Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Установки для опромінення рослин в умовах захищеного ґрунту.





Завдання штучного опромінення установок захищеного ґрунту - заміна або доповнення природного випромінювання в осінньо-зимовий період і забезпечення необхідних умов росту і розвитку рослин.

У зимовий період енергії природного випромінювання недостатньо для нормального розвитку рослин. Відповідно до умов природного опромінення в теплицях уся територія нашої країни розділена світлові зони. Границі зон зазначені в «Нормах технологічного проектування теплиць і тепличних комбінатів».

Для кожної світлової зони в «Нормах» зазначені значення мінімальної (для грудня) середньодобової експозиції в теплицях на горизонтальній поверхні.

Тривалість щодобового опромінення, що рекомендується, залежить від вирощуваної культури і складає 12...16 год.

Орієнтовані дози опромінення для різних культур приведені в «Нормах». Для розсади овочів їхнє мінімальне значення складає 300...400 Вт.год/м2, оптимальне, яке відповідне максимальному ККД фотосинтезу-560 Вт.год/м2.

Основні характеристики деяких джерел випромінювання, використовуваних для опромінення рослин, приведені в таблиці 3.4.4.

Тип джерела випромінювання вибирають по спектральному складі, ефективній віддачі і конструктивному виконанню. Наприклад, при локалізованому опроміненні рослин на стелажах доцільніше використовувати люмінесцентні лампи, а при загальному рівномірному опроміненні в теплиці - газорозрядні лампи високого тиску.

Лампи ДНаТ мають колбу з термостійкого скла, в середині якої вміщено розрядну трубку в полі кристалічного окису алюмінію (кераміки), яка добре пропускає світлові випромінювання. Крім парів натрію розрядна трубка заповнена ксеноном і парами ртуті. З колби лампи відкачено повітря, що підвищує теплоізоля­цію розрядної трубки. Лампи ДНаТ мають високу світлову віддачу 130 лм.Вт-1, але низьку кольоропередачу (в їх спектрі переважає жовтий колір). Тому використовують ці лампи для освітлення великих площ, вулиць, автострад тощо.

 
 

Дугові ксенонові лампи ДКсТ відносяться до газорозрядних ламп високого тиску, в яких стабілізація струму здійснюється без допомоги баластного опору. Це пояснюється тим, що розряд відбувається в плазмі і носить квазістаціонарний насичений харак­тер, при якому густина струму майже не залежить від ступеня іонізації газу. Ксенонові лампи випускають з повітряним і водяним охолодженням потужністю 5, 6, 10, 20 і 50 кВт. Світлова віддача ламп становить 20...45 лм.Вт-1, а строк служби 300...1300 год. Ці лампи використовують для освітлення великих площ.

Таблиця 3.4.4. Характеристики джерел випромінювання, що використовуються для опромінення рослин.

Тип джерела випроміню- вання Потуж-ність з ПРА, Вт Фотосинте- тична віддача, мфт/Вт Строк служби , тис.год. Тип комплектуючого випромінювача
ДРЛФ 400 7,5 ОТ 400МИ, ОТ 400МЕ
ДНаТ 400 10,0 ЖСП 18-400
ДРВ150 2,0 ССП03-750
ДРФ1000 2,0 ОТ 1000МИ
ДРИ2000 2,0 ОГС-01-2000 „ФОТОС”
ДМ3 3000 3,5 ОТ 3000
ДМ4 6000 1,5 ОТ6000
ДКсТЛ10000 1,2 „СОРТ –I-10”
             

При вирощуванні рослин в теплицях використовують також лампи типу ДРЛФ (рис. 3.3.5.) з високою фітовіддачею потужністю 400 і 1000 Вт. Від ламп ДРЛ вони відрізняються складом люмінофора і наявністю під шаром люмінофора відбиваючого покриття з напиленого алюмінію. Колби цих ламп виготовляють із термостійкого скла, яке не розтріскується при попаданні на його поверхню крапель води. Лампи мають фітовіддачу 90 мфт/Вт.



Крім ламп ДРЛФ для рослинництва випускаються лампи ДРВ 750 з вмонтованим баластом у вигляді вольфрамової спіралі, вміщеної в середину колби. Використання вмонтованого баласту скорочує капітальні затрати, однак ефективність ламп знижується порівняно з лампами з індуктивними баластами в 1,5-2 рази.

При виборі потужності ламп визначеного типу (ЛФ, ДРИ, Днат і т.д.) керуються тим, що, по-перше, більш потужним лампам економічно відповідають більш ефективні установки; по-друге, лампи можна розташувати вище, що поліпшує доступ до рослин і проведення механізованих робіт; по-третє, оптимальне розташування ламп та їх число залежать від конструкції теплиць і стелажів.

Одиничну потужність лампи можна розрахувати, скориставшись методом коефіцієнта використання світлового потоку і представивши потік лампи через добуток її потужності і фотосинтетичній віддачі.

Для опромінення рослин у теплицях вітчизняна промисловість випускає тепличні опромінювачі типів ОТ-400 з лампою ДРЛФ-400, ОГС-01-2000 „ФОТОС” з лампами ДРИ 1000-6, ДРИ 2000-6 та ДРИ 3500-6, установку опромінювання рослин у теплицях УОРТ-2-3000, систему опромінення рослин у теплицях СОРТ 1-10 з лампою ДКсТЛ 10 000 та ін.

Конструкції деяких тепличних опромінювачів показані на рисунку 3.4.6.

На рис.3.3.7.зображено опромінювач типу ОТ-400. Він складається з лампи ДРЛФ-400, корпуса з баластним пристроєм, порцелянового патрона, вузла для підвішування, двох роз’ємів шлангового кабелю. Один роз’єм кабелю обладнаний розеткою, а другий - вилкою. Роз’єми дають можливість об'єднувати в групу з послідовним живленням до п'яти опромінювачів.

Установки СОРТ1, ОГС01, УОРТ-2 дають можливість забезпечити необхідний для розвитку рослин світловий потік при меншій більш як у два рази витраті електроенергії порівняно з опромінювачами типу ОТ-400.

Уніфікована серія установок для опромінення рослин у теплицях (УОРТ), комплектується опромінювачами потужністю від 400 до 6000 Вт на базі металлогалогенних і натрієвих ламп високого тиску. Установка УОРТ-1-6000 складається з одного модуля з опромінювачем від 6000 на базі лампи ДМ4 6000.

Опромінювальні установки, що використовуються в теплицях, можуть бути стаціонарними та пересувними.

 

 

 


 
 

12. Послідовність розрахунку освітлення.

Розрахунок освітлення проводять в такій послідовності: кількість світильників у приміщенні визначають з умови найвигіднішої відносної відстаніміж ними за відомими параметрами приміщення: довжиною, шириною і розрахунковою висотою.

Розрахункову висоту визначають за формулою (3.3.1.):

Послідовність розрахунку кількості світильників

1. Для прийнятого типу світильника за кривою сили світла (КСС) приймають найвигіднішу відносну відстаньміж світильниками λ і визначають розрахункову відстань між світильниками L за формулою: (3.3.2.)

Залежно від типу кривої сили світла (КСС) λ світильника має такі значення: К - концентрована КСС λ.=0,6 - 0,8: Г - глибока, λ= 0,9 - 1; Л - напівширока, λ= 1,6 - 1,8; Д - косинусна, λ=1,4 - 1,6; М - рівномірна; λ =2,0 - 2,6.

2. Визначають кількість світильників у ряду na, кількість рядів nв (при системі загального рівномірного освітлення ) і загальну кількість світильників N за допомогою:

(3.3.4.)

(3.3.5.)

 

(3.3.6.)

 

де А - довжина приміщення, м;

В - ширина приміщення,м;

na - кількість світильників в ряду, шт.;

nв - кількість рядів світильників, шт.;

N - загальна кількість світильників, шт.

Розрахунок освітленості методом коефіцієнту використання світлового потоку

Цей метод використовується тільки при розрахунку загального рівно­мірного освітлення горизонтальних поверхонь у закритих. приміщеннях і враховує освітленість, створену на робочій поверхні прямим і відбитим світловими потоками.

Мета розрахунку визначення потужності лампи за розрахунковим світ­ловим потоком. Розрахункова формула:

(3.3.7.)

де Ф - розрахунковий світловий потік лампи, лм;

Е - нормована освітленість робочої поверхні, лк;

К - коефіцієнт запасу;

S - площа приміщення, м2;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (відношення середньої освітленості до мінімальної по освітлюваній площині). Для світильників прямого світла приймається 1,15 , для інших - 1,1,

N - кількість світильників, шт;

η- коефіцієнт використання світлового потоку, відн. од.

Коефіцієнт використання світлового потоку залежить від типу світиль­ника, коефіцієнтів відбиття стелі рс, стін рст , робочої поверхні pp. та індексу приміщення і.

Індекс приміщення

(3.3.8.)

 

де S - площа приміщення, м2;

Нр - розрахункова висота підвісу світильника,м;

А і В - довжина і ширина приміщення, що розраховується, м. Із довідкових таблиць, відповідно до вибраного джерела світла, за вибраним типом світильника, коефіцієнтом відбиття стін і стелі та індексом приміщення вибирають коефіцієнт використання світлового потоку.

Всі одержані дані підставляють у формулу і визначають розрахунковий світловий потік лампи.

За розрахованим потоком із відповідної таблиці вибирають джерело світла, світловий потік якого найближче відповідає розрахунковому.

Оскільки нормована освітленість у приміщенні відповідає розрахунковому потоку, визначають фактичну освітленість Еф:

(3.3.9.)

 

де Ен - нормована освітленість в даному приміщенні, лк, Фф - світловий потік вибраної лампи, лм, Фр - розрахований світловий потік , лм.

Після цього визначають відповідність фактичної освітленості нормованій за допустимим відхиленням освітленості за формулою:

(3.3.10.)

Для сільськогосподарських приміщень допускається відхилення фактичної освітленості від нормованої в межах -10% - +20%.

Метод питомої потужності.

Розрахунок виконується з використанням нормативних таблиць. Таблиці значень питомої потужності розраховані методом коефіцієнта використання світлового потоку для усереднених параметрів освітлюваних приміщень (площі, висоти) і використовуються при розрахунках загального рівномірного освітлення в невеликих допоміжних приміщеннях.

Розрахункова формула має вигляд:

,

де Р - розрахункова потужність встановленої в світильник лампи, Вт;

S - площа приміщення, м2 ;

Рпит- табличне значення питомої потужності лампи, яка забезпечує нормовану освітленість, Вт / м2 ;

N - кількість світильників, шт.;

n - кількість ламп у світильнику, шт.;

Послідовність розрахунку освітлення за питомою потужністю

1. Вибирають тип світильника, нормовану освітленість, коефіцієнти відбиття стелі і стін, коефіцієнт запасу. Визначають розрахункову висоту і кількість світильників так, як і в розрахунку освітленості методом коефіцієнта використання світлового потоку

2. Приймають значення питомої потужності із таблиці для конкретного світильника, параметри якого відповідають вимогам .

3. Визначають розрахункову потужність лампи за наведеною розрахунковою формулою.

4. Вибирають тип лампи, потужність якої дорівнює або близька до розрахункової.

Примітка. Слід вважати, що таблиці питомої потужності не враховують форми приміщення і рекомендовані до використання за умови А / В < 2,5.

Для видовжених приміщень значення питомої потужності приймають для умовної площі 2В2 і воно розповсюджується на всю площу приміщення.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.