Розміщення у населених пунктах
179. Військові частини (підрозділи військових частин) розмі- щуються у населених пунктах за письмовим розпорядженням Міністра оборони України, його заступників та командувачів військ оперативних командувань в адміністративних будинках, а у разі їх відсутності - у придатних для житла будівлях (приміщеннях) на умовах, визначених за- конодавством.
Самовільне переселення з будинку в будинок забороняється.
180. Населені пункти, які призначаються для тимчасового роз- міщення військових частин (підрозділів), за розпорядженням старшого командира попередньо підлягають санітарно-епідеміологічному обсте- женню. Розміщення в населених пунктах, несприятливих у санітарно- епідеміологічному відношенні, забороняється.
Перед використанням приміщень, навісів і майданчиків коман- дир підрозділу оглядає їх, після чого віддає розпорядження про розмі- щення особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки.
Офіцери і прапорщики розміщуються в окремих приміщеннях поблизу підпорядкованих їм підрозділів.
Озброєння, бойова та інша техніка розміщуються у складі під- розділів, поза будівлями, на прихованих (замаскованих) майданчиках чи під накриттям.
181. Для кожної роти встановлюється межа розташування, від- водяться приміщення та ділянки місцевості для проведення занять, а та- кож призначається пункт збору на випадок тривоги.
182. Для розміщення складів відводяться окремі приміщення, які відповідають правилам пожежної безпеки і забезпечують збереження майна.
Кухні, пекарні та лазні, якщо для них не виділено окремих при- міщень, повинні знаходитися на такій відстані від жилих та інших буді- вель, щоб вони не могли спричинити пожежі.
183. Вода для пиття й приготування їжі береться лише з визна- чених колодязів (або інших джерел). Для запобігання їх забрудненню вживаються відповідні заходи, а біля них виставляється цілодобова охо- рона.
184. У кожному приміщенні призначається старший, який від- повідає за поведінку військовослужбовців, внутрішній порядок і ціліс- ність майна в приміщенні, чистоту території, що прилягає до приміщен- ня, та додержання правил пожежної безпеки. -
Військовослужбовцям заборонено користуватися майном влас- ників приміщень без їх дозволу.
185. У разі тимчасового розміщення в населеному пункті зброя та боєприпаси зберігаються в сухому, віддаленому від дверей, печей, обі- грівальних приладів місці та постійно охороняються добовим нарядом. Обмундирування і спорядження розміщуються у пристосованих для цьо- го місцях. Особисті речі та білизна зберігаються у речових мішках.
186. Інші вимоги, що стосуються внутрішнього порядку й зві- льнення військовослужбовців строкової служби, слід виконувати за пра- вилами, визначеними для розміщення в казармах.
Пожежна безпека
187. Пожежна безпека в Збройних Силах України забезпечуєть- ся здійсненням комплексу організаційних і технічних заходів, спрямова-
них на запобігання виникненню пожежі, та системою пожежного захис- ту.
Усі військовослужбовці повинні знати й виконувати вимоги пожежної безпеки (додаток 19 до цього Статуту) і вміти користуватися засобами пожежогасіння.
У разі виникнення пожежі військовослужбовець повинен вжити заходів для виклику пожежного підрозділу та гасіння пожежі всіма наяв- ними засобами, а також для рятування людей, озброєння, бойової та ін- шої техніки і матеріальних засобів.
188. У кожній військовій частині розробляється план пожежної безпеки, який затверджується командиром військової частини та узго- джується з органами пожежної охорони і доводиться до усіх посадових осіб. Загальна інструкція щодо пожежної безпеки у військовій частині, використання сил та засобів для гасіння пожежі,, а також витяг з інструк- ції про порядок евакуації особового складу, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів повинні бути у чергового частини.
