|
Абсолютні протипоказання (усунення від донорства незалежно від давності захворювання і результатів лікування)Гемотрансмісивні захворювання. 1.1.1. Інфекційні: СНІД, носійство Віл-інфекції. Сифіліс вроджений або набутий. Вірусні гепатити, позитивний результат дослідження на маркери вірусних гепатитів. Туберкульоз, усі форми. Бруцельоз, сипний тиф, туляремія, лепра, хвороба Крейтцфельдта-Якоба. 1.1.2. Паразитарні: ехінококоз, токсоплазмоз, трепаносомоз, філяріатоз, ришта, лейшманіоз Соматичні захворювання. 1.2.1. Злоякісні новотвори. 1.2.2. Хвороби крові. 1.2.3. Органічні захворювання ЦНС. 1.2.4. Повна відсутність слуху і (або) мови. 1.2.5. Психічні захворювання. 1.2.6. Наркоманія, алкоголізм. 1.2.7. Серцево-судинні захворювання: гіпертонічна хвороба II - III ст., ішемічна хвороба серця атеросклероз, атеросклеротичний кардіосклероз, облітеруючий ендоартеріїт, неспецифічний аортоартеріїт, рецидивуючий тромбофлебіт, ендокардит, міокардит, вади серця. 1.2.8. Хвороби органів дихання: бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба, емфізема легень, обструктивний бронхіт, дифузійний пневмосклероз у стадії декомпенсації. 1.2.9. Хвороби органів травлення: ахілічний гастрит, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки. 1.2.10. Захворювання печінки і жовчних шляхів: хронічні захворювання печінки, у тому числі токсичної природи і неясної етіології калькульозний холецистит з повторюваними приступами і явищами холангіту, цироз печінки. 1.2.11. Захворювання нирок і сечовивідних шляхів у стадії декомпенсації: дифузні й вогнищеві і ураження нирок, сечокам'яна хвороба. 1.2.12. Дифузні захворювання сполучної тканини. 1.2.13. Променева хвороба. 1.2.14. Хвороби ендокринної системи у випадку порушення функцій і обміну речовин. 1.2.15. Хвороби лор-органів: озена, інші гострі і хронічні важкі гнійно-запальні захворювання. 1.2.16. Очні хвороби: залишкові явища увеїту (ірит, іридоцикліт, хоріоретініт) висока міопія (6 Д і більше) трахома, повна сліпота. 1.2.17. Шкірні хвороби: розповсюджені захворювання шкіри запального і інфекційного характеру. Псоріаз, еритродермія, екземи, червоний вівчак, пухирчасті дерматози грибкові поразки шкіри (мікроспорія, трихофітія, фавус, епідермофітія) і внутрішніх органів (глибокі мікози), гнійничкові захворювання шкіри (піодермія, фурункульоз, сікоз). 1.2.18. Остеомієліт гострий і хронічний. 1.2.19. Оперативні втручання з приводу ампутації або резекції органа і трансплантації органів та тканин. 1.3. Форми ризикованої поведінки: наданням сексуальних послуг за плату, статеві стосунки з малознайомими особами без презерватива, часта зміна статевих партнерів, гомосексуальні стосунки, наркоманія. Тимчасові протипоказання для донорства крові та її компонентів
Додаток 4 до Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів Інтервали між різними видами донорства (у днях)
ПОРЯДОК Карантинізації донорської плазми Цей Порядок визначає організаційні, матеріальні та технічні умови карантинізації донорської плазми, взаємозв’язок між виконавцями, нормативні засади гарантування якості компонентної гемотерапії. Порядок є підставою для розроблення стандартних операційних процедур (далі - СОП) на кожне робоче місце відділення карантинізації донорської плазми. Загальні положення 1.1.Для цілей цього Порядку терміни використовуються у такому значенні: карантинізація (карантинне зберігання, карантин) донорської плазми– зберігання плазми із забороною її використання протягом визначеного терміну. Карантинізація донорської плазми проводиться з метою підвищення інфекційної безпеки. При цьому використовується вилучення непридатної для використання плазми за результатами лабораторних обстежень донора або за даними лікувально-профілактичних закладів про захворювання донора чи наявності у нього носійства збудників інфекційних захворювань. 1.2. Карантинізація донорської плазми є додатковим заходом попередження передання гемотрансмісивних інфекцій. Тривалість серонегативного періоду при ВІЛ-інфекції/СНІД, гепатитах В, С, гепатиті, викликаному парвовірусом В-19, сифілісі у різних хворих – величина змінна і становить не більше 180 днів з моменту інфікування. 1.3. Карантинізації не підлягає плазма, отримана від донорів аутологічної крові та її компонентів. 1.4. Відповідальність за правильну організацію, забезпечення режиму збереження донорської плазми в період карантинізації та обстеження донора покладається на керівника закладу переливання крові. ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры... Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот... ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|