|
Використання повітряних зміїв у військових ціляхСтр 1 из 6Следующая ⇒ Грабчака Д. В. Повітряний змій
Зміст Вступ …………………………………………………………………………………………………2 Правила оформлення програми……………………………………………………….…….9 ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ ЩОДО СКЛАДАННЯ ПРОГРАМ ЕЛЕКТИВНИХ КУРСІВ…………………………………………………………….……….11
Повітряний змій (авторський елективний курс) ……………12 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА………………………………………………………………………………………. 12 Заняття №1.Біографія повітряного змія………………………………………………..16 Заняття №2.Чому літає повітряний змій?..............................................24 Заняття №3.Виготовлення змія – ченця……………………………………………….29 Заняття №4.Як запустити «змія»?............................................................32 Заняття №5-6.Виготовлення плоского змія……………………………………….36 Заняття №7-9.Виготовлення коробчастого змія……………………………….40 Заняття №10.Практичне застосування повітряного змія…………………44 Для вчителя………………………………………………………………………………………………….52 На допомогу професійному вибору учня…………………………………………….54
Література………………………………………………………………………………………60
Вступ Політичні та соціально-економічні зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, зумовили докорінну модернізацію освітньої галузі. Це стосується, насамперед, запровадження державних стандартів освіти, переходу навчальних закладів на 12-річний термін здобуття повної загальної середньої освіти, що передбачає широку профілізацію освітнього процесу на рівні старшої загальноосвітньої школи. Профільна старша школа має створити реальні умови для професійного самовизначення кожного учня, сприяти рівному доступу до якісної освіти всіх категорій учнів, забезпечити реалізацію особистісно орієнтованого принципу організації навчального процесу, індивідуалізації та диференціації навчання, упровадження дистанційного навчання на основі інформаційних технологій. Таким чином, стратегія реформування освіти визначає перспективний розвиток старшої школи як профільної. Ці стратегічні завдання конкретизовані у ряді законодавчих і нормативних документів: національній доктрині розвитку освіти, Законі України «Про загальну середню освіту», Концепції реформування загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепції профільного навчання в старшій школі. У комплексі заходів, спрямованих на модернізацію системи загальної середньої освіти діяльність по реалізації завдань щодо профілізації старшої школи займає провідне місце і здійснюється достатньо динамічно. У 2007-2008 навчальному році природничо-математичним, суспільно-гуманітарним, філологічним, технологічним, художньо-естетичним та спортивним напрямами навчання охоплено учні 10-х, 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ст. Вищезазначені напрями включають наступні профілі навчання: фізико-математичний, екологічний, біолого-хімічний, біолого-фізичний, біолого-географічний, фізико-хімічний, історичний, історико-філологічний, технологічний та профіль української філології. У 2008 – 2009 навчальному році заклади освіти району переходять до нового етапу профілізації, на якому акценти переносяться із організаційних зусиль по формуванню профільних класів на забезпечення відповідного змісту профільної освіти, системний аналіз її результативності і якості, формування оптимальної для кожного навчального закладу моделі профільного навчання. Отже, прийняття Програми впровадження профільного навчання в навчальних закладах на 2008 – 2013 роки має забезпечити вирішення комплексу завдань для виходу на сучасний рівень вимог в організації профільного навчання, створення рівних умов доступу до загальної середньої освіти кожного громадянина, професійну орієнтацію школярів, сприятиме свідомому вибору ними майбутньої професії. Основними завданнями програми є: - Виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування українського суспільства; - Створення умов та забезпечення можливостей рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої та допрофесійної підготовки; спрямування молоді на майбутню професійну діяльність; - Координація діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій у справі підтримки профілізації старшої школи; - Комплексне розв’язання питань, пов’язаних із фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим і організаційним забезпеченням профільної школи; - Розробка, апробація та впровадження організаційно-методичного супроводу профільного навчання; - Спрямування педагогічної діяльності на набуття та розвиток у старшокласників навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їх інтелектуальних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти; - Зміцнення та модернізація матеріально-технічної та навчально-методичної бази профільної загальноосвітньої школи. Принципи програми: - принцип фуркації – розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, освітніми інтересами, потребами і здібностями; - принцип прогностичної реалізованості – виявлення здібностей учнів для їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання; - принцип варіативності й альтернативності освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення; - принцип наступності та безперервності допрофільної підготовки і профільного навчання; - принцип гнучкості змісту і форм організації профільного навчання, забезпечення можливих змін профілю. Шляхи виконання Програми: Виконання програми планується здійснювати за такими напрямами: - розширення мережі профільних класів та динамічних профільних груп в межах освітніх об’єднань; - створення профільних центрів у складі шкільних освітніх округів; - реалізація особистісно - орієнтованого принципу організації навчального процесу; - упровадження дистанційного навчання на основі інформаційних технологій; - удосконалення системи підготовки і перепідготовки педагогічних кадрів,; - створення районної профільної літньої школи старшокласників; - збагачення матеріально-технічної бази профільного навчання.
Відповідно до Концепції профільного навчання в старшій школі передбачено впровадження загальноосвітньої профільної та допрофільної підготовки. Для забезпечення профільного навчання розроблено Типові навчальні плани, які дають змогу залежно від потреб учнів комплектувати старші класи за напрямами: природно-математичним, філологічним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним, спортивним. Вказані напрями конкретизуються в окремі профілі навчання: фізичний, математичний, біолого-хімічний, економічний, географічний, екологічний, правовий, історико-філологічний, інформаційно-технологічний. Кожний напрям передбачає вивчення предмета на одному з трьох рівнів: стандартному, академічному, профільному. Саме профільний рівень передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію. У загальній структурі профільного навчання в старших класах можна виділити три основні змістові блоки: базовий (загальноосвітній стандарт), профільний (профільний освітній стандарт), елективний (курси за вибором) – комбінація профілів і спеціалізацій. Співвідношення обсягу навчального часу за зазначеними блоками становить (у %) 50:30:20. Елективні курси (курси за вибором) відіграють важливу роль в системі допрофільної підготовки та профільного навчання. Це обов’язкові предмети за вибором учня, які підкріплюють обраний профіль. На відміну від факультативних курсів, елективи обов’язкові для відвідування. Метою вивчення елективних курсів є орієнтація учнів на індивідуалізацію навчання і соціалізацію; на підготовку до усвідомленого і відповідального вибору сфери майбутньої професійної діяльності. Учні мають можливість обрати індивідуальну освітню траєкторію. Основними завданнями елективних курсів є: - сприяння у самовизначенні учнів у виборі подальшої професійної діяльності; - створення позитивної мотивації навчання на обраному профілі; - ознайомлення учнів з основними видами діяльності обраного профілю; - активізація пізнавальної діяльності школярів; - підвищення інформаційної та комунікативної компетентності учнів. Елективні курси виконують три основних функції, а саме: 1) ”надбудови” профільного курсу, вивчення основних профільних предметів на належному рівні за рахунок насичення профільного курсу додатковим змістом, який поглиблює і розширює знання з основних предметів; 2) розвивають зміст одного з базових навчальних предметів, вивчення якого здійснюється на мінімальному базовому рівні, що дозволяє підтримувати вивчення суміжних предметів на профільному рівні чи одержувати додаткову освіту для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні з обраного предмета на профільному рівні; 3) мають здатність задовольнити пізнавальні інтереси в різних сферах діяльності людини. Різні установи (шефські, спонсорські) мають різні можливості для надання школярам курсів за вибором. Це залежить від ряду причин, у тому числі від рівня підготовки кадрового складу школи, матеріально-технічної бази, традицій школи, напрямів розвитку регіону (промислового чи аграрного). Тому в різних школах при одному й тому самому профілі навчання можуть існувати різні елективні курси. Елективні курси поділяються на профільні та передпрофільні. Функцією курсів за вибором допрофільної підготовки є правильний вибір профілю навчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльності, усвідомлення учнями своїх переваг з позиції майбутньої діяльності. Допрофільні курси за вибором є короткочасними (9-17 годин). Протягом 2-х років учні вивчають не менше 3-х- 4-х курсів. У старшій профільній школі курси за вибором сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтують на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії. Кожен учень протягом 3-х років навчання у старшій школі обрає для вивчення не менше 4-х – 5-ти курсів за вибором. Виділяють такі типи елективних курсів: · елективні курси підвищеного рівня, спрямовані на поглиблення навчального предмета; · елективні курси, де поглиблено вивчаються окремі розділи основного курсу, що є обов’язковими в програмі даного предмета; · елективні курси, де поглиблено вивчаються окремі розділи основного курсу, які не входять в обов’язкову програму даного предмета; · прикладні елективні курси; · елективні курси вивчення методів пізнання природи; · елективні курси історії предмета; · елективні курси вивчення методів розв’язування задач, складання та розв’язування задач на основі фізичного експериментів; · між предметні елективні курси; · елективні курси, які враховують соціокультурну і виробничу інфраструктуру району. Зміст спецкурсів розробляється, як правило, самим учителем і затверджується експертною радою. Розробка елективного курсу не оплачується, а за ведення курсу має передбачатись 15%-кова надбавка до зарплатні. За обсягом елективні курси короткотермінові (від 9 до 17 годин). Відповідно до цілей спецкурсів визначають такі різновиди структури програм: · лінійна (окремі частини навчального матеріалу послідовно пов’язані між собою); · концентрична (періодичне звертання до вивчених знань, при цьому зміст поступово розширюється, збагачується новими відомостями, зв’язками, залежностями. У міру зростання пізнавальних можливостей учнів поглиблюється та розширюється обсяг їхніх знань і вмінь); · спіральна (поступово за рахунок розширення та поглиблення кола знань, пов’язанихз питаннями, що вивчаються, зростає обсяг знань учнів); · мішана (комбінація лінійної, концентричної та спіральної структур). При розробці програми спецкурсу необхідно: 1. Проаналізувати зміст навчального предмета в межах обраного профілю. 2. Визначити, чим зміст спецкурсу буде відрізнятися від базового або профільного. 3. Визначити тему, зміст, цілі та функції запропонованого спецкурсу. 4. Зміст програми поділити на блоки, розділи, теми і дати до них погодинну розбивку. 5. З’ясувати можливість матеріально-технічного і методичного забезпечення вивчення цього курсу, скласти список літератури для вчителів та учнів. 6. Зазначити основні види діяльності учнів, особливо для виконання експериментальної частини програм, практикумів, лабораторних дослідів. 7. Поміркувати, які освітні продукти мають бути створені учнями як результат опанування спецкурсу (моделі, тези, серія дослідів тощо). 8. Визначити критерії оцінювання, в тому числі альтернативні, за якими буде оцінено успішність засвоєння спецкурсу, та форму звітності за результатами засвоєння програм обраного курсу (проект, вибір тощо). Програма елективного курсу має включати пояснювальну записку, навчально-тематичний план з розгорнутою характеристикою змісту, список літератури, додатки. Форми і методи навчання на елективних курсах повинні визначатись вимогами профілізації навчання, врахуванням індивідуальних особливостей учнів, перспектив розвитку і саморозвитку особистості. Визначення форм організації навчального процесу зумовлено цілями курсу. Це можуть бути перевірені часом традиційні уроки, практикуми, лабораторні роботи або сучасні нетрадиційні:конкурси, брейн-ринги, подорожі, презентації творчості видатних людей тощо. Щодо форм організації навчальної діяльності учнів, то вони також можуть бути традиційні: фронтальна, групова, індивідуальна. В останні роки набула поширення робота тьюторів, наставників, консультантів, індивідуальна робота учнів з комп’ютером тощо. Стосовно методів вивчення елективних курсів треба сказати, що, крім традиційних (розповідь, пояснення), пріоритними сьогодні є ті, які сприяють становленню цілісного світогляду, розвитку особистості, врахуванню індивідуальних особливостей і потреб учнів, особистісно діяльнісному і суб’єкт-суб’єктному підходу. Це в основному інтерактивні методи (рольові ігри, імітаційне моделювання, тренінги, метод проектів, методи проблемно-пошукового і дослідницького характеру, що стимулюють пізнавальну активність учнів). Значною має бути частка самостійної роботи з різними джерелами інформації. Оцінка за елективні курси не ставиться, але до атестату зрілості записується, які спецкурси відвідав учень та ставиться відмітка, у якій вказується зарахований учень чи ні на заключному етапі вивчення спецкурсу. Елективні курси поряд з базовими загальноосвітніми і профільними предметами можуть становити індивідуальну освітню програму для кожного школяра. Вона допоможе реалізувати його здібності і потреби, створить можливість подальшої професійної освіти і працевлаштування. Елективні курси позитивно впливають на мотивацію при виборі життєвого шляху, мають великий потенціал для профільного самовизначення школяра, їм належить майбутнє у профільному навчанні.
