Види цінних паперів. Державні цінні папери

Цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випли­вають з цих документів. Цінні папери можуть використовуватися

для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів. В Україні можуть випускатися такі види цін­них паперів: акції, облігації, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі, приватизаційні папери. Особливістю українського фондового ринку є доміну­вання державних цінних паперів. До них належать облігації вну­трішніх і зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик і казначейські зобов'язання.

Облігація (від лат. оЬіщайо — зобов'язання) — це цінний па­пір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і під­тверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк із виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випу­ску). Облігації всіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах. Державними облігаціями є: облігації внутрішніх державних позик (ОВДП), облігації міс­цевих позик (ОМП) та облігації зовнішніх державних позик (ОЗДП).

Рішення про випуск ОВДП приймає Кабінет Міністрів Украї­ни, про випуск ОМП — місцеві ради. Облігації внутрішніх дер­жавних і місцевих позик випускаються на пред'явника, тобто во­ни вільно, через звичайний продаж (придбання) обертаються на ринку цінних паперів. Такі облігації можуть придбатися грома­дянами за рахунок їхніх особистих коштів, а також підприємст­вами за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків і процентів за банківський кредит. Оплата при­дбання облігацій здійснюється в гривнях. У гривнях виражається й їхня вартість. Кошти, одержані від реалізації облігацій внутрі­шніх і місцевих позик, спрямовуються відповідно до державного та місцевих бюджетів.

Облігації зовнішніх державних позик України — це цінні па­пери, що розміщуються на міжнародних та іноземних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їхню номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій. ОЗДП можуть деномінуватися у конвертованій іноземній валюті. Вони випуска­ються процентними, дисконтними та можуть бути іменними або на пред'явника, з вільним або обмеженим колом обігу. Облігації зовнішніх державних позик оплачуються виключно в конверто­ваній іноземній валюті. Емітентом ОЗДП є держава в особі Міні­стерства фінансів України. Грошові кошти, одержані від розмі­щення ОЗДП, спрямовуються виключно до державного бюджету.

Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик у межах передбачених законом про державний бюджет України на відповідний рік зовнішніх джерел фінансування дефіциту бю­джету приймає Кабінет Міністрів України. Рішення оформлюєть­ся відповідною постановою, в якій зазначаються умови випуску облігацій (загальний обсяг випуску; номінальна вартість обліга­ції; валюта, в якій деномінуються облігації; строк виплати та розмір доходу; строк погашення тощо). Рішення про випуск ОЗДП поза межами фінансування дефіциту бюджету затверджу­ється Верховною Радою України. Первинне розміщення, обслуговування та погашення ОЗДП здійснює Міністерство фінансів України. З цією метою Мінфін може залучати банки, інвестиційні компанії та інші фінансово-банківські установи.

Казначейські зобов'язання України — це вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються тільки на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їхніми власниками гро­шових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансо­вого доходу.

Казначейські зобов'язання поділяються на: довгострокові (від 5 до 10 років); середньострокові (від 1 до 5 років); короткостро­кові (до одного року). Рішення про випуск довго- і середньостро-кових казначейських зобов'язань приймає Кабінет Міністрів України; короткострокових — Міністерство фінансів України. Кошти від реалізації казначейських зобов'язань спрямовуються на покриття поточних видатків державного бюджету.

Первинний та вторинний ринки цінних паперів

Залежно від того, які цінні папери пропонуються на ринку, нові чи імітовані раніше, РЦП поділяють на первинний та вто­ринний.

Первинний ринок є ринком перших і повторних емісій, на яко­му здійснюється початкове розміщення цінних паперів серед інвесторів та початкове вкладання капіталу у певні сфери економі­ки. На вторинному ринку обертаються емітовані раніше цінні папери. Операції на вторинному ринку не збільшують загальної кількості цінних паперів і загального обсягу інвестицій в еконо­міку. Якщо вторинний ринок функціонує ефективно, то це забез­печує високу ліквідність цінних паперів. Основними операціями на вторинному ринку є перерозподіл сфер впливу та спекулятив­ні операції.

Учасники ринку цінних паперів

Учасниками ринку цінних паперів є емітенти, інвестори та осо­би, що здійснюють на цьому ринку професійну діяльність. Суб'єктом РЦП є держава, яка, з одного боку, може бути емітен­том цінних паперів, з іншого — є суб'єктом регулювання їхньої емісії та обігу.

Емітентом цінних паперів, крім держави, можуть бути юри­дичні або фізичні особи, які від свого імені випускають цінні па­пери і зобов'язуються виконувати обов'язки, що випливають з умов їхньої емісії. Емітент має право на випуск акцій з моменту реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового рин­ку. Права та обов'язки щодо цінних паперів виникають з моменту їх передачі емітентом покупцю чи його уповноваженій особі.

З метою одержання доходу чи збільшення вартості придбаних цінних паперів або набуття відповідних прав, що надаються їх­ньому власнику, фізичні або юридичні особи можуть придбати цінні папери за власні кошти і, отже, стати інвесторами на ринку цінних паперів.

Професійною діяльністю на РЦП вважається підприємницька діяльність з перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів і з організаційного, інформаційного, технічного, консультаційного та іншого обслуговування їх випуску та обігу. Така діяльність, як правило, має бути виключним або переваж­ним видом діяльності економічних суб'єктів і здійснюватися на підставі відповідних ліцензій. На РЦП можуть здійснюватися та­кі види професійної діяльності: торгівля цінними паперами, де­позитарна діяльність, діяльність з управління цінними паперами, діяльність з управління активами, діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, діяльність з організації торгів­лі на РЦП.

Інфраструктура РЦП

Основою оргструктури РЦП є фінансові інститути, які забез­печують у своїх інтересах чи інтересах клієнтів трансформацію фінансових ресурсів у цінні папери, а також інститути інфра­структури. До установ інфраструктури РЦП належать організато­ри торгівлі на біржовому та позабіржовому ринках — біржі та позабіржові торговельні системи, депозитарії, реєстратори, клі­рингові палати, інформаційні та рейтингові агентства. Певну роль у забезпеченні функціонування ринку відіграють саморегулівні організації професійних учасників ринку, які захищають ін­тереси професійних учасників РЦП та інвесторів.

За даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, станом на початок 2005 р. РЦП України представляють близько 36 тис. акціонерних товариств (12 тис. відкритих і 23 тис. закритих), зареєстровано 859 торговців цінними папера­ми, 86 зберігачів, 366 реєстраторів, 11 саморегулівних органі­зацій РЦП (6 асоціацій та 5 фондових бірж), 147 інвестиційних фондів, 2 торговельно-інформаційні системи.

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: