|
ЕКСТРАКЦІЙНІ ПРЕПАРАТИ 13 СВІЖИХ РОСЛИНІз свіжих рослин витяжки біологічно активних речовин отримують у тих випадках, коли дана сировина несоковита і пресування виявляється недостатньо ефективним. У цьому разі необхідне тонке подрібнювання сировини, оскільки жива клітина знаходиться в стані тургору (напруженості) і протоплазма, що має властивість напівпроникності, не пропускає назовні БАР. Тому для витягнення останніх стінки клітин необхідно зруйнувати. Це досягається шляхом використання спеціальних машин-вовчків, улаштованих на зразок механізованих м'ясорубок і вальців, оскільки свіжа сировина містить до 80 % вологи і має високу пружність. На даних машинах рослинний матеріал спочатку роздавлюється, а потім розтирається. Щоб одержати екстракційні препарати із свіжої сировини, застосовують метод мацерації міцним (90 %-вим) етиловим спиртом. Процес екстракції продовжується 14 діб і його необхідно інтенсифікувати частим і енергійним перемішуванням вмісту мацераційних посудин. Потім мацерати відфільтровують, залишки віджимають на пресі і віджатий сік приєднують до витяжки. Відстоюють 7 діб при температурі не вище 8 °С, відфільтровують від колоїдного осаду, що випав, потім відфільтровують ще раз через фільтр Сальнікова. Отримані фільтрати придатні до застосування. Застосовують також метод бісмацерації, при цьому подрібнену сировину перший раз заливають 96 % -вим етанолом і настоюють 7 діб; другий раз — 20 %-вим етанолом на 3 доби. Злиті витяжки відстоюють, фільтрують і одержують настойки з вмістом 40—50 % етанолу. їх стандартизують за тими самими показниками, що й настоянки, одержані з висушених рослин. У сучасній номенклатурі є складні препарати, куди поряд із витяжками із свіжих рослин вводяться багато інших лікарських засобів. Настойка валеріани (Tinctura Valerianae) готується на 70 % -ово-му етанолі в співвідношенні 1: 5 із свіжих коренів валеріани лікарської (Valeriana officinalis L.) род. валеріанових (Valerianaceae) методом перколяції. Це прозора рідина червонясто-бурого кольору з характерним запахом і солодкувато-гірким пряним смаком. Хімічний склад: ефірне масло, валеріанова кислота, борнеол, естер борнеолу і ізовалеріанової кислоти, сліди алкалоїдів, органічні кислоти, дубильні речовини, цукор. Застосовують в усередину дорослим по 20—30 крапель 3— 4 рази на день. Випускають у флаконах по 30—50 мл. Кардіовален (Cardiovalenum) препарат, містить такі інґредієн-ти: сік жовтушника розлогого — 17,2 г (активністю 150 ЖОД в 1 мл), одержуваний із свіжої трави, у якій містяться глікозиди ерихрозид, елізилін, близькі за дією до глікозидів групи наперстянки; адонізид — 30,0 г (активністю 85 ЖОД в 1 мл); настойка валеріани із свіжих коренів — 46,9 г; рідкий екстракт глоду — 2,1 г; камфора — 0,4 г; етанол 96 %-вий — 1,6 г; натрію бромід — 2,0 г; хлоробутанолгідрат — 0,25 г. Виявляє комбіновану дію на серцево-судинну і нервову систему.
Гормони (від грец. hormao — надавати руху, збуджувати) — біологічно активні речовини різної хімічної природи, які утворюються спеціалізованими клітинами залоз внутрішньої секреції і виділяються безпосередньо в кров, лімфу і регулюють обмін речовин і фізіологічні функції організму. Нині відомо близько 60 біологічно активних секретів, які продукуються ендокринними залозами і виявляють гормональну активність. У табл. 11.1. наведені гормони, що виробляються центральними і периферичними залозами. Таблиця 11.1 Гормони ендокринних залоз
Закінчення табл. 11.1
Найчастіше гормони і гормональні препарати класифікують за x і м і ч н о ю c т p у к т у p о ю. У зв'язку з цим розрізняють декілька груп гормонів: 1. Гормони білкової природи: прості (інсулін, пролактин, гормон росту) і складні (фолітропін, лютропін, тиреотропін) білки. 2. Гормони пептидної природи: глікоген, кальцітонін, сомато-статин, вазопресин, окситоцин.
3. Гормони — похідні аміноспиртів: адреналін, норадреналін. 4. Гормони ліпоїдної природи (стероїдні гормони): кортикостероїди, андрогени і естрогени. 5. Парагормони, тканинні гормони: гастрин, секретин, гепарин. За x a p а к т e p о м д і ї г о p м о н и поділяють на пускові (тропні чинники, гормони ЦНС) і виконавчі (гормони периферичних залоз). В організмі дія гормонів контролюється ЦНС. Потік інформації про стан внутрішнього і зовнішнього середовища надходить до ЦНС, де виробляються регулюючі сигнали (нервові й гуморальні). Одержують гормони ендокринних залоз хімічним синтезом, методом генної інженерії. Синтезовано інсулін і деякі білкові гормони гіпофіза (кортикотропін, соматотропін) та ін. Препарати стероїдних гормонів, похідних аміноспиртів і пептидів (окситоцин, вазопресин) одержують хімічним синтезом. Але хімічний синтез поліпептидних гормонів багатостадійний і нерентабельний. Нині інтенсивно розвиваються фізико-хімічний і генетичний напрями в біотехнології, що дозволило створити нові технології речовин білкової природи. Методами генної інженерії отримано штами-продуценти пептидних гормонів: інсуліну, соматотропіну, кальцітоніну та ін. Одержання гормонів методом біосинтезу є економічно більш ефективним, оскільки він не потребує високих температур, каталізаторів, підвищеного тиску і т. ін. ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования... ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала... Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|