Зберігання способом опромінення фрукоовочевої продукції.

Питання про застосування опромінення для продовження термінів зберігання продукції не вирішене і потребує довготривалих, об’єктивних токсикологічних досліджень.

Недоліком використання УФ-променів є слабка проникна здатність, а також стимуляція окисних реакцій жирів, значне зниження вмісту вітамінів, зокрема аскорбінової кислоти, знебарвлення або зміна забарвлення об’єктів зберігання.

Зберігання фруктів із застосуванням синтетичних антсептиків.

При беріганні плодів, зокрема цитрусових, застосовують синтетичні антисептики – фунгіциди: дифеніл, оротофенілфенол, беноміл, тіабендазол. Усі ці полки пригнічують розвиток плісеневих грибів, тому їх використовують у виробництві спеціальних паперових серветок для обгортання плодів.

При зберіганні плодів, зокрема цитрусових, застосовують синтетичні антисептики – фунгіциди6 дифеніл, ортофенілфенол, беноміл, тіабендазол. Усі ці сполуки пригнічують розвитку плісеневих грибів, тому їх використовують у виробництві спеціальх паперових серветок для обгортанн плодів.

Готують, наприклад, суміш розчиненого парафіну з дифенілом у співвідношення 1:1, якою просочують паперові сервети.

Добрі результати дає поєднання обробки плодів беномілом наступним зберіганням у РГС.

До ефективних рідких препаратів, що покращують збереженість плодів, відноситься пролонг (суміш природних сполук складних ефірів жирних кислот і полісахаридів).

Застосовують пролонг для обробки плодоовочевої продукції, що призначена для далеких перевезень.

Зберігання плодів з застосуванням воскування..

Покриття плодів дозволяє зменшити втрати маси з рахунок випаровування вологи, уповільнити достигання і розвиток грибних захворювань при зберіганні, запобігати низькотемпературним фізіологічним пошкодженням.

Препарати, що застосовують для воскування плодів: протексан, глес, парафін (для часнику).

Протексан складається із сублімованого парафіну, емульсійної суміші восків і сорбінової кислоти (в якості дезінфікуючого препарату). Для обробки плодів використовують водну емульсію з різним співвідношенням протесану і води від 1:6 до 1:3.

Глес отримують із харчової сировини, консистенція препарату соскоподібна, він розчинний у воді, жирі, абсолютно не токсичний, добре сумісний з фунгіцидами і антиоксидантами.

Парафін використовують при зберіганні часнику. Часник. Що відповідає вимогам стандарту, просушують, упаковують у паперові або поліетиленові сітки масою 5-10-20 кг. У спеціальній ємності розігрівають парафін до температури плавлення і занурюють в нього сітки на 1-2 хв. Надлишок парафіну просушують кілька хвилин для затвердіння парафінової плівки. Сітки вкладають в ящики або невисокі контейнери, які розміщують у сховищах.

Зберігання фруктоовочевої продукції із застосуванням етилен продукуючих препаратів.

При обробці плодоовочевої продукції етилен продукуючими препаратами інгібуються ростові процеси і процеси тільки меристематичних тканин, а паренхімні тканини синтезують захисні речовини – фотоалексини.

Обробку плодоовочевої продукції етилен продукуючими препаратами доцільно проводити в сховищах з активною вентиляцією, для обсушування її після обробки водними розчинами препаратів протягом 2-3 діб.

Залежно від об’єкта зберігання гідрел використовують у вигляді водного розчину різної концентрації: для цибулі – 1%, картоплі – 0,50 %, коренеплодів 0,25 – 0,5%.

Зберігання фруктоовочевої продукції способом замороження.

Найкращу збереженість вихідних якостей, забезпечує швидке замороження. До швидкозаморожених відносяться плоди, о отримують із швидкісю фронту замерзання 5-20 см/год (порівняно з 1-5 см/год при звичайному заморожуванні). Така швидкість забезпечує швиде проходження зони максимального утворення кристалів льоду, тобто температурної они, яка у більшості продуктів лежить в межах -1 пт.-5⁰С.

Обов’язковою умовою отримання швидкозамороженої продукції є завершення процесу заморожуванні при температурі -18⁰С і підтримання її в процесі зберігання на тому ж рівні при мінімально-допустимих відхиленнях.

Основний і значний недолік низькотемпературної оброби плодоовочевої продукції обумовлений швидким перетворенням води в лід.

Втрати овочів і фруктів під час зберігання.

Втрати складаються з природних (нормованих) втрат маси. Втрат маси і псування (ненормованих), втрат внаслідок зменшення виходу стандартної продукції, зниження товарного сорту і прихованих втрат (від зменшення вмісту поживних речовин).

Природні втрати маси залежать від кількості втраченої вологи,що випаровується із об’єктів зберігання і витрат речовин на дихання.

Ці втрати є наслідком нормальних біохімічних та фізичних процесів у фруктах і овочах і залежать від багатьох факторів: виду, сорту, стиглості, механічних пошкоджень, строків збирання, тари, пакувальних матеріалів, умов і способів зберігання. Найбільш суттєво на природні втрати впливає режим зберігання. Підвищення температури і зниження відносної вологості повітря збільшують природні втрати. Їх називають ще нормованими, оскільки на них встановлено норми. Норми визначено на кожний вид стандартних фруктів і овочів, вони диференційовані залежно від методу зберігання (тарне, навальне), виду сховища (без штучного охолодження, з оолодженням), зони зберігання (тепла, холодна) терміну зберігання (тривале і нетривале, відповідно більш ніж 20 діб до 20 діб).

Списання природних втрат і овочів відповідно до чинних норм здійснюють щомісяця за середнім залишком. Середній залишок фруктів і овочів вираховують на 1-е, 11-е, 21-е числа місяця і 1-е число наступного місяця. При цьому беруть половину залишку на 1-е число поточного місяця, додають до нього кількість продукції на 11-е і 21-е числа того самого місяця і половину залишку на 1-е число наступного місяця. Одержану суму ділять на три. Від знайденого середньомісячного залишку продукції знаходять кількість природно втраченої маси продукції за нормою на місяць, за який її списують.

Втрати маси від псування (гниття, фізіологічні розлади, механічні пошкодження тощо) передбачити неможливо, тому їх не нормують. На рівень цих втрат впливає багато факторів: вид, природний сорт, розмір плодів, здатність їх протистояти механічним і міробіальним пошкодженням, стиглість, товарна якість, вид хвороби, упакування, умови, методи зберігання тощо.

Втрати від зменшення виходу стандартної продукції і зниження товарного сорту залежать від рівня якості продукції, яку закладають на зберігання, від методів і умов зберігання.

Приховані втрати ніде не враховуються. Відомо, що під час зберігання продукції в ній зменшується вміст поживних речовин, а отже, і харчова цінність, а товарна якість при цьому може залишатися незмінною.

Для зменшення втрат фруктів і овочів необхідно вирощувати і закладати на зберігання стандартну продукцію, застосовувати холодильний та іінші прогресивні методи зберганн, дотримуватися рекомендацій і вимог щодо пакування, укладання продукції у сховище, умов і режимів зберігання.

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: