Інфляція, її суть, причини і види
Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Інфляція, її суть, причини і види





Інфляція є одним з індикаторів макроекономічної нестабільності, її визначають як підвищення загального (середнього) рівня цін в економіці. Інфляція дезорганізує економіку, підриває стимули та мотивацію до праці, негативно впливає на можливості прогнозування наслідків економічних рішень.

Найбільш поширеним визначником інфляції є переповнення каналів оберту грошової маси понад потреби товарообороту, що призводить до знецінення грошової одиниці і відповідно до росту товарних цін.

Інфляція - це стійка тенденція до підвищення середнього (загального) рівня цін. В умовах інфляції різні види цін змінюються нерівномірно: одні ціни швидко збільшуються, інші ростуть повільно, а деякі зовсім не змінюються.

Але інфляція, хоча вона і проявляється в зростанні товарних цін, не може бути зведена лише до чистого грошового феномену. Це складне соціально-економічне явище, що породжується дис­пропорціями відтворення в різних сферах ринкового господарства.

Тому причиною інфляції ми будемо називати диспропорції суспільного відтворення. А стиму­люють інфляцію багато інших факторів:

 

· надмірна емісія грошей;

· дефіцит державного бюджету;

· недосконалість інвестиційної і фіскальної політики;

· неефективність кредитного механізму;

· монополістичне ціноутворення.

 

Значить, інфляція - багатофакторний процес. Інфляцію зараз розуміють як сукупність декількох ознак, властивих особливому стану еко­номіки. Економіка може бути визнана інфляційною, якщо

1) спостерігається стійке зростання загального рівня цін, але при цьому вононосить не випадковий, а самопідтримуючий характер;

2) зріст цін визивається диспропорцією основних макроекономічних співвідношень (попит-пропозиція, споживання, накопичення, інвестиції-збереження);



3) якщо господарюючі суб'єкти вибирають інфляційний тип поведінки, тобто враховують обов'язкове підвищення цін.

Відносна зміна середнього (загального) рівня цін називається рівнем інфляції (темпом росту цін).

 

 


Рис. 6.12. Причини інфляції

 

 

 

Р - середній рівень цін у поточному році

Р-1 - середній рівень цін у минулому році

n - рівень інфляції (темп росту цін) Середній рівень цін вимірюється індексами цін. Тому можна записати формулу :

 

 

Темп інфляції показує ступінь знецінення грошей.

 
 

Інфляція - це результат розбалансованості сукупного попиту і сукупної пропозиції в суспільстві. Тому розрізняють два типи інфляції: інфляція попиту та інфляція витрат, що зумовлена зростанням вит­рат, тобто інфляція витрат (пропозиції).

Інфляція попиту спостерігається в тому випадку, коли ціни зростають під впливом загального збільшення сукупного попиту. Таке збільшення може бути викликане зростанням пропозиції грошей, а також інвестиційних витрат та іншими чинниками. Виробничий сектор не може негайно відповісти на цей надлишковий попит зростанням реального обсягу продукції, бо всі на­явні ресурси вже повністю використані. Тому надлишковий попит призводить до підвищення цін на стабільний обсяг продукції.

рівень цін

 
 

 


AD2 AS

 

ВНП

Рис. 6.13. Інфляція попиту

 


 

Рівень інфляції попиту буде залежати від форми кривої сукупної пропозиції і визначається та­кими факторами:

 

1) середньорічними темпами економічного зростання економіки;

2) положенням на ринку праці та існуючим рівнем повної зайнятості;

3) динамікою і темпами приросту компонентів сукупного попиту;

4) спроможність господарських агентів пропонувати майбутній рівень цін.

 

Інфляція витрат спостерігається в тому випадку, коли збільшуються витрати на одиницю про­дукції, тобто середні витрати за даного обсягу виробництва. Збільшення витрат на одиницю продукції в економіці скорочує прибутки і обсяг продукції, який може бути запропонований за існуючого рівня цін.

Внаслідок цього зменшується сукупна пропозиція товарів і послуг, що, в свою чергу, підвищує рівень цін - інфляцію. Таким чином, витрати, а не попит збільшують ціни. Найважливіші чинники інфляції витрат - це зростання номінальної заробітної плати і цін на сировину та енергоресурси.

