства; вимагати надання копій документів та інших матеріалів, які стосуються предмета перевірки, для долучення їх до матеріалів перевірки. Керівник Робочої групи зобов'язаний: повідомити керівника об'єкта перевірки чи особу, яка його заміщає, про права, обов'язки та повноваження членів Робочої групи під час проведення перевірки, причину та мету перевірки, установити перелік необхідних документів та термін їх надання, узгодити інші організаційні питання щодо проведення перевірки; у разі відмови посадової особи об'єкта перевірки від надання пояснень, документів чи належним чином засвідчених копій документів (витягів з документів) на усний запит членів Робочої групи зафіксувати цей факт у довідці за результатами перевірки, підготувати та надати посадовій особі об'єкта перевірки письмовий запит із зазначенням терміну надання необхідної інформації, а в разі відмови в отриманні письмового запиту надати його особі, на яку покладені обов'язки з реєстрації вхідної кореспонденції об'єкта перевірки, або направити запит за місцезнаходженням об'єкта перевірки рекомендованим листом. До примірника довідки за результатами перевірки, що зберігається в органі юстиції, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення письмового запиту на адресу об'єкта перевірки рекомендованим листом; на будь-якій стадії перевірки приймати від посадових осіб об'єкта перевірки усні та письмові зауваження, пояснення щодо предмета перевірки; дотримуватися принципів законності, конфіденційності, об'єктивності, достовірності та обґрунтованості результатів перевірки; виявлені під час перевірки факти порушень законодавства відображати у довідці за результатами перевірки, долучати до неї відповідні копії документів, пояснення посадових осіб об'єкта перевірки; у разі незгоди керівника чи іншої посадової особи об'єкта перевірки з фактами, викладеними у довідці за результатами перевірки, запропонувати подати упродовж п'яти робочих днів з дня отримання довідки за результатами перевірки письмові зауваження, провести їх перевірку та про результати повідомити відповідних посадових осіб об'єкта перевірки. Зауваження додаються до довідки за результатами перевірки; - у разі невиконання або неналежного виконання посадовою особою об'єкта перевірки законних вимог посадової особи, уповноваженої проводити перевірку стану правової роботи, систематизації законодавства, вказати про це у довідці за результатами перевірки, із зазначенням дати, часу, місця, відомостей про посадову особу, що припустилася таких дій, і негайно доповісти про це керівництву органу юстиції; - не допускати дій та вчинків, які суперечать етиці ділових відносин та (або) можуть негативно характеризувати органи юстиції. Керівник та члени Робочої групи відповідають за належне виконання службових обов'язків, об'єктивне проведення перевірки, викладення у довідці за результатами перевірки достовірних фактів та їх обґрунтувань. Проведення органом юстиції планової або позапланової перевірки стану правової роботи, систематизації законодавства об'єктів перевірок Першим днем перевірки вважається день прибуття членів Робочої групи на перевірку. У перший день перевірки керівник Робочої групи надає керівникові об'єкта перевірки (у разі відсутності керівника - особі, що його заміщає) план перевірки. Процес перевірки стану правової роботи, систематизації законод   Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...  ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...  Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|