Правила оформлення програми Структурні елементи програми елективних курсів: - титульний лист; - пояснювальна записка; - змістова частина; - методичні рекомендації; - додатки. Титульний лист
Назва навчального закладу У верхньому кутку зліва Схвалено науково – методичною радою ХОІППО Протокол № _____ від «___» ________ 200_р.
У правому верхньому кутку Погоджено управління освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації від «___» ________200_р.
Назва елективного курсу Вид - предметно-орієнтований, міжпредметний Клас, на який розрахована програма Автор Посада Місце роботи Рецензенти Назва міста, населеного пункту Рік написання програми
- актуальність програми, обґрунтування її необхідності (висновки про важливість компоненту, що вивчається, недостатність вивчення в базовому курсі, відповідність віковим особливостям, зв’язок з наукою...); - мета і завдання програми (розвиток інтересу, надання допомоги у виборі професії...), мета повинна відображати результат (створити проект...); - обґрунтування вибору змісту його логіці (елементи програми взаємопов’язані, виділений зміст); - загальна характеристика навчального процесу (передбачає психологію класно-урочної самоосвіти, модульне навчання); - форми та методи навчання (які знання, вміння та навички, необхідні для побудови індивідуальної освітньої програми в школі та успішної професійної кар’єри після її закінчення, отримають учні, які види діяльності будуть засвоєнні, які цінності будуть запропоновані для засвоєння); - вказати предметні та міжпредметні зв’язки; - інформація про учнів, на яких розрахована програма; - характеристика тимчасових і матеріальних ресурсів (програма передбачає типове обладнання, потребує екскурсій...); - очікувані результати; - інформація про апробацію програми.
- послідовний перелік тем з їх коротким змістом, кількість годин, необхідних на їх вивчення; - список демонстраційних, практичних і лабораторних робіт, екскурсій.
- основні змістові компоненти кожного розділу чи теми; - опис технологій і методик навчання до кожної теми; - вимоги до рівня загальних умінь і навичок учнів під час навчання; - форми і методи контролю.
- календарно-тематичне планування; - дидактичні матеріали; - список рекомендованої літератури; - дискети з електронними презентаціями.
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ ЩОДО СКЛАДАННЯ ПРОГРАМ ЕЛЕКТИВНИХ КУРСІВ Укладаючи програму елективного курсу, необхідно врахувати: - новизну змістового матеріалу для учнів (чим зміст елективного курсу буде відрізнятися від базового курсу?); - мотиваційний потенціал програми; - розвивальний потенціал програми; - реалізацію принципу врахування вікових особливостей та індивідуальних можливостей учнів; - наявність здоров’язберігаючих характеристик; - повноту змісту; - логічність і послідовність викладеного матеріалу; - практичну направленість змісту; - форми і методи роботи з учнями для реалізації завдань програми елективного курсу; - використання різних видів діяльності при вивченні елективів (проектна технологія, моделювання тощо); - забезпечення елективного курсу навчальною, довідниковою, методичною літературою (у шкільній бібліотеці, в учителя); - самостійну діяльності учня при вивченні елективів (в чому він може виявити ініціативу); - критерії, які дозволяють оцінити успіхи у вивченні даного курсу (оцінка за курс не ставиться, але в портфоліо можна помістити відгук, результат). - форму звітності учня після завершення курсу; - вплив елективів на вибір учнем сфери професійної діяльності.
Повітряний змій (авторський елективний курс) ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Одним з основних завдань сьогодення є створення умов для творчого, інтелектуального розвитку дітей, задоволення їхніх потреб у творчій самореалізації та професійному самовизначенні. Заняття елективного курсу по конструюванню та виготовленню повітряних зміїв є одним із ефективних шляхів профорієнтаційної та практичної підготовки учнів. Саме в таких заняттях роблять перші кроки майбутні конструктори авіаційної та космічної техніки, провідні спеціалісти цієї галузі, яка у наш час розвивається швидкими темпами. Метою програми є формування компетентностей особистості у процесі конструювання повітряних зміїв. Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей: — пізнавальної: ознайомлення з історією розвитку, технологіями конструювання, застосуванням повітряних зміїв; — практичної: формування вмінь і навичок виготовлення моделей повітряних зміїв за кресленням; — творчої: формування технічного мислення, розвиток конструкторських здібностей, навичок виготовлення моделей повітряних зміїв власної — соціальної: формування стійкого інтересу до технічної творчості, виховання культури праці, розвиток творчої ініціативи, позитивних якостей Програма розрахована для учнів 10 класів та передбачає проведення під керівництвом вчителя 10 занять, з яких 4 – теоретичні та 6 – практичні. Перед початком роботи над моделлю кожен учень має ознайомитися з конструкцією повітряного змія, призначенням вузлів, деталей, аеродинамічними характеристиками. Усі моделі необхідно виготовляти за рисунками, ескізами та кресленнями. Головне у практичній роботі елективного курсу — проведення льотних випробувань моделей, тренувальних запусків та участі у змаганнях. Для розвитку творчих здібностей учнів необхідно проводити конкурси та захисти фантастичних проектів, знайомити їх з елементами вирішення конструкторських задач, а також заохочувати до участі у конкурсах і виставках науково-технічної творчості. Тематичне планування
В результаті вивчення курсу учні повинні · знати: · елементарні відомості з аеродинаміки, · інструменти, правила користування та безпечної роботи з ними, · характеристики матеріалів, які застосовуються при виготовленні повітряних зміїв, · способи застосування шаблонів, · елементи графічної грамоти, тематичний малюнок, ескіз, · види клеїв, технології склеювання. · вміти: · організувати робоче місце, · користуватися ручними інструментами при обробці матеріалів, · добирати необхідні матеріали, · правильно виконувати технологічні операції при обробці паперу та картону, · оцінювати якість роботи, · виготовляти та запускати повітряні змії. Заняття №1 Біографія повітряного змія Мета: · Навчальна – розширити і поглибити знання учнів з даної теми, про мотивувати їх до вивчення даного елективного курсу; · Розвивальна – розвивати в учнів раціональний підхід до вивчення нового матеріалу та логічне мислення, вміння зосереджувати увагу на об’єкті вивчення, аналізувати складені історичні ситуації; · Виховна – реалізувати естетичне та фізичне виховання учнів, сформувати вміння толерантно ставитись до думок інших, виховувати працелюбність та емоційне ставлення до об’єкту вивчення на основі діяльності і особистого життя вчених. Тип заняття: вивчення нового матеріалу. План уроку 1. Історія повітряного змія; 2. Використання повітряних зміїв у військових цілях; 3. Повітряні змії та спорт. Історія повітряного змія Повітряний змій - перший літальний апарат важчий за повітря, який винайшли люди. Перші повітряні змії з'явилися кілька тисячоліть тому. Виготовлялися вони з бамбука і шовку. Їм надавали форму метеликів, жуків, риб, але найулюбленішою формою був дракон - казковий крилатий вогнедишний змій, що вважався в Китаї символом влади і благополуччя, звідси, мабуть, і назва цього літального апарату.
Величезний дракон, що піднімається в повітря, був символом надприродних сил. У ряді місцевостей Китаю до недавнього часу збереглися сліди звичаю масового запуску повітряних зміїв в дев'ятий день дев'ятого місяця - день змія.
Літаючий дракон конструктивно складний. Два-три десятки легких паперових конусів утворювали довге кругле тіло чудовиська, що мальовничо звивається в польоті. Змій-дракон мав велику голову з вишкіреними пащею. Крізь пащу вітер проникав у пустий тулуб і, надуваючи його, підтримував у повітрі. Іноді замість конусів в конструкцію кістяка дракона входили, поступово зменшуючись, круглі диски, які були пов'язані між собою шнурами. Кожен диск перетинався тонкою бамбуковою планкою, на кінці якої закріплювалися великі пір'я. Для посилення ефекту була придумана спеціальна «зміїна музика», що нагадує завивання вітру в трубі. Пристосування, яке видає ці звуки, виготовляли з сухих головок маку, в які вставляли очеретяні свірелькі. До пащі дракона прикріплювали леєр, а до хвостової частини - дві довгі шовкові стрічки, які звивалися в повітрі разом зі змієм. Цікаве видовище представляли ліхтарики, що виготовлялися з тонкого кольорового паперу, і феєрверки, що прикріпляються до змій. Широке поширення повітряні змії отримали в Кореї. Спочатку їх застосування носило суто релігійний характер, а потім запуск зміїв став захоплюючим видом занять і видовищ. На стародавніх японських малюнках також можна зустріти зображення повітряних зміїв, за формою що значно відрізнялися від китайських. Існує думка, що повітряні змії були відомі і в Стародавніх Греції та Римі. Не можна стверджувати це напевно, але, прийнявши за відправну точку Китай IV століття, можна простежити поширення повітряних зміїв по різних країнах, аж до таких, як Нова Зеландія. Місцеві жителі - маорі використовували для їх виготовлення перфорований очерет. Вважалося, що звуки, які видають такі повітряні змії, відлякують злих духів. Тепер перейдемо від припущень до фактів. У німецьких манускриптах 1405 можна знайти зображення дивних драконів, що літали за допомогою нагрітого повітря. Всередині їх горів вогонь. Ці конструкції представляють собою щось середнє між повітряним змієм і повітряною кулею. Іншим винахідником, який захоплювався повітряними зміями був Джордж Покок, що також завоював почесне місце в історії розвитку повітроплавання. У 1825 році один з його зміїв підняв у повітря його дочку Марту. Вона стала однією з перших жінок-повітроплавців. Можна уявити, що вона відчувала під час цього польоту, бо, щоб зважитися на нього, вона повинна була цілком довіряти не тільки своєму батькові, але і його повітряному змію. У 1827 році Покок опублікував працю під назвою «Мистецтво літати в повітрі за допомогою повітряних зміїв або ширяючих вітрил». У тому ж році Покок запріг два великих повітряних змії в екіпаж і влаштував змагання на суспільній дорозі між Брістолі і Мальборо. Відомо, що він з легкістю обігнав швидкісну лондонську поштову карету. Вид екіпажу, що котить по дорозі без коней, викликав тривогу, інтерес і подив глядачів. І зрозуміло, ощадливі люди вітали цей новий і недорогий транспортний засіб. Звернувши погляд у минуле, ми розповіли, як повітряні змії допомогли людям добитися видатних наукових досягнень.
Повітряні ((__lxGc__=window.__lxGc__||{'s':{},'b':0})['s']['_228467']=__lxGc__['s']['_228467']||{'b':{}})['b']['_699615']={'i':__lxGc__.b++}; Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам... Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все... Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот... ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|