189. Командир військової частини відповідає за стан пожежної безпеки та організацію пожежної охорони і зобов'язаний:
організувати пожежну охорону, вивчення особовим- складом вимог пожежної безпеки та навчання поводженню під час гасіння поже- жі;
забезпечити в розташуванні частини нормативні запаси води та наявність засобів пожежогасіння;
не менше ніж один раз на три місяці перевіряти стан пожежної безпеки та організацію пожежної охорони і не менше ніж двічі на рік проводити відпрацювання плану пожежної безпеки із залученням усіх необхідних сил та засобів;
забезпечити додержання протипожежних вимог, визначених стандартами, нормами і правилами, а також виконання вимог приписів пожежної безпеки;
налагодити телефонний зв'язок із найближчим підрозділом по- жежної охорони гарнізону чи Міністерства внутрішніх справ України.
190. Заступник командира військової частини і начальник полі- гону відповідають за виконання вимог пожежної безпеки на території, закріпленій за військовою частиною, полігоном, на навчальних об'єктах бойової підготовки.
191. Командири підрозділів, начальники служб, майстерень, це- хів, клубів, лабораторій та інших об'єктів відповідають за виконання ви- мог пожежної безпеки в підпорядкованих їм підрозділах, службах, на об'єктах та за справний стан засобів пожежогасіння.
192. Виконанням робіт з пожежної безпеки військової частини керує начальник служби пожежної безпеки або командир пожежного підрозділу, а там, де він не передбачений за штатом, його обов'язки по- кладаються на одного з офіцерів (прапорщиків) за сумісництвом.
193. У військовій частині, яка не має штатного пожежного під- розділу, створюється пожежна команда чисельністю від 5 до 18 осіб. До складу пожежної команди включаються військовослужбовці рядового і сержантського складу, як правило, з одного підрозділу.
Від команди виділяється пожежний наряд, який забезпечує чер- гування на пожежних постах цілодобово чи протягом визначеного часу згідно з табелем постів, затвердженим командиром військової частини.
Офіцери, прапорщики органів пожежної охорони та особовий склад пожежних підрозділів військових частин звільняються від нарядів, не пов'язаних з виконанням завдань служби пожежної охорони.
194. Начальник служби пожежної безпеки військової частини, командир пожежного підрозділу підпорядковуються безпосередньо ко- мандирові військової частини, а із спеціальних питань керуються вказів- ками органу пожежної охорони вищого рівня і відповідають за постійну готовність пожежного підрозділу, засобів пожежогасіння, що знаходять- ся в пожежному підрозділі, та за навчання особового складу вимог по- жежної безпеки.
195. Начальник служби пожежної безпеки, командир (началь- ник) пожежного підрозділу зобов'язаний:
знати особливості стану пожежної безпеки об'єктів військової частини, брати участь у розробленні плану пожежної безпеки;
особисто проводити заняття з офіцерами, прапорщиками та ста- ршинами підрозділів військової частини з пожежної безпеки, експлуата- ції засобів пожежогасіння, вести роз'яснювальну роботу се^ед особового складу щодо виконання вимог пожежної безпеки, а також проводити спеціальну підготовку пожежного підрозділу й інструктувати пожежний наряд;
перевіряти додержання вимог пожежної безпеки на об'єктах і повсякденно контролювати виконання особовим складом встановлених вимог пожежної безпеки і несення служби пожежним нарядом;
стежити за справністю і правильною експлуатацією всіх засобів пожежогасіння, пожежної сигналізації, джерел пожежного водопоста- чання і вживати заходів для підтримання їх у постійній готовності до дії;
проводити облік технічного стану засобів пожежогасіння;
забороняти експлуатацію окремих будівель, орендованих при- міщень, сховищ, майстерень та агрегатів, якщо їх використання може призвести до виникнення пожежі;
своєчасно доповідати командирові військової частини про по- рушення вимог пожежної безпеки на об'єктах та невиконання приписів органів пожежної охорони, а про всі випадки загорання, виникнення по- жежі і вжиті заходи - негайно;
керувати гасінням пожежі.
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|