Сполучення інфляції попиту та інфляції витрат створює інфляційну спіраль, в якій збільшені інфляційні очікування економічних агентів виконують роль передатного механізму.

Розрізняють очікувану Інфляцію і непередбачену інфляцію. У випадку очікуваної інфляції отримувач доходу може прийняти заходи щодо зменшення негативних наслідків інфляції. Коректування номінальних доходів відбувається з урахуванням рівняння Фішера:

 

i = r + pЕ, де

 

і – номінальна ставка проценту

r - реальна ставка проценту

p- рівень очікуваної інфляції

При темпах інфляції більше 10 % , рівняння Фішера має вигляд:

 

 

Непередбачена інфляція призводить до зниження всіх видів фіксованих доходів. Виграють тільки отримувачі позик за рахунок кредиторів, тому що борги повертають знеціненими грішми.

Уряд, що накопичив значний державний борг, нерідко проводить політику короткострокового стимулювання інфляції, яка спричиняє відносне знецінення заборгованості.

В економічній літературі розрізняють такі види інфляції в залежності від темпів росту цін :

1) помірна або повзуча інфляція - до 10 % на рік;

2) галопуюча - до 200 % на рік;

3) гіперінфляція - більше 200 % на рік.

Але даний критерій досить умовний, щоб визначити, яка інфляція (повзуча, галопуюча чи гіперінфляція) спостерігається, необхідно виявити, наскільки існуючі темпи росту цін змінюють параметри суспільного відтворення. Звичайно, повзуча інфляція не спричиняє значного негатив­ного впливу на процес відтворення. Галопуюча інфляція свідчить про виникнення диспропорцій, в структурі економіки. Ціни ростуть, гроші починають швидше матеріалізуватися в товари, підвищується процентна ставка.

Гіперінфляція наступає в періоди значних порушень пропорцій відтворення, коли економіка близька до краху. Кількість грошей в оберті зростає астрономічними темпами. Розходження цін і заробітної плати є катастрофічним. Руйнується навіть найбільш забезпе­чених шарів населення. В зв'язку з цим слід згадати закон грошової емісії, сформульований ще в 1923 році В.Базаровим: темпи інфляції знаходяться в квадратичній залежності від збільшення кількості паперових грошей в оберті (тобто збільшення грошової маси в 2 рази призведе до зни­ження купівельної спроможності грошової одиниці в 4 рази).

В умовах різкого збільшення цін підприємствам стає вигідним накопичувати сировину і гото­ву продукцію в очікуванні нового збільшення цін і невигідно вкладати гроші в розвиток вироб­ництва. Підвищується спекулятивна діяльність, наміри вкласти гроші в нерухомість. В кінцевому розрахунку гіперінфляція веде до закриття підприємств, збільшення безробіття і політичних по­трясінь.

Інфляція в Україні характеризується такими показниками:

1992 рік-2001 %

1993 рік-10055%

1994 рік-401 %

1995 рік-281.7%

1996 рік-139%

Використовуючи «правило величини 70» можна визначити через скільки років (місяців) рівень цін подвоїться. Для цього 70 ділять на річний (місячний) рівень інфляції. «Правило 70» може бути використане для інших обчислень. Наприклад, через скільки років подвоїться ВНП, коли відомий щорічний темп його приросту.

Якщо інфляція - це багатофакторне явище, то і наслідки її різноманітні:

1) Вона проводить перерозподіл національного доходу і багацтва між різними групами суспільства, економічними і соціальними інститутами так, що спрогнозувати це неможливо.

2) Високі темпи інфляції збільшують невизначеність і ризик ведення бізнесу. Інвестиції скоро­чуються, а збільшується доля спекулятивних операцій.

3) Зменшується політична стабільність суспільства, збільшується соціальна напруга.

4) Високі темпи росту цін у «відкритій» економіці приводить до зниження конкурентоспро­можності національних товарів. Результатом буде збільшення імпорту і зменшення експорту, зростання безробіття і знищення національних товаровиробників.

5) Збільшується попит на більш стабільну іноземну валюту.

6) Зменшуються реальні доходи держави, збільшується дефіцит державного бюджету і держав­ний борг.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.