Онтологія права. Форми буття.

Людині постійно доводилося і доводиться спостерігати різноманітні факти виникнення і загибелі природних і соціальних форм, появу чого-небудь із небуття або його відхід у небу У пошуках відповідей на ці і багато інших, дотичних до них, питань склався особливий напрям філософських роздумів про буття в цілому — онтологія (від грец. оутод — суще, буття і Алуоі;— вчення). її головними поняттями є категорії буття і небуття, які вбирають у себе воістину невичерпний зміст, що охоплює космос, природу, соціум, людину, культуру. Онтологія права – філософське вчення про суще, про буття в цілому і про місце пр. реальності в світовому порядку. Буття – явл. собою заг. властивість всіх речей, у т.ч. пр. реалій. Осн. поняттями онтології права є категорії буття і небуття. Були в бутті означає: просто існувати, перебувати окремо від всього іншого; існувати поряд з усім іншим; існувати у взаємодії з іншим; існувати в єдності світовим цілям.

ОНТОЛОГІЯ ПРАВА – філософське вчення про суще, про буття в цілому і про місце правової реальності в соціальному і світовому порядку. Основними поняттями онтології є категорії буття і небуття, які охоплюють космос, природу, соціум, людину з усією різноманітністю форм їх існування.

Буття являє собою загальну властивість усіх речей, у тому числі правових реалій. Поняття буття фіксує цю їхню властивість як фундаментальну ознаку, не стосуючись особливих якостей.

Бути в бутті для правової реалії означає:

1. просто існувати, перебувати окремо від усього іншого;

2. існувати поряд з усім іншим;

3. існувати у взаємодії з іншими реаліями;

4. існувати в єдності з світовим цілим.

Бути (існувати) не в спокої, а в динаміці змін. З різноманіття окремих явищ складається гармонія єдиного світопорядку, з окремих правових феноменів – єдина правова реальність, де буття і небуття переходять одне в одне. Універсальною онтологічною основою різноманітних форм сущого і правової реальності є також взаємодія протилежних начал, або протиріч. Існує багато соціально-правових протиріч, які виникають і вирішуються аби знову виникнути. Логіка цих виникнень та руйнувань і є онтологією права, внутрішнім пульсом її буття.

Категорії буття і небуття, які охоплюють космос, природу, соціум.

Форми буття: хаос, порядок, гармонія. Одним із проявів хаосу є аномія – перечення закону. Хаос – це відсутність структурності, розсіяність, безмірність. Хаос або передує порядку, або виникає в результаті руйнування існуючого порядку. Порядок являє собою спосіб і форму існування організаційних структур, внутрішньо врівноважених цінностей. З них складається онтологічна надсистема, що перебуває в динамічному стані рівноваги. Його осн. проявом є цивілізація. Цивілізація – це штучна, багатоцільова соціальна система, що прагне перебувати в динамічному стані рівноваги, здатна до саморегуляції і самовдосконалення, робить постійні зусилля до блокування існуючих небезпек. Головна вимога цивілізації – вимога підкорятися існуючим нормам і законам, відповідати заданим зразкам. Цивілізація як впорядковане ціле – це одночасно і система й організація. Системою її можна назвати через те, що вона має усередині себе елементи і підсистеми, пов’язані між собою, як організація – це особливий соціальний організм, який існує для досягнення певних цілей. Пр. цивілізація – це комплекс пр. систем, які мають заг., глибокі культурно-історичні корені, давні релігійні етичні і філософські основи, споріднені нормативно-цілісній структурі і цінності, тобто все те, що дозволяє людям задовольняти їх потреби. Вища реальність, яка є результатом боротьби між хаосом і порядком є гармонія. Гармонія — це стан цілого, коли усі його елементи приходять у таке співвідношення один з одним, при якому система досягає високого ступеня досконалості, функціональної ефективності і продуктивності. В умовах гармонії всі частини системи існують максимально повноцінно, коли кожний елемент чим більше віддає, тим більше одержує. Гармонія — це не зовнішнє поєднання протилежностей, а їхнє злиття в конкретну, органічну тотожність, коли усуваються різкі відмінності і контрасти між ними, налагоджується повна узгодженість взаємодій. Вищим проявом гармонії є культура. Культура це: творчі здібності людини; творча діяльність людини, що ств. матер. і дух. цінності; сукупність ств. людиною цінностей; процес безперервного дух. збагачення людини. Якщо цивілізація насамперед регулює, організовує, упорядковує соц. відносини, то культура покликана гармонізувати їх. Якщо цивілізація суто нормативна і її продуктивність відповідає наявним умовам і обставинам, то культура наднормативна, тобто орієнтована не тільки на норми, а й на ідеали. Пр. культура – це сукупність дух.-практичних якостей особистості, що дозволяють їй будувати цивілізовані відповідні морал.-пр. критеріям відносини з іншими індивідами.

Оскільки в соціумі, як і в природі, діють руйнівні сили і виявляються ентропійні тенденції, людина зацікавлена в тому, щоб мати ефективні засоби протидії їм. Порядок виникає там, де між різними речами або суб'єктами утворюються стійкі, надійні і продуктивні зв'язки, що скріплюють їх у єдину цілісність, яка успішно функціонує. Цивілізація, як найбільш грандіозна з форм соціального порядку, являє собою продукт багатовікових перетворювально-пристосовницьких зусиль людства. Цивілізація — це штучна, багатоцільова соціальна система, що прагне перебувати в динамічному стані рівноваги, здатна до саморегуляції і самовдосконалення, робить постійні зусилля по блокуванню існуючих небезпек деструкції і хаосу.

Напрями її організаційно-регулятивних зусиль різні, оскільки джерелом небезпеки для неї можуть виступати найрізноманітніші сили — від деструктивних процесів в економічних і політично-ідеологічних сферах до окремих людей, одержимих руйнівними афектами і пристрастями. Цивілізація, борючись із загрозою катастрофічного саморозпаду, прагне не просто упорядкувати людське існування, але створити зручне життєве середовище, усередині якого людина мала б усе необхідне, щоб удосконалюватися, збільшувати свій культурний, духовний потенціал.

Цивілізація як впорядковане ціле — це одночасно і система й організація. Системою її можна називати через те, що вона має усередині себе елементи і підсистеми, пов'язані між собою по горизонталі, і в ній чітко проглядаються різноякісні рівні, які розміщуються по вертикалі.

Крім структурно-статичного аспекту, у цивілізації як системі очевидний аспект динамічний. Вона являє собою цілісність, що розвивається, змінюється в соціально-історичному часі, здатна забезпечувати життєдіяльність людини і відтворювати саму себе.

Цивілізація як організація — це особливий соціальний організм, який існує для досягнення певних цілей. її багатоцільовим призначенням пояснюється те, що вона сама складається з безлічі великих і дрібних організацій, які виконують різноманітні функції, прагнуть до їх раціоналізації й оптимізації.

В історичній драмі боротьби між силами порядку і хаосу, творення і руйнування, організованості і стихійності складалася нова, вища реальність, якій однаково чужі і логіка саморуйнування, і мертва заорганізованість. її ім'я — культура. Визначення:

1) культура — це творчі здібності людини;

2) культура — творча діяльність людини, спеціальні зусилля людей, у результаті яких їхні здібності і таланти перетворю-ються в об'єктивні матеріальні і духовні цінності;

3) культура — сукупність створених людиною цінностей;

4) культура — процес духовного збагачення людини, динаміка перетворення існуючих цінностей у її духовне надбання, творчі сили і здібності.

Через культуру уроки історичного минулого набувають для людини особистісної значимості і імперативності, а з ними і зда-тність впливати на її духовне та практичне життя, її світогляд, моральність і правосвідомість. Завдяки культурі особистість отримує можливість усвідомлювати своє існування одночасно і в центрі живих соціальних відносин, і в універсумі ідеальних гармоній. Культура покликана допомагати людині гармонізувати її практичне і духовне життя, надавати його внутрішнім проти-річчям розмірених форм, направляти наявний в них вибуховий потенціал у русло творчості, а не руйнування.